Abstract:
У статті аналізується процес трансформації поняття «життя» в контексті семіотичного містка від фізикалізму до біофілософії з акцентом уваги на тому, що в речищі біофілософії розглядаються всі форми життя – біологічна, геологічна, космічна, антропосоціальна. Показано трансісторичність філософських пошуків змістових конотацій поняття «життя» – від доби античності до наших днів. Ще з часів античності одним із центрів уваги дослідників постав феномен життя в усіх його формах, виявах і контекстах – філософському, науковому, духовному, культурному тощо. Зазначено, що філософська рефлексія щодо феномену життя маніфестує без перебільшення сакральний формат суспільної свідомості, в якому переважає певне світоглядне підґрунтя, на якому вибудовується будь-який тип теоретизування та парадигматики. Обґрунтовано положення про те, що в процесі історичного розвитку відбулась істотна трансформація змістових параметрів поняття «життя», а також ревізія його впливу на розвиток філософського знання та різних наук, зокрема – природничих. Підкреслюється, що когнітивним фокусом філософії життя, як нового напряму філософії, було явище життя, що пізнається інтуїтивно як реальність, яка цілісно й динамічно розвивається. З’ясовано роль фізичних ідей у біологічній науці для пояснення феномена життя, що беруть свій початок у філософській традиції античного світу та не виглядають чимось архаїчним і невідповідним положенням сучасної науки. Стверджується, що сучасні біологічні дослідження феномену життя охоплюють усі рівні живого – від біосферного до субклітинного, при цьому з удосконаленням дослідницьких методик та інструментарію відкриваються нові сторони процесів життєдіяльності організмів. Наголошується на ролі в процесі пізнання феномену життя біофілософії, яка звертається до теорії біології, але не обмежується тільки описом і рефлексією щодо сформованої системи біологічного знання, а також його структури, цілей і рівнів. Показано, що біофілософія, як аксіолого-пізнавальна форма сучасної біології, є світоглядною основою для створення моноцільного, інтегрованого теоретичного образу узагальненого «живого».
Зроблено висновок про те, що з позицій біофілософії та в контексті фізикалізму прогрес сучасної науки жодним чином не означає повного та остаточного розкриття всіх таємниць феномену життя.
The article analyzes the process of transformation of the concept of «life» in the context of the semiotic bridge from physicalism to biophilosophy with an emphasis on the fact that in the subject of biophilosophy all forms of life are considered – biological, geological, cosmic, anthroposocial. The transhistoricity of philosophical searches for meaningful connotations of the concept of «life» is shown – from the time of antiquity to the present day. Since ancient times, one of the centers of attention of researchers has been the phenomenon of life in all its forms, images and contexts – philosophical, scientific, spiritual, cultural, etc. It is noted that philosophical reflection on the phenomenon of life manifests, without exaggeration, the sacred format of social consciousness, in which a certain worldview foundation prevails, on which any type of theorizing and paradigmatics is built. The proposition that in the process of historical development there was a significant transformation of the content parameters of the concept of «life», as well as a revision of its influence on the development of philosophical knowledge and various sciences, in particular – natural sciences, is substantiated. It is emphasized that the cognitive focus of the philosophy of life, as a new direction of philosophy, was the phenomenon of life, which is known intuitively as a reality that develops holistically and dynamically. The role of physical ideas in biological science to explain the phenomenon of life, which have their origins in the philosophical tradition of the ancient world and do not look like something archaic and inappropriate to modern science, is clarified. It is claimed that modern biological studies of the phenomenon of life cover all levels of living things – from the biosphere to the subcellular, and with the improvement of research methods and tools, new aspects of the life processes of organisms are revealed. Emphasis is placed on the role of biophilosophy in the process of learning the phenomenon of life, which refers to the theory of biology, but is not limited to description and reflection on the formed system of biological knowledge, as well as its structure, goals and levels. It is shown that biophilosophy, as an axiological-cognitive form of modern biology, is a worldview basis for creating a single-purpose, integrated theoretical image of the generalized «living».
It is concluded that from the standpoint of biophilosophy and in the context of physicalism, the progress of modern science in no way means the complete and final disclosure of all the secrets of the phenomenon of life.