dc.description.abstract |
У статті розглянуто окремі аспекти застосування методики нейрокогнітивного хакінгу в контексті так званої «дестабілізаційної змії», яку нерідко застосовують в умовах сучасної гібридної війни. Показано, що гібридна війна проводиться із використанням різних форм ведення військових дій – від традиційного, з використанням зброї, до нетрадиційних (економічний, психологічний, інформаційний, ідеологічній, технологічний тощо). Наведено історичні приклади так званих опосередкованих або проксі-війн. Проаналізовано сучасне військове протистояння України та Росії у контексті застосування Російською Федерацією елементів гібридної війни. Підкреслено, що агресія Росії проти України є елементом прагнення до світової гегемонії для підтримання статусу мегадержави. Зазначено, що концептуальний аналіз специфіки військових протистоянь, характерних для сучасності, треба вибудовувати, виходячи з принципів, які визначають загальну консенсусну парадигму регулювання процесів, що є властивими системі глобальної політики в умовах ХХІ століття. Проаналізовано методику «дестабілізаційної змії», яка застосовується в гібридній війні для перетворення стійкого однорідно-просторового стану в нестабільний. Авторську увагу акцентовано на тому, що в умовах гібридної війни результативним елементом «дестабілізаційної змії» є нейрокогнитивний хакінг – процес активного впливу суб’єкта на певні ділянки мозку індивіда для формування відповідних форм поведінки. Автором розглянуто застосування так званих «психологічних операцій» (PSYOPs), які проводяться державою або союзом держав у процесі гібридного військового протистояння. Показано, що можливість керувати підсвідомими процесами, в поєднанні зі здатністю контролювати мережі зв’язку, значно розширює арсенал інструментів для підвищення рівня ефективності пропаганди. Встановлено, що нейрокогнитивний хакінг має потужний потенціал для використання в стратегічному, оперативному й тактичному просторах сучасного кіберконфлікту. Зроблено висновок про те, що у сучасному світі відзначається зростання рівня небезпеки нейрокогнитивного хакінгу як однієї з форм кіберзагрози. The article considers some aspects of the application of the technique of neurocognitive hacking in the context of the so-called «destabilization snake», which is often used in modern hybrid warfare. It is shown that hybrid warfare is carried out using various forms of military action – from traditional, using weapons, to non-traditional (economic, psychological, informational, ideological, technological, etc.). Historical examples of so-called indirect or proxy wars are given. The current military confrontation between Ukraine and Russia in the context of the application of elements of hybrid warfare by the Russian Federation is analyzed. Underlined that Russia's aggression against Ukraine is an element of desire for world hegemony to maintain the status of mega-state. It is noted that conceptual analysis o fthe specifics of military confrontations, characteristics of modernity, should built on the principles that determine the general consensus paradigm of regulation of processes inherent in the system of global policy in the ХХІ century. The technique of «destabilization snake» which is used in hybrid warfare for transformation of a steady homogeneous-spatial state in unstable is analyzed. The author's attention is accentuated by the fact that in the conditions of the hybrid war the effective element of the «destabilization snake» is neurococcal hacking – the process of active influence of the subject on certain areas of the brain to form the appropriate forms of behaviour. The author discusses the use of so-called «psychological Operations» (PSYOPs), which are held by the State or the Union of States in the process of hybrid military confrontation. It is shown that the ability to manage the subconscious processes, combined with the ability to control the communication networks, significantly expands the arsenal of instruments to improve the level of propaganda efficiency. It has been established that neurocognative hacking has a powerful potential for use in the strategic, operational and tactical expanses of modern cyber conflict. It is concluded that in today's world there is an increase in the level of danger of neurocogniative hacking as a form of cyber threats. |
uk_UA |