САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ВІКОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Проблема дискримінації у сучасному суспільстві, та й в інших країнах є однією з гострих соціальних проблем. Обмеження людей в правах за ознакою раси, статі, віку, сімейного стану, сексуальної орієнтації – поширене явище. Дискримінація на ринку праці можна визначити як нерівні можливості працівників, що володіють рівною продуктивністю, або неоднакове до них ставлення з боку роботодавців, суспільства, держави. Мета дослідження роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні закономірності впливу показників самооцінки на особливості професійної дискримінації. У вітчизняній психології під час аналізу проблеми самооцінки прийнято відштовхуватися від традиційного ставлення до того, що самооцінка функціонує як частина самосвідомості. У зарубіжній літературі прийнято послуговуватися терміном «Я-концепція», що позначає сукупність всіх уявлень індивіда стосовно себе. У роботах вітчизняних психологів показано вплив самооцінки на пізнавальну діяльність людини (сприйняття, уявлення, вирішення інтелектуальних завдань) та місце самооцінки у системі міжособистісних відносин, визначено прийоми формування адекватної самооцінки, а у разі її деформації – її перетворень шляхом виховних впливів на особистість. Гіпотеза дослідження полягала в припущенні, що в колективі наявні вікові та гендерні упередження стосовно особи успішного керівника, що призводять до латентної дискримінації інших претендентів на керівні посади. Проведене дослідження дозволило виявити актуальний стан схильності співробітників організації до відкритої та прихованої дискримінації у робочих стосунках. Визначено, що більшість опитаних осіб послуговується стереотипами, що викривляють справжню суть феноменів керівництва – так, зокрема, до них належать переконання в тому, що справжнім керівником може бути лише чоловік середнього віку, спортивної статури тощо. Abstract. The problem of discrimination in modern society is one of acute social problems, as well as in other countries. Limitation of people's rights based on race, gender, age, marital status, sexual orientation is a common phenomenon. Discrimination in the labor market can be defined as unequal opportunities for employees with equal productivity, or unequal treatment of them by employers, society, and the state. The purpose of the research work was to theoreticaly substantiate and empirically study the regularity of the influence of self-esteem indicators on the peculiarities of professional discrimination. In national psychology, during the analisis of self-esteem problem, it is accepted to move away from the traditional attitude that self-esteem functions are the parts of apperception. In foreign literature, it is accepted to use the term of "self-concept", which denotes the totality of all ideas of an individual about himself. The works of national psychologists show the influence of self-esteem on a person's cognitive activity (perception, representation, solution of intellectual tasks) and the place of self-esteem in the system of interpersonal relations, methods of forming an adequate self-esteem, and in the case of its deformation - its transformation through educational influences on the personality are defined. The hypothesis of the study was the assumption that there are age and gender biases in the team regarding the personality of a successful leader, which lead to latent discrimination against other applicants for leadership positions. The conducted research made it possible to reveal the current state of the employees' propensity to open and hidden discrimination in work relations. It is determined that the majority of the interviewed people use stereotypes that distort the true essence of leadership phenomena - in particular, they include the belief that only a middle-aged man with an athletic physique can be a real leader.