Browsing by Author "Бокшань, Г. І."

Now showing 1 - 20 of 29

PERSPECTIVAS TEMPORALES EN LAS ACTIVIDADES PROFESIONALES DE ESPECIALISTAS EN EL ÁREA ECONÓMICA
(2021) Popovych, I. S.; Arbeláez-Campillo, D. F.; Rojas-Bahamón, M. J.; Burlakova, I.; Kobets, V.; Попович, І. С.; Арбелаєс-Кампілло, Д. Ф.; Рохас-Багамон, М. Д.; Бурлакова, І. А.; Кобець, В. М.; Бокшань, Г. І.
El propósito de la investigación es estudiar las perspectivas temporales en las actividades profesionales de los especialistas en el área económica. Es sabido que los especialistas con más de veinte años de experiencia se centran principalmente en el pasado y el presente, y los que acumulan menos de diez años, en el futuro. La base metodológica de la investigación fue el concepto de perspectiva temporal. Esta metodología ha sido aprobada por investigadores en el estudio de los trastornos de adaptación, ansiedad, innovación. Está demostrado que los representantes del grupo profesional de especialistas que acumulan menos de diez años de experiencia están más inclinados a la planificación estratégica y a la busca del apoyo emocional en situaciones difíciles, y que los especialistas con 10-20 años de experiencia, a la superación proactiva y reflexiva. Se ha descubierto también que los hombres tienen una orientación temporal más pronunciada para el “Futuro”, y las mujeres, para el “Futuro trascendental” (р≤.05). Las mujeres son más propensas a la inmersión emocional en los eventos actuales, mientras que los hombres son más propensos a estructurar los eventos actuales y planificar eventos futuros. (р≤.05). Es aconsejable utilizar los resultados obtenidos en asesoramiento psicológico y evaluación del personal. The aim of the article is the research of time perspectives in the professional activity of specialists of economic sphere. It is established that specialists with experience more than twenty years have largely focused on past and present, and specialists with experience of up to ten years on the future. The methodological basis of the research was the concept of time perspective. This methodology has been approved by researchers in the study of adaptation disorders, anxiety, innovation. The representatives of the professional group of specialists with experience up to ten years may be more tend to strategic planning and the search for emotional support in difficult situations; and specialists with experience of 10-20 years – to a proactive and reflexive overcome. It is found that men are more express for temporal focus of the “Future,” and women – for “Transcendent future” (p≤.05). Women have a more expressed tendency to emotional immersion in the events of the present, and men – structuring of current events and planning future events (p≤.05). The received results should be used in psychological counseling and estimation of staff. Метою статті є дослідження часових перспектив у професійній діяльності фахівців економічної сфери. Встановлено, що фахівці зі стажем більше двадцяти років значною мірою орієнтовані на минуле і сьогодення, а фахівці зі стажем до десяти років – на майбутнє. Досліджено, що представники професійної групи фахівці зі стажем до десяти років більшою мірою схильні до стратегічного планування і пошуку емоційної підтримки у важких ситуаціях; а фахівці зі стажем 10-20 років – до проактивного і рефлексивного подолання. Встановлено, що у чоловіків більшою мірою виражена часова спрямованість “Майбутнє”, а у жінок – “Трансцендентне майбутнє” (р≤.05). У жінок більше виражена схильність до емоційного занурення в події сьогодення, а у чоловіків – до структурування поточних подій і планування подій майбутнього (р≤.05). Отримані результати доцільно застосовувати в психологічному консультуванні та при оцінці персоналу.
Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.
