Browsing by Author "Гоманюк, М. А."

Now showing 1 - 20 of 65

‘‘BATTLE FOR TAVRIA”: A HISTORICAL REGION IN POLITICS AND IN THE MARKET OF GOODS AND SERVICES
(2019) Homanyuk, А.; Гоманюк, М. А.
This article deals with the process, and with the main factors and mechanisms contributing to the modification of mental boundaries among people on the South of Ukraine in regard to the definition of what was and is the South Ukrainian’s historical region of Tavria/Tauride. A conclusion is drawn that in the social perception of this historical region has been more and more frequently perceived as divided into two separate ones. The mainland part of the region has been expanded and became known as Tavria, while Crimea became known mostly as Tauride. This process of diversification of Tavria/Tauride toponyms coming into the political discourse of both Ukraine and Russian Federation that might allow some political manipulation and even legitimization of aggression. В статті йдеться мова про головні фактори та механізми, що впливають на модифікацію ментальних кордонів південно-українського історичного регіону Таврія/Таврида серед мешканців цього регіону. Розглянуто особливості формування цього історичного регіону у часи Російської імперії, коли запровадження Таврійської губернії мало на меті відродження геополітичної ідеї Візантійської імперії, за радянської доби, та у сучасний період української незалежності. Хронологію та просторову динаміку формування регіону розкрито шляхом виявлення назв населених пунктів, організацій та підприємств, спортивних команд, засобів масової інформації, публічних культурно-мистецьких заходів брендів і торгових марок тощо, етимологічно пов’язаних з назвами регіону (Таврія/Таврида). Визначено основні актори, залучені до конструювання регіональної ідентичності регіону у зазначені історичні періоди, а також фактори, які впливають на сучасне сприйняття меж регіону, зокрема відповідна топоніміка, а також ідеї, висвітлені у науковій та художній літературі, засобах масової інформації, політичному дискурсі. Публічне сприйняття меж та складу регіонів Таврія/Таврида, а також співвідношення між ними виявлено шляхом інтерв’ювання мешканців півдня України. Робиться висновок, що у соціальному прийнятті цей історичний регіон поступово всі більше розділяється на два окремих історичних регіони. Материкова його частина більше сприймається як Таврія. Спостерігається також значне розширення цього регіону у сприйнятті мешканців Півдня України. У той самий час Крим сприймається переважно як Таврида. Основними механізмами цієї диверсифікації є, по-перше, топонімічний процес (найменування та перейменування населених пунктів, державних та муніципальних установ, подій тощо, у тому числі в рамках декомунізації), а по-друге – ринок товарів та послуг через формування низки «таврійських» брендів. Цей процес топонімічної диверсифікації використовується у політичному дискурсі як в Україні, так і Російській Федерації, в тому числі з метою політичних маніпуляцій і навіть легітимації агресії.
CONTESTED NAMES IN THE TOPONYMIC LANDSCAPES OF POST-SOVIET SPACE
(2020) Kudriavtseva, N.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, М. А.
Problemy migracji i spotecznej adaptacji Turkow meschetynskich na Ukrainie (na przyktadzie obwodu chersonskiego)
(2003) Homanyuk, М. А.; Гоманюк, М. А.
VOICE OF THE COMMUNITY: UKRAINIAN EXPERIENCE OF CONDUCTING PUBLIC HEARINGS IN THE THEATRICAL FORMAT
(2015) Homanyuk, М.; Гоманюк, М. А.
АТЛАС ЕТНІЧНИХ ГРУП ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(2016) Гоманюк, М. А.; Пилипенко, І. О.; Дяченко, С. А.; Homanyuk, M.; Pylypenko, I. О.; Diachenko, S.
ВЕРНАКУЛЯРНЫЕ РЕГИОНЫ И ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ИДЕОЛОГИИ: ТАВРИЙСКИЙ КЕЙС
(2020) Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, Н. А.
