Browsing by Author "Грабовська, С."

Now showing 1 - 2 of 2

ADAPTABILITY TO STRESS IN STUDENT YOUTH AT DIFFERENT STAGES OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN MILITARY CONFLICT
(2024) Hrabovska, S.; Partyko, T.; Stelmashchuk, K.; Грабовська, С.; Партико, Т.; Стельмащук, Х.
The aim of the study is to identify the peculiarities of resilience in master’s students in the conditions of military conflict and to determine the influence of adaptive capacity on psychological well-being. Methods. The research uses the methodology of adaptability to stress by V. Rozov (2005) and psychological well-being by C. Riff. The mathematical and statistical data processing methods are the following: Cronbach’s (α), Scheffe Test, Pearson’s coefficient (R), rotation of factors by the Varimax normalized, standardized regression coefficient. Results. It was identified that individual qualities responsible for students’ adaptation to stress are grouped in different structures at different stages of the war. The role of individual components in the structure of adaptive capacity to stress is changing. The most important integrator of adaptive resources at all stages of war is the somatic regulation ability. At the stage of hybrid warfare, it is the adaptability of thinking, at the beginning of the full-scale invasion, it is optimism, one year after the beginning of full-scale hostilities – management of one’s psychophysiological state. At all stages of the war, an important factor in the psychological well-being of master’s students was the social support they received from their community. At the beginning of the full-scale war, somatic regulation also plays a significant role, and a year later – the ability to determine one’s life priorities. There was no influence of optimism and the ability to manage sleep on the psychological well- being of master’s students, but it was found that there is a close relationship between optimism and psychological well-being. Discussion and conclusions. It was empirically substantiated that the content of the structure of adaptive capacity to stress in master’s students is different at different stages of the war. At all stages, the adaptive core was somatic regulation, which was combined with adaptive thinking during a hybrid war, with optimism at the beginning of the full-scale war, and with the management of psychophysiological states a year later. It was proved that at different stages of the war, the psychological well-being of master’s students depended on the social support, which was combined with the positive influence of adaptive thinking, self-confidence, time management and a negative impact of somatic regulation and management of one’s own psychophysiological states during the hybrid war; in the first months of the full-scale war, it was combined with a positive influence of time management, somatic regulation and a negative impact of adaptive thinking; a year later it was combined with a positive influence of time management, self-confidence, a negative impact of management of psychophysiological states and a contradictory effect of somatic regulation. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей адаптивності до стресу в студентів-магістрантів в умовах воєнного конфлікту і з’ясуванні впливу адаптаційної здатності на психологічне благополуччя. Методи. У дослідженні використано методики адаптивної здатності до стресу В. Розова (2005) та психологічного благополуччя (Ryff, Keyes, 1995). Методи математико-статистичного опрацювання даних: Кронбаха (α), тест Шеффе коефіцієнт Пірсона (R), обертання факторів за нормалізованим Варімакс, стандартизовані коефіцієнти регресії. Результати. З’ясовано, що індивідуальні властивості, які забезпечують адаптацію студентів до стресу, на різних етапах війни об’єднуються в різні структури. Змінюється роль окремих компонентів у структурі адаптаційної здатності до стресу. Найвагомішим інтегратором адаптаційних ресурсів на всіх етапах війни є здатність до соматичної регуляції. На етапі гібридної війни – це також адаптивність мислення, на початку повномасштабної війни – оптимістичність, один рік після початку повномасштабних воєнних дій – управління психофізіологічним станом. На всіх етапах війни важливим чинником психологічного благополуччя студентів-магістрантів була соціальна підтримка, яку вони отримували від оточення. На початку повномасштабної війни значну роль відігравала також здатність до соматичної регуляції, через рік – вміння визначати свої життєві пріоритети. Не виявлено впливу оптимістичності та здатності управляти сном на психологічне благополуччя студентів-магістрантів, проте встановлено, що між оптимістичністю та психологічним благополуччям існує тісний взаємозв’язок. Дискусія і висновки. Емпірично обґрунтовано, що на різних етапах війни змістове наповнення структури адаптаційної здатності до стресу в студентів-магістрантів різне. Адаптаційним стрижнем на всіх етапах була соматична регуляція, яка під час гібридної війни поєднувалася з адаптивністю мислення, на початку повномасштабної – з оптимістичністю, через рік – з управлінням психофізіологічними станами. Доведено, що на різних етапах війни психологічне благополуччя студентів-магістрантів залежало від отриманої соціальної підтримки, яка під час гібридної війни поєднувалася з позитивним впливом адаптивності мислення, впевненості у собі, самоорганізацією часу життя та негативним – соматичної регуляції, управління своїми психофізіологічними станами; у перші місяці повномасштабної війни – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, соматичної регуляції та негативним – адаптивності мислення; через рік – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, впевненості в собі, негативним – управління психофізіологічними станами та суперечливим впливом соматичної регуляції.