The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL IDENTITY CRISIS OF LABOR MIGRANTS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Chervinska, I.; Kazibekova, V.; Bokshan, H.; Yakovleva, S.; Zaverukha, O.; Блинова, О. Є.; Червінська, І. Б.; Казібекова, В. Ф.; Бокшань, Г. І.; Яковлева, С. Д.; Заверуха, О. Я.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to examine social and psychological manifestations of professional identity crisis of labor emigrants. The methodological foundations are scientific approaches to determining an individual’s social and personal identity; the statement about labor migration as a manifestation of an individual’s social mobility; the social and psychological concept of labor migration, determined by identity crisis of individuals in the major areas of their self-realization – personal, professional and family relationships. The study establishes that changes in professional identity of emigrants occur during the period of being in different social and cultural conditions; transition from identity crisis towards mature identity or mainly towards diffuse identity is less common. The research discovers that if a respondent’s (labor migrant’s) profession mastered in an educational institution in Ukraine corresponds to the character of work and the area of activity in the country of employment, it causes the development of mature professional identity. We maintain that professional identity is simultaneously a condition and consequence of successful professional self-realization of a labor emigrant in a different social environment. Метою дослідження є вивчення соціально-психологічних проявів кризи професійної ідентичності трудових емігрантів. Методологію дослідження склали наукові підходи до визначення соціальної та особистісної ідентичності людини; положення про трудову міграцію як прояв соціальної мобільності особистості; соціально-психологічна концепція трудової міграції, яка детермінується кризою ідентичності людини в основних сферах її самоздійснення – особистісній, професійній, сімейній. Встановлено, що в емігрантів у період перебування в інших соціальних та культурних умовах відбуваються зміни у професійній ідентичності; спостерігається меншою мірою перехід від кризи ідентичності у напрямку досягнутої зрілої ідентичності або переважно у напрямку дифузної ідентичності. З’ясовано, якщо професія респондента (трудового емігранта), яку він отримав у закладі освіти в Україні, відповідає змісту праці та галузі діяльності у країні працевлаштування, це є детермінантою становлення зрілої професійної ідентичності. Констатовано, що професійна ідентичність є водночас умовою та наслідком успішної професійної самореалізації трудового емігранта в іншому соціальному просторі.
АKСІОЛОГІЧНІ ДОМІНАНТИ РОМАНУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «СЛУГА З ДОБРОМИЛЯ» В КОНТЕКСТІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ
(2012) Бокшань, Г. І.
У статті досліджується своєрідність художньої інтерпретації морально-ціннісних категорій християнської етики у романі Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля». Проведено текстологічні паралелі між аналізованим твором та книгами Євангелія. The article investigates the peculiarity of literary interpretation of the Christian ethical values in the novel “The Servant from Dobromyl” by G. Pahutiak. It draws parallels between the analyzed work and the Evangelical books.
АВТОБІОГРАФІЧНІ МАРКЕРИ В МІФОПОЕТИЦІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2015) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. І.
Мета статті полягає в ідентифікації автобіографічних маркерів у міфопоетиці Г. Пагутяк на образному й мотивному рівнях та з’ясуванні специфіки міфологізації її духовно-біографічного досвіду. У роботі прослідковуються особливості художнього переосмислення дотичних до неоміфу письменниці реальних подій, топосів і персоналій. Есеї авторки використовуються для визначення міфогенних витоків її белетристики та виявлення автобіографічно маркованого матеріалу, інтерпретованого в художній прозі. Аналізується характерна для багатьох творів Г. Пагутяк асиміляція образу наратора й авторського „я”, що на жанровому рівні виявляється у наближенні деяких філософських новел до есеїстики. Простежується взаємодія автобіографічного й міфічного в семантиці наскрізних образів у неоміфі авторки: каменя, річки, дороги, чорного птаха, Панни з жовтим волоссям. Звертається увага на автобіографічність у кореляції жіночих персонажів з міфологемою призахідного сонця. Окреслюється взаємодія духовно-автобіографічного й філософсько-міфологічного інтертекстів у „маленькому романі” „Радісна пустеля”. Установлюється зв’язок міфосемантики імені Лада з фактами біографії Г. Пагутяк та мотивом втраченого