В статье рассматриваются политические, экономические и геоэкологические аспекты распространения топонимии, имеющие отношение к названию «Таврия», генезис идеологической составляющей «таврийской» топонимии и каналы её распространения. В частности, речь идёт о месте топонимики в ходе реализации «Греческого проекта» Российской империи, в ходе строительства оросительных систем на юге Украины в годы Советского Союза, о таврийской топонимии в условиях рыночной экономики и о её использовании в ходе кампании декоммунизации в независимой Украине. На основе анализа переименований в XVIII–XXI веках, литературных источников, рекламных материалов, публицистики и глубинных интервью делаются выводы о влиянии идеологии на формирование ареалов вернакулярных регионов, о взаимосвязи топонимии с политическими, экономическими и экологическими проектами. Автор также обращает внимание на скрытую идеологическую окраску топонимов, апеллирующих к природе, географии, истории, экономике, то есть тех названий, которые часто относят к политически нейтральным. The political, economic and geo-ecological issues of the use and current distribution in the south of Ukraine of Tavria toponymy, together with the development of an ideological component for Tavria toponymy use, are discussed in this article. In particular, the author speaks about the functions of Tavria toponymy use in the following three historical periods: the implementation of the so–called “Greek project” of Russian Empire; the construction of irrigation systems in the south of Ukraine under Soviet Union; the time of independent Ukraine in the frame of market economy, and specifically during the decommunization campaign. The author draws his conclusions of a significant influence of ideology on the formation of areals of vernacular regions, and of a close relationship between toponymy adopted, and the political, economic and environmental programs and activities implemented in the corresponding times. The author bases his conclusions on an analysis of: toponymy renaming in the period from XVIII to XXI centuries; a number of examples found in literature, and, in modern times, advertising sources; and indepth interviews conducted by the author with a number of ordinary people inhabiting south Ukraine regions. The author also draws attention to the hidden ideological meaning of toponyms often referred to as politically neutral, because of their apparent appeal to nature, geography, history and economic reasons.
ВИННАЯ КАРТА ТАВРИИ: ИСТОРИЧЕСКИЕ И ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАЗВАНИЯ В СОРТИМЕНТЕ ВИНОДЕЛЬЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЮГА УКРАИНЫ
(2016) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.
В статье рассматривается прагматонимика винодельческой отрасли Юга Украины. По мнению автора, названия вин и коньяков говорят о процессах, связанных с восприятием пространства и формированием региональной идентичности жителей Юга Украины. На фактическом материале делаются выводы о современных географических границах Таврического региона, и о размежевании когда-то единого топонима Таврида/Таврия на два разных – Таврия (Северное Причерноморье и Приазовье) и Таврида (Крымский полуостров).
ВИННАЯ КАРТА ТАВРИИ: ИСТОРИЧЕСКИЕ И ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАЗВАНИЯ В СОРТИМЕНТЕ ВИНОДЕЛЬЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЮГА УКРАИНЫ
(2016) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.
В статье рассматривается прагматонимика винодельческой отрасли Юга Украины. По мнению автора, названия вин и коньяков говорят о процессах, связанных с восприятием пространства и формированием региональной идентичности жителей Юга Украины. На фактическом материале делаются выводы о современных географических границах Таврического региона, и о размежевании когда-то единого топонима Таврида/Таврия на два разных – Таврия (Северное Причерноморье и Приазовье) и Таврида (Крымский полуостров).
ВНЕШНЕЕ РАСШИРЕНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ ГРУППЫ ПОСРЕДСТВОМ ДОКУМЕНТАЛЬНЫХ ЖАНРОВ
(2007) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.
ВНЕШНИЙ ТУРИСТИЧЕСКИЙ ИМИДЖ ХЕРСОНА: РЕЗУЛЬТАТЫ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ
(2015) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.
ВНЕШНИЙ ТУРИСТИЧЕСКИЙ ИМИДЖ ХЕРСОНА: РЕЗУЛЬТАТЫ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ
(2015) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.
ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ГОДОНІМІКИ В ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ ПІВДНЯ ТА СХОДУ УКРАЇНИ
(2018) Гоманюк, М. А.; Маркелюк, А.
ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ ОЙКОНІМІВ УКРАЇНИ: У ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ПІДХОДІВ
(2022) Гнатюк, О. М.; Гоманюк, М. А.; Мельничук, А. Л.; Gnatiuk, O. M.; Homanyuk, M. A.; Melnychuk, A. L.
