Browsing by Author "Браславська, О. В."

Now showing 1 - 2 of 2

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ – НЕОБХІДНА УМОВА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
(2018) Браславська, О. В.; Герасименко, О. В.; Braslavskaya, O. V.; Herasymenko, O. V.
У статті розкрито суть випереджувального навчання та визначено його вплив на формування предметних географічних компетентностей учнів. Доведено, що такий вид навчання сприяє вдосконаленню педагогічної техніки вчителя та створенню умов для навчально-пізнавальної діяльності учнів, забезпечуючи їх плідну взаємодію. В статье раскрыта суть опережающего обучения, определено его влияние на формирование предметных географических компетентностей. Доказано, что такой вид обучения способствует совершенствованию педагогической техники учителя и созданию условий для учебно-познавательной деятельности учащихся, обеспечивает плодотворное их взаимодействие. The article reveals the essence of advanced teaching and determines its inﬂuence on the formation of subject geographical competences and competencies, which contributes to the improvement of pedagogical techniques and the creation of conditions for students' learning and cognitive activity, which ensures fruitful interaction between teachers and students. The purpose of the article is to determine the role of the method of advanced training in the formation of geographical competences and competences of students in geography classes. Scientiﬁc researches of advanced education were studied by S. Lysenkov, S. Goncharenko, M. Yarmachenko; Issues of competence in geographic education are devoted to the scientiﬁc researches of L. Vishnikina, I. Zhuravli, V. Spivakovsky, O. Tymets, and others. At the same time, the issue of advanced learning as a prerequisite for the formation of the subject geographical competences of students by scholars is considered tangentially. The teaching method, like all didactics, is experiencing a diﬃcult period: there is a renewal of general secondary education; new concepts of education, standards, which describe not only the content but also the requirements for learning outcomes, are created; the socio-professional functions of the teacher are complicated, the question of methodical skill, the ability to creatively approach the organization of the educational process, the transition from the school of memorization to the school of thought and activities A compulsory component of such creativity is the mastery of teaching methods and pedagogical skills. Creativity of the teacher - an essential element of pedagogical activity. That is why it is important to learn and master the pedagogical technologies, which become the basis of the teacher's creative activity. Many years of experience in school as a geography teacher repeatedly "prompted" new and new technology learning. One of my favorite methods was advanced teaching as a prerequisite for the formation of objective geographical competencies and competencies.
ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
(2023) Кисельов, Ю. О.; Браславська, О. В.; Кисельова, О. О.; Сопов, Д. С.; Kyselov, Yu. O.; Braslavska, O. V.; Kyseliova, O. O.; Sopov, D. S.
Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшення вертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено на можливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвиток ідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатуру таксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовому аспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон». Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричному аспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур в античній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіони в цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структури мають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, що перебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосіб інтерпретують його. The goal of research is grounding a notional and terminological apparatus of the scheme of differentiation of the Earth space in the boundaries of the three-measured landscape cover. The proposed report studies essence and evolution of the issue of geographical zoning. The review of existing experience in the field of general geographical and component zoning is made. Particularly, a gift made into this issue by B. P. Alisov, V. V. Dokuchayev, E. D. Herbertson is highlighted. It is stressed on an existing experience of the geochorical structuration of the landscape cover. A specific characteristic of existing schemes, which are declining of vertical profundity of taxonomical structures with minimization of their range is highlighted in the study. It is stressed on possibility and rationality of realizing differentiation of not only Earth surface but Earth space taking into account its vertical measure. It is proposed to nominate such differentiation as geochorical zoning. A nomenclature of taxonomical structures is worked out, schemes of geochorical differentiation of the Earth are constructed on sublandscape, as well as on superlandscape levels. A line of analogies between taxonomical structures of traditional physical and geographical zoning and geochorical zoning is brought. Basic notions of a proposed zoning are expressed by such terms as “geochora” (on a sublandscape level) and “geochorion” (on a superlandscape level). Especially, landscape in a geochorical context is named as “pangeochora”, countryside is named as “macrogeochora”, composed tract – as “mesogeochora”, simple tract – as “microgeochora”, and faсies – as “nanogeochora”. As taxonomical structures of the geochorical zoning zonal gigageochorions are related to physical and geographical belts, azonal gigageochorions – to continents, zonal megageochorions – to physical and geographical zones, azonal megageochorions – to subcontinents, zonal macrogeochorions – to physical and geographical subzones, azonal macrogeochorions – to physical and geographical countries, mesogeochorions – to physical and geographical lands, microgeochorions – to physical and geographical regions. It is marked that only the contents of such notions as “landscape cover of the Earth” and “Pangeochorion” is fully coincided in a three-measured aspect. It is accented that not only main zonal and azonal physical and geographical regions but also transferee strips named ecotons of different taxonomical range have their geochorical identities. In the geochorical aspect these strips are named sphragides analogically to strip-like territorial structures in the Antic geography. The sphragides are separated only on a superlandscape level of organization of the Earth space. It is accented that not only physical and geographical regions in whole but also natural components in their boundaries have geochorical differentiation. It is lined that geochorical structures have a geotorial character, because they include in itself fragments of natural components that are situated in three aggregate states. It is stressed that the idea of geochorical zoning and its proposed scheme don’t change a typical physical and geographical zoning, but rather interprets it.