Browsing by Author "Блискун, О. О."

Now showing 1 - 3 of 3

INVESTIGACIÓN DE LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS PARTICIPANTES DEL BULLYING EN EL ESPACIO EDUCATIVO
(2022) Popovych, I.; Zavatska, N.; Bozoyan, M.; Vorobel, M.; Blyskun, O.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Бозоян, М. А.; Воробель, М. М.; Блискун, О. О.; Кленіна, К. В.
El objetivo del presente artículo es argumentar teóricamente e investigar empíricamente las orientaciones valorativas de los participantes del bullying en el espacio educativo. Se argumentaron teóricamente las características psicológicas del fenómeno del bullying tras las orientaciones valorativas de sus participantes. Como método, se describieron las bases metodológicas de la investigación empírica utilizando herramientas válidas de psicodiagnóstico. Se confirmó que todos los participantes del bullying, excepto sus observadores pasivos, tienen una orientación valorativa de “pasar bien el tiempo, descansar”, lo que evidencia la interrelación entre la “situación estresante” del bullying y el “agotamiento físico, moral” (p≤ .05). Para las víctimas y testigos que los ayudaban, la orientación valorativa predominante es la “ayuda y misericordia hacia los demás”, y para el acosador, “alto estatuto social” y “gobernar a la gente” (p≤.05). En conclusión, los resultados empíricos obtenidos y la argumentación teórica contribuyen a la operacionalización de la solución de tareas educativas en la escuela; la implementación de los resultados obtenidos en el trabajo preventivo, correccional de desarrollo reducirá la prevalencia y el nivel de efectos perjudiciales del bullying sobre los sujetos del espacio educativo influyendo en sus orientaciones valorativas. The aim of this paper is to present theoretical substantiation and empirical research on value orientations of bullying participants in educational space. The study theoretically substantiates psychological characteristics of the phenomenon of bullying in the dimension of value orientations of its participants. As methodology, this paper outlines methodological foundations of the empirical research using valid psycho-diagnostic instruments. It was determined that the value orientation “pleasant pastime, rest” prevails in all the bullying participants, except the passive witnesses, that proves the correlation of “stressful situation” of bullying with “physical and moral fatigue” (p ≤ .05). The dominating value orientation of the victims and witnesses who helped them is “help and mercy to other people”, and the orientations “high social status” and “people management” are characteristic of the bullers (p ≤ .05). In conclusion, the study generalizes that the obtained empirical results and theoretical substantiation will contribute to operationalization of solving educational problems at schools; implementation of the obtained results into prophylactic and correction-development work will reduce the spread and the level of a negative effect of bullying on the entities of educational space through the impact on their value orientations. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в освітньому просторі. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості явища булінгу у вимірах ціннісних орієнтацій його учасників. Надано авторське визначення поняття “шкільний простір”. Матеріали і методи: Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що у всіх учасників булінгу, крім пасивних спостерігачів, провідною є ціннісна орієнтація “гарне проведення часу, відпочинок”, що є свідченням взаємозв’язку “стресовості ситуації” булінгу з “фізичним і моральним виснаженням” (p≤.05). Для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є “допомога та милосердя до інших”, для булера – “високий соціальний статус” та “управління людьми” (p≤.05). Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичне обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань у школі; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу знижуватиме поширення та рівень згубного впливу булінгу на суб’єкти освітнього простору через спрямованість на їх ціннісні орієнтації.
SYSTEMATIC REHABILITATION OF STUDENT YOUTH WITH POST-TRAUMATIC STRESS DISORDERS UNDER CONDITIONS OF THE ARMED CONFLICT IN EASTERN UKRAINE
(2020) Zavatskyi, V. Yu.; Piletska, L. S.; Zavatska, N. Ye.; Semenov, O. S.; Blyskun, O. O.; Blynova, O. Ye.; Yaremchuk, V. V.; Popovych, I. S.; Завацький, В. Ю.; Пілецька, Л. С.; Завацька, Н. Є.; Семенов, О. С.; Блискун, О. О.; Блинова, О. Є.; Яремчук, В. В.; Попович, І. С.
The study examines and analyzes systematic rehabilitation of student youth with post-traumatic stress disorders. The results of the regression analysis makes it possible to select significant parameters of PTSD – predicators of social maladjustment of the research participants and distinguish the types of the symptoms of these disorders in the sub-groups the experimental group: active-protective (36.3%), passive-protective (39.3%) and discordant (24.4%). The study presents a structural model of the types of PTSD symptoms. Досліджено і проаналізовано системну реабілітацію студентської молоді з посттравматичними стресовими розладами. Показано, що у студентської молоді із ПТСР більш висока активність таких психологічних захисних механізмів як витиснення, регресія, заміщення, компенсація, реактивне утворення (р≤.05). За результатами регресійного аналізування зроблено відбір значущих параметрів ПТСР – предикторів соціальної дезадаптації досліджуваних та виокремлено типи проявів цих розладів у підгрупах експериментальної групи: активно-захисний (36.3%), пасивно-захисний (39.3%) та дисгармонійний (24.4%). Побудовано структурну модель типів проявів ПТСР.
ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО СОЦІАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ СПІВРОБІТНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
(2020) Круглов, К. О.; Блискун, О. О.; Kruglov, K.; Blyskun, O.
Метою дослідження є визначення особливостей суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації. Методи: аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень; «Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя» (Т. В. Данильченко); методи математичної обробки даних, зокрема, порівняльний аналіз за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Констатовано, що психологічне благополуччя є умовою, чинником та, водночас, критерієм успішної адаптації співробітника в організації. Визначено, що стан благополуччя створює сприятливі позитивні міжособистісні відносини, можливість спілкуватися, отримувати позитивні емоції, задовольняти потребу людини у цьому, тому переважно мова йде про суб’єктивне соціальне благополуччя. Висновки. Виявлено відмінності у проявах показників суб’єктивного соціального благополуччя між групою молодих працівників, які перебувають у процесі трудової адаптації, та більш досвідченими співробітниками, які мають більший стаж роботи, а саме, за параметрами: соціальна помітність, соціальна дистантність, соціальне схвалення, соціальні переконання (р < 0.05), тобто молоді співробітники вважають недостатньою свою соціальну значущість, соціальний престиж та авторитетність з погляду інших осіб; вони відчувають іноді соціальну ізольованість, відчуженість, незадоволеність соціальними стосунками; працююча молодь в оцінках своїх особистісних та професійних якостей переважно орієнтується на сторонні думки колег, керівництва, водночас, має позитивні уявлення про якості, чесноти інших осіб та справедливість та контрольованість світу. Отримані дані є корисними для роботи з адаптації молодих працівників в організації. The aim of the study is to determine the peculiarities of the subjective social well-being of young employees in the organization. Methods: analysis and generalization of scientific research results; "The questionnaire of parameters of subjective social well-being" (T.V. Danylchenko); methods of mathematical data processing, the comparative analysis by means of Fisher's angular transformation criterion, in particular. Results. It has been stated that psychological well-being is a condition, factor, and, at the same time, a criterion of successful adaptation of an employee in the organization. It has been determined that the state of well-being creates favorable positive interpersonal relationships, a possibility to communicate, get positive emotions, satisfy a person's need for that; therefore, it is mostly about subjective social well-being. Conclusions. Some differences have been revealed in the manifestations of the indicators of subjective social well-being between a group of young workers in the organization, who are in the process of labor adaptation, and more experienced employees, who have more work experience: social noticeability, social remoteness, social approval, social beliefs (p <0.05), that is, young employees consider their social significance insufficient, social prestige and authority from the point of view of other people; they sometimes feel social isolation, alienation, dissatisfaction with social relations; working youth, in assessing their personal and professional qualities, is mainly guided by the extraneous opinions of colleagues, directorship, and, at the same time, has positive ideas about qualities, virtues of other people, justice and positiveness of the world. The obtained data are useful for work on the adaptation of young employees in the organization.