УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ КОНСЕРВАТИЗМ: РЕФОРМА “ПОЗАВЛАДНОГО МОВЛЕННЯ” У СОЦІАЛЬНО ДЕТЕРМІНОВАНИХ ТЕКСТАХ

Abstract

Оскільки стереотипи (що їх підґрунтям є культура даного соціуму) проявляються у мові, дослідники української мови нещодавно звернулися до проблеми мовного сексизму. Говорячи про консерватизм українських жінок, ми маємо в першу чергу звернутися до глибинних культурних підвалин сучасних стереотипів, вироблених та узвичаєних нашим суспільством. З цього приводу вважається доцільним проведення лінгвокультурологічного аналізу соціально детермінованих текстів, а саме комерційної та політичної реклами, текстів політичних програм з метою визначення лінгвістичних, культурних структур, що ними визначається ґендер. У статті наведено результати експериментальної методики та крос-культурного аналізу функціонування маркованої лексики в “жіночих” політичних програмах східнослов’янської та “атлантичної” (США) традицій.

Hence the gender stereotypes, being defined by the cultural basis of a society are revealed firstly through language, the most actual linguistic problem nowadays is the problem of language sexism. Speaking about Ukrainian women’s conservatism, we have to go into the cultural roots of the stereotypes our society has already adapted and follows. From this point of view it seems expedient to apply linguistic and cultural analysis to the socially determined texts, to which commercials, political advertisements and political programs can be refereed, with the aim to define linguistic and cultural structures, realizing gender. The article present the results of both experimental methods and cross-cultural analysis of functioning of marked lexics in “women” political programs of East- Slav and “Atlantic” (USA) traditions.

Поскольку гендерные стереотипы как продукты культуры данного социума проявляются в языке, актуальным в современной лингвистике представляется изучение проблемы языкового сексизма. Говоря о консерватизме украинских женщин, мы должны в первую очередь обратиться к глубинным культурным основам современных стереотипов, созданных и признанных нашим обществом. С этой точки зрения представляется целесообразным применение лингво- культурологического анализа к социально детерминированным текстам, к которым относятся коммерческая и политическая реклама и политические программы, для определения лингвистических, культурологических структур, реализующих гендер. В статье приводятся результаты экспериментальной методики и кросс-культурного анализа функционирования маркированной лексики на материале «женских» политических программ восточнославянской и «атлантической» (США) традиций.