Browsing by Author "Глєбова, К. В."

Now showing 1 - 3 of 3

ДИНАМІКА ВМІСТУ СІАЛОВИХ КИСЛОТ В КРОВІ ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА ГІПОКІНЕЗІЇ
(2021) Глєбова, К. В.; Данильченко, С. І.
Гіпокінезія є станом недостатньої рухової активності організму із обмеженням темпу та об’єму руху, і є на сьогодні четвертою причиною ендемічної смерті пацієнтів у світі. Відомо, що експериментальне моделювання гіпокінезії у білих щурів призводить до збільшення вмісту в крові загального білка, сечовини, глюкози, пірувату та активності лактатдегідрогенази у сироватці крові, що свідчить про метаболічні порушення різних органів та систем. На сьогодні також вивчено вплив гіпокінезії на метаболізм холестеролу і стан серцево-судинної системи, а також морфологію органів імунної системи у щурів в експерименті. Також відомо, що гіпокінезія здатна впливати на вміст та метаболізм компонентів кісткової та хрящової тканини, що є основою розвитку патологічних процесів, зокрема, остеопорозу, проте її ефекти до кінця невідомі, оскільки описано лише декілька моделей на тваринах. Таким чином, зниження рухової активності кісток негативно впливає на стан кісткової тканини і характеризується підвищеною інтенсивністю ендостальної резорбції та більш низькою щільністю остеонів, проте біохімічних маркерів цих процесів не приводиться. Мета дослідження. Вивчення динаміки вмісту в крові сіалових кислот у щурів різного віку за гіпокінезії.
КОРЕЛЯТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ МАРКЕРАМИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ ТА МЕТАБОЛІЗМУ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ЗА КОКСАРТРОЗУ
(2023) Висоцький, О. В.; Бондаренко, С. Є.; Леонтьєва, Ф. С.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Данильченко, С. І.
Причини зростання кількості тромбозів після оперативних втручань на великих суглобах потребують детального дослідження. Залишається нез’ясованим взаємозв’язок між порушеннями системи гемостазу та характером метаболічних змін сполучної тканини суглобів при різних стадіях патологічного процесу. На сьогодні не до кінця з’ясовано, якою є роль системи згортання і протизгортання крові у перебігу остеоартрозу, хоча є дані, що деякі компоненти протеогліканів мають протизгортальну дію, а у хворих на остеоартроз досить часто спостерігаються післяопераційні ускладнення, пов’язані з порушеннями системи гемостазу і розвитком гіперкоагуляційного стану. Мета – встановити корелятивний зв’язок між змінами деяких показників системи згортання та протизгортання крові та біохімічних маркерів метаболізму кісткової та хрящової тканин у хворих на коксартроз.
ОСТЕОАРТРОЗ: ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ
(2021) Маколінець, В. І.; Маколінець, К. В.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Данильченко, С. І.
В останні роки ведеться інтенсивний пошук можливих біологічних маркерів деградації і репарації хрящової тканини суглоба. На сьогодні відомо, що характерною лабораторною ознакою деструкції хряща за остеоартрозу (ОА) є втрата матриксом глікозаміногліканів – ГАГ (хондроїтинсульфату, кератансульфатів, гіалуронової кислоти) із підвищенням їх вмісту в сироватці крові. Біохімічні маркери можна використовувати в клінічних дослідженнях для оцінки ефективності патогенетичної терапії, зокрема, після застосування лазерного випромінювання. Згідно з результатами досліджень І.А. Боєва, були встановлені кореляційні зв'язки між рівнями швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного білка, IL-1 і TFN-α і показниками болі в суглобах, тривалістю і виразністю ранкової скутості, ультразвуковими параметрами, що характеризують запальні зміни в суглобах. Це дозволяє розглядати зазначені лабораторні маркери як одні з критеріїв, що характеризують активність запального процесу в суглобах при ОА. Було також вивчено зміни показників електролітного складу синовіальної рідини у хворих на гонартроз. Ці зміни виражалися в зниженні показника іонізованого кальцію і підвищенні відносини показника загального кальцію до неорганічного фосфату, що вказує на ураження мінеральної складової субхондральної зони при розвитку запалення суглобів. Таким чином, актуальним напрямом досліджень на сьогодні є визначення біохімічних маркерів і патогенетичних механізмів запально-деструктивних процесів у великих суглобах за остеоартрозу. Мета – провести оцінку даних сучасної літератури щодо патогенетичних механізмів та сучасних лабораторних маркерів порушень метаболізму хрящової та кісткової тканини в організмі людини за остеоартрозу великих суглобів.