Browsing by Author "Горбонос, О. В."

Now showing 1 - 7 of 7

ЖАНРОВА ПАРАДИГМА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ В НАУКОВІЙ РЕЦЕПЦІЇ І. ФРАНКА
(2016) Горбонос, О. В.; Horbonos, О.
Дослідження присвячене аналізу поглядів Івана Франка на теоретичний концепт жанрової парадигми літературної казки як геноодиниці вітчизняного літературного процесу, проблеми, яка і в сучасних умовах характеризується дискусійністю вивчення. Спираючись на конкретні літературно- фантастичні твори Осипа Бодянського, науковець, поєднуючи історико-літературний і теоретичний аспекти дослідження та власну методологію їх аналізу, започаткував необхідні для подальших досліджень даного жанру генологічні концепти. У статті підкреслюється, що найважливішими серед них науковець вважав динамізм, рухливість, суб’єктивність даної геноодиниці та звернення у процесі її творення до художньої системи народної казки, розгляд яких - базис і сучасних теоретичних досліджень авторської казки. Твердження І. Франка, висловлені в літературно- критичній праці дослідника, розглядаються у зіставленні з поглядами вчених-казкознавців ХІХ – ХХ століть. The study is devoted to the analysis of Ivan Franko’s thoughts upon the theoretical concept of the genre paradigm of literary tales as a part of problems of domestic literary process, which are under discussion in modern scientific literary studies. Based on the specific literary works of Osip Bodyanskiy, the scientist, combining historical literary and theoretical aspects of research methodology and their own analysis initiated necessity for further studies of this genre according to genealogic concepts. The article emphasizes that the most important among them scientist believed dynamism, mobility and subjectivity of the literary tale that appeals in the process of creating to the literary system of the folk tale, the consideration of which is the basis of modern theoretical researches in the area of the author tales. Franko’s statements expressed in literary and critical work of the researcher considered in comparison with the scientific thoughts in the area of literary tales of scientists of the XIX - XX centuries.
КОНЦЕПТОСФЕРА АВТОРА В ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ ОСИПА БОДЯНСЬКОГО
(2016) Горбонос, О. В.
Дослідження присвячене аналізу висвітлення авторської позиції Осипа Бодянського як складової жанрової парадигми літературних казок митця як геноодиниці вітчизняного літературного процесу початку ХІХ століття, Спираючись на конкретні літературно-фантастичні твори Осипа Бодянського збірки «Наські українські казки», поєднуючи історико-літературний і теоретичний аспекти дослідження, у статті визначено основні параметри їх суб’єктивності як художньої домінанти у процесі творення авторських казок на базисі художньої системи народної казки. Исследование посвящено анализу авторской позиции Осипа Бодянского в роли составляющей части жанровой парадигмы его литературных сказок как геноединицы отечественного литературного процесса начала XIX века. Опираясь на конкретные литературно-фантастические произведения Осипа Бодянского его сборника «Наські українські казки», сочетая историко- литературный и теоретический аспекты исследования, в статье определены основные параметры их субъективности как художественной доминанты в процессе создания авторских сказок на базисе художественной системы народной сказки.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС В ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОМУ КОНТЕКСТІ: МЕТОДОЛОГІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
(2023) Ільїнська, Н. І.; Висоцький, А. А.; Горбонос, О. В.; Коротєєва, В. В.; Нев'ярович, Н. Ю.; Оноприєнко, А. Д.; Плетена, О. О.; Соловцова, І. В.; Штепенко, О. Г.
Об’єкт дослідження – світовий літературний процес у контексті зміни культурних епох та полікультурної взаємодії наукових парадигм. Мета дослідження – методологічна багатовекторність дослідження ключових тенденцій світового літературного процесу, культурно-естетичних феноменів та художніх текстів. Методи дослідження – структурно-семантичний, порівняльно-типологічний, порівняльно-історичний, міфопоетичний, теорії рецептивної естетики, інтертекстуальний метод, методики «пильного читання» (close reading). Результати дослідження. Приділено увагу теоретичним проблемам методології дослідження, серед яких – проблема реінтерпретації художніх творів світової літератури, що розглядались переважно з ідеологічних позицій. Доведено продуктивність застосування традиційних підходів до вивчення реалістичних художніх текстів з поправкою на їхню деідеологізацію. Висвітлено теоретичні аспекти та практичну реалізацію міфопоетичних підходів до реалістичного та некласичних типів творчості; простежено взаємозв’язок процесів реміфологізації, авторської міфотворчості та деміфологізації у моделюванні художньої реальності реалістичних, модерністських та постмодерністських творів, виявлено механізми такої взаємодії. У компаративному аналізі художніх творів окреслено специфіку та співвідношення цієї дослідницької методології за об’єктами вивчення – генетико-контактних зв’язків між конкретними національними літературами або творчістю окремих письменників та типологічних спільностей і відповідностей. Осмислено ключові проблеми постмодерністського інструментарію аналізу та інтерпретації текстів, зокрема специфіка інтертекстуальності як інтерпретаційної моделі, а також особливості інтермедіальних стратегій дослідження художнього тексту. Окреслено деякі аспекти дослідження масової літератури як однієї з потужних гілок сучасного літературного процесу. Отримані результати (1 докторська дисертація, 3 кандидатських, численні статті) уможливлюють дослідження видатних або периферійних явищ світового літературного процесу у різноманітті інтерпретаційних теорій та практик. The object of research is the world literary process in the context of changing cultural epochs and multicultural interaction of scientific paradigms. The purpose of the research is methodological multi-vector research of the key trends of the world literary process, cultural and aesthetic phenomena and artistic texts. Research methods – structural-semantic, comparative-typological, comparative-historical, mythopoetic, theories of receptive aesthetics, intertextual method, “close reading” methods. Research results. Attention is paid to the theoretical problems of research methodology, among which is the problem of reinterpretation of artistic works of world literature, which were considered mainly from ideological positions. The productivity of the application of traditional approaches to the study of realistic artistic texts with the correction of their de-ideologization is proven. The theoretical aspects and practical implementation of mythopoetic approaches to realistic and non-classical types of creativity are highlighted; the relationship between the processes of remythologizing, author mythmaking and demythologising in modeling the artistic reality of realist, modernist and postmodern works is traced, the mechanisms of such interaction are revealed. In the comparative analysis of artistic works, the specificity and correlation of this research methodology is outlined according to the objects of study - genetic contact relationships between specific national literatures or the work of individual writers and typological commonalities and correspondences. The key problems of the postmodern toolkit of text analysis and interpretation are elaborated, in particular the specifics of intertextuality as an interpretive model, as well as the specifics of intermedial strategies for the study of an artistic text. Some aspects of the study of mass literature as one of the powerful branches of the modern literary process are outlined. The obtained results (1 doctoral thesis, 3 candidateʼs, numerous articles) enable the study of outstanding or peripheral phenomena of the world literary process in a variety of interpretive theories and practices.
ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ І. ФРАНКА ТА Р. КІПЛІНГА ЯК АВТОРСЬКА АНІМАЛІСТИЧНА ЖАНРОФОРМА : ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
(2016) Горбонос, О. В.; Gorbonos, O.
У статті розкриваються особливості літературної анімалістичної казки як жанроформи авторських літературних творів. Спираючись на основні теоретичні концепти даної геноодиниці, у дослідженні простежуються особливості авторського світообразу анімалістичних казок І.Франка та Р.Кіплінга. Стверджується, що синтез народноказкових традицій та творчих авторських позицій змістоформи казок письменників забезпечує їх художню цілісність як літературно-казкового жанру. В статье раскрываются особенности литературной анималистической сказки как жанроформы авторских литературных произведений. Опираясь на основные теоретические концепты данной геноединицы, в исследовании прослеживаются особенности авторского мира анималистических сказок И.Франко и Р.Киплинга. Утверждается, что синтез народно-сказочных традиций и творческих авторских позиций сказок писателей обеспечивает их художественную целостность как литературно-сказочного жанра. In the article features of literary animalistic fairy tales as a genre of authentic literary works are under analysis. Based on the main theoretical concepts of the genre, the study observed authentic animalistic stories by I. Franko and R. Kipling. It is proved that folk fairy tales are the products of the synthesis by tradition and creative authentic position of tales’ writers, that ensures their artistic integrity as literary fairy tale genre.
ПАМ'ЯТІ ОЛЕГА ВАСИЛЬОВИЧА МІШУКОВА (1963–2011)
(2023) Горбонос, О. В.; Ільїнська, Н.; Кіщенко, Ю. В.
ПОЕМА ДЖ. Г. БАЙРОНА «МАЗЕПА»: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕНТ
(2024) Кіщенко, Ю. В.; Горбонос, О. В.; Панченко, А. О.
ПОЕМА ДЖ. Г. БАЙРОНА «МАЗЕПА»: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕНТ
(2024) Кіщенко, Ю. В.; Горбонос, О. В.; Панченко, А. О.
Україніана як складова європейського культурно - літературного простору характеризується сучасною наукою як лонгітюдний, багатогранний, суб’єктивно - творчий процес. Залишаючись митцями свого часу і регіону, європейські культурні діячі у своїх багатожанрових творах прагнули зобразити далеку і незвідану для них країну, розкрити її національну ідентичність та ментальність, велич її видатних історичних постатей, тощо. За змістоформою саме сучасних літературознавчих джерел серед крайніх домінантну увагу митців Європи привернула особистість славного українського гетьмана І. Мазепи.