Browsing by Author "Гончаренко, О. М."

Now showing 1 - 11 of 11

ГРАМАТИЧНІ ПРИЙОМИ, ЩО АКЦЕНТУЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
(2013) Гончаренко, О. М.
У статті проаналізовано граматичні прийоми, що підсилюють якісні ознаки та надають емоційно-оцінювальне значення висловлюванням згідно з нормами ситуативно-мовленнєвої граматики іспанської мови. The article focuses on the grammatical ways of intensification of the qualitative features and assignment of emotive-evaluative meaning to the utterances according to the norms of the contextual grammar of the Spanish language.
ГРАМАТИЧНІ ПРИЙОМИ, ЩО АКЦЕНТУЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
(2013) Гончаренко, О. М.
У статті проаналізовано граматичні прийоми, що підсилюють якісні ознаки та надають емоційно-оцінювальне значення висловлюванням згідно з нормами ситуативно- мовленнєвої граматики іспанської мови. The article focuses on the grammatical ways of intensification of the qualitative features and assignment of emotive-evaluative meaning to the utterances according to the norms of the contextual grammar of the Spanish language.
КОННОТАТИВНІ ЗНАЧЕННЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ В РІЗНИХ ТИПАХ ТЕКСТІВ СУЧАСНОЮ ІСПАНСЬКОЮ МОВОЮ
(2019) Гончаренко, О. М.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до курсу практичної граматики іспанської мови
(2004) Гончаренко, О. М.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з домашнього читання
(2008) Заболоцька, О. О.; Гончаренко, О. М.
Методичні рекомендації містять систему вправ мовного, мовно- комунікативного та комунікативного характеру, розрахованих на збагачення словникового запасу студентів, оволодіння лексико-граматичними навичками читання художнього твору та розвиток вмінь монологічного та діалогічного мовлення.
НАВЧАННЯ ФОНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ В СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2006) Гончаренко, О. М.
в запропонованій статті розглядається питання формування та розвитку фонетичних навичок учнів як важливої умови навчання всіх видів мовленнєвої діяльності.
РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ТА СИТУАТИВНА ПАРАДИГМА ФОРМ ІСПАНСЬКОГО ДІЄСЛОВА
(2018) Гончаренко, О. М.; Goncharenko, O. M.
Стаття присвячується дослідженню конотативних значень форм іспанського дієслова в різних мовленнєвих ситуаціях, його репрезентативної та ситуативної парадигми. Для практичного оволодіння іноземною мовою важливою умовою є ознайомлення з функціонуванням мовних одиниць у різних сферах мовленнєвого спілкування, тобто необхідним є функціональний підхід до вивчення іноземної мови, котрий допомагає розкрити як безпосередні зв’язки мови та суспільства, так і структуру мови та мовлення, виявити внутрішньо системну дистрибуцію мовних засобів, виявити специфіку їх стильової реалізації. Часові форми дієслів іспанської мови володіють великим об’ємом семантичних значень. На основі ситуативно-мовленнєвих функцій часових форм дієслова виникають дві парадигми: репрезентативна та ситуативна. Репрезентативна парадигма вказує на час реалізації мовлення. Репрезентативна парадигма часових форм представлена в основному дієсловами говоріння та сприйняття. Основними формами репрезентативної парадигми є Presente та Pretérito Indefinido дійсного способу. Ситуативна парадигма відображає часову відповідність подій, про які йдеться мова, з моменту мовлення, та позачасове, поза ситуативне значення, що не пов’язане з конкретною мовленнєвою ситуацією. В ситуативній парадигмі розрізняються, відповідно до двох основних часів репрезентативної парадигми, дві підгрупи: перша відображає безпосередню відповідність до моменту мовлення, та її основною формою є Presente дійсного способу; основною формою другої підгрупи часових форм ситуативної парадигми є Pretérito Indefinido дійсного способу. Надзвичайний полісемантизм форм іспанського дієслова має значний вплив на розвиток широких варіативних зв’язків з дієслівними конструкціями. Питання про основні значення та кількість додаткових значень часів у сучасній іспанській мові є невирішене та спірне. Статья посвящается исследованию коннотативных значений форм испанского глагола в различных речевых ситуациях, его репрезентативной и ситуативной парадигм. Для практического овладения иностранным языком непременным условием является овладение функционированием языковых единиц в различных сферах речевого общения. Функциональный подход к языку помогает раскрыть непосредственные связи языка и общества, структуру языка и речи, выявить внутрисистемную дистрибуцию языковых средств, обнаружить специфику их стилевой реализации. Временные формы глаголов испанского языка обладают большим объемом семантических значений. На основе ситуативно-речевых функций временных форм глагола возникают две парадигмы: репрезентативная и ситуативная. Репрезентативная парадигма указывает на время реализации речи. Репрезентативная парадигма временных форм представлена в основном глаголами говорения и восприятия. Основными формами репрезентативной парадигмы является Presente и Pretérito Indefinido изъявительного наклонения. Ситуативная парадигма отражает временное соотношение событий, о которых идет речь, с момента речи, и вневременное, внеситуативное значение, не связанное с конкретной речевой ситуацией. В ситуативной парадигме различаются, в соответствии с двумя основным временами репрезентативной парадигмы, две подгруппы: первая отражает непосредственное отношение к моменту речи, и ее основной формой является Presente изъявительного наклонения; основной формой второй подгруппы временных форм ситуативной парадигмы является Pretérito Indefinido изъявительного наклонения. Чрезвычайный полисемантизм форм испанского глагола имеет значительное влияние на развитие широких вариативных связей с глагольными конструкциями. Вопрос об основных значениях и количестве дополнительных значений времен в современном испанском языке является нерешенный и спорный. The research focuses on the studying of connotative meanings of the forms of a Spanish verb in various spheres of communicative situation, its representative and opportunistic paradigm. For the practical mastery of a foreign language, an indispensable condition is the comprehension of the functioning of linguistic units in various spheres of verbal communication. The functional approach to language helps to reveal the direct connections of language and society, the structure of language and speech, to reveal the intrasystem distribution of language facilities, to find out the specificity of their stylistic implementation. Time forms of verbs of the Spanish language have a large variety of semantic meanings. On the basis of the situational-speech functions of the time forms of the verb there are two paradigms: representative and situational. A representative paradigm indicates the time of speech implementation. Representative paradigm of time forms is represented mainly by the verbs of speaking and perception. The main forms of the representative paradigm are Presente and Pretérito Indefinido of the Indicative Mood. The situational paradigm reflects the timeliness of the events in question, from the moment of speech, and timeless, beyond the situational meaning, which is not related to a specific speech situation. In a situational paradigm, according to the two principal times of a representative paradigm, two subgroups differ: the first reflects the direct correspondence with the moment of the speech, and its principal form is the Presente of the Indicative Mood. The main form of the second subgroup of the time forms of the situational paradigm is the Pretérito Indefinido of the Indicative Mood. The extreme polysemanticism of the forms of the Spanish verb has a significant influence on the development of broad variational relationships with verbal constructions. The question of the basic values and the number of additional values of times in contemporary Spanish is unresolved and controversial.
СИТУАТИВНО-МОВЛЕННЄВІ ФУНКЦІЇ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСКОЮ МОВОЮ
(2018) Гончаренко, О. М.; Goncharenko, O. M.
Стаття присвячується дослідженню ситуативно-мовленнєвих функцій іспанських особових займенників та визначенню відповідних способів їх перекладу українською мовою. Під час навчання іноземної мови як у середніх, так і у вищих навчальних закладах основною метою є практичне оволодіння мовленням. Проте неможливо досягти реалізації цієї вимоги, користуючись лише вузько мовознавчими методами та прийомами навчання, що полягають лише у пізнанні системи мови, її нормативної граматики, мовних фактів, що відповідають виключно літературним нормам. Для практичного оволодіння іноземною мовою важливою умовою є також ознайомлення з функціонуванням мовних одиниць у різних сферах мовленнєвого спілкування, тобто необхідним є функціональний підхід до вивчення іноземної мови, котрий допомагає розкрити як безпосередні зв’язки мови та суспільства, так і структуру мови та мовлення, виявити внутрішньосистемну дистрибуцію мовних засобів , виявити специфіку їх стильової реалізації, а також при перекладі добрати відповідний еквівалент як у рідній мові, так і в іноземній. До лінгвістичних одиниць, що досліджуються ситуативномовленнєвою граматикою, відносяться ті ж граматичні категорії, що вивчаються нормативною граматикою. Це морфологічні категорії частин мови та синтаксичні категорії речення. Ситуативно-мовленнєва граматика опікується граматичними категоріями слова та речення як компонентів мовленнєвої послідовності, визначеної системою правил, прийнятих у різних сферах діяльності. У ситуативно-мовленнєвій граматиці відображаються граматичні способи розрізнення важливих соціальних сфер спілкування носіїв мови. При перекладі українською мовою перед перекладачем виникає необхідність вміти правильно аналізувати граматичну структуру іспанського речення, виявляти ту модель, за якою воно побудоване. Для точного розуміння тексту важливим є як синтаксичний, так і морфологічний аналіз. Матеріали статті стануть у пригоді студентам при вивчені курсу лексикології іспанської мови та основ перекладознавства, перекладачам, а також всім бажаючим вдосконалювати свої знання з іспанської мови. The research focuses on contextual functions of Spanish personal pronouns and determining the appropriate ways to translate them into Ukrainian. When studying foreign languages both in secondary and higher educational institutions, the main learning objective is the task of active practical mastery of speech. However, it is not possible to achieve this demand, using only narrowly linguistic and pedagogical methods, consisting in the comprehension of the sole system of language, its normative grammar and linguistic facts corresponding exclusively to literary norms. For the practical mastery of a foreign language, an indispensable condition is also the comprehension of the functioning of linguistic units in various spheres of verbal communication. The functional approach to language helps to reveal the direct connections of language and society, the structure of language and speech, to reveal the intrasystem distribution of language facilities, to find out the specificity of their stylistic implementation and to find a suitable variant of translation from both native language and foreign language. The linguistic units that are studied by situational grammar include the same categories that are studied by the normative grammar as well. These are the grammatical categories of parts of speech and the syntactic categories of the sentence. Situational grammar deals with grammatical categories of words and sentences as the components of the speech sequence, defined by a system of rules adopted in different spheres of activity. The situational grammar displays the grammatical ways of distinguishing the important social spheres of communication of native speakers. To find adequate Ukrainian equivalents the translator faces the necessity to properly analyze the grammatical structure of Spanish sentences identifying the models they are based on. For an accurate understanding of the text, both syntactic and morphological analysis is important.
Тестові завдання з дисциплін кафедри романо-германських мов для студентів І-V курсів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології
(2008) Ткаченко, Л. Л.; Бутенко, О. А.; Голотюк, О. В.; Гончаренко, О. М.; Глущук, Г. І.; Федоров, О. В.; Волкова, С. В.; Мазур, В. П.; Фесенко, Є. А.; Іванова, Л. І.; Антонова, О. Г.
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ ЕМФАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ З ІСПАНСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ
(2007) Гончаренко, О. М.
ІСТОРІЯ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ
(2015) Гончаренко, О. М.