Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports

Abstract

The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинку