Browsing by Author "Блинова, Е. Е."

Now showing 1 - 20 of 46

CОЦИАЛЬНЫЕ И ЛИЧНОСТНЫЕ ФАКТОРЫ ОТНОШЕНИЯ ПРИНИМАЮЩЕГО НАСЕЛЕНИЯ К ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫМ ЛИЦАМ
(2017) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.
Статья посвящена изучению проблемы социально-психологической адаптации внутренних вынужденных мигрантов в регионах переселения. Среди важных факторов адаптации особое внимание уделяется отношению принимающего населения к внутренне перемещенным лицам (ВПЛ). Показано, что чувство потери контроля над ситуацией, собственной некомпетентности, выражаются у мигрантов в чувствах гнева, агрессивности и враждебности к представителям принимающего региона. В отношениях между принимающим населением и мигрантами решающую роль играют социально-психологические и культурные особенности восприятия группами друг друга, результатом чего являються сформированные стереотипы. В работе представлены результаты эмпирического исследования, в котором основными факторами отношения к внутренним мигрантам выявлены толерантность, качество жизни, некоторые социальные характеристики (возраст, социальный капитал и т.п.).
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА УСПІШНІСТЬ АДАПТАЦІЇ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ
(2011) Блинова, О. Є.; Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.
В статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку успішності психологічної адаптації українських трудових мігрантів у країні працевлаштування та особистісних характеристик. Автором доведено, що найбільшою мірою на успішність психологічної адаптації впливають інтернальний локус контролю, екстраверсія, емоційна стабільність, зріла позитивна особистісна ідентичність.
ДУХОВНЫЕ ФЕНОМЕНЫ НАЦИИ: НАЦИОНАЛЬНЫЙ ХАРАКТЕР
(2021) Казибекова, В. Ф.; Блинова, Е. Е.; Казібекова, В. Ф.; Блинова, О. Є.
В статье рассматривается становление понятия «национальный характер» в различных этнопсихологических и политико-психологических концепциях от античных времен до наших дней, а также его философско-психологическое содержание в современной психологии. Специальное внимание уделяется анализу черт национального характера украинского народа в научных работах представителей украинского зарубежья.
ЗНАЧЕНИЕ СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА ДЛЯ УСПЕШНОЙ ИНТЕГРАЦИИ В СОЦИУМЕ ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ
(2017) Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.; Блинова, О. Є.
Статья посвящена проблеме социально-психологической адаптации внутренне перемещенных лиц в современных социально-политических и экономических условиях украинского общества. Проанализирован феномен социального капитала, показаны возможности доступа к ресурсам приватной и публичной сфер для обеспечения успешной интеграции мигрантов в принимающем сообществе. The article is devoted to the problem of social-psychological adaptation of internally migrated people within current socio-political and economical conditions of Ukrainian society. Having analyzed the phenomenon of social capital, the possibilities of access to private and public spheres are demonstrated, which ensure successful integration of migrants into the receiving society.
Контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів
(2019) Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, И. С.; Блинова, Е. Е.
У статті здійснено контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів, висвітлено результати дослідження властивостей соціальних очікувань, встановлено психолінгвістичні детермінанти конструювання особистістю соціальної дійсності. Встановлено, що майбутні соціальні психологи за властивостями соціальних очікувань володіють такими показниками: інтернальність (51,43%), що не протирічить результатам, які отримані іншими дослідниками; активність (57,13%), результати якої за кількісним і відсотковим значеннями майже збігаються з інтернальністю; помірні результати відкритості (47,52%), що може свідчити про зрілість і соціальну компетентність однієї частини досліджуваних, і у той же час, невміння або небажання інтерпретувати, окреслювати свої очікування – другої частини досліджуваних. Доказано, що майбутні соціальні психологи, інтерпретуючи соціальне поле, окреслюють його, приділяють значну увагу рефлексивним аспектам, займають позицію «учасника процесу». Доведено, що контент-аналізування дозволяє вимірювати людську поведінку. Показано, яким чином знаково-смислові утворення, набуваючи суб’єктивних значень, стають об’єктивною фактичністю, що впливає на конструювання особистістю соціальної дійсності. The article analyzes social expectations of future social psychologists, examines the results of research on the peculiarities of social expectations, and establishes psycholinguistic determinants of constructing social reality by personality. It is emphasized that the variability of the demands of social environment predetermines the need for constant prognostic activity of the subject of life activity, not only in relation to natural object relations, but also in the sphere of social interaction, social communication, and speech constructing practices in the form of peculiar social expectations. It is substantiated and proven that the strict quantification of texts, creation of a coding matrix, quantitative and qualitative content analysis, the empirical distribution of scales at all levels of the investigated parameters, the determination of correlation, ensure reliability, reliability and validity of the research of the psycholinguistic aspect of the social expectations of future social psychologists. It is established that the future social psychologists by the properties of social expectations showed such indices: internality (51.43%), not contradicting the results obtained by other researchers; activity (57.13%), the results of which almost coincide with the internality by the quantitative and percentage values; moderate results of openness (47.52%), which may indicate maturity and social competence of one part of the subjects and at the same time inability or unwillingness to interpret, outline their expectations – the second part of the subjects. It is proved that future social psychologists, interpreting the social field – define it, pay great attention to reflective aspects, take the position of «participant in the process». It is noted that taking into account the age-related, interesting features of the sample objectively reflected the measurement of the properties of the expected social reality and indicated the quantitative and qualitative psychological parameters of the social expectations of personality. It is proved that the content analysis allows measuring human behavior. It is shown how the sign-semantic formations acquire subjective meanings, become objective factuality, that influence the construction of the social reality by the personality. В статье осуществлен контент-анализ социальных ожиданий будущих социальных психологов, освещены результаты исследования свойств социальных ожиданий, установлены психолингвистические детерминанты конструирования личностью социальной действительности. Подчеркнуто, что изменчивость требований социальной среды предопределяет необходимость постоянной прогностической активности субъекта жизнедеятельности не только по отношению к природным объектным связям, но и в сфере процессов социального взаимодействия, социальной коммуникации, практик речевого конструирования в виде своеобразных социальных ожиданий. Обоснованно и доказано, что строгая квантификация текстов, создание кодирующей матрицы, количественный и качественный контент-анализ, эмпирическое распределение шкал всех уровней исследуемых параметров, определение корреляции – обеспечивают надежность, достоверность и валидность исследования психолингвистического аспекта социальных ожиданий будущих социальных психологов. Установлено, что будущие социальные психологи по свойствам социальных ожиданий владеют такими показателями: интернальность (51,43%), что не противоречит результатам, полученным другими исследователями; активность (57,13%), результаты которой по количественному и процентному значениям совпадают с интернальностью; умеренные результаты открытости (47,52%), что может свидетельствовать о зрелости и социальной компетентности одной части испытуемых, и в то же время, неумение или нежелание интерпретировать, очерчивать свои ожидания – второй части испытуемых. Доказано, что будущие социальные психологи, интерпретируя социальное поле, определяют его, уделяют большое внимание рефлексивным аспектам, занимают позицию «участника процесса». Отмечено, что учет возрастных, содержательных особенностей выборки объективно отобразил измерение свойств ожидаемой социальной действительности и обозначил количественные и качественные психологические параметры социальных ожиданий личности. Доказано, что контент-анализ позволяет измерять человеческое поведение. Показано, каким образом знаково-смысловые образования, приобретая субъективные значения, становятся объективной фактичностью, что влияет на конструирование личностью социальной действительности.
КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК МОТИВАЦІЙНА ОСНОВА МІГРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ
(2011) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.