Метою цієї статті, у якій об’єктом дослідження виступають українські ойконіми, є демонстрація того, що деколонізація топонімії є складним і нетривіальним завданням, яке не має шаблонних рішень на національному рівні, однак потребує напрацювання принципів, підходів та процедур, які мали би виконувати роль дороговказу для органів місцевого самоврядування під час обговорення та прийняття рішень щодо перейменування населених пунктів. Для досягнення мети: визначено окремі категорії ойконімів в контексті їх можливої деколонізації; окреслено підходи, які можуть бути застосовані для нетривіальних випадків застосування ойконімів в кожній з визначених категорій; запропоновано можливі варіанти коригування існуючого ойконіму або ж вибору нового в залежності від специфіки ситуації. Аналіз потенційних цільових кейсів доводить, що кваліфіковано проведені топонімічні зміни – це потенційна можливість не лише гармонізувати топонімічний ландшафт України та відновити історичну справедливість, але й усунути з карти України широко розповсюджені назви, зробивши акцент на географічній та історико-культурній самобутності населених пунктів. Водночас, безсистемна ліквідація окремих топонімів несе загрозу ще більшого збіднення топонімічного розмаїття України через вживання шаблонних назв. Ана- ліз потенційних кейсів перейменування доводить, що прийняття закону про деколонізацію топонімії може призвести до низки непорозумінь. Адже перейменування також має гармонізуватися з історичними метанаративами, по відношенню до яких ще має бути досягнута суспільна згода. Це питання колоніального/неколоніального статусу територій сучасної України в складі інших держав, питання участі України/українців в Другій світовій війни, це модель української нації, це визначення приналежності/не приналежності тих чи інших постатей до національної історії. Пошук оптимального рішення по перейменуванню має відбуватися із залученням потенційних стейкхолдерів, застосуванням індивідуального підходу до кожної назви та широкого кола інструментів громадського суспільства. the purpose of this article, focusing on Ukrainian oikonyms, is to demonstrate that decolonization of toponymy is a complex and non-trivial task. To be effective, it does not have formulaic solutions at the national level, but requires the development of principles, approaches and procedures that should guide local authorities during discussion and decision-making in the field of decolonization of toponymy. To achieve the aim, the authors have defined the categories of oikonyms in the context of decolonization, outlined approaches that can be applied to separate oikonyms in each of the defined categories, and proposed possible options for linguistic correction of the existing place name or choosing a new oikonym depending on the specifics of the situation. The analysis of potential cases proves that competently carried out toponymic changes represent an opportunity not only to restore historical justice, but also to remove formulaic names from the map of Ukraine, emphasizing the geographical and historical-cultural identity of each settlement. At the same time, chaotic and unsystematic elimination of related to decolonization toponyms carries a new threat for toponymic diversity in Ukraine due to the use of formulaic names having no relation to the local history and geography. The analysis of potential cases of renaming proves that the adoption of the law on the decolonization of toponymy can lead to several misunderstandings. After all, the renaming must harmonize with the historical metanarratives, in relation to which public consensus must still be reached. This is the question of the colonial/non-colonial status of present-days Ukrainian lands in other states, the question of the participation of Ukraine/Ukrainians in the World War II, the model of the Ukrainian nation, the definition of approaches to determining the belonging/ non-belonging of certain figures to national history. The search for the optimal solution should take place with the involvement of potential stakeholders, the use of an individual approach to each toponym, and involving a wide range of civil society instruments.
ДЕКОМУНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
(2017) Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.
У 2014–2016 роках в Україні пройшла хвиля перейменувань, у результаті якої з’явилось багато нових топонімів. На прикладі Херсонській області можна сказати, що головними моделями перейменування населених пунктів на Півдні України стали придумування принципово нових назв (переважно нейтрального характеру), омонімія, або деетимологізація (придумування назви, подібної до старої), та повернення історичної назви. При цьому нові нейтральні назви, незважа- ючи на їх семантичну нейтральність, також є ідеологічними (антиідеологічними) або псевдоней- тральними. Їх поява часто пов’язана зі спробами населення уникнути появи політично й куль- турно забарвлених назв. Можна наголосити також на тому, що хвиля перейменувань не відновила історичну справедливість щодо германо- й тюркомовних ойконімів, які були усунені з мапи в радянські часи, та не просто не «розбавила» уніфіковану радянську топоніміку, а ще більше збід- нила топонімічне культурне