Browsing by Author "Гладенко, О. М."

Now showing 1 - 3 of 3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання, захисту та оцінювання кваліфікаційних робіт першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» галузі знань 29 «Міжнародні відносини»
(2021) Риженко, І. М.; Гладенко, О. М.; Чабан, Н. І.
Виконання здобувачами кваліфікаційної роботи передбачено чинним законодавством у сфері освіти й науки України, а саме, Законом України «Про вищу освіту», наказами Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської Декларації у системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки», від 13.07.2007 № 612 «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року», від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», методичними рекомендаціями від 26.02.2010 № 1/9-119 «Впровадження ECTS в українських університетах» і наказами Херсонського державного університету (далі — ХДУ) щодо нормативного забезпечення організації освітнього процесу. Методичні рекомендації розроблено з метою надання здобувачам освіти дієвої допомоги на таких етапах виконання кваліфікаційної роботи, як: вибір теми та її остаточне редагування; розробка розгорнутого плану й структури роботи; організації та проведення наукового дослідження з обраної проблеми у сфері міжнародного права й міжнародної діяльності, підготовки окремих розділів і підрозділів; остаточного оформлення і підготовки до захисту кваліфікаційної роботи в екзаменаційній комісії. Наведені алгоритми наукового дослідження і розробки здобувачами питань обраної проблеми розкривають особливості аналітичної роботи з джерелами інформації про стан теорії і практики права у світі, самостійну роботу з обґрунтування методики розв’язання поставлених у кваліфікаційній роботі завдань, систематизацію та узагальнення отриманих у ході дослідження результатів. Перед написанням кваліфікаційної роботи рекомендується ознайомитися з Положенням про кваліфікаційну роботу (проєкт) затверджено наказом ХДУ від 09.10.2020 № 953-Д (розміщено на офіційному сайті ХДУ http://www.kspu.edu/). Мета виконання кваліфікаційної роботи полягає в поглибленні й узагальненні знань теоретичної підготовки, а також удосконаленні в теоретичному і практичному плані компетентностей здобувача освіти зі спеціальності 293 «Міжнародне право». Кваліфікаційна робота є результатом самостійної творчої діяльності здобувача й має навчально-дослідницький характер, в основі якого лежить вивчення літературних джерел з обраної теми, пошук і аналіз передового професійного досвіду кращих фахівців у сфері права. Робота над конкретною проблемою з оптимізації правового життя людства сприяє формуванню у студентів компетентностей користування науковою, юридичною і спеціальною літературою, а також правознавчими технологіями розв’язання порушених юридичних проблем. Кваліфікаційна робота базується на компетентностях, здобутих здобувачем у процесі вивчення дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки фахівців зі спеціальності 293 «Міжнародне право». До кваліфікаційних робіт висуваються як загальнодидактичні вимоги, так і вимоги, зумовлені специфікою спеціально-профільованих правознавчих дисциплін. Дотримання цих вимог забезпечує як необхідність, так і можливості досягнення здобувачем певних показників теоретикометодологічної і практичної підготовки за освітньо-професійною програмою «Міжнародне право».
ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ЯДЕРНОГО СТАТУСУ УКРАЇНИ
(2022) Гладенко, О. М.
РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЙНИ МІЖ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ
(2022) Гладенко, О. М.; Gladenko, O. M.
Мета статті полягає у аналізі діяльності одного з головних органів Організації Об’єднаних Націй – Ради Безпеки, на який згідно зі ст. 24 Статуту ООН покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки, в контексті війни між Україною та Російською Федерацією. Питання ефективності діяльності Ради Безпеки ООН завжди викликали інтерес у науковців та фахівців з міжнародного права, а з початком агресії РФ щодо України це питання для науковців з України та інших країн Європи набуло, окрім теоретичного, цілком практичного виміру. Перспективи реформування механізму забезпечення миру та безпеки, зокрема через діяльність Ради Безпеки ООН, також розглядаються у статті з урахуванням можливих сценаріїв розвитку подій. Результати опрацювання вибраної тематики показали суттєві вади наявного механізму реалізації повноважень Ради Безпеки ООН у разі, коли зацікавленою стороною у вирішенні питання, а ще гірше агресором, є одна з країн-постійних членів Ради. Проаналізовані підстави такого становища та можливості реформування цього органу для забезпечення його подальшої ефективності. Висновки проведеного аналізу приводять до розуміння причин виникнення ситуації неефективності реалізації механізму вирішення міжнародних конфліктів у Раді Безпеки ООН у разі, коли стороною конфлікту є один з постійних членів Ради. Проаналізовані підстави отримання статусу постійного члена Ради Безпеки ООН Російською Федерацією та обґрунтовано сумнівність такого статусу в умовах порушення такою країною основоположних принципів міжнародного права. The purpose of the article is to analyze the activities of one of the main bodies of the United Nations – the Security Council, which according to Article 24 of the UN Charter is responsible for maintaining international peace and security in the context of the war between Ukraine and the Russian Federation. The issue of the effectiveness of the activities of the UN Security Council has always aroused the interest of scientists and specialists in international law, and with the beginning of the aggression of the Russian Federation against Ukraine, this question for scientists from Ukraine and other European countries acquired, in addition to the theoretical, a very practical dimension. Prospects for reforming the mechanism for ensuring peace and security, in particular, through the activities of the UN Security Council, are also considered in the article, taking into account possible scenarios of the development of events. The results of the study of the selected topic showed significant flaws in the existing mechanism for implementing the powers of the UN Security Council in the event that the interested party in solving the issue, or even worse, the aggressor, is one of the countries that are permanent members of the Council. The reasons for this situation and the possibilities of reforming this body to ensure its further effectiveness are analyzed. The conclusions of the conducted analysis lead to an understanding of the reasons for the situation of inefficiency in the implementation of the mechanism for resolving international conflicts in the UN Security Council in the event that one of the permanent members of the Council is a party to the conflict. The reasons for obtaining the status of a permanent member of the UN Security Council by the Russian Federation are analyzed and the dubiousness of such a status is substantiated in the conditions of such a country’s violation of the fundamental principles of international law.