Repository logo
Communities & Collections
All of DSpace
  • English
  • Українська
Log In
New user? Click here to register.Have you forgotten your password?
  1. Home
  2. Browse by Author

Browsing by Author "Ільницька, І. А."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 13 of 13
  • Results Per Page
  • Sort Options
  • No Thumbnail Available
    Item
    ДИСТРЕС ВІЙНИ, ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ: ДИНАМІКА ЗМІН В 2019-2021 та 2025 РОКАХ
    (2025) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.
    У статті розглядається питання соціально-психологічної безпеки студентської молоді в умовах тривалого військового конфлікту в Україні. Автори підкреслюють вразливість студентів до хронічного стресу, спричиненого війною та посиленого попередніми кризовими переживаннями. Дослідження базується на аналізі динаміки змін у рівні дистресу та почуття соціально-психологічної безпечності студентів протягом 2019-2025 років. Аналіз наукових досліджень свідчить про необхідність перегляду традиційних підходів до визначення психологічної безпеки, особливо в екстремальних умовах. Українські та зарубіжні дослідники констатують значне підвищення рівнів депресії, тривожності та ПТСР серед студентів, спричинене соціальною ізоляцією, руйнуванням мереж підтримки та загальною невизначеністю майбутнього. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти Києва, Херсона і Тернополя (302 особи у першій хвилі та 142 особи у другій хвилі). Було використано опитувальник «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І. Приходько, Тесту життєстійкості Мадді (коротка версія, розроблена В. Олефіром, М. Кузнєцовим, А. Павловою) Шкалу Психологічного дистресу війни І. Галецької та М. Кліманської. Статистична обробка даних включала розрахунок описових характеристик, частотний аналіз та порівняльний аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження демонструють порушення життєстійкості, накопичення психологічної втоми та значуще зниження рівня психологічної безпеки студентів у 2025 році порівняно з періодом пандемії. Найбільш вразливими виявилися мотиваційно-вольовий та соціальний компоненти безпеки, що свідчить про потребу у цільових програмах підтримки. Отримані дані мають важливе значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги студентській молоді в умовах війни. This article explores the issue of socio-psychological security among university students amid the prolonged military conflict in Ukraine. The authors emphasize students' vulnerability to chronic stress caused by the war, further exacerbated by prior crises. The study is based on an analysis of changes in distress levels and perceptions of socio-psychological security among students from 2019 to 2025. A review of scientific literature highlights the need to reconsider traditional approaches to defining psychological security, particularly under extreme conditions. Both Ukrainian and international researchers report a significant increase in depression, anxiety, and PTSD among students, driven by social isolation, the breakdown of support networks, and overall uncertainty about the future. The study involved university students from Kyiv, Kherson, and Ternopil (302 participants in the first wave and 142 in the second wave). The following measures were used: the "Express Diagnostics of Personal Psychological Security" questionnaire by I. Prykhodko, the Hardiness Test (short version developed by V. Olefir, M. Kuznetsov, and A. Pavlova), and the War Psychological Distress Scale by I. Haletska and M. Klimanska. Statistical data processing included descriptive analysis, frequency analysis, and comparative analysis using Student's t-test. The findings reveal a decline in psychological resilience, an accumulation of psychological fatigue, and a significant reduction in students' psychological security in 2025 compared to the pandemic period. The most affected components were motivational-volitional and social security, underscoring the need for targeted support programs. These findings are crucial for developing effective psychological assistance strategies for students in wartime conditions.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ТА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ОСОБИСТІСНІ КОНСТРУКТИ РЕГУЛЯТИВНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
    (2017) Ільницька, І. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    НАУЧНЫЙ АНАЛИЗ ПОНЯТИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ЛИЧНОСТИ
    (2018) Ильницкая, И. А.; Ільницька, І. А.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ОСОБИСТІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ У ПОДОЛАННІ ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ
    (2020) Ільницька, І. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ ПОЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ СТУДЕНТІВ
    (2019) Ільницька, І. А.; Блинова, О. Є.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПОЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА САМОЕФЕКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
    (2019) Ільницька, І. А.; Блинова, О. Є.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ЯК ЧИННИК САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
    (2025) Ільницька, І. А.
