Browsing by Author "Гузарь, В."

Now showing 1 - 3 of 3

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ШВИДКІСНО-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ 13-14 РОКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БЛОКІВ СПЕЦІАЛЬНО ПІДІБРАНИХ ВПРАВ
(2020) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Бойченко, А. В.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E.; Huzar, V.; Boychenko, A.
Мета – визначити ефективність експериментальної програми швидкісносилової підготовки футболістів в СДЮШОР «Кристал». Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь дванадцять юних спортсменів віком 13-14 років. Тривалість занять футболом у даних спортсменів знаходилась в межах від 4 до 6 років. Тривалість дослідження жовтень 2018 – квітень 2019 року. Для визначення рівня розвитку швидкісносилової підготовленості юних футболістів були застосовані наступні тести: біг на 30 м., човниковий біг 3 х 10 метрів, стрибок у довжину з місця, стрибок вгору з місця, вкидання м’яча на дальність, удар по м’ячу на дальність. Сутність методики швидкісно-силової підготовки юних футболістів полягала в тому, що у змісті трьох тренувань на тиждень були передбачені три блоки швидкісно-силових вправ. Використовувався метод колового тренування де тренер розбивав футболістів на три групи. Весь блок виконувався у 6 кіл. Відпочинок між колами 2 хв. Блок розрахований на розвиток м’язів ніг та верхнього плечового поясу, вибухової сили та швидкісної витривалості. Результати: визначивши рівень розвитку швидкісно-силових якостей на початку дослідження та по його завершенню встановлено, що зміни відбулися за всіма проведеними тестами. За показниками загальної швидкісно-силової підготовленості юних футболістів встановлено, що за тестом біг на 30 м середнє значення групи змінилося з 4,8 с до 4,6 с (приріст 4,2%); за тестом човниковий біг на 3х30 метрів було 8,31 с, стало 7,86 с (приріст 5,6%); за тестом стрибок у довжину з місця з 192,9 см на 198,5 см (приріст 2.8%); за тестом стрибок угору з місця було 39 см, стало 40,7 см (приріст 4,2%). За показниками спеціальної швидкісно-силової підготовленості теж відбулися позитивні зрушення: за тестом вкидання м’яча на дальність результати покращилися з 17,5 м до 18,3 м (приріст 4,4%); а за тестом удар по м’ячу на дальність - з 49,9 м до 51,6 м (приріст 3,3%). Висновки: експериментально встановлено, що використана в тренувальному процесі блочна методика швидкісно-силової підготовки футболістів 13-14 років є ефективною. Її застосування дозволило досягти суттєвих зрушень практично по кожному з тестових випробувань. Проте існує перспектива подальших досліджень, яка пов’язана з продовженням використання розробленої методики, для визначення її ефективності за більш тривалий період тренування з незначним коректуванням її змісту за рахунок введення вправ інтегральної спрямованості. Цель: определить эффективность экспериментальной программы скоростно-силовой подготовки футболистов СДЮШОР «Кристалл». Материал и методы: в исследовании приняли участие двенадцать юных спортсменов в возрасте 13-14 лет. Продолжительность занятий футболом у данных спортсменов находилась в пределах от 4 до 6 лет. Продолжительность исследования: октябрь 2018 - апрель 2019 года. Для определения уровня развития скоростно-силовой подготовленности юных футболистов были применены следующие тесты: бег 30 м., челночный бег 3 х 10 м, прыжок в длину с места, прыжок вверх с места, вбрасывание мяча на дальность, удар по мячу на дальность. Сущность методики скоростно-силовой подготовки юных футболистов заключалась в том, что в содержании трех тренировок в неделю были предусмотрены три блока скоростно-силовых упражнений. Использовался метод круговой тренировки, где тренер разбивал футболистов на три группы. Весь блок выполнялся в 6 кругов. Отдых между кругами 2 мин. Блок рассчитан на развитие мышц ног и верхнего плечевого пояса, взрывной силы и скоростной выносливости. Результаты: определив уровень развития скоростно-силовых качеств в начале исследования и по его завершению установлено, что изменения произошли по всем проведенным тестам. По показателям общей скоростно-силовой подготовленности юных футболистов установлено, что в тесте бег на 30 м среднее значение группы изменилось с 4,8 с до 4,6 с (прирост 4,2%); в тесте челночный бег на 3х30 метров результат 8,31 с улучшился до 7,86 с (прирост 5,6%); в тесте прыжок в длину с места – изменения с 192,9 см до 198,5 см (прирост 2,8%); в тесте прыжок вверх с места результат составлял 39 см, а стал 40,7 см (прирост 4,2%). По показателям специальной скоростно-силовой подготовленности тоже произошли положительные сдвиги: в тесте вбрасывание мяча на дальность результаты улучшились с 17,5 м до 18,3 м (прирост 4,4%); в тесте удар по мячу на дальность - с 49,9 м до 51,6 м (прирост 3,3%). Выводы: экспериментально установлено, что использованая в тренировочном процессе блочная методика скоростно-силовой подготовки футболистов 13-14 лет является эффективной. Ее применение позволило достичь существенных сдвигов практически в каждом из тестовых испытаний. Однако, существует перспектива дальнейших исследований, которая связана с продолжением использования разработанной методики для определения ее эффективности за более длительный период тренировки с незначительной корректировкой ее содержания за счет введения упражнений интегральной направленности. Purpose: to determine the effectiveness of speed-strength training of football players in the School "Crystal". Material and methods: twelve young athletes aged 13-14 years took part in the study. The duration of football lessons for these athletes ranged from 4 to 6 years. Duration of the study: October 2018 - April 2019. The following tests were applied to determine the level of development of speed-strength preparedness of young football players: 30 m run, 3 x 10 m shuttle run, long jump from standstill, jump up from the spot, throwing the ball into range, hitting the ball at range. The essence of the technique of speed-strength training of young football players was that three blocks of speed-strength exercises were provided for the content of three trainings per week. The method of circular training was used, where the coach divided the players into three groups. The whole block was carried out in 6 circles. Rest between circles 2 min. The unit is designed for the development of leg muscles and upper shoulder girdle, explosive strength and speed endurance. Results: after determining the level of development of speed-power qualities at the beginning of the study and upon its completion it was established that the changes occurred in all tests performed. According to the indicators of the general speed and strength preparedness of young football players, it was found that according to the test the 30-meter run the average value of the group changed from 4.8 s to 4.6 s (an increase of 4.2%); according to the test, the shuttle run for 3x30 meters was 8.31 s, it became 7.86 s (an increase of 5.6%); according to the test, a long jump from a standstill from 192.9 cm to 198.5 cm (an increase of 2.8%); according to the test, the jump up from a stand was 39 cm, it became 40.7 cm (an increase of 4.2%). In terms of special speed-power readiness indicators, positive shifts also occurred: according to the throw-in test, the results improved from 17.5 m to 18.3 m (an increase of 4.4%); and in the test, hitting the ball at a range from 49.9 m to 51.6 m (an increase of 3.3%). Conclusions: it has been experimentally established that the block technique of speed-strength training of 13-14 year old football players is used in the training process is effective. Its application allowed us to achieve significant shifts in almost every test test. However, there is the prospect of further research, which is associated with the continued use of the developed methodology to determine its effectiveness over a longer training period with a slight adjustment of its content due to the introduction of integral exercises.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ
(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.
Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.
ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДДІВ З ГАНДБОЛУ
(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Куруч, А. О.; Стрикаленко, Е. А.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E. A.; Huzar, V. M.; Kuruch, A.
Мета: полягає у визначені характерологічний особливостей особистості суддів з гандболу. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування та тестування психологічної структури темпераменту (Б. Смирнов), емоційності (Є. Ільїн), агресивної поведінки (Є. Ільїн, П. Ковальов), мотивації (А. Реан), характерологічних акцентуацій особистості (К. Леонгард), суб’єктивного контролю (Дж. Роттер), самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 суддів Європейської категорії, 3 суддів другої категорії та по одному судді Національної і першої категорії. Результати: В процесі дослідження було виявлено, що гандбольний арбітр у якого переважає екстраверсія є впевненим та рішучим, у більшості випадках, та навпаки інтроверти є більш «закриті» та менш рішучі. Негативний вплив емоцій на ефективність діяльності спостерігався у суддів початкової категорії. В той же час судді Європейської категорії є незалежними від емоційної збудливості, інтенсивності та тривалості емоцій. Такі показники були отримані завдяки більш тривалій праці над своїми помилками та досвіду. У суддів Європейської категорії (Руслан В. та Вікторія Ж.) був виявлений завищений рівень прямої вербальної та фізичної активності, що говорить про стрімку емоційну збудливість. Але, в той же час, їм притаманна міцна стриманість у складних ситуаціях змагальної діяльності. Суб’єктивним контролем володіють у повній мірі арбітри: Руслан Л. (суддя Європейської категорії), Павло Г. та Валерія В. (судді національної категорії). Їм притаманна відповідальність та вміння на об’єктивний самоаналіз своїх рішень під час матчу. Висновки: результати психологічного дослідження доводять, що гандбольні судді здатні чітко, кваліфіковано і об’єктивно оцінювати вчинки та ігрові дії спортсменів. Але тільки ґрунтовне знання теоретичних аспектів в поєднанні з постійною практичною роботою, є запорукою в проведенні суддями змагань на високому рівні, тобто без серйозних помилок. Цель: заключается в определенные характерологических особенностей личности судей по гандболу. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психолого-педагогическое анкетирование и тестирование психологической структуры темперамента (Б. Смирнов), эмоциональности (Е. Ильин), агрессивного поведения (Е. Ильин, П. Ковалев), мотивации (А. Реан), характерологических акцентуаций личности (К. Леонгард), субъективного контроля (Дж. Роттер), самоконтроля в общении (М. Снайдер); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 судьи Европейского категории, 3 судьи второй категории и