Browsing by Author "Галян, О."

Now showing 1 - 4 of 4

Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers
(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.
The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.
COPING STRATEGIES IN THE BEHAVIORAL MODELS OF YOUTH IN MARTIAL LAW CONDITIONS
(2024) Halian, I.; Halian, O.; Myshchyshyn, M.; Галян, І.; Галян, О.; Мищишин, М.
The purpose of the study is to reveal the relationship between the manifestation of anxiety in youth and the coping strategies they use to overcome objectively and subjectively difficult life situations. Methods. The “Spielberger State-Trait Anxiety Inventory” (STAI) was used to determine the level of reactive and personal anxiety. Possible reactions to anxious and stressful situations were studied using the questionnaire “Coping Inventory for Stressful Situations” (CISS) (Parker & Endler, 1992). Statistical analysis methods included descriptive statistics methods, correlation analysis (Pearson), differentiation criteria (Student’s t-test, Fisher’s F-test, and eta-squared), and discriminant analysis with stepwise variable inclusion. The study sample consisted of 132 individuals aged 18–23. Results. The study diagnosed high levels of reactive (M = 53.42; SD = 12.103) and personal (M = 49.942; SD = 10.068) anxiety in the youth (overall sample). Differences in anxiety (t = 2.571; p < .05; d = .316) were statistically significant. Additionally, differences were found in the manifestation of personal (t = -3.902; p < .01; d = -1.140) and situational anxiety (t = -3.510; p < .01; d = -1.019) among men (M = 40.08; SD = 8.251) and women (M = 50.97; SD = 9.685). Young people (overall sample) use “avoidance” coping (M = 53.42; SD = 8.895) and problem-focused coping (M = 52.70; SD = 8.341). However, women (M = 48.13; SD = 10.911) compared to men (M = 39.69; SD = 8.149) are more likely to use emotion- focused coping (t = -2.644; p < .01; d = -.772). A direct correlation between personal anxiety and emotion-focused coping (R = .744; p < .01; R2 = .553) and an inverse correlation with problem- focused coping (R = -.276; p < .01; R2 = .076) were found. Situational anxiety is directly correlated with emotion-focused coping (R = .597; p < .01; R2 = .356). Discussion and conclusions. The relationship between personal and situational anxiety in young people and defensive coping strategies (emotion-focused coping) was established. No statistically significant differences were found in problem-focused coping and avoidance-oriented coping. The results of the discriminant analysis showed the dominance of emotional coping, which accompanies both personal and situational anxiety. This negatively affects not only the success of activities but is also accompanied by physiological problems, reducing the quality of life and mental well-being of young people. Метою дослідження є розкриття зв’язку між виявом тривожності в молоді та копінг- стратегіями, якими вони долають об’єктивно й суб’єктивно складні ситуації життєздійснення. Методи. Для визначення рівня прояву реактивної й особистісної тривожності використано опитувальник “Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, (STAI)”. Можливі реакції на тривожні та стресові ситуації вивчали за допомогою опитувальника “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (CISS)” (Parker, Endler, 1992). Для статистичного аналізу використано: методи описової статистики; кореляційний аналіз (Пірсон); критерії розрізнення (t-Стьюдента, F-Фішера та ƞ2-ета-квадрат); дискримінантний аналіз із покроковим введенням змінних. Загальну вибірку дослідження склали 132 особи віком 18–23 роки. Результати. У досліджуваних молодих людей (загалом за вибіркою) діагностовано високий рівень прояву реактивної (М = 53.42; SD = 12.103) та особистісної (М=49.942; SD = 10.068) тривожності. Відмінності за критерієм “тривожність” (t = 2.571; р ˂ .05; d = .316) статистично значущі. Водночас виявлено відмінності щодо прояву у вибірці чоловіків (М = 40.08; SD = 8.251) і жінок (М = 50.97; SD = 9.685) особистісної (t = -3.902; р ˂ .01; d = -1.140) та ситуативної (t = -3.510; р ˂ .01; d = -1.019) тривожності. Молоді люди (загалом за вибіркою) застосовують копінг “уникнення” (М = 53.42; SD = 8.895) і копінг, орієнтований на проблему (М = 52.70; SD = 8.341). Проте жінки (М = 48.13; SD = 10.911) порівняно з чоловіками (М = 39.69; SD = 39.69) більш схильні до використання емоційно-орієнтованого копінгу (t = -2.644; р ˂ .01; d = -.772). Констатовано пряму кореляцію особистісної тривожності з емоційно-орієнтованим копінгом (R = .744; p ˂ .01; R2 = .553) й обернену – з показником проблемно-орієнтованого копінгу (R = -.276; p ˂ .01; R2 = .076). Ситуативна тривожність прямо корелює з емоційно- орієнтованим копінгом (R = .597; p ˂ .01; R2 = .356). Дискусія і висновки. Констатовано зв’язок особистісної й ситуативної тривожності молодих людей та захисних копінг-стратегій (емоційно-орієнтований копінг). За проблемно-орієнтованим копінгом і копінгом, орієнтованим на уникнення, статистично значущих відмінностей не виявлено. Результати дискримінантного аналізу засвідчили домінування емоційного копінгу, що супроводжує як особистісну, так і ситуативну тривожність. Це негативно позначається не лише на успішності діяльності, але й супроводжується фізіологічними проблемами, знижуючи якість життя та психічне благополуччя молодих людей.
