Browsing by Author "Борисюк, А. С."

Now showing 1 - 2 of 2

Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports
(2022) Popovych, I.; Borysiuk, A.; Semenov, O.; Semenova, N.; Serbin, I.; Reznikova, O.; Резнікова, О. А.; Попович, І. С.; Борисюк, А. С.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Сербін, Ю. В.
The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинку
RESEARCH OF THE PECULIARITIES OF THE MOTIVATION SPHERE OF FUTURE DOCTORS
(2019) Borysiuk, А. S.; Борисюк, А. С.
У статті наведено теоретичний огляд та результати емпіричного дослідження впливу мотиваційної сфери на пізнавальну активність та професійне становлення студента-медика. У дослідженні наголошено на тому, що питання мотивації студентів-медиків до вибору майбутньої професії та навчальної діяльності в університеті є надзвичайно важливим та актуальним. Автором зауважено, що на продуктивність будь-якої діяльності значною мірою впливає характер мотивації. Внутрішня позитивна мотивація підвищує продуктивність діяльності, сприяє отриманню людиною задоволення, а негативна й зовнішня – знижують, і тоді діяльність сприймається як примус. Наголошується на тому, що внутрішню позитивну мотивацію до навчання, самовдосконалення та професійного зростання саму по собі можна розглядати як професійно значущу якість, особливо ж у тих випадках, коли йдеться про творчі професії, до яких належить і професія лікаря. Спрямованість особистості і наявність потужної позитивної мотивації можуть розглядатись як чинники підсилення вагомості та значущості професійних амбіцій. Обгрунтовано вплив різних видів мотивів на успішність професійної підготовки студента-медика. Показано значимість врахування мотиваційної сфери студента при застосуванні методів навчання з метою реалізації цілісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців. Рівень та якість засвоєння знань, умінь і практичних навичок студентами залежать значною мірою від того, наскільки навчання, як процес здобуття фаху та особистого самовдосконалення є особистісно значущим, підкріпленим внутрішніми позитивними мотивами, витоки яких йдуть із сім’ї. Навчально-виховний процес у закладах вищої освіти повинен бути зорієнтований не лише на засвоєння знань, а й на розвиток особистості й передовсім на дослідження та врахування її мотиваційної сфери. The article presents a theoretical review and the results of an empirical study of the motivational sphere influence on cognitive activity and professional formation of a medical student. It was emphasized that the issue of motivation of medical students to choose the future profession and educational activities at the university is extremely important and relevant. It is noted that the performance of any activity is greatly influenced by the nature of motivation. Internal positive motivation increases the productivity of activity, gives the feeling of satisfaction, while negative and external decreases them, and then activity is perceived as coercion. Moreover the internal positive motivation for learning, self-improvement and professional growth itself can be considered as a professionally significant quality, especially when it comes to creative professions, including the one of a doctor. Personality orientation and the presence of strong positive motivation can be considered as factors of amplifying the significance of professionally ambitions. The influence of various types of motives on the success of professional training of a medical student is substantiated. The importance of taking into account the student's motivational sphere is shown in the application of teaching methods in order to implement a holistic approach to the professional training of future specialists. The level and quality of learning, abilities and practical skills of students depends hence greatly on the extent to which learning, as a process of obtaining a degree and personal self-improvement, is personally significant, backed up by internal positive motives that are formed from the family.The educational process in institutions of higher education should be oriented not only to the learning, but also to the development of the individual and, above all, to study and accounting its motivational sphere.