Browsing by Author "Гудімова, А. Х."

Now showing 1 - 4 of 4

PSYCHOLOGICAL WELL-BEING AND SOCIAL MEDIA USERS’ BEHAVIORAL ONLINE PATTERNS IN EVERYDAY LIFE AND DURING COVID-19 PANDEMIC
(2021) Hudimova, A. Kh.; Гудімова, А. Х.
Social media is an integral part of everyone’s life, meeting the needs of belonging and relaxation. During the progression of the COVID-19 pandemic, the need for socialization increases, as a result of which the degree of user involvement increases. The purpose of the research was to theoretically substantiate the results of an empirical study of the relationship between the social media use and the psychological well-being of users (N = 516) in everyday life and during a global pandemic. Methods: standardized valid psychodiagnostic methods, author’s questionnaire, correlation and factor analyzes. Results: The research allowed to establish the following individual characteristics of the behavior of young users in social media in different life circumstances. One of the research hypotheses was the assumption that by limiting the ability to communicate and meet with friends and relatives during self-isolation, the share of virtual communication will increase. During quarantine, young people, as in everyday life, prefer to watch a variety of videos and read posts, i.e. passive use, rather than communication. Spending time on various social media applications is a kind of coping strategy, which becomes a trigger for the formation of social media disorder. Due to the uncontrolled social media use during the period of self-isolation, young people face changes in sleep, mostly dysomnia. Excessive involvement in the social media increases during quarantine, leading to insomnia. Paired correlation coefficients of the subjects’ complaints about “Negative changes in sleep” have 16 highly reliable relationships in the range from r = .156 to r = .444 or ρ ≤ .015 – .0000. Conclusions: The lack of hygienic and controlled spending time on social media in everyday life and during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood and a sense of isolation from society. The desire of young people to endure forced isolation without negative experiences leads to excessive online involvement. Соціальні мережі є невід’ємною складовою життя кожної людини, забезпечуючи задоволення потреб у приналежності та релаксації. У період прогресування пандемії COVID-19 необхідність у соціалізації зростає, внаслідок чого підвищується ступінь залученості користувачів. Мета: теоретично обґрунтувати отримані результати емпіричного дослідження зв’язку типу використання соцмереж з психологічним благополуччям користувачів (N = 516) у звичайному житті та в умовах всесвітньої пандемії. Методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета, кореляційний та факторний аналізи. Результати: Проведене дослідження дозволило встановити наступні індивідуальні особливості поведінки юних користувачів у соціальних мережах у різних життєвих припущення, що через обмеження можливості спілкуватися та зустрічатися з друзями та близькими у період самоізоляції, збільшиться частка віртуальної комунікації. За час карантину юнаки, як і в звичайному житті, віддають перевагу перегляду різноманітних відео-роликів та читанню постів, тобто пасивному використанню, ніж спілкуванню. Проведення часу за різними додатками соцмереж є своєрідною копінг-стратегією, що стає тригером формування соціально-мережевого розладу. Внаслідок неконтрольованого використання соцмереж в період самоізоляції юнаки наражаються на зміни сну, переважно дисомнію. Під час карантину надмірна залученість у соцмережі збільшується, призводячи до безсоння. Парні коефіцієнти кореляції скарг досліджуваних на “Негативні зміни сну” мають 16 високо достовірних зв’язків у діапазоні від r = .156 до r = .444 або ρ ≤ .015 – .0000. Висновки: Відсутність гігієнічного та контрольованого проведення часу у соцмережах у звичайному житті та під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціуму. Прагнення юнаків перенести вимушену ізоляцію без негативних переживань призводить до надмірної онлайн-залученості.
RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY
(2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.
Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.
THE IMPACT OF SOCIAL MEDIA ON YOUNG WEB USERS’ PSYCHOLOGICAL WELL-BEING DURING THE COVID-19 PANDEMIC PROGRESSION
(2021) Popovych, I.; Hudimova, A.; Baidyk, V.; Buriak, O.; Kechyk, O.; Попович, І. С.; Гудімова, А. Х.; Байдик, В. В.; Буряк, О. О.; Кечик, О. О.
Мета. Емпірично дослідити та теоретично обґрунтувати результати впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя юних web-користувачів впродовж вимушеної самоізоляції, викликаної прогресуванням пандемії COVID-19 (n = 254). Матеріали і методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета (A. Hudimova, 2021), кореляційний та факторний аналізи. Результати. Отримано результати, які продемонстрували, що під час всесвітньої пандемії COVID-19 юні респонденти віддають перевагу пасивному використанню соціальних мереж, на відміну від спілкування. З’ясовано зростання часу проведення у соціальних мережах web-користувачами юнацького віку. Встановлено, що прогресування пандемії COVID-19 супроводжується переживанням респондентами негативних емоцій та страхів перед невідомим (r = .204; p < .01). Обґрунтовано, що збільшення занурення у соціальні мережі у юних web-користувачів є своєрідною стратегією втечі від поганих думок (r = .271; p < .01). Констатовано, що наслідком неконтрольованого використання соціальних мереж під час ізоляції є страждання від порушень сну (r = .444; p <.01). Висновки. Доведено, що юнаки через обсесивний патерн залучення у соціальні мережі та/або через прокрастинацію проводять майже цілий день онлайн, що нерідко провокує синдром відміни при намаганнях відволіктися. Відсутність контрольованого проведення часу у соцмережах під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціальної реальності. Обґрунтовано і узагальнено, що причинно-наслідкові зв’язки пасивного використання соціальних мереж провокують загострення почуття відчуженості, порушують здоровий ритм сну та психологічний стан юних web-користувачів під час прогресування пандемії COVID-19. Aim. The present study empirically investigates and theoretically substantiates the results of the impact of social media on young web-users’ psychological well-being during the forced selfisolation caused by the progression of the COVID-19 pandemic (N = 254). Materials and methods. Standardized valid psycho-diagnostic methods, the author’s questionnaire (A. Hudimova, 2021), correlation and factor analyses were used to identify young web users’ patterns of social media involvement during the forced self-isolation. Results. The results show that during the global COVID-19 pandemic, young web users give preference for passive social media use rather than for communication. The obtained results showed an expansion in the time spent via social media by young web users. It was found that the progression of the COVID- 19 pandemic is accompanied by the participants’ experience of negative emotions and fears of the unknown (r = .204; p <.01). It is substantiated that increasing immersion of young web users in social media is a kind of strategy to escape from bad thoughts (r = .271; p <.01). Significantly, it is stated that uncontrolled use of social media causes sleep disorders during isolation (r = .444; p <.01). Conclusions. The study proves that young people spend almost all day online due to the obsessive pattern of social media involvement and/or procrastination, which often provokes withdrawal syndrome upon the attempt to distract from them. The lack of controlled time spending on social media during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood, and a sense of isolation from social reality. The obtained results provide evidence that the causal relations of passive social media use provoke an exacerbation of feelings of alienation, disrupt the healthy rhythm of sleep, and psychological state of young webusers during the progression of the COVID-19 pandemic.
ДИСПОЗИЦІЙНІ ПСИХІЧНІ СТАНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2023) Попович, І. С.; Гудімова, А. Х.; Бохонкова, Ю. О.; Савчук, О. А.; Гоян, І. М.; Шевченко, Н. Ф.