Research of the Motivational Mental States of Future Bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports in the Educational Process
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Bokhonkova, Y.; Serbin, I.; Buhaiova, N.; Blyskun, O.; Yaremchuk, V.; Попович, І. С.; Галян, О.; Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Бугайова, Н.; Блискун, О.; Яремчук, В.
The purpose of the article is to research the motivational mental states of future bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports, majoring in “Secondary Education (Physical Education)” and “Physical Education and Sports”. Motivational mental states are important regulators of educational, professional, sports, competitive activity of bachelors. Educators’ understanding of motivational mental states makes it possible to operationalize the tasks of educational and professional training of future Physical Education teachers and professional athletes. The research represents tests with standardized questionnaires and factor analysis of bachelor’s motivational mental states (n=232). The structure of motivational mental states is determined by factor analysis. Factor 1 “Cognitive ego-motivation” (24.28%) and Factor 3 “Analytical and synthetic” (9.99%) were found to be the main ones. The results obtained may be of interest to the heads of sports educational establishments that organize the educational process of bachelors, coaching staff, athletic directors, anyone involved in the education and training of bachelors-teachers of Physical Education, bachelors-athletes, as well as researchers of psychology and physical education. El objetivo del artículo es estudiar los estados mentales motivacionales de futuros licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes, que estudian en las especialidades “Educación Secundaria (Cultura Física)” y “Cultura Física y Deportes”. Los estados mentales motivacionales son los reguladores importantes de la actividad educativa, profesional, deportiva y competitiva de los licenciados. La comprensión del profesorado de los estados mentales motivacionales les permite operacionalizar la solución de los objetivos de la preparación educativa profesional de futuros profesores de educación física y deportistas profesionales. El estudio presenta los tests con cuestionarios estandartizados y el análisis factorial de los estados mentales motivacionales de licenciados (n=232). El análisis factorial determinó la estructura de los estados mentales motivacionales. Se estableció que el principal es el Factor 1 ”Ego-motivación cognitiva" (24.28%) y el Factor 3 “Motivación analítica de síntesis” (9.99%). Los resultados obtenidos pueden ser interesantes para los jefes de instituciones educativas deportivas que organizan el proceso educativo de licenciados, el equipo de entrenadores, los directores deportivos y para todos los que están relacionados con la formación y el entrenamiento de licenciados-profesores de educación física, licenciadosdeportistas, así que para los investigadores de la psicología de educación física y deportes. Метою статті є дослідження мотиваційних психічних станів майбутніх бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту, які навчаються за спеціальностями “Середня освіта (Фізична культура)” і “Фізична культура і спорт”. Мотиваційні психічні стани є важливими регуляторами навчально-професійної, спортивної, змагальної діяльності бакалаврів. Розуміння освітянами мотиваційних психічних станів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання і професійних спортсменів. Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз мотиваційних психічних станів бакалаврів (n=232). Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів. Встановлено, що основним є Factor 1 “Когнітивне его-мотивування” (24.28%) і Factor 3 “Аналітико-синтезне мотивування” (9.99%). Отримані результати можуть бути цікаві керівникам спортивних навчальних закладів, що організовують освітній процес бакалаврів, тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до навчання і тренування бакалаврів-вчителів фізичного виховання, бакалаврів-спортсменів, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.
RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN SUBJECTIVE CONTROL AND THE INDEXES OF STUDY PROGRESS OF BACHELORS OF THE FACULTY OF PHYSICAL EDUCATION AND SPORT
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Geiko, Ie.; Zaverukha, O.; Spytska, L.; Bokhonkova, Yu.; Fedyk, O.; Попович, І. С.; Галян, О.; Гейко, В.; Заверуха, О.; Стинська, Л.; Бохонкова, Ю.; Федик, О.
The purpose of the study is to examine the correlation between the psychological content parameters of subjective control and the indexes of study progress of the bachelors of the Faculty of physical education and sport It was established that there is no correlation between the psychological content parameters of subjective control (р<.05), and the knowledge quality in general education courses of the research students (р>.05). There is a quantitative and percent advantage of the indexes of the bachelors-teachers. We recommend implementing a flexible approach in organizing educational, training and competition processes of bachelors-sportsmen and applying combined variants taking into consideration the curricula, training schedules, maximum training loads and timetables of sportsmen’s participation in competitions. The obtained considerably lower indexes of internality in family relationships (M=33.12) and considerably higher indexes of internality concerning health and illness (M=18.22) of the bachelors-sportsmen are explained as subjective selfregulatory concentration of the bachelors-sportsmen on sport career and the aspiration for achieving sports results, in particular, individual or team achievements at the expense of psycho-physiological dominants, anthropological characteristics and health. The obtained results allow making local corrections to organizing and managing educational, training and competition processes at the stage of planning. El objetivo del artículo es investigar interrelaciones entre parámetros psicológicos sustanciales de control subjetivo e indicadores de éxito de los licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes. No se han establecido interrelaciones entre parámetros psicológicos sustanciales de control subjetivo (р<.05) e indicadores de éxito de enseñanza secundaria de los investigados (р>.05). Ha sido constatado el predominio cuantitativo y de porcentaje de la calidad de conocimientos entre los licenciados profesores. Se recomienda establecer flexibilidad en la organización de los procesos educativos, entrenamientos y competiciones de los licenciados deportistas, introducir opciones teniendo en cuenta planes de estudios, horarios de entrenamientos, volumen máximo de deporte adicional y planes de participación en las competiciones. Se han obtenido indicadores considerablemente bajos de internalidad en relaciones familiares (M=33.12) y significativamente altos - relacionados con la salud y enfermedades (M=18.22) de los licenciados deportistas, lo que se argumenta como la concentración de autorregulación subjetiva de los licenciados deportistas en la carrera deportiva e intención de garantizar un resultado deportivo por medio de dominantes psico-fisiológicos, datos antropocéntricos y salud. Los resultados empíricos obtenidos permiten realizar modificaciones locales en la organización y manejo de los procesos educativos, Метою статті є дослідження взаємозв’язків психологічних змістовних параметрів суб’єктного контролю з показниками успішності бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту. Встановлено відсутність взаємозв’язків між психологічними змістовими параметрами суб’єктного контролю (р<.05) з якістю знань з загальноосвітньої підготовки досліджуваних (р>.05). Констатовано кількісну і відсоткову перевагу показників якості знань у бакалаврів-вчителів. Рекомендовано впроваджувати гнучкий підхід до організації освітнього, тренувального і змагального процесів бакалаврів-спортсменів, впроваджувати комбіновані варіанти з врахуванням освітніх планів, розкладів тренувань, пікових спортивних навантажень та планів участі спортсменів в змаганнях. Отримані значно нижчі показники інтернальності в сімейних стосунках (M=33.12) і значно вищі показники інтернальності стосовно здоров’я і хвороб (M=18.22) бакалаврів-спортсменів, аргументовано як суб’єктну саморегуляційну концентрацію бакалаврів-спортсменів на спортивній кар’єрі і прагненням за рахунок психо-фізіологічних домінант, антропоцентричних даних та здоров’я забезпечити спортивний результат. Отримані емпіричні результати дозволяють внести локальні корективи в організацію і керівництво освітнім, тренувальним та змагальним процесами на стадії планування.