Browsing by Author "Грись, А. М."

Now showing 1 - 5 of 5

EMOTIONAL QUOTIENT IN THE STRUCTURE OF MENTAL BURNOUT OF ATHLETES
(2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Pavliuk, M.; Kononenko, A.; Hrys, A.; Tkachuk, T.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Павлюк, М. М.; Кононенко, А. О.; Грись, А. М.; Ткачук, Т. Л.
The study presents a correlation analysis of factors and theoretical arguments of the established empirical facts that make up the content of emotional (intelligence) quotient of athletes (n = 125). The purpose is an empirical study of emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes at the stage of preparation and participation in competitions; establishing the interconnection of psychological content parameters of emotional quotient with personal qualities and levels of emotional burnout. Research methods: correlation analysis, valid and reliable test methods with standardized questionnaires. Results. An empirical study of the role of emotional quotient in the emergence and reduction of mental burnout of athletes has shown a number of features. It is noted that the psychological semantic parameters of emotional quotient combined the emotional, cognitive and motivational components of the individual. Athletes with higher emotional quotient have been found to have realistic self-esteem, optimal levels of personal anxiety, an internal locus of control, and constructive motivation. It is demonstrated that the less athletes understand their own feelings, the worse they perceive other people’s emotions, and the more often they are exposed to mental burnout. A negative correlation was found between emotional exhaustion and the level of empathy (r = -.210; p <.05) and emotional awareness (r = -.187; p <.05). It is proved that the better developed empathy and awareness of emotions (own and others), the lower the level of mental burnout. Significant differences were established between male and female athletes in terms of “Empathy” (p ≤ .01), “Managing one’s own emotions” (p ≤ .01) and “Recognizing other people's emotions” (p ≤ .01). It was found that a high level of self-esteem and the level of pretension, the absence of contradictions between them contributes to the development of athletes’ self-confidence. Conclusions. It is grounded that men are better at controlling their own emotions, and women have a higher level of empathy. Understanding the essence of emotional quotient and mental burnout determines the solution of problems of athletes’ professional training. Дослідження представляє кореляційне аналізування факторів та теоретичне обґрунтування встановлених емпіричних фактів, що складають зміст емоційного інтелекту спортсменів (n = 125). Метою є емпіричне дослідження емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів на етапі підготовки та участі у змаганнях; встановлення взаємозв’язків психологічних змістових параметрів емоційного інтелекту з особистісними якостями та рівнями емоційного вигорання. Методи дослідження: кореляційний аналіз, валідні і надійні тестові методики зі стандартизованими анкетами. Результати. Емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту в появі та знижені психічного вигорання у спортсменів засвідчило низку особливостей. Зазначено, що психологічні змістові параметри емоційного інтелекту поєднали емоційні, когнітивні і мотиваційні складові індивіда. Встановлено, що спортсмени з більш високим емоційним інтелектом володіють реалістичною самооцінкою, оптимальним рівнем особистісної тривожності, внутрішнім локусом контролю та конструктивною мотивацією. Показано, чим менше спортсмени розуміють власні почуття, тим гірше вони сприймають емоції інших людей, і тим частіше піддаються психічному вигорянню. З’ясовано від’ємний кореляційний зв’язок між емоційним виснаженням і рівнем емпатії (r = -.210; р < .05) та емоційною обізнаністю (r = -.187; р < .05). Доведено, що чим краще розвинена емпатія і усвідомлення емоцій (своїх і чужих), тим нижчий рівень психічного вигорання. Констатовано достовірні відмінності між спортсменами-чоловіками і спортсменами-жінками за показниками “Емпатія” (p ≤ .01), “Управління власними емоціями” (p ≤ .01) і “Розпізнавання емоцій інших людей” (p ≤ .01). З’ясовано, що високий рівень самооцінки і рівень домагань, відсутність суперечностей між ними сприяє розвитку в спортсменів впевненості у власних силах. Висновки. Обґрунтовано, що чоловіки краще керують власними емоціями, а жінки – володіють вищим рівнем емпатії. Розуміння суті емоційного інтелекту та психічного вигорання операціоналізує вирішення завдань професійної підготовки спортсменів.
