Browsing by Author "Гоманюк, М."

Now showing 1 - 11 of 11

DECLINE IN XENOPHOBIA TOWARDS ROMA IN UKRAINE: AN ANALYSIS OF RECENT PUBLIC OPINION TRENDS
(2025) Homanyuk, М.; Zharonkin, V.; Panchenko, J.; Danylenko, I.; Гоманюк, М.; Жаронкін, В.; Панченко, Я.; Даниленко, І.
This study examines recent trends in attitudes towards the Roma in Ukraine, measured through the social distance score on the Emory Bogardus scale. Historically, the Roma community has faced considerable xenophobia in Ukraine, consistently ranking among the lowest in social acceptance. For decades, the social distance score for Roma has remained around 6.00 on a 7-point scale. However, from 2021 to 2023, data from Ukrainian sociological institutes indicate a gradual decrease in this score to 4.75. Our sociological research corroborated this positive trend, though with an important caveat: The improvement in attitudes towards Roma may not be as substantial as it appears. Some result distortion likely arose due to changes in research methodology. During the war, Ukrainian sociologists shifted from face-to-face interviews to telephone surveys. Additionally, terminology has evolved: Rather than using the previously common ethnonym “Tsyhany”, sociologists now refer to “Roma”, a term that carries more positive connotations for respondents. Nevertheless, an improvement in attitudes towards Roma has indeed been observed. The study attributes much of this progress to Ukrainian media, which has portrayed Roma contributions to the Russian-Ukrainian war positively Це дослідження аналізує останні тенденції у ставленні до ромів в Україні, виміряні через показник соціальної дистанції за шкалою Еморі Богардуса. Історично ромська спільнота стикалася з суттєвою ксенофобією в Україні, постійно займаючи одне з найнижчих місць у рівні соціальної прийнятності. Протягом десятиліть показник соціальної дистанції для ромів залишався близько 6,00 за 7-бальною шкалою. Однак у період з 2021 до 2023 року дані українських соціологічних інститутів свідчать про поступове зниження цього показника до 4,75. Наші соціологічні дослідження підтвердили цю позитивну тенденцію, хоча й із важливим застереженням: покращення ставлення до ромів може бути не настільки значним, як здається. Ймовірно, певне викривлення результатів виникло через зміни в методології дослідження. Під час війни українські соціологи перейшли від особистих інтерв’ю до телефонних опитувань. Крім того, змінилася термінологія: замість раніше поширеного етноніма «цигани» соціологи зараз використовують «роми», термін, що має більш позитивні конотації для респондентів. Незважаючи на це, покращення ставлення до ромів дійсно спостерігається. Суттєвої кореляції між ставленням до ромів та досвідом проживання поруч з ними як сусідами, а також із соціально-демографічними характеристиками респондентів, не виявлено. Це означає, що головна причина позитивних змін у ставленні до ромів походить не з особистого досвіду респондентів та їх взаємодії з ромами. Дослідження приписує значну частину цього прогресу українським медіа, які позитивно висвітлюють внесок ромів у російсько-українську війну.
SOVIET WEAPONRY ON A PEDESTAL: MILITARY EQUIPMENT MONUMENTS IN THE TIME OF THE RUSSIAN WAR IN UKRAINE (IN 2 PARTS).
(2025) Homanyuk, М.; Shatalov, D.; Гоманюк, М.; Шаталов, Д.
UKRAINIAN FACILITIES OF THE NATURE RESERVE FUND IN THE CONDITIONS OF WAR AND RUSSIAN OCCUPATION
(2025) Homanyuk, М.; Khodosovtsev, О.; Moysiyenko, І.; Ponomaryova, О.; Zharonkin, V.; Гоманюк, М.; Ходосовцев, О.; Мойсієнко, І.; Пономарьова, O.; Жаронкін, В.
In the article, the team of authors conducted a study of the threats to the nature conservation objects of Ukraine that have arisen due to the Russian military invasion, the consequences of the war, and proposed a number of measures for the effective preservation of protected objects in the future. A characteristic feature of the work is the use of qualitative sociological methods. In order to analyze security measures, the interaction of nature protection zone teams with the government and the public, the problem of collaborationism, damage assessment methods and other related issues, the authors conducted a series of in-depth interviews with employees of 12 Ukrainian nature reserves, national nature parks and other natural objects - a reserve fund that was directly affected by the war and occupation in 2014-2022 with an emphasis on the consequences of the full-scale Russian invasion in Ukraine. The authors proposed recommendations for nature conservation facilities on how to make the work of nature protection facility teams more efficient, safe and effective in the restoration of damaged ecosystems in protected areas. A lot of attention is paid to current and prospective methods of assessing damage caused to nature. This is especially important in the context of Ukraine’s lawsuits in international courts against the aggressor state in order to prepare a legally convincing argument for compensation for environmental damages. New principles of care for nature conservation areas are also being considered. In particular, instead of artificial ecosystems that require constant human intervention, a return to a natural landscape that reproduces itself is proposed. В науковій розвідці колектив авторів провів дослідження загроз, що виникли перед природоохоронними об’єктами через російське військове вторгнення та запропонував низку заходів задля їх ефективного захисту. Характерною рисою роботи є використання якісних соціологічних методів. Для того, щоби проаналізувати заходи безпеки, взаємодію колективів природоохоронних зон із урядом та громадськістю, проблему колабораціонізму і решту дотичних питань автори провели серію глибинних інтерв’ю з працівниками 12 українських заповідників, національних природних парків та інших об’єктів природо-заповідного фонду, що зазнали безпосереднього впливу війни та/або окупації. В статті були запропоновані рекомендації, як зробити роботу природоохоронних колективів більш ефективною, безпечною і такою, що сприятиме відновленню пошкоджених екосистем. Окрема увага була приділена тому, як оцінити шкоду, що була завдана природі через бойові дії та окупацію. Справа в тому, що затверджені постановами Кабінету міністрів так звані такси по виплатах за заподіяну шкоду вимагають оперативної та дуже прискіпливої фіксації кожного окремого випадку – буквально, кожного знищеного дерева чи тварини. В умовах війни це є майже нездійсненим. Масштаби руйнувань та неможливість безпосередньої оцінки «на місці» через бойові дії і мінування природних заповідників вимагають затвердження нових методик та способів оцінки шкоди, що була заподіяна природі. Особливо це є важливим в контексті судових позовів України до міжнародних судів проти держави-агресора з метою підготовки юридично переконливої аргументації щодо компенсації завданих екологічних збитків. Також розглядаються нові принципи роботи з природоохоронними зонами. Зокрема, замість підтримки штучних екосистем, які вимагають постійного втручання людини, пропонується повернення до природних ландшафтів, що відтворюють самі себе.
ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА ТА ВИКЛИКИ ВОЄННОГО СТАНУ : АТЛАС УМОВ ТА РЕСУРСІВ
(2023) Остапенко, П. О.; Мальчикова, Д. С.; Пилипенко, І. О.; Мельничук, А.; Бончковський, О. С.; Швайко, В. М.; Дробко, Є.; Остапенко, С.; Мілевська, Я.; Бончковський, А.; Перхалюк, Р.; Гнатюк, С.; Денисенко, О.; Лошицька, В.; Мельничук, О.; Гоманюк, М.; Нападовська, Г.; Пісоцька, К.; Огійчук, Н.; Загоруйко, Н.; Баришколь, С.; Захаров, О.; Остапенко, Д.
Атлас умов та ресурсів довоєнного розвитку і повоєнної відбудови Великоолександрівської територіальної громади Херсонської області ‒ частина глобального проєкту Товариства дослідників України із створення та підтримки геоінформаційної системи для цілого регіону, що базується на географічному підході до створення ГІС-систем. Це картографічне навчальне видання, що характеризує умови і ресурси розвитку громади у мирний час і наслідки широкомасштабного воєнного вторгнення російської армії. Атлас містить картографічні і аналітичні матеріали за трьома розділами «Природні умови та ресурси довоєнного розвитку і повоєнної відбудови», «Соціальна сфера та демографічний потенціал тергромади», «Економічний розвиток громади, інфраструктура відбудови та розвитку». Призначений для здобувачів освіти, викладачів, науковців, мешканців громади, представників органів місцевого самоврядування і всіх тих, хто цікавиться місцевим розвитком.
ВИСОКОПІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА ТА ВИКЛИКИ ВОЄННОГО СТАНУ : АТЛАС УМОВ ТА РЕСУРСІВ
(2023) Остапенко, П.; Мальчикова, Д. С.; Пилипенко, І. О.; Мельничук, А.; Бончковський, О.; Швайко, В. М.; Дробко, Є.; Остапенко, С.; Мілевська, Я.; Бончковський, А.; Перхалюк, Р.; Гнатюк, С.; Денисенко, О.; Лошицька, В.; Мельничук, О.; Гоманюк, М.; Нападовська, Г.; Пісоцька, К.; Огійчук, Н.; Загоруйко, Н.; Баришколь, С.; Захаров, О.; Остапенко, Д.
Атлас умов та ресурсів довоєнного розвитку і повоєнної відбудови Високопільської територіальної громади Херсонської області ‒ частина глобального проєкту Товариства дослідників України із створення та підтримки геоінформаційної системи для цілого регіону, що базується на географічному підході до створення ГІС-систем. Це картографічне навчальне видання, що характеризує умови і ресурси розвитку громади у мирний час і наслідки широкомасштабного воєнного вторгнення російської армії. Атлас містить картографічні і аналітичні матеріали за трьома розділами «Природні умови та ресурси довоєнного розвитку і повоєнної відбудови», «Соціальна сфера та демографічний потенціал тергромади», «Економічний розвиток громади, інфраструктура відбудови та розвитку». Призначений для здобувачів освіти, викладачів, науковців, мешканців громади, представників органів місцевого самоврядування і всіх тих, хто цікавиться місцевим розвитком.
ДОВГОТРИВАЛЕ БЕЗРОБІТТЯ ТА ЕКОНОМІЧНА НЕАКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР
(2025) Гоманюк, М.; Даниленко, І.; Маркелюк, А.; Homanyuk, M.; Danylenko, I.; Markeliuk, A.
У статті розглядаються причини та соціальні наслідки довготривалого безробіття в Україні. Підкреслюється, що, за результатами глибинних інтерв’ю та масового опитування, причини довготривалого безробіття в Україні можна поділити на три групи. До першої можна віднести ситуацію, яка склалася на світовому ринку праці, до другої – ситуацію в Україні, до третьої – соціальні та психологічні особливості довготривалих безробітних. Перша група причин впливає на довготривале безробіття та економічну неактивність опосередковано. Акцентується, що значна кількість трудових мігрантів та високооплачуваних фрілансерів серед громадян України створює умови для підтримки довготривалого безробіття серед членів їхніх сімей. Низький рівень зарплат та стрімкі зміни на ринку праці (зниження попиту на низку спеціальностей, наприклад, інженерно технічних працівників), низький рівень пенсії та їхня низька диференціація, висока частка тіньової економіки, недоліки у податковій сфері – найбільш виражені причини другої групи, які зумовлюють відмови від працевлаштування, особливо офіційного, або його відтермінування. До третьої групи причин довготривалого безробіття можна віднести такі: завищенні очікування щодо розміру зарплати та умов праці, позитивний досвід роботи в тіньовій економіці, недостатня розвинутість інфраструктури, що забезпечує можливість працевлаштування жінок. До соціокультурних причин можна зарахувати незнання базових принципів трудового законодавства, брак досвіду формальної комунікації з працедавцями, упереджене ставлення до державних інституцій. Підкреслюється, що для значної частини довготривалих безробітних офіційне працевлаштування асоціюється зі зниженням їхнього соціального статусу. Доводиться, що статус офіційних довготривалих безробітних подекуди не відповідає їхньому реальному статусу: багато хто з них економічно достатньо активні. Робиться висновок, що проблема включення значної частини офіційних довготривалих безробітних в економічне життя має бути перекваліфікована у проблему легалізації їхньої неофіційної економічної активності. The article considers the causes and social consequences of long-term unemployment in Ukraine. According to the results of in-depth interviews and quantitative survey, the causes of long-term unemployment in Ukraine can be divided into three groups. The first group includes the current situation on the world labor market, the second group deals with the inside situation in Ukraine, and the third group deals with the social and psychological characteristics of the long-term unemployed. The first group of causes affects the long-term unemployment and economic inactivity indirectly. A significant number of labor migrants and high-paying freelancers among the citizens of Ukraine creates conditions for maintaining of long-term unemployment among their family members. Low wages and rapid changes in the labor market (declining demand for a number of specialties, for example engineering and technical workers), low pensions and their low differentiation, high level of the shadow and gig-economy, shortcomings in the tax sphere are the most reasons for the second group of unemployment reasons. Among the cultural reasons there are lack of knowledge of the basic principles of labor law, lack of experience in formal communication with employers, prejudice against government institutions. For a large proportion of the long-term unemployed, formal employment is associated with a decline in their social status. It was also found that the status of the official long-term unemployed largely does not correspond to their real status. The most part of them are economically quite active unofficially in shadow and gig-economy. It is concluded that the problem of including the official long-term unemployed in economic life should be reformatted into the problem of legalizing their informal economic activity.
ЗВІЛЬНЕНА КАРТА. ДОВІДНИК НОВИХ ГЕОНІМІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ГРОМАДИ
(2025) Білий, Д.; Гоманюк, М.; Дяченко, С.; Кузовова, Н.; Макієнко, О.; Яровий, В.
Довідник включає перелік геонімів Херсонської громади (назв вулиць, проспектів, площ, бульварів, шосе, провулків, парків, скверів, районів міста), що дає уявлення про етапи формування херсонської топонімії, і містить детальну інформацію про нові назви, які з’явилися на карті Херсонської міської громади під час перейменування у 2023–2024 рр. Для студентів географічних та історичних спеціальностей, краєзнавців та всіх, хто цікавиться історією Херсона.
РАДИМОСЬ З ГРОМАДОЮ. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ. НЕФОРМАЛІЗОВАНІ ПІДХОДИ
(2025) Гоманюк, М.
У 2022 році в Україні не залишилося жодної територіальної громади, якої би не торкнулася війна. Чимало з них зазнали безпосередніх руйнувань та пошкоджень внаслідок бойових дій, інші зіштовхнулися з масовим переміщенням населення, треті з серйозними економічними викликами. У селах, селищах, містах стали більш помітними ВПО, збільшилася кількість учасників та учасниць бойових дій, з’явилися нові уразливі категорії населення, нового характеру набули безпекові питання. Через те, що мільйони українців змушені були тимчасово виїхати за кордон, наші територіальні громади стали фактично розірваними, а їх жителі розпорошені по всьому світові. Все це означає, що ми маємо бути особливо уважними до потреб кожної категорії населення. Кожен і кожна має право бути почутим. Тим більше, що робота з відбудови та відновлення територіальних громад, ліквідації наслідків збройної агресії, організації надання нових послуг, забезпеченню місцевого економічного розвитку почалася відразу, як тільки з’явилася можливість для цього. У таких умовах залучення громадян до процесу ухвалення рішень в територіальній громаді стає не тільки формальною вимогою, а й нагальною необхідністю та способом згуртування громади. Посібник складається з трьох розділів. Спочатку ми пропонуємо познайомитися із загальними поняттями та принципами дорадницького підходу. У другому розділі надається опис десяти неформалізованих форматів проведення консультацій з громадськістю. У третьому розділі міститься інформація, міститься інформація про те, як пройти шлях організації КЗГ і як втілити результати таких консультацій на практиці.
СПЕЦІАЛІСТ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ : ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
(2025) Гоманюк, М.; Даниленко, І.; Антощук, Ю.; Царюк, Г.
4 лютого 2022 я прокинувся від телефонного дзвінка друга і колеги з питанням «Це правда?». На питання я відповів питанням «Що саме? Ти про що?» - «У вас також були вибухи? Почалося». Мабуть, ранок 24 лютого 2022 пам’ятають всі українці, а жителі Херсонської області – особливо, адже Херсонщина була окупована практично миттєво у перші же дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Наша команда також залишалася у Херсонській області, і вже будучи під окупацією, ми зрозуміли, що Херсон та громади області практично не були готові до тих розвитку подій, які відбувалися після повномасштабного вторгнення. Чи можливо бути готовим до великої війни? Повною мірою, мабуть, ні. Але й певні кроки до підготовки до можливої агресії, на мою думку, не проводилися або проводилися не в достатній мірі, щоб можна було швидко та ефективно реагувати на муніципальному та обласному рівні. Тільки перебуваючи в окупації, можна зрозуміти всі ті складнощі, з якими стикалися жителі. В особливій зоні ризику опинилися сім’ї військових, учасників АТО, ООС, безпекових структур, представники влади, організацій громадянського суспільства, великого бізнесу, журналісти, волонтери. Будь-хто, більш-менш відомий та активний проукраїнський діяч одразу стає ворогом для російського окупанта та потенційним партизаном, якого треба «забрати на підвал для фільтрації» або вбити. Перебуваючи в окупації, ми мобілізували всі наші зусилля та навички, щоб швидко реагувати на виклики та допомагати цивільним через гуманітарну та інформаційну діяльність. Разом з тим, не менш важливим є і документування злочинів росії проти українців, та дослідження думок та досвіду життя людей в окупації, щоб зробити відповідні висновки та правильні підходи для подальшого як притягнення до відповідальності всіх злочинців, так і формування планів відновлення та розбудови. У цьому звіті ви знайдете задокументовані свідчення та розповіді жителів окупованої Херсонщини: як вони бачили підготовку до війни, як вони жили в окупації, як намагалися вижити, як убезпечували себе від місцевих колаборантів, як комунікували, з якими складнощами стикалися, які думки з’являлися. Ми вдячні нашим партнерам з Посольства Чеської Республіки в Україні, які підтримали нас у скрутний час, і завдяки яким з’явився цей звіт. Юрій Антощук, голова Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання»
ТУРКИ-МЕСХЕТИНЦЫ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ВОЙНЫ В 2014-2023 гг.
(2025) Гоманюк, М.; Мамахов, Ф.
ЯК НАПИСАТИ НАУКОВУ СТАТТЮ В ЖУРНАЛ SCOPUS/WEB OF SCIENCE
(2024) Гоманюк, М.; Гнатюк, О.
Навчально-методичне видання містить практичні поради стосовно публікації статей в наукових журналах Scopus/Web of Science. Розглянуто традиції написання та найпоширеніші типи наукових статей, здійснено огляд міжнародних наукометричних баз, визначено ознаки авторитетних та «хижацьких» журналів. Автори детально розкривають вимоги до структурних елементів емпіричної аналітичної статті та окреслюють особливості подання статті до друку та наступної роботи авторів з редакторами журналу та рецензентами. Приділено увагу інструментам промоції опублікованих наукових статей та питанням публікаційної етики авторів. Представлено міні-словник ключових понять англійською мовою та посилання на ресурси, корисні при написанні та оформленні наукових статей. Видання призначене для студентів, здобувачів наукових ступенів, викладачів закладів вищої освіти та науковців, які навчаються та працюють в галузі суспільної географії й суміжних наукових напрямках.