У статті розглядаються результати емпіричного дослідження професійної ідентичності потенційних трудових мігрантів України. Автор аналізує поняття «міграційної готовності» як інтегративного утворення, що детермінується кризою ідентичності в основних сферах самореалізації особистості. The results of empirical investigation of Ukrainian labour migrants’ professional identity are presented in the article. The author analyzes the notion of “migrational readiness” as an integrative entity to be determined by the crisis of identity in basic spheres of personality’s self-actualization.
ЛИЧНОСТНЫЕ ФАКТОРЫ ОЦЕНКИ СТАРШЕКЛАССНИКАМИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СРЕДЫ
(2017) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.
В статье представлено понятие психологической безопасности, ее структура и основные компоненты. Рассмотрены личностные факторы, влияющие на оценку психологической безопасности образовательной среды, среди которых особо выделена ассертивность. Изложены результаты эмпирического исследования взаимосвязи ассертивности и психологической безопасности в старшем школьном возрасте.
МИГРАЦИОННАЯ ГОТОВНОСТЬ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ САМОРЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ
(2013) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.
МИГРАЦИОННЫЕ УСТАНОВКИ СТУДЕНТОВ В ПЕРИОД СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ТРАНСФОРМАЦИЙ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА
(2010) Блинова, Е. Е.; Орбан-Лембрик, Л. Э.; Блинова, О. Є.
В статье рассматриваются особенности этнической идентичности молодежи в период социально-экономической трансформации украинского общества. Ставится проблема формирования готовности украинских студентов к поиску работы и самореализации за границей. Peculiarities of ethnical identity of youth during socioeconomic transformation of Ukrainian society are analised in the article. The problem of the formation of readiness of Ukrainian students to look for a job and self-realisation abroad is set.
МИГРАЦИОННЫЕ УСТАНОВКИ: ПРОБЛЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ
(2021) Блинова, Е. Е.; Попович, И. С.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.
В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования миграционных установок как проявления кризиса профессиональной идентичности. В структуре миграционной готовности выделены такие компоненты: когнитивный (информация об условиях и возможности трудоустройства за границей); эмоционально-оценочный (более позитивная оценка работы за границей); поведенческий (реальные действия, например, консультации, оформление документов для выезда на работу). Потенциальные мигранты, которые ориентируются на выезд за границу с целью трудоустройства, характеризуются наличием кризиса профессиональной идентичности, что побуждает к активным действиям по его преодолению. У статті представлені результати теоретичного аналізування та емпіричного дослідження міграційних установок як прояву кризи професійної ідентичності. У структурі міграційної готовності виділені такі компоненти: когнітивний (інформація про умови і можливості працевлаштування за кордоном); емоційно-оцінний (більш позитивна оцінка роботи за кордоном); поведінковий (реальні дії, наприклад, консультації, оформлення документів для виїзду на роботу). Потенційні мігранти, які орієнтуються на виїзд за кордон з метою працевлаштування, характеризуються наявністю кризи професійної ідентичності, що спонукає до активних дій щодо її подолання. The article presents the results of the theoretical analysis and empirical study of migration settings as the manifestation of the professional identity crisis. In the structure of migration readiness the following components have been distinguished: cognitive (the information about conditions and employment possibility abroad); emotional-evaluative (more positive assessment of work abroad); behavioral (real actions, for example, consultations, document preparation for departure to work). The potential migrants who are oriented for leaving abroad with the goal of employment are characterized by the presence of the professional identity crisis that encourages them to take active steps to overcome it.
МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СВІТІ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
(2013) Блинова, О. Є.; Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.
У статті розглядаються психологічні проблеми соціальної ідентифікації людини, яка здійснює міграцію, в контексті міжкультурної взаємодії та глобалізації сучасного світу. В статье рассматриваются психологические проблемы социальной идентификации мигрантов в контексте межкультурного взаимодействия и глобализации современного мира. The problems of social identification of migrants in the context of cross-cultural interaction and contemporary world’s globalization are considered in the article.
ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2018) Блинова, О. Є.; Каленчук, В. О.; Блинова, Е. Е.; Каленчук, В. А.; Blynova, O. Ye.; Kalenchuk, V.