світового ладу, який набуває статусу магістрального у неоміфологічній прозі письменниці. Досліджуються стратегії космізації, містифікації та персоніфікації „приватної топографії” як у белетристиці, так і в есеях авторки. Розглядаються особливості читацької рецепції гіперміфологізованого образу Урожа. Контамінація автобіографічного й міфічного визначається як характерна ознака ідіостилю Г. Пагутяк. Перспективи подальших досліджень в означеному напрямку вбачаються у з’ясуванні ролі автобіографічного інтертексту в неоміфі Г. Пагутяк, у вивченні стратегій міфологізації духовного досвіду авторки в її нових творах. Цель статьи – идентификация автобиографических маркеров в мифопоэтике Г. Пагутяк на образном и мотивном уровнях, а также выяснение специфики мифологизации ее духовно-биографического опыта. В работе характеризуются особенности художественной интерпретации относящихся к неомифу писательницы реальных событий, топосов и персоналий. Эссе автора используются для определения мифогенных истоков ее беллетристики и выявления автобиографически маркированного материала, интерпретированного в художественной прозе. Анализируется свойственная многим произведениям Г. Пагутяк ассимиляция образа наратора и авторского «я», которая на жанровом уровне проявляется в приближении некоторых философских новелл к эссеистике. Отслеживается взаимодействие автобиографического и мифического в семантике сквозных образов в неомифе автора: камня, реки, дороги, черной птицы, Панны с желтыми волосами. Уделяется внимание автобиографичности в корреляции женских персонажей с мифологемой заходящего солнца. Объясняется взаимодействие духовно- автобиографического и философско-мифологического интертекстов в «маленьком романе» «Радостная пустыня». Устанавливается связь мифосемантики имени Лада с фактами биографии Г. Пагутяк и мотивом утраченного мирового порядка, который приобретает статус магистального в неомифологической прозе писательницы. Исследуются стратегии космизации, мистификации и персонификации «частной топографии» как в беллетристике, так и в эссеистике писательницы. Рассматриваются особенности читательской рецепции гипермифологизированного образа Урожа. Контаминация автобиографического и мифологического определяется как характерная черта идиостиля Г. Пагутяк. Перспективы дальнейших исследований в указанном направлении усматриваются в определении роли автобиографического интертекста в неомифе Г. Пагутяк, в изучении стратегий мифологизации духовного опыта автора в ее новых произведениях. The purpose of this research is to identify autobiographical markers in H. Pahutiak’s mythopoetics on image and motif levels and characterize the specific character of mythologizing her spiritual-biographical experience. The paper looks at the peculiarities of literary interpretation of the actual events, toposes and persons related to the writer’s neomyth. The author’s essays are used for finding out mythogenic sources of her fiction and discovering the autobiographically marked material, interpreted in the literary prose. The paper analyzes the assimilation of the narrator and the author images characteristic of many H. Pahutiak’s works, which results in the similarity of some philosophical stories to essays on the genre level. It describes the interaction of autobiographical and mythical components in the semantics of the recurring images in the writer’s neomyth: the stone, the river, the road, the black bird, The Girl with yellow hair. The article focuses on the autobiographical marker in the correlation of the female characters with the mythologem of the setting sun. It reveals the interaction of the spiritualautobiographical and philosophical-mythological intertexts in the “small novel” “The joyous desert”. The paper traces connections of the mythosemantics of the name Lada with the facts of H. Pahutiak’s biography and the motif of the lost harmony, which is considered one of the major motifs in the writer’s neomythological prose. The paper focuses on the strategies of cosmization, mystification and personification of the “private topography” in the writer’s fiction as well as in her essays. It looks at the peculiarities of the readers’ reception of the hypermythologized image of Urizh. The article considers the contamination of autobiographical and mythological elements to be a characteristic feature of H. Pahutiak’s idiostyle. The prospects of further research in this direction lie in defining the role of the autobiographical intertext in H. Pahutiak’s neomyth, in studying the strategies of myhologizing the author’s spiritual experience in her new works.
АРХЕТИПНИЙ ОБРАЗ ЛИЦАРЯ В ХУДОЖНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ ТА ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2015) Бокшань, Г. І.
