ПРИНЦИПИ ВИРАЗНОСТІ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ МЕРСА КЕННІНГЕМА

Abstract

Дана кваліфікаційна робота присвячена дослідженню становлення та розвитку сцчасної хореографії, зокрема. принципам виразності хореографічної системи Мерса Каннінгема, який розробив свою власну техніку, приділяючи значну увагу архітектурі тіла в просторі, використовуючи різні спіралі, поєднуючи, запозичені в класичному танці, рухи ніг з вигинами хребта. Його постановки нерідко критикували за нібито їхню чисту формальність, та вони завжди були непередбачуваними, нерідко, дивуючи і публіку і самих танцівників. В роботі розглядаються чинники формування нових хореографічних шкіл, які посприяли бажанню танцівників відійти від класики, показати хореографію по новому, імпровізуючи та вільно рухаючись. Слідуючи основним принципам тацю модерн – відмова від чітких правил та рамок, використання оригінальної танцювальної техніки і пластики, втілення нових тем та сюжетів – хореографи новатори прагнули повної незалежності від традицій, якої , в певній мірі їм вдалося досягти, та практика показала, що повного відходу від традиційних балетних форм не можливо до кінця реалізувати. Також зазначаються основні принципи техніки Мерса Каннінгема, його творчі експеременти зі світлом, кольором, звуком, сценічним оформленням. Танцем, комп’ютерними програмами, що зробило його постановки оригінальними, надало неповторнї атмосфери та потрібного настрою / This qualification work is dedicated to the exploration of the formation and development of contemporary choreography, focusing on the principles of expressiveness within Merce Cunningham's choreographic system. Cunningham developed his own technique, placing significant emphasis on the architecture of the body in space, utilizing various spirals, and combining leg movements borrowed from classical dance with backbends. His productions were often criticized for their apparent formalism, yet they were consistently unpredictable, surprising both the audience and the dancers themselves. The paper examines the factors contributing to the emergence of new choreographic schools that motivated dancers to depart from classical norms, presenting choreography in a novel way through improvisation and free movement. Following the fundamental principles of modern dance – rejecting strict rules and boundaries, using original dance techniques and plasticity, and embodying new themes and narratives – innovative choreographers sought complete independence from traditions, to some extent achieving it. However, practice has shown that a complete departure from traditional ballet forms is not entirely feasible. The work also highlights the fundamental principles of Merce Cunningham's technique and his creative experiments with light, color, sound, and stage design. Cunningham's incorporation of dance, computer programs, making his productions original, created a unique atmosphere and the necessary mood.