Browsing by Author "Іманкулова, М."

Now showing 1 - 2 of 2

RESEARCH ON ACADEMIC GIFTEDNESS OF FUTURE TEACHERS.
(2024) Kariyev, А.; Карієв, А.; Orazbayeva*, F.; Оразбаєва*, Ф.; Imankulova, M.; Іманкулова, М.; Vasileva, V.; Васільєва, В.
The aim of the research is to establish psychological content parameters, correlations and factors of future teachers’ academic giftedness. It was assumed that personal factors of future teachers’ academic gifted ness would have statistically significant correlations with academic performance and parameters of intel ligence; the researched groups distributed by aca demic performance evaluation would have significant differences by personal factors of academic gifted ness, verbal, mathematical and spatial intelligence. Methods. The research participants were the 2nd–4th year full-time students pursuing a degree in ped agogy at three higher education institutions: two institutions from Kazakhstan – Abai Kazakh National Pedagogical University (Abai KNPU), Auezov South Kazakhstan University (Auezov SKU) and one insti tution from Bulgaria – “Angel Kanchev” University of Ruse (RU “Angel Kanchev”), numbering 258 people aged from 18 to 22 years. The method for diagnosing personal factors of giftedness (PFG) (Belskaya, 2019); “Intelligence structure test” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001) were applied. An additional variable – academic performance evaluation (APE) – was used. Results. Pearson’s correlation analysis (R) allowed establishing fifteen correlations (р ≤ .050; р ≤ .010; p < .001) between the factors of academic giftedness, the types of intelligence and academic performance evaluation. It was found that the factor of giftedness “over-situational activeness” has the largest number of significant correlations – four (p < .001; р ≤ .050). It was substantiated that this factor is the most impor tant and the most dependent one in future teach ers’ academic giftedness. The Mann-Whitney U-test allowed establishing a statistically significant advan tage of Group 2 (a high level of academic performance evaluation) by the parameter “over-situational active ness” (U = 6340.000; p < .040). It was explained that the respondents’ over-situational activeness is a back bone factor of future teachers’ academic giftedness. Discussion and conclusions. The obtained empirical results and the established statistically significant correlations and differences possess scientific nov elty and applied value. A number of recommenda tions concerning reorganization and implementation of innovative processes of training future teachers aimed at developing academic giftedness and pro viding quality psychological-pedagogical support for gifted students were made Метою дослідження є з’ясування психологічних зміс тових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і фак торів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори ака демічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з акаде мічною успішністю та параметрами інтелекту; дослі джувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особи стісними факторами академічної обдарованості, вер бальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 кур сів, які навчаються на очній формі педагогічних спе ціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогіч ного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Пів денно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано мето дику діагностики особистісних факторів обдарова ності (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інте лекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обда рованості з типами інтелекту й академічною оцін кою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважли вішим і найбільш залежним у академічній обдарова ності майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність рес пондентів є системоутворювальним фактором ака демічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки.Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоно вано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.
RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE
(2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.
The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.