АРХЕТИПНІ РИСИ БІОГРАФІЇ КАСПАРА ГАУЗЕРА В КАЗКОВІЙ ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК „ВТЕЧА ЗВІРІВ, АБО НОВИЙ БЕСТІАРІЙ”
(2014) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті з’ясовується семантика архетипу „шляхетного дикуна”, втіленого в образі Каспара Гаузера з казкової повісті Г. Пагутяк „Втеча звірів, або Новий бестіарій”. Окреслюється специфіка однойменного образу в романі німецького письменника Я. Вассермана, що є зразком літературної біографії. Аналізуються алюзивні зв’язки образу Каспара Гаузера з міфом про Золотий вік, асоційованим з ностальгією за втраченим раєм; міфопоетичним образом Єдинорога; семіотичною системою Старого Завіту. Розглядається своєрідність реалізації в повісті мотивів самотності й відчуження, гріховності людства, втраченого світового ладу, пошуку гармонії. Прослідковуються особливості міфомислення Г. Пагутяк, що виявляються в інтерпретації образів і символів світової міфології та сакральних текстів через актуалізацію смислів, підпорядкованих авторському задуму. В статье исследуется семантика архетипа „благородного дикаря”, воплощенного в образе Каспара Хаузера из сказочной повести Г. Пагутяк „Бегство зверей, или Новый бестиарий”. Анализируется специфика одноименного образа в романе немецкого писателя Я. Вассермана, являющегося примером литературной биографии. Рассматриваются аллюзивные связи образа Каспара Хаузера с мифом о Золотом веке, ассоциированным с ностальгией об утраченном рае; мифопоэтическим образом единорога; семиотической системой Старого Завета. Характеризуется своеобразие реализации в повести мотивов одиночества и отчуждения, греховности человечества, утраченного мирового порядка, поиска гармонии. Прослеживаются особенности мифологического мышления Г. Пагутяк, которые проявляются в интерпретации образов и символов мировой мифологии, а также сакральных текстов через актуализацию смыслов, подчиненных авторскому замыслу. The article analyzes the semantics of the archetype of „the noble savage” embodied in the image of Kaspar Hauser from the fairy-tale „The Escape of the Animals, or the New Bestiary” by Halyna Pahutiak. It looks at such features of this archetype as moral innocence, inborn kindness, harmonious relationships with nature, intentions to restore the lost order of the Universe. The article details the semantics of damaging influences of the civilization which prevent a person from realizing his or her life mission, expressed in a literary interpretation of „Kaspar Hauser syndrome”. It studies the specific character of creating the image of the same name in the novel by the German writer J. Wassermann, which is a sample of a literary biography. The paper considers the allusive connections of Kaspar Hauser image with the myth of the Golden Age, associated with the nostalgia for the lost Paradise; the mythopoetic image of the Unicorn; the semiotic system of the Old Testament. It deals with the peculiar character of realizing the motifs of loneliness, alienation, human sins, lost universal order, search for harmony. The article highlights the particular qualities of Halyna Pahutiak’s mythological thinking, which is realized through the interpretation of the world mythology images, symbols and sacred texts by actualizing the senses subordinate to the author’s intention.
БЕСТІАРНИЙ КОД У МІЛЕНАРНІЙ МІФОЛОГІЇ ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2017) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті аналізується кореляція бестіарних образів та міфологеми Золотого віку в романі «Господар» та казковій повісті «Втеча звірів, або Новий бестіарій» Г. Пагутяк. Акцентуються особливості втілення в обох творах архетипу шляхетного дикуна. З’ясовується специфіка авторської міфотворчості та інтерпретації традиційних міфологічних образів і мотивів. В статье анализируется корреляция бестиарных образов и мифологемы Золотого века в романе «Хозяин» и сказочной повести «Бегство зверей, или Новый бестиарий» Г. Пагутяк. Акцентируются особенности воплощения в обоих произведениях архетипа благородного дикаря. Определяется специфика авторского мифотворчества, а также интерпретации традиционных мифологических образов и мотивов. The paper analyzes the correlation of the bestiarial images and the mythologem of the Golden Age in H. Pahutiak’s novel “The Master” and the fairy-tale “The Escape of the Animals, or the New Bestiary”. It highlights the peculiarities of the embodiment of the Noble Savage archetype in both literary works. The paper characterizes the specifics of the author’s myth making and the interpretation of the traditional mythological images and motifs.
ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТОГЛЯДНОГО СИНКРЕТИЗМУ В ЕТНОКУЛЬТУРНИХ КОНЦЕПТАХ РОМАНУ-ФЕЄРІЇ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ЗАЧАРОВАНІ МУЗИКАНТИ»
(2015) Бокшань, Г. І.
У запропонованій статті проаналізовано особливості відтворення християнсько-міфологічного світосприймання українців в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк «Зачаровані музиканти» та окреслено концептуально-образну парадигму їх духовного універсуму. В етнолінгвістичому ключі досліджено такі художні образи, як місяць, дім, камінь, світло, запах рослин. З’ясовано функцію окремих концептів акумулювати амбівалентні значення, відкриті до інтерпретації крізь призму християнської та язичницької символіки. В предлагаемой статье проанализированы особенности отражения христианско-мифологического мировоззрения украинцев в этнокультурных концептах романа-феерии Галины Пагутяк «Заколдованные музыканты» и очерчена концептуально-образная парадигма их духовного универсума. В этнолингвистическом ключе исследуются такие художественные образы, как луна, дом, камень, свет, запах растений. Определена функция отдельных концептов аккумулировать амбивалентные значения, открытые к интерпретации сквозь призму христианской и языческой символики. The article analyzes the peculiarities of rendering Christian and mythological world-views of the Ukrainians in the ethno-cultural concepts of the fairy novel “Enchanted musicians” by Halyna Pahutiak; it outlines the conceptual image-bearing paradigm of their spiritual universe. The work investigates such images as the moon, house, stone, light and plant scent using the ethno-linguistic approach. It describes the function of some concepts to accumulate ambivalent meanings to be interpreted in the light of Christian and pagan symbology.