    В статті представлені результати емпіричного дослідження, мета якого виявити зв’язки між особливостями самоактуалізації та сформованістю почуття соціально-психологічної безпечності у студентів університетів. Теоретично обґрунтовується роль безпеки як персональної характеристики (моделі сприйняття світу, когнітивного переконання, провідної потреби, емоційного стану, особистісної властивості) в забезпеченні функціонування системи «Я та світ». Наводяться результати опитування, спрямованого на оцінку прагнення до самоактуалізації та параметрів соціально-психологічної безпеки у вибірці 302 студентів херсонських університетів віком 16-27 років. Для збору даних використано методику «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І.І. Приходько, опитувальник САМОАЛ (Н.Ф. Каліна, О.В. Лазукін). Самоактуалізація розуміється як багатовимірний конструкт, що є критерієм особистісної зрілості та психологічного здоров‘я людини. За даними дослідження 44 % вибірки продемонстрували виражену тенденцію до максимально повної реалізації своїх можливостей і потенцій. Проаналізовано розвиненість окремих компонентів самоактуалізації в юнацькому віці. Провідними сферами життєвого самоздійснення виявились: орієнтація у часі, контактність та гнучкість у спілкуванні, прихильність до цінностей самоактуалізованої особистості. Недостатньо розвинені (тобто потребують корекційно-розвивальних заходів) такі складові як автономність, креативність, спонтанність, позитивний погляд на природу людини. Між параметрами безпеки та самореалізації особистості виявлена велика кількість прямих та міцних кореляцій. Отримані результати підтверджують існуючі наукові уявлення про психологічну безпеку як базову потребу, що визначає як розвиток особистості в цілому, так і його найвищий прояв – прагнення до самоактуалізації. The article presents the results of an empirical study, the purpose of which is to identify the connections between the features of self-actualization and the formation of a sense of social and psychological safety in universities students.The role of safety as a personal characteristic (model of perception of the world, cognitive persuasion, leading need, emotional state, personal property) in ensuring the functioning of the "I and the World" system is theoretically substantiated. The results of a survey aimed at assessing the desire for self-actualization and parameters of socio-psychological safety in a sample of 302 students of Kherson universities aged 16-27 are presented. To collect data, the method "Express diagnostics of psychological safety of the individual" was used by I.I. Prykhodko, the SAMOAL questionnaire (N.F. Kalina, O.V. Lazukin). Self-actualization is understood as a multidimensional construct, which is a criterion of personal maturity and psychological health of a person. According to the study, 44% of the sample showed a pronounced tendency to maximize the full realization of their capabilities and potentials. The development of individual components of self- actualization in adolescence has been analyzed. The leading areas of life fulfillment were: time orientation, contact and flexibility in communication, and commitment to the values of a self-actualized personality. Such components as autonomy, creativity, spontaneity, and a positive view of human nature are underdeveloped (require corrective and developmental measures). A large number of direct and strong correlations have been found between the parameters of safety and self-realization. The results confirm the existing scientific concepts of psychological safety as a basic need that determines both the development of the individual as a whole and its highest manifestation - the desire for self- actualization.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2019) Ільницька, І. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2019) Ільницька, І. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК СТРУКТУРНИЙ КОМПОНЕНТ САМОСВІДОМОСТІ В ОСОБИСТІСНОМУ СТАНОВЛЕННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2019) Ільницька, І. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕЧНІСТЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ
    (2019) Ільницька, І. А.; Блинова, О. Є.; Ilnitska, I. А.; Blynova, O. Ye.