Pre-game expected mental states in men’s mini-football teams: a comparative analysis
(2021) Popovych, I. S.; Pavliuk, M.; Hrys, A.; Sydorenko, O.; Fedorenko, A.; Khanetska, T.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Грись, А. М.; Сидоренко, О. Б.; Федоренко, А. Ф.; Ханецька, Т. І.
The aim of the paper is to present empirical research on pre-game expected mental states of mini-football players by means of valid psycho-diagnostic instruments before and after a competition; to compare the empirical results of the winners and losers (n=448). The research methods: content-analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis ANOVA with Varimax rotation. Factor analysis was used to determine pre-game expected mental states of the mini-football players who won (n=178) and mental states of those athletes who lost the game (n=176), the empirical data on the drawn games were not processed (n=94). The structure of pre-game expected mental states of the winners was created. The main state in this structure is F1 “Value-sense self regulation” (23.51%), related to F2 “Pragmatic self-regulation” (rs=.398; p≤.01) and F3 “Convergent self regulation” (rs=.352; p≤.01). The structure of pre-game expected mental states of the athletes who lost the game was also created. The main mental state in this structure is F1 “Pragmatic-moderate self-regulation” (15.05%), related to F2 “Distant self-regulation” (rs=.394; p≤.01) and F3 “Sense-internal self-regulation” (rs=.322; p≤.01).We determined that the most stable correlations in the factor structure of pre-gameexpected mental states of the mini-football players who lost the game are F2 “Distant self-regulation” (F1, F3, F4, F5, F6 and F8). We maintain that this mental state is the biggest danger for an athlete and a team game. The study substantiates the importance of training staff’s ability to identify pre-game mental states of athletes and make efficient corrections before and in the course of a game. It describes content features of a regulatory function of athletes’ mental states in competition activities. There search proves that training staff’s ability to take into consideration pre game expected mental states of mini-football players and construct probable scenarios of the course of events allows reacting in time and change the course of a competition positively. The obtained results can be useful for training staff, sports managers, and everyone who is engaged in training and managing mini-football and football clubs, and also for researchers in psychology of physical education and sport. Метою статті є емпіричне дослідження передігрових очікуваних психічних станів футзалістів за допомогою валідних психодіагностичних інструментів до і після поєдинку; порівняння емпіричних результатів переможців і тих, хто зазнав поразки (n=448). Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз ANOVA з обертанням Varimax. Факторним аналізом встановлено передігрові очікувані психічні стани футзалістів, що перемогли (n=178) і психічні стани тих спортсменів, що зазнали поразки (n=176), емпіричні дані нічийних зустрічей не оброблялися (n=94). Побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів переможців. Основним у цій структурі є F1 “Ціннісно-сенсова саморегуляція” (23.51%), який взаємопов’язаний з F2 “Прагматична саморегуляція” (rs=.398; p≤.01) і F3 “Конвергентна саморегуляція” (rs=.352; p≤.01). Також побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів спортсменів, що зазнали поразки. Основним у цій структурі є психічний стан F1 “Прагматично-поміркованої саморегуляції” (15.05%), який взаємопов’язаний з F2 “Дистантною саморегуляція” (rs=.394; p≤.01) і F3 “Сенсово-інтернальною саморегуляцією” (rs=.322; p≤.01). Встановлено, що найстійкішими зв’язками у факторній структурі передігрових очікуваних психічних станів футзалістів-переможених є F2 “Дистантна саморегуляція” (F1, F3, F4, F5, F6 і F8). Констатовано, що цей психічний стан складає найбільшу небезпеку для спортсмена і командної гри. Обґрунтовано важливість вміння ідентифікувати тренерським штабом передігрові психічні стани спортсменів та вносити дієві корективи перед грою і під час гри. Описано змістові особливості регуляторної функції психічних станів спортсменів в змагальній діяльності. Аргументовано, що врахування тренерським штабом передігрових очікуваних психічних станів футзалістів, вміння конструювати ймовірні сценарії перебігу подій, дозволяє своєчасно зреагувати і позитивно змінити хід поєдинку. Отримані результати можуть бути важливими тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до тренування і керівництва футзальними і футбольними клубами, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.
Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions
(2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.
The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.
RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY
(2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.
Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.
Strengthening of student youth’s mental health using play sports
(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.
The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.