ГЕРОЇЧНИЙ МІФ У РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «СЛУГА З ДОБРОМИЛЯ»
(2016) Бокшань, Г. І.
У статті аналізується специфіка оригінальної інтерпретації героїчного міфу в романі Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля». З’ясовуються особливості реалізації мотивів героїчного дитинства (незвичайного походження, спасіння немовляти від навислої загрози, ініціаційних випробувань) через образ головного персонажа. Характеризується своєрідність утілення в образі Слуги з Добромиля функцій культурного героя, спрямованих на впорядкування світу й боротьбу зі хтонічними силами. Розглядаються ознаки «суперперсональності» міфологічного героя, спроектовані на головного персонажа роману (здатність розумітися з тваринами, керувати природними стихіями, безсмертя). Прослідковуються інтертекстуальні зв’язки образу Слуги з архетипним образом лицаря та властивим героїчному міфу мотивом подорожі. Висновується, що втілення героїчного начала в образі дхампіра свідчить про неоміфологічну трансформацію архетипу в романі «Слуга з Добромиля», а об’єктом подальших досліджень можуть стати елементи героїчного міфу в інших творах Г. Пагутяк. В статье анализируется специфика оригинальной интерпретации героического мифа в романе Г. Пагутяк «Слуга из Добромиля». Определяются особенности реализации мотивов героического детства (необычного происхождения, спасения младенца от нависшей угрозы, инициационных испытаний) через образ главного персонажа. Характеризуется своеобразие воплощения в образе Слуги из Добромиля функций культурного героя, направленных на упорядочивание мира и борьбу с хтоническими силами. Рассматриваются черты «суперперсональности» мифологического героя, спроектированные на главного персонажа романа (способность общаться с животными, управлять природными стихиями, бессмертие). Прослеживаются интертекстуальные связи образа Слуги с архетипным образом рыцаря и характерным для героического мифа мотивом путешествия. The paper analyzes the specifics of neomythological interpretation of heroic myths in H. Pahutiak’s novel «The Servant from Dobromyl». It examines the peculiarities of realizing the motifs of heroic childhood (unusual origin, rescuing a child from the impending threat, initiation trials) through the main character. The study characterizes the originality of personifying the functions of a culture hero, directed towards arranging the world and fighting with chthonic forces, in the character of the Servant from Dobromyl. It looks at the features of a mythological hero’s «superpersonality», projected onto the main character of the novel (the ability to understand animals, govern natural phenomena, immortality). The paper traces intertextual connections of the Servant character with the archetypal character of a knight and the motif of journey characteristic of a heroic myth. The conclusions show that the embodiment of heroic features in the dhampir character testifies neomythological interpretation of the archetype in the novel «The Servant from Dobromyl», and the elements of heroic myths in other H. Pahutiak’s works can be the object of further research.
ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ В ОПОВІДАННЯХ І НОВЕЛАХ ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2016) Бокшань, Г. І.
ЕЛЕМЕНТИ КОМІЗМУ В МІФОПОЕТИЦІ РОМАНУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «КОРОЛІВСТВО»
(2016) Бокшань, Г. І.
МОТИВ КАРИТАТИВНОЇ ЛЮБОВІ В ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «БРАТ МІЙ ЕНКІДУ»
(2015) Бокшань, Г. І.
У статті аналізується своєрідність реалізації мотиву каритативної любові в повісті Галини Пагутяк «Брат мій Енкіду» на основі філософсько- етичних положень Миколи Бердяєва. Есеї письменниці використовуються як герменевтичні ключі до інтерпретації твору. The article analyzes the specifics of realizing the motif of caritative love in the narrative “My Brother Enkidu” by Halyna Pahutiak on the basis of philosophical and ethical positions of Nikolay Berdiayev. The author’s essays are used as hermeneutic keys to the interpretation of the text.
МІФИ VS РЕАЛЬНІСТЬ У ЗБІРЦІ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК “CZUŁY NARRATOR”
(2023) Бокшань, Г. І.