Статтю присвячено визначенню особистісних чинників психологічної студентів закладів вищої освіти. Представлено суб’єктний підхід до розгляду та аналізу феномену психологічної безпеки, в межах якого психологічна безпека розуміється як захищеність особистості, породжувана суб’єктивним сприйняттям себе в світі, суб’єктивною оцінкою своєї життєдіяльності з точки зору її підконтрольності. Наведено результати емпіричного дослідження, які свідчать про те, що основними детермінантами психологічної безпеки є осмисленість життя, особистісна зрілість, цінності, активність, самостійність, життєстійкість. В статье отражены результаты исследования личнoстных фактoрoв психoлoгической безoпасности студентов высших учебных заведений. Представлен субъектный пoдхoд к анализу феномена психoлoгическoй безoпасности, в сooтветствии с кoтoрым психoлoгическая безoпасность пoнимается как защищенность личности, oбуслoвленная субъективнoй oценкой свoей жизни с тoчки зрения вoзмoжнoсти ее кoнтрoлировать. Приведены результаты эмпирическoгo исследoвания, где показано, что oсновними детерминантами психoлoгической безoпасности являються oсмысленнoсть жизни, личнoстная зрелoсть, ценнoсти, активнoсть, самoстoятельность, жизнестoйкoсть.
ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН У СІМ’ЯХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ
(2015) Блинова, О. Є.; Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.
В статті розглянуто психологічні особливості і прояви кризи сучасної української сім’ї, які, зокрема, спонукають батьків приймати рішення щодо виїзду за кордон з метою працевлаштування. Представлено результати анкетування потенційних трудових мігрантів. Джерел – 10. В статье рассмотрены психологические особенности и проявления кризиса современной украинской семьи, побуждающие родителей принимать решение относительно выезда за границу для трудоустройства. Представлены результаты анкетирования потенциальных трудових мигрантов. Источников – 10. Psychological peculiarities and demonstrations of Ukrainian families’ crisis, which force parents to decision of going abroad to work, are examined in the article. The results of the questionnaire of potential labour migrants are presented. Sources - 10.
ПРАГНЕННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТА МІГРАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
(2012) Блинова, О. Є.; Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.
В статье анализируются социально-психологические проблемы трудовой миграции. Выезд молодежи за границу на работу вызывает серьезные демографические последствия – сложности воспитания детей из-за специфики мигранского образа жизни, разрыва семейных отношений, изменения ценностей. Автор раскрывает понятие «миграционной готовности», возникающей вследствие депривации потребности в самореализации. В статье анализируются результаты эмпирического исследования миграционных установок студентов разных регионов Украины. Ставится проблема готовности украинских студентов к поиску работы и самореализации за границей. In article social and psychological problems of labor migration are analyzed. Youth departure abroad for work causes serious demographic consequences – difficulties of education of children because of specifics of a migransky way of life, a rupture of the family relations, changes of values. The author opens concept of «migratory readiness», need arising owing to a deprivatsiya for self-realization. In article results of empirical research of migratory installations of students of different regions of Ukraine are analyzed. The problem of readiness of the Ukrainian students to job search and self-realization abroad is put.
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МАРГИНАЛЬНОСТЬ ВЫПУСКНИКОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
(2016) Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Блинова, О. Є.
ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2019) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.
