Browsing by Author "Бальоха А. С."

Now showing 1 - 2 of 2

НАВЧАЛЬНА (ПРИРОДНИЧА, КРАЄЗНАВЧА) ПРАКТИКА: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
(2026) Бальоха А. С.; Борисенко Н. М.
У навчально-методичному виданні висвітлено інформацію щодо плану, змісту, бази, порядку, термінів проведення практики, обов’язків керівника і практиканта, а також порядку звітності про результати практики. Посібник відображає зміст робочої програми навчальної практики, розробленої для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта) денної та заочної форм навчання, що розроблено на основі освітньо-професійних програм «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та «Дошкільна освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Передбачає знайомство з біотопами плавнів, берегової зони Чорного моря, степовими біоценозами, архітектурними пам’ятками міста Херсона. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта), викладачам та педагогам, які викладають відповідні освітні галузі у ЗВО, ЗЗСО чи ЗДО.
ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕБМУЛЬТИМЕДІА: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
(2025) Петухова Л. Є.; Анісімова О. Е.; Бальоха А. С.; Petukhova L.; Anisimova O.; Balokha A.
Метою статті є комплексний аналіз можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті (на прикладі вебмультимедій) та їх оптимізації в умовах сучасних суспільних викликів. Методи. Дослідження поєднує теоретичний огляд наукових публікацій та досвіду щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти з емпіричним вивченням даного питання за допомогою тестування, анкетування та спостереження. Результати. Узагальнення наукових досліджень засвідчили, що в умовах вимушеного переходу освітнього процесу на дистанційну форму, інформаційно-комунікаційні технології набули нового значення в організації та наданні освітніх послуг, а структура та контент електронних курсів має враховувати потреби учасників та цифрові трансформації. Результати опитування здобувачів вищої освіти щодо рівня задоволеності організацією освітнього процесу у дистанційному форматі виявили наступний розподіл: більшість респондентів (53%) продемонструвала високий рівень задоволеності, оцінивши організацію на 10 балів з 10-ти; 22% респондентів – оцінили на 9 балів, що також свідчить про позитивне сприйняття; 17% опитаних оцінила організацію освітнього процесу на 8 балів; менша кількість респондентів висловила помірне задоволення, оцінивши на 7 (6%) та 6 (2%) балів відповідно. Отримані дані засвідчили достатньо позитивну оцінку здобувачами вищої освіти вебмультимедій, які забезпечують освітній процес на педагогічному факультеті. Разом з тим, створили передумови для підвищення їх ефективності в умовах цифрової еволюції. Висновки. У статті доведено педагогічну доцільність застосування електронних курсів на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, з урахуванням потреб та інтересів здобувачів для ефективної реалізації їх професійної траєкторії. The purpose of the article aims to conduct a comprehensive analysis of the potential of information and communication technologies in higher education, with a focus on web multimedia, and to explore their optimization in the context of contemporary societal challenges. Methods. The study combines a theoretical review of scholarly publications and practical experiences related to the use of information and communication technologies in the educational process of higher education institutions with empirical research through testing, surveys, and observations. Results. A synthesis of scientific studies has demonstrated that during the forced transition to distance learning, information and communication technologies have gained new importance in the organization and delivery of educational services. The structure and content of online courses must consider participants’ needs and digital transformations. The survey results on the satisfaction level of higher education students with the organization of the educational process in a distance format revealed the following distribution: the majority of respondents (53%) showed a high level of satisfaction, rating the organization 10 out of 10; 22% rated it 9, indicating a positive perception; 17% gave a score of 8; fewer respondents expressed moderate satisfaction, rating it 7 (6%) and 6 (2%), respectively. The obtained data confirm a generally positive evaluation by students of web multimedia that facilitate the educational process at the Faculty of Pedagogy. At the same time, they provide a foundation for improving their effectiveness in the era of digital evolution. Conclusions. The article proves the pedagogical feasibility of using electronic courses at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, taking into account the needs and interests of applicants for the effective implementation of their professional trajectory.