    Статтю присвячено проблемі соціально-психологічної безпечності освітнього середовища закладу вищої освіти як чиннику позитивного психологічного клімату студентської групи. Актуальність обґрунтовано через розуміння психологічної комфортності та захищеності освітнього середовища університету як вагомої умови особистісного розвитку студентської молоді. Визначено зміст та структуру категорій «соціально-психологічна безпечність освітнього середовища» та «соціальнопсихологічний клімат». Мета. з’ясування впливу соціально-психологічної безпечності освітнього середовища на психологічний клімат студентської групи. Методи. Для проведення емпіричного дослідження застосовано методики: «Психологічна безпечність освітнього середовища» І. О. Баєвої; «Оцінка рівня психологічного клімату колективу» А. М. Лутошкіна. Обробка даних відбувалась за допомогою порівняльного аналізу (критерій кутового перетворення Фішера). Результати. З’ясовано, що між групами студентів з різним рівнем оцінки соціально-психологічної безпечності освітнього середовища закладу вищої освіти існують відмінності за ознаками соціальнопсихологічного клімату. Отримані статистично значущі відмінності стосуються всіх компонентів соціально-психологічного клімату групи – когнітивного (знання та поінформованість про інших членів групи); емоційного (ставлення до інших членів групи та до групи в цілому), поведінкового (реальні дії, спрямовані на спільну працю, спільні зусилля у досягненні мети). Визначено, що перебування у психологічно безпечному освітньому середовищі детермінує високий рівень позитивності соціальнопсихологічного клімату студентської групи, що, у свою чергу, впливає на задоволеність змістом навчальної діяльності, на психологічне благополуччя учасників освітнього процесу. Констатовано, що психологічна безпечність освітнього середовища є умовою, що забезпечує позитивний особистісний розвиток всіх учасників освітнього процесу. Інтегральними показниками психологічної безпечності освітнього середовища є показники задоволеності міжособистісними відносинами, почуття захищеності у міжособистісних відносинах як з викладачами, так і з іншими студентами, гармонійність цих стосунків, референтна значущість освітнього середовища для суб’єкта. The article is devoted to the problem of socio-psychological safety of the educational environment of higher education institution as a factor of the positive psychological climate of the student group. Topicality is substantiated by understanding the psychological comfort and the protection of the educational environment of the university as a significant condition for the personal development of student youth. In this article, the content and structure of the categories “socio-psychological safety of the educational environment” and “sociopsychological climate” were determined. Objective. Clarification of the influence of socio-psychological safety of the educational environment on the psychological climate of the student group. Methods. For conducting empirical research: the method of “Psychological safety of the educational environment” by I.O. Baieva; the method of “Assessment of the level of the psychological climate of the group” by A.M. Lutoshkin were used. Data processing was done using a comparative analysis (Fisher's corner transformation criterion). Results. It is found out that between groups of students with different levels of assessment of social and psychological safety of the educational environment of the institution of higher education there are differences on the basis of socio-psychological climate. The obtained statistically significant differences concern all components of the sociopsychological climate of the group - cognitive (knowledge and awareness of other members of the group); emotional (attitude towards other members of the group and the group as a whole), behavioral (real actions aimed at joint work, joint efforts in achieving the objective). It is determined that staying in a psychologically safe educational environment determines the high level of positivity of the socio-psychological climate of the student group which in turn affects the satisfaction with the content of educational activities, the psychological well-being of the participants in the educational process. It is stated that psychological safety of the educational environment is a condition that ensures positive personality development of all participants in the educational process. Integral indicators of psychological safety of the educational environment are indicators of satisfaction with interpersonal relations, a feeling of safety in interpersonal relations with teachers and with other students, the harmony of these relationships and the reference significance of the educational environment for the subject.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
    (2018) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.
    У статті представлено теоретичний аналіз соціально-психологічної безпеки особистості, зроблено спробу обґрунтувати сутність і зміст соціально- психологічної безпеки особистості, постановку проблеми безпеки на сучасному етапі розвитку суспільства. Проаналізовано значення основних понять – безпеки, психологічної безпеки, соціально-психологічної безпеки особистості. В статье представлен теоретический анализ социально-психологической безопасности личности, сделана попытка обосновать сущность и содержание социально-психологической безопасности личности, постановку проблемы безопасности на современном этапе развития общества. Проанализировано значение основных понятий – безопасности, психологической безопасности, социально-психологической безопасности личности. The article deals with theoretical analysis of the socio-psychological safety of person, an attempt is made to substantiate the essence and content of the sociopsychological safety of person, setting the security problem at the present stage of society's development. The significance of the basic concepts of safety, psychological safety, and the socio-psychological safety of the personality are analyzed.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
    (2025) Ільницька, І. А.
    Мета даного дослідження – висвітлити результати опитування студентів прикордонних південних регіонів України, що стосуються почуття безпеки

DSpace software copyright © 2002-2025 LYRASIS

  • Privacy policy
  • End User Agreement
  • Send Feedback