Статтю присвячено проблемі формування позитивної професійної ідентичності майбутніх фахівців. Констатовано, що частина студентів випускних курсів закладів вищої освіти не пов’язує своє професійне майбутнє з тією спеціальністю, яку вони здобувають, проте вони залишаються у складі студентів, реалізуючи свої позанавчальні та позапрофесійні цілі. З’ясовано, що таке положення людини на межі між соціальними статусами отримало назву професійної маргінальності. Метою дослідження є аналіз впливу професійної затребуваності випускників закладів вищої освіти на прояви ідентичності / маргінальності. Проаналізовано стан проблеми, визначено дефініції «професійна маргінальність» та «професійна затребуваність», конкретизовано їх складові, наведено результати емпіричного дослідження. Встановлено, що професійна маргінальність є проявом або формою порушення ідентичності, причому можливі два варіанти: порушення становлення ідентичності (неможливість активного пошуку та вибору, запуску ідентифікації, когнітивної й афективної переробки) і порушення динаміки ідентичності, тобто процесів виявлення ролей та правил, відповідних до ідентичності. Діагностика професійної ідентичності / маргінальності передбачала оцінювання складових: компетентність людини у професії, її уявлення про себе як професіонала, ставлення до ролі професії у суспільстві. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 студентів випускних курсів. Констатовано відмінності між групами «професійно ідентичних» та «професійно маргінальних» студентів за параметрами професійної затребуваності, а саме, задоволеністю ступенем реалізації професійного потенціалу; належністю до професійної спільноти; переживанням професійної затребуваності; ставленням до себе як до компетентного та авторитетного професіонала; оцінкою результатів професійної діяльності; сприйняттям ставлення інших до себе як до значущого професіонала. Статья посвящена проблеме формирования позитивной профессиональной идентичности будущих специалистов. Показано, что часть студентов выпускных курсов высших учебных заведений не связывает свое профессиональное будущее с той специальностью, которую они получают, при этом они остаются в числе студентов, реализуя свои внеучебные и внепрофессиональные цели. Такое положение человека на границе между социальными статусами получило название профессиональной маргинальности. Целью исследования является анализ влияния профессиональной востребованности выпускников высших учебных заведений на проявления идентичности / маргинальности. Определены дефиниции «профессиональная маргинальность» и «профессиональная востребованность», конкретизированы их компоненты, приведены результаты эмпирического исследования. Установлено, что профессиональная маргинальность является проявлением или формой нарушения идентичности, причем возможны два варианта: нарушение становлення идентичности (невозможность активного поиска и выбора, запуска идентификации, когнитивной и аффективной переработки) и нарушение динамики идентичности, т.е. процессов освоения ролей, правил, сответствующих идентичности. Диагностика профессиональной идентичности / маргинальности включала в себя оценивание таких компонентов: компетентность в профессии, представление о себе как о профессионале, отношение к значимости профессии в обществе. В эмпирическом исследовании приняли участие 318 студентов выпускных курсов. Выявлены отличия между группами «профессионально идентичных» и «профессионально маргинальных» студентов по параметрам профессиональной востребованности, а именно, удовлетворенности степенью реализации профессионального потенциала; принадлежности к профессиональному сообществу; отношению к себе как к компетентному и авторитетному профессионалу; оценке результатов профессиональной деятельности. The article is devoted to the problem of forming positive professional identity of future specialists. It is stated, that part of senior courses students of higher education institutions does not connect their professional future with the specialty they are getting, but still they remain among students, realizing their non-educational and non-professional goals. It is studied out, that such a person’s condition acquired the notion of professional marginality. The aim of the investigation is to analyze the influence of professional demand for graduates on the display of identity/marginality. The status of the problem was analyzed, the definitions of ‘professional marginality’ and ‘professional demand’ were formulated, their components concretized, the results of empirical investigation provided. It was stated that professional marginality is a display or a form of identity disorder (impossibility of active search and choice, launch of identification, cognitive and affective alteration) and the disorder of identity dynamics, i.e. of the processes of distinguishing between roles and rules, corresponding to identity. The diagnostics of professional identity/marginality implied evaluating the following components: person’s competency within the profession, his/her idea about him/herself as a professional, treatment of the profession’s role in the society. In the empirical investigation 318 students of senior courses took part. The differences between the groups of ‘professionally identical’ and ‘professionally marginal’ students were stated according to professional demand parameters, namely the satisfaction with the degree of professional potential realization; the affiliation with the professional community; the experience of professional demand; self-treatment as a competent and authoritative professional; evaluation of professional activity results; perception of others’ attitude towards him/her as an authoritative professional.
ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ : ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
(2018) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.
Статтю присвячено аналізу феномену професійної маргінальності випускників закладів вищої освіти. Професійну маргінальність розглянуто як несформовану або зруйновану професійну ідентичність. В емпіричному дослідженні констатовано існування трьох видів професійної маргінальності в залежності від того, в якій сфері професійної самореалізації спостерігається порушення єдиного процесу професійної ідентифікації фахівця. Статья посвящена анализу феномена профессиональной маргинальности выпускников высших учебных заведений. Профессиональная маргинальность рассматривается как несформированная или разрушенная профессиональная идентичность. В эмпирическом исследовании показано существование трех видов профессиональной маргинальности в зависимости от того, в какой сфере профессиональной самореализации происходит нарушение единого процесса профессиональной идентификации специалиста. The article focuses on the problems of social realization of professional. It was considered the possible options of violations of the process of social adaptation of professionals to new conditions, in particular, professional marginality as the collapse and transformation of the professional identity. It was found that it fully applies to future professionals, that is, students who during studying in high school need to learn a profession , ie receive professional knowledge and skills, and in addition, to create a sense of belonging to the norms of the profession and to recognize its social significance. Was shown the results of empirical research of the relationship of professional marginality of graduates to indicators of professional individual demand. Based on the results of correlation analysis of indicators of professional identity / marginality with scales techniques "Professional demand for identity," proved that the productivity, effectiveness, efficiency in chosen profession, mainly associated by university graduates with awareness of their competence, of professional training, instrumental "armament" in the profession. At the same time, opportunities for advancement in career and professional growth, the acquisition of a higher social status is determined by the socio-economic condition of society, by the status and prestige of the profession in society, attention to the experts a certain profile of the state, the existence of support including the official state level .
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ ТРУДОВЫХ МИГРАНТОВ УКРАИНЫ В ИНОКУЛЬТУРНОЙ СРЕДЕ
(2011) Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.; Блинова, О. Є.
В статье представлены результаты эмпирического исследования психологической адаптации трудовых мигрантов Украины в инокультурной среде. В качестве основных критериев психологической адаптации рассматриваются состояние физического здоровья, психологическое благополучие, удовлетворенность межличностными отношениями. The results of empirical investigation of Ukrainian labour migrants’ psychological adaptation in different cultural environment are presented in the article. As the main criteria of psychological adaptation state of health, psychological wellfare, satisfaction with personal inter-relations are viewed.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ АДАПТАЦИИ СЕЛЬСКИХ ЖИТЕЛЕЙ К УСЛОВИЯМ ГОРОДСКОЙ СРЕДЫ
(2018) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.; Blynova, O. Ye.
В статье рассматриваются социокультурные и психологические особенности внутренней миграции, в частности, сельских жителей в крупные города. Выделены факторы миграции сельских жителей в города: низкий уровень жизни, безработица, необходимость получения образования, стремление к самореализации. Определены позитивные и негативные последствия перемещения сельских жителей в город. Проанализированы специфические соцокультурные особенности городского и сельского социума. Показано, что при переезде в город мигрант сталкивается с рядом трудностей психологического плана, преодоление которых зависит от его адаптивных ориентаций и способностей. Socio-cultural and psychological peculiarities of internal migration are considered in the article, in particular those of rural inhabitants when they migrate to large cities. The factors of rural inhabitant migration to the cities are defined in the article: low standard of living, unemployment, the need to get education, the intention for self-realization. The positive and negative consequences of moving to large cities are also distinguished between. The specific socio-cultural peculiarities of rural and urban socium are analyzed. It is demonstrated that when moving to the city, a villager faces a range of difficulties of psychological kind, the overcoming of which depend on his adaptive orientations and skills.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ СТЕРЕОТИПОВ В МАССОВОМ СОЗНАНИИ
(2015) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.