Browsing by Author "Бокшань, Г."

Now showing 1 - 2 of 2

Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers
(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.
The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.
Pedagogical Conditions of Formation of the Readiness of Future Masters of Primary Education for Innovation Activity
(2020) Popovych, I. S.; Tsiuniak, O.; Machynska, N.; Bokshan, H.; Aleksieieva, M.; Los, O.; Sultanova, L.; Попович, І. С.; Цюняк, O.; Мачинська, Н.; Бокшань, Г.; Алєксєєва, М.; Лось, О. М.; Султанова, Л.
The article focuses on the importance of pedagogical conditions in forming the readiness of future masters of primary education for innovations in higher education institutions. The purpose of the article is to substantiate and test the pedagogical conditions for forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity on the basis of generalization of theoretical and practical principles of their professional training. The pedagogical conditions of forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity in the process of their professional training are substantiated and characterized: the formation in the future masters of primary education valuesbased attitude to professional activity; activation of positive motivation of graduate students for innovation activity, taking into account an innovative educational environment of a higher education institution; substantiation of the content, forms, methods and means of professional training of future masters of primary education for innovations in higher education institutions; creative implementation of innovative technologies in the educational process, aimed at forming the readiness of future masters of primary education for innovations. The influence of certain pedagogical conditions on the formation of the readiness of future masters of primary education for innovation activity is determined. El artículo accentúa la importancia de las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior. El objetivo del artículo es argumentar y aprobar las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para la actividad innovadora basándose en la generalización de bases teóricas y prácticas de su formación profesional. Se argumentó y se caracterizó las condiciones pedagógicas de la formación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en el proceso de su capacitación: formar la actitud valorativa hacia la actividad profesional; activar la motivación positiva hacia actividades innovadoras; tomar en cuenta el entorno educativo innovador en las instituciones de educación superior; argumentar el contenido, formas, métodos y medios de formación profesional de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior; realizar creativamente en el proceso educativo las tecnologías innovadoras destinadas a formar la preparación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. Se revela la influencia de las condiciones pedagógicas determinadas en la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. У статті акцентується увага на значимості педагогічних умов у формуванні готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти. Мета статті – на основі узагальнення теоретичних та практичних засад професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти обґрунтувати та апробувати педагогічні умови формування їхньої готовності до інноваційної діяльності. Обґрунтовано та схарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності в процесі їхньої професійної підготовки: формування у майбутніх магістрів початкової освіти ціннісного ставлення до професійної діяльності; активізація у магістрантів позитивної мотивації до інноваційної діяльності, урахування інноваційного освітнього середовища закладу вищої освіти; обґрунтування змісту, форм, методів та засобів професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти; творча реалізація у освітньому процесі інноваційних технологій, спрямованих на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Виявлено вплив визначених педагогічних умов на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.