розмаїття через вживання шаблонних і жодним чином не пов’язаних з історією й географією назв. В 2014–2016 годах в Украине прошла волна переименований, в результате которой появилось много новых топонимов. На примере Херсонской области можно сказать, что главными моделями переименования населенных пунктов на Юге Украины стали придумывание принципиально новых названий (преимущественно нейтрального характера), омонимия, или деэтимологизация (придумывание названия, подобного старому), и возвращение исторического названия. При этом новые нейтральные названия, несмотря на их семантическую нейтральность, также являются идеологическими (антиидеологическими) или псевдонейтральными. Их появление часто связано с попытками населения избежать появления политически и культурно окрашенных названий. Можно отметить также, что волна переименований не восстановила историческую справедливость в отношении германо- и тюркоязычных ойконимов, которые были ликвидированы с карты в советские времена, и не просто не «разбавила» унифицированную советскую топонимику, а еще больше обеднила топонимическое культурное разнообразие из-за употребления шаблонных и никак не связанных с историей и географией названий. In 2014-2016 in Ukraine there was a wave of renaming, as a result of which many new toponyms appeared. In the example of the Kherson region, we can say that the main models of renaming of settlements in the South of Ukraine were the inventing of principally new names (mostly of neutral nature), homonymy, or deetymologisation (inventing a name similar to the old one), and the return of the historical name. However, the new neutral names, despite their semantic neutrality, are also ideological (anti-ideological) or pseudo-neutral. Their appearance is often associated with the attempts of the population to avoid the appearance of politically and culturally colored names. It can also be noted that the wave of renaming did not restore historical justice to the Germanic- and Turkic-speaking oikonyms that were eliminated from the map in Soviet times, and not only did not “dilute” the unified Soviet toponymy, but further impoverished toponymic cultural diversity due to the use of template and not related to the history and geography of names.
ДЕКОМУНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПІВДНЯ УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
(2017) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, Н. А.; Homanyuk, M. А.
ДЕЯКІ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА
(2014) Гоманюк, М. А.
ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА ДІТЕЙ-ЛІТЕРАТУРНИХ ПЕРСОНАЖІВ. ПЕРСПЕКТИВИ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ
(2014) Гоманюк, М. А.
У статті надано результати аналізу художніх текстів стосовно моделей економічної поведінки дітей та описуються методичні напрямки соціологічної роботи з літературними текстами. Автор з’ясовує один з типових соціальних портретів дитини, як суб’єкта економічної поведінки, розглядаються окремі її моделі, умови та соціальний контекст.
ЕКСПЕРТНІ ОЦІНКИ СТАНУ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В МІСЦЯХ КОМПАКТНОГО ПРОЖИВАННЯ ТУРКІВ-МЕСХЕТИНЦІВ В УКРАЇНІ (за результатами дослідження в Чаплинському районі Херсонської області)
(2006) Гоманюк, М. А.
В статті представлений аналіз результатів опитування експертів. Тема опитування – соціально-економічна ситуація і міжнаціональні відносини в Чаплинському районі Херсонської області України (місці компактного проживання турків-месхетинців). Згідно експертних оцінок в районі накопичується міжнаціональне напруження (здебільшого на економічній основі), виникнення якого пов’язується з появою в районі месхетинських турків. В статье представлен анализ результатов опроса экспертов. Тема опроса – социально-экономическая ситуация и межнациональные отношения в Чаплинском районе Херсонской области Украины (месте компактного проживания турок-месхетинцев). Согласно экспертным оценкам в районе накапливается межнациональное напряжение (в основном на экономической основе), возникновение которого связывается с появлением в районе месхетинских турок. The article gives the research results (expert’s poll) about socioeconomic situation and interethnic relation in Chaplynsky district of Kherson region (in the compact residence places of Meskhetian Turks). The expert proves the interethnic tension and a conflict factor based mostly on the economic grounds and caused by the emergence of Meskhetian Turks in the region.
ЕТНІЧНІСТЬ У ЗМІ ПОРАДИ ЖУРНАЛІСТАМ
(2017) Гоманюк, М. А.
Жива історія Житомира. Історичний альманах. Вип.1
(2010) Гоманюк, М. А.; Гуцалюк, О.; Малихін, Ю.
Альманах «Жива історія Житомира» – перше видання Житомирського міського благодійного фонду Михайла Заславського в запланованій серії історичних ви- дань, виконаної з використанням методології усної історії. У альманасі зібрані спогади житомирян про найважливіші події ХХ ст. Додатково також представле- но декілька фрагментів мемуарів (А.Гаврилюка, Д.Тарасюка, М.Ткачука), які про- йшли літературну правку, і уривок історичного нарису П.Шмуневського. Перший випуск альманаху присвячений проміжку часу від Першої до Другої світової ві- йни. В текстах збережено особливості усного мовлення респондентів.