Browsing by Author "Войтенко, Ю. М."

Now showing 1 - 2 of 2

ПІДТРИМКА З БОКУ ЗАХОДУ КРАЇН БАЛТІЇ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
(2023) Войтенко, Ю. М.; Voitenko, Y. M.
У даній статті здійснюється аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії (Литви, Латвії і Естонії) після відновлення ними незалежності і здійснення спільними зусиллями курсу цих «балтійських сестер» до ЄС і НАТО. Стаття містить конкретні програми, за якими відбувалася підтримка Заходом курсу балтійських держав до вказаних міжнародних організацій. У дослідженні зазначено суми допомоги, яку надавали трьом країнам Балтії їх західні партнери. Метою статті є аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час проведення даного дослідження було використано методи: історико-порівняльний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що країни Балтії після відновлення ними незалежності обрали стратегічний курс на захід і відмовились у політичному аспекті взаємодіяти зі східними блоками. Цей курс для балтійських країн полягав у набутті повноправного членства у ЄС та НАТО. Окрім того, країни Заходу намагалися не лише ідеологічно підтримувати такі зовнішньополітичні прагнення народів Балтії, а й економічно. Зокрема, сусідні західні держави брали пряму участь у процесах при ватизації та сприяли появі значних інвестицій у балтійських країнах. Особливо важливо це було у перші роки незалежності, в умовах кризи переходу з планової до ринкової економіки. У безпековому аспекті вагому роль зіграли США, які своїми програмами підтримки усім трьом країнам Балтії надали суттєву допомогу, особливо під час руху останніх до НАТО. Такі взаємні прагнення з боку США та ряду країн Європи, особливо Фінляндії, Швеції, Німеччини та Польщі сприяли тому, що три балтійські держави у 2004 році одночасно стали повноправними членами НАТО і ЄС. Висновки. Отже, підтримка з боку Заходу у складний і важливий для трьох балтійських країн період, який відбувався в умовах політичної та економічної трансформації, не залишився без увагу Заходу. Останній приділив значні зусилля для того, щоб допомогти цим пострадянським державам стати повноцінними учасниками західного світу, якими вони й були до їх окупації з боку СРСР. This article analyzes the process of supporting the team of the West Baltic countries (Lithuania, Latvia and Estonia) after they regained their independence and implemented the joint efforts of these “Baltic sisters” towards the EU and NATO. The article contains specific programs, according to which there is an approach to the Western course of the Baltic states to the membership of international organizations. In the study, the results of the amount of aid provided to the three Baltic countries by their Western partners. The purpose of the article is to analyze the process of supporting the collective West of the Baltic states in the first summer of their restoration of independence. During the conduct of this study, the following methods were used: historical and comparative, analysis, synthesis and dynamics. The results. This article states that the Baltic states, after regaining their independence, took a strategic course to the west and refused to interact politically with the eastern blocs. This course for the Baltic countries was to acquire full membership in the EU and NATO. moreover, the Western countries tried not only ideologically to support such a foreign policy aspiration of the Baltic peoples, but also economically. In addition, the neighboring Western states took a direct part in the privatization processes and contributed to the appearance of significant investments in the Baltic countries. It was especially important in the first years of independence, in the conditions of the crisis of the transition from a planned to a market economy. In the security aspect, the USA played an important role, which provided substantial assistance with its support programs in the three Baltic countries, especially during the movement of the latter to NATO. Such mutual aspirations on the part of the USA and a number of European countries, especially Finland, Sweden, Germany and Poland contributed to the fact that the three Baltic states simultaneously became full members of NATO and the EU in 2004. Conclusions. Therefore, support from the West during a difficult and important period for the three Baltic countries, which took place in the conditions of political and economic transformation, did not go unnoticed by the West. The latter made significant efforts to help these post-Soviet states become full participants in the Western world, as they were before their occupation by the USSR. Key words: cooperation, privatization, investments, programs, NATO, European Union.
СТАНОВЛЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ У ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
(2023) Войтенко, Ю. М.; Voitenko, Y. M.
У даній статті здійснюється огляд становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії протягом першого десятиліття відновлення ними незалежності. У ній зазначається, що оскільки ці країни наприкінці літа 1991 року проголосили свою незалежність, то для її утримання необхідно було сформувати власні армії. Враховуючи те, що цей процес у часі досить тривалий, то починаючи з осені 1991 року збройні сили цих країн проходять своє становлення та трансформацію. Метою статті є аналіз процесу становлення збройних сил в Україні та країнах Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час дослідження процесу становлення збройних сил в Україні та країна Балтії було використано методи: історико-порівняльний, ідіографічний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що Україна базувала свою нову армію на колишньому радянському спадку, а країни Балтії відмовились від цього і почали з «чистого аркушу» формувати власні збройні сили. Проте вже у перші місяці незалежності росія почала здійснювати демілітаризацію України. Українська влада взаємодіяла як з країнами-членами НАТО, так і з країнами СНД, що не сприяло якісному реформуванню Збройних сил України. Країни ж Балтії, у перші роки відновленої незалежності, взяли курс на тісну співпрацю з НАТО і згодом набули членства у цій Організації. Якщо українське керівництво з самого початку незалежності приділяло більше увагу збройним силам, то згодом зменшувало видатки на його утримання в умовах економічної кризи. Країни ж Балтії, навпаки, почали посилювати видатки та збільшувати свої армії наприкінці 90-х рр. ХХ ст. в умовах курсу до НАТО. Політична еліта країн Балтії була більш ідейно монолітною та далекоглядною за українську, що відображалося також на питанні національної безпеки і зміцненні збройних сил. Висновки. Отже, на процес становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії впливали внутрішні (зрілість політичної еліти, стан економіки, радянський спадок тощо) та зовнішні (потенційні ризики нової окупації, зміцнення росії і її геополітики щодо сусідів, розширення НАТО тощо) чинники. This article provides an overview of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries during the first decade of their restoration of independence. It states that since these countries declared their independence at the end of the summer of 1991, it was necessary to form their own armies to maintain it. Considering that this the process takes quite a long time, so starting from the fall of 1991, the armed forces of these countries are undergoing formation and transformation. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states in the first decade of their restoration of independence. During the study of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states, the following methods were used: historical-comparative, idiographic, analysis, synthesis and dynamics. The results. This article notes that Ukraine based its new army on the former Soviet heritage, while the Baltic states abandoned this and began to form their own armed forces from a «clean sheet». However, already in the first months with NATO member countries and with the CIS countries, which did not contribute to the qualitative reform of the Armed Forces of Ukraine. The Baltic countries, in the first years of regained independence, took a course for close cooperation with NATO and later acquired membership in this Organization. If the Ukrainian leadership from the very beginning of independence paid more attention to the armed forces, then later it reduced the expenses for its maintenance in the conditions of the economic crisis. The Baltic countries, on the contrary, began to increase spending and increase their armies at the end of the 1990s. in terms of the course to NATO. The political elite of the Baltic countries was more ideologically monolithic and far-sighted than the Ukrainian one, which was also reflected in the issue of national security and the strengthening of the armed forces. Conclusions. Therefore, the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries was influenced by internal (maturity of the political elite, state of the economy, Soviet legacy, etc.) and external (potential risks of a new occupation, strengthening of Russia and its geopolitics towards its neighbors, NATO expansion, etc.) factors.