МІФОЛОГЕМА СОНЦЯ У ТВОРАХ БРУНО ШУЛЬЦА І ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2016) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті аналізується семантика художніх образів, які репрезентують міфологему сонця у творах Б. Шульца та Г. Пагутяк. Відстежуються їх зв’язки з солярними міфами. Приділяється увага інтерпретації символіки вогняної стихії. Висвітлюється концептуальне значення міфологеми сонця для впорядкування художнього мікрокосму обох митців. З’ясовується кореляція цієї міфологеми з низкою бінарних опозицій, представлених у їхній прозі. Акцентується роль міфологеми сонця у художній реалізації концепції циклічного часу у творчості обох письменників. В статье анализируется семантика художественных образов, репрезентирующих мифологему солнца в произведениях Б. Шульца и Г. Пагутяк. Прослеживаются их связи с солярными мифами. Уделяется внимание интерпретации символики огненной стихии. Определяется концептуальное значение мифологемы солнца для упорядочивания художественного микрокосма обоих авторов. Устанавливается корреляция этой мифологемы с рядом бинарных оппозиций, представленных в их прозе. Акцентируется роль мифологемы солнца в художественной реализации концепции циклического времени в творчестве обоих писателей. The paper analyzes the semantics of the literary images representing the mythologem of the Sun in B. Schulz’s and H. Pahutiak’s works. It examines the relations of these images with solar myths. The study looks at the interpretation of fire symbolism. It highlights the conceptual significance of the mythologem of the Sun for arranging the literary microcosm of both authors. The research characterizes the correlation of this mythologem with a number of binary oppositions represented in their prose. It focuses on the role of the mythologem of the Sun in the literary realization of the concept of cyclical time in the works of both writers.
МІФОЛОГЕМИ ПЕРШОСТИХІЙ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ТА ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2015) Бокшань, Г. І.
статті досліджується специфіка художньої інтерпретації міфологем вогню, води, землі й повітря у творчості Г. Сковороди та Г. Пагутяк. Увага акцентується на проявах амбівалентності семантики міфологем першостихій у доробках обох митців. З’ясовуються джерела міфологічного матеріалу й особливості авторського міфомислення, що виявилися в аналізованих творах. В статье исследуется специфика художественной интерпретации мифологем огня, воды, земли, воздуха в творчестве Г. Сковороды и Г. Пагутяк. Акцентируется внимание на проявлениях амбивалентности семантики мифологем первостихий в их творчестве. Анализируются источники мифологического материала, а также особенности авторского мифомышления, которые представлены в анализированных произведениях. The article analyzes the specifics of literary interpretation of the mythologems of fire, water, earth and air in the literary works of H. Skovoroda and H. Pahutiak. It focuses on the examples of ambivalence realized in the semantics of the mythologems of primordial elements in the compositions of both writers. The paper considers the sources of mythological material and the peculiarities of the authors’ mythical thinking represented in the analyzed works.
МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗІВ ПРЕКРАСНОЇ ПАНІ У РОМАНАХ «ЗАЧАРОВАНІ МУЗИКАНТИ» ГАЛИНИ ПАГУТЯК ТА «ЄДИНОРІГ» АЙРІС МЕРДОК
(2017) Бокшань, Г. І.
МІФОЛОГІЧНІ МОТИВИ Й ОБРАЗИ В РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «МАГНАТ»
(2016) Бокшань, Г. І.
У статті проаналізовано міфологічні образи дороги, лабіринту, дому, а також мотиви мандрів та самопізнання в романі «Магнат». Визначено, що специфіка їх інтерпретації зумовлена розгортанням сюжету за архетипним принципом, що полягає у моделюванні неоміфу за схемою індивідуації. The paper analyzes the mythological images of the road, the labyrinth, the house and also the motifs of the journey and self-knowledge in the novel “The Magnate”. It considers the specifics of interpreting them to be determined by the evolvement of the plot according to the archetypal principle which consists in modeling the neomyth following the scheme of individuation.
МІФОПОЕТИКА ВІРШОВАНОГО ІНТЕРТЕКСТУ В РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «КОМПРОМІС»
(2016) Бокшань, Г. І.
МІФОПОЕТИКА ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЕКОЦЕНТРИЧНИЙ АСПЕКТ
(2016) Бокшань, Г. І.