PERSONAL DISPOSITIONS AS A DETERMINANT OF COPING STRATEGY SELECTION IN DIFFICULT CIRCUMSTANCES
(2023) Стельмащук, Х.; Мороз, О.; Грабовська, С.; Партико, Т.; Stelmashchuk, K.; Moroz, O.; Hrabovska, S.; Partyko, T.
Метою публікації є визначення особистісних диспозицій, а саме базових особистісних рис та типів акцентуацій характеру, що спонукають людину застосовувати ті чи інші копінг-стратегії. Методи: теоретичне аналізування наукової літератури, математико-статистичне опрацювання даних та інтерпретаційні методи пояснення досліджуваних феноменів на основі результатів якісного і кількісного аналізування дослідницького матеріалу. Результати. З’ясовано, що до вибору стратегій планування і асертивних дій схиляються особи з вираженою сумлінністю. До конфронтаційного копінгу та копінгу уникання схильні люди, яким бракує доброзичливості і привітності у стосунках з людьми. Встановлено, що найширший репертуар копінг-стратегій характеризує осіб з гіпертимним типом акцентуації характеру, які демонструють схильність до конфронтації, пошуку соціальної підтримки, планування розв’язання проблеми, позитивної переоцінки, асертивних дій, асоціальних дій і не виявляють схильності до уникання. Констатовано, що найвужчий – з застрягаючою (схильність до конфронтації) і педантичною акцентуаціями (схильність до обережних дій). Доведено, що вибір конструктивної проблемно сфокусованої копінг-стратегії планування при розв’язанні проблем і копінг-стратегії асертивних дій залежить від гіпертимного типу акцентуації. Дискусія та висновки. Зазначено, що вибір неконструктивної проблемно сфокусованої стратегії конфронтації та неконструктивної емоційно сфокусованої стратегії уникання стимулюється збудливим типом акцентуації. Вибір конструктивних емоційно сфокусованих стратегій пошуку соціальної підтримки, вступу в соціальні контакти та позитивної переоцінки активізується емотивним типом акцентуації. Узагальнено, що схильність до конструктивних/ неконструктивних проблемно та емоційно сфо- кусованих копінг-стратегій визначається базовими особистісними рисами і типом акцентуації характеру. Виявлено, що вибір копінг-стратегій залежить від особистісних диспозицій. Отримані результати дозволяють прогнозувати поведінку людини в складних ситуаціях з огляду на її особистісні риси і тип акцентуації характеру. Це може сприяти побудові ефективних методик психологічної допомоги та корекції поведінкових реакцій. The purpose of the publication was to determine personal dispositions, which are basic traits and types of character accentuations that encourage a person to use specific coping strategies. Methods include theoretical analysis of scientific literature, mathematical and statistical data processing, and interpretive methods for explaining the investigated phenomena based on qualitative and quantitative research material analysis. Results. It was discovered that individuals with a high level of conscientiousness prefer planning strategies and assertive actions. People who lack goodwill and friendliness in their interpersonal relationships are prone to confrontational and avoidance coping. Individuals with a hyperthymic type of character accentuation, who show a tendency to confrontation, search for social support, problem-solving planning, positive reappraisal, assertive actions, antisocial actions, and do not show a tendency to avoidance, were found to have the most diverse repertoire of coping strategies. It was determined that the narrowest one was with rigid (tendency to confrontation) and pedantic accentuations (tendency to careful activities). It was proven that the selection of a constructive problemfocused coping strategy of planning when dealing with problems and an aggressive coping strategy depends on the hyperthymic type of accentuation. Discussion and conclusions. It was highlighted that the excitable type of accentuation is stimulated the selection of a nonconstructive problem-focused confrontation strategy and a non-constructive emotionally focused avoidance strategy. The emotional type of accentuation activates the selection of constructive emotionally focused strategies for finding social support, establishing social interactions, and positive reappraisal. It was summarized that basic personality traits and the type of character accentuation determine the predisposition to constructive/non-constructive problematic and emotionally oriented coping strategies. It was discovered that the choice of coping strategies depends on personal dispositions. The findings obtained allow for the prediction of a person's behavior in challenging situations, taking into consideration their personality traits and type of character accentuation. This may assist in the development of effective techniques of psychological assistance and behavioral correction.