Browsing by Author "Андрієвський, Б. М."
Now showing 1 - 11 of 11
- Results Per Page
- Sort Options
Item ВПЛИВ СИНХРОННОГО НАВЧАННЯ НА РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ(2024) Андрієвський, Б. М.; Новикова, Ю. В.У статті досліджується вплив синхронного навчання на розвиток читацької компетентності у здобувачів початкової освіти. Аналізується, як онлайн-формати навчання впливають на мотивацію учнів до читання, їхню здатність сприймати текст та критично осмислювати прочитане. Вивчаються методи інтерактивного навчання, які сприяють залученню учнів до читання, а також культурологічні аспекти, які можуть збагачувати освітній процес. Результати дослідження підкреслюють важливість адаптації навчальних методик до умов синхронного навчання для забезпечення ефективного розвитку читацьких умінь у молодших школярів. The article examines the impact of synchronous learning on the development of reading competence among students of primary education. It is analyze dhow online learning formats influence students' motivation to read, the ir ability to perceive the text and critically interpret what they read. Methods of interactive learning are studied, which contribute to the involvement of students in reading, as well as cultural aspects that can enrich the educational process. The results of the study emphasize the importance of adapting educational methods to the conditions of synchronous learning in order to ensure the effective development of reading skills in younger schoolchildren.Item ЗБІРНИК АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ(2017) Андрієвський, Б. М.; Анісімова, О. Е.; Владимирова, А. Л.; Воропай, Н. А.; Голінська, Т. М.; Горлова, А. В.; Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Коткова, В. В.; Петухова, Л. Є.; Цюпак, І. М.; Швець, Т. А.Item ЗБІРНИК АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ(2018) Цюпак, І. М.; Андрієвський, Б. М.; Анісімова, О. Е.; Владимирова, А. Л.; Голінська, Т. М.; Кабельникова, Н. В.; Казаннікова, О. В.; Лось, О. М.; Мироненко, О. В.; Полєвікова, О. Б.; Соценко, Ю. Ю.Item МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР» ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 01 ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА(2019) Андрієвський, Б. М.; Борисенко, Н. М.; Валуєва, І. В.; Воропай, Н. А.; Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Кабельникова, Н. В.; Казаннікова, О. В.; Нагрибельна, І. А.; Петухова, Л. Є.; Раєвська, І. М.; Саган, О. В.; Сугейко, Л. Г.; Сидоренко, Н. І.У методичних матеріалах до атестації здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» представлено дисципліни, складені на основі навчальних програм з курсів «Педагогіка вищої школи», «Психологія вищої школи», «Методика викладання дидактики у ЗВО», «Методика викладання теорії виховання у ЗВО», «Методика викладання історії педагогіки у ЗВО», «Технології навчання освітньої галузі «Мови і літератури» в початковій школі», «Технології навчання освітньої галузі «Математика» в початковій школі», Технології навчання освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство» в початковій школі», а також дисципліни за спеціалізаціями. Питання екзамену враховують особливості професіограми вчителя початкових класів як фахівця, у якого сформовані професійні якості, розуміння свого призначення в суспільстві; поєднуються фундаментальні знання з професійними компетентностями. Екзамен побудовано за блок-модульною схемою таким чином: 1.1. Педагогіка і психологія вищої школи (1.1.-1.35). 2.1. Методики викладання педагогіки у ЗВО (2.1-2.60). 3.1. Технології навчання дисциплін початкової школи (3.1-3.104). 4.1. Спеціалізація «Англійська мова» (4.1-4.51). 5.1. Спеціалізація «Логопедія» (5.1-5.50). 6.1. Спеціалізація «Дитяча психологія» (6.1-6.50). 7.1. Спеціалізація «Основи інформатики» (7.1-7.50) 8.1. Спеціалізація «Українознавство» (8.1-8.50). The methodological materials for the certification of graduates of the level of higher education "master" is presented disciplines, based on the educational programs of the courses "Pedagogy of Higher Education", "Psychology of Higher Education", "Teaching didactics in EHE", "Methods of teaching theory of education in EHE", "Methods of teaching history of pedagogy in EHE, "Teaching Technologies of the educational sector "Languages and Literature" in elementary schools", "Teaching Technologies of the educational sector "Mathematics" in elementary schools", Technology of teaching educational fields "Natural History", "Social Science" in primary schools", as well as disciplines for specializations. The questions of the exam involve the peculiarities of a primary school teacher as a practitioner who has formed professional qualities, understanding of his/her recognition in society; fundamental knowledge and professional competencies are combined. The exam is taken by the block-modular scheme in this way: 1.1. Pedagogy and Psychology of Higher Education (1.1.-1.35). 2.1. Pedagogy Teaching Methods in Institutions of Higher Education (2.1-2.60). 3.1. Primary School Discipline Teaching Technologies (3.1-3.104). 4.1. English Language Specialization (4.1-4.51). 5.1. Specialization "Logopedics" (5.1-5.50). 6.1. Child Psychology Specialization (6.1-6.50). 7.1. Specialization "Fundamentals of Informatics" (7.1-7.50) 8.1. Specialization "Ukrainian Studies" (8.1-8.50).Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ(2014) Андрієвський, Б. М.; Андриевский, Б. М.; Andrievskii, B. M.Стаття присвячена розкриттю основних методологічних принципів організації процесу формування дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів. Висвітлено основні причини не досить ефективної підготовки цього аспекту компетенцій. Визначено ієрархічну систему вихідних положень філософського, міждисциплінарного і конкретно-наукового рівнів реалізації особистісно-орієнтованої освітньої парадигми на засадах культурологічно-гуманістичної психології та синергетичного підходу в контексті вдосконалення дослідницьких компетентностей майбутнього вчителя початкових класів.Item ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО- ТРАНСФЕРНОЮ СИСТЕМОЮ(2014) Андрієвський, Б. М.Item ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА(2014) Андрієвський, Б. М.; Андриевский, Б. М.; Andriyevskiy, B. M.Стаття розкриває структуру компетентності сучасного педагога, висвітлює основні напрямки вдосконалення професійної підготовки випускників вищого педагогічного навчального закладу.Item ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2018) Петухова, Л. Є.; Співаковська, Є. О.; Андрієвський, Б. М.; Пинзеник, О. М.; Пермінова, Л. А.; Молнар, Т. І.; Ляпіна, В. В.; Воронюк, І. В.; Кабельнікова, Н. В.Монографічна збірка «Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкового за- гальноосвітнього навчального закладу в умовах Нової української школи» підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи за дослідницькою темою лабораторії пе- дагогічних досліджень та науково-освітніх технологій «Удосконалення підготовки кадрово- го педагогічного персоналу у системі суспільних трансформаційних процесів». У моногра- фічній збірці обґрунтовано передумови оновлення системи професійної підготовки май- бутніх фахівців педагогічної галузі. Представлені результати дослідження носять прак- тичний характер і є принциповим внеском щодо якості підготовки конкурентоспроможного фахівця. Творчою групою викладачів охоплено проблеми якості освіти, розробленню вимог до особистості викладача та створення характеристики сучасного випускника на рівні бакалаврату, новим підходам до формування компетентності студента, готовності до творчої, дослідницької діяльності, підготовки до роботи в інклюзивних класах. Матеріали дослідження будуть корисними для здобувачів, викладачів, дослідників галузі початкової освіти та всіх зацікавлених у її розвитку.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ(2021) Денисенко, В. В.; Андрієвський, Б. М.; Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Вінник, Т. О.; Голінська, Т. М.; Гриценко, І. В.; Казаннікова, О. В.; Полєвікова, О. Б.; Цюпак, І. М.Item ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УМІННЯ ПРОГНОЗУВАТИ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ(2022) Андрієвський, Б. М.; Пермінова, Л. А.; Andrievskiy, B. M.; Perminova, L. A.За мету у статті поставлено розкриття передумови формування уміння прогнозувати у спеціально організованій дослідницькій роботі майбутніх учителів початкових класів, обґрунтування педагогічних аспектів розвитку їхньої прогностичної компетентності як інтегрованого показника майбутнього професійного становлення. Під час збору, обробки, узагальнення матеріалів було використано низку методів, зокрема аналіз теоретичних підходів до визначення педагогічно доцільних понять з проблеми прогнозування в організованих дослідженнях здобувачів вищої школи; спостереження за успішністю організації й проведення педагогічного дослідження, що залежить від якісно сформульованої гіпотези виконуваної роботи, від сформованості прогностичних умінь майбутніх учителів початкової школи. Результати. Основний матеріал обґрунтовує причини інтересу до педагогічної прогностики. Зрозуміло, що сучасний учитель не може якісно спланувати і проводити освітню діяльність, не спираючись на відповідні припущення, які допомагають передбачити позитивні результати поставленої мети. Вчитель чітко прораховує правильність вибраних методів, рівнів сформованості предметних компетентностей своїх вихованців. Для цього в нього мають бути сформовані прогностичні вміння. У статті надається низка визначень основних понять, які допомагають сформувати понятійний апарат здобувачів вищої освіти, дотримуватися вимог формулювання гіпотези педагогічного дослідження (випускової роботи, проєкту). Аналіз наукових доробок з проблеми формування прогностичної компетентності психологів, педагогів дозволив виокремити відповідні педагогічні аспекти формування прогностичних умінь: формування педагога нового типу; організація поетапного формування прогностичних умінь, різноманітні засоби реалізації інноваційності освітнього процесу професійної підготовки здобувачів у вищій школі тощо. Висновок. За результатами спостереження, проведеного опитування здобувачів вищої освіти з’ясовано: процес формування є тривалим і охоплює всі роки навчання; він є поетапним, що дає можливість зміцнити як теоретичні знання, так і практичні навички задля реалізації прогностичних умінь у майбутній професійній діяльності; основний акцент ставиться на магістерську підготовку як основну платформу формування заданого новоутворення. The purpose of the article is to reveal the prerequisites for the formation of the ability to predict in a specially organized research work of future primary school teachers, to substantiate the pedagogical aspects of the development of their prognostic competence as an integrated indicator of future professional development. During the collection, processing, and summarization of materials, a number of methods were used, in particular, the analysis of theoretical approaches to the definition of pedagogically appropriate concepts from the problem of forecasting in organized studies of university graduates; monitoring the success of the organization and conducting pedagogical research, which depends on the correctly formulated hypothesis of the work being performed, on the formation of prognostic skills of future primary school teachers. The results. The main material substantiates the reasons for the interest in pedagogical prognostication. It is clear that a modern teacher cannot qualitatively plan and conduct educational activities without relying on appropriate assumptions that help predict the positive results of the set goal. The teacher clearly calculates the correctness of the chosen methods, the levels of formation of the subject competencies of his pupils. For this, he must have prognostic skills. The article provides a number of definitions of basic concepts that help to form the conceptual apparatus of higher education applicants, to comply with the requirements of formulating a hypothesis of pedagogical research (graduation thesis, project). The analysis of scientific works on the problem of the formation of prognostic competence of psychologists and teachers made it possible to single out the relevant pedagogical aspects of the formation of prognostic skills: the formation of a new type of teacher; organization of the gradual formation of prognostic skills, various means of implementing the innovativeness of the educational process of professional training of applicants in higher education, etc. Conclusion. According to the results of the observation and survey of higher education students, it was found out: the process of formation is long and covers all years of study; it is step-by-step, which provides an opportunity to strengthen both theoretical knowledge and practical skills in order to implement prognostic skills in future professional activity; the main emphasis is placed on master’s training as the main platform for the formation of a given neoplasm.Item ІКТ ЯК НЕВІДЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВО–ПРОФЕСІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2015) Андрієвський, Б. М.; Вінник, Т. О.; Andrievskiy, B. M.; Vinnyk, Т.Стаття присвячена проблемі формування дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів та шляхам удосконалення розвитку зазначених особистісно-професійних характеристик. Висвітлено ієрархічну систему вихідних положень реалізації особистісно-орієнтованої парадигми вдосконалення дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів. Визначено основні педагогічні умови їх формування шляхом активного включення студентів у цілеспрямований науковий пошук, який носить комплексний характер: використання лекційних і семінарських занять, завдання для самостійної і групової роботи, потенційних можливостей науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців, видів педагогічної практики, наявність спеціальних курсів наукового спрямування та систематичної діагностики досліджуваного особистісного утворення. Article devoted to the mechanism of formation of research competence of future primary school teachers. Illuminated by a hierarchical system of assumptions implementing person-centered paradigm to improve research competencies of future teachers in primary education. Revealed organizational-pedagogical conditions of successful development of the ability of graduates of higher educational establishments in research professional activity by including students in targeted scientific research through lectures and seminars, independent and group work, the potential of research activities, teaching practice and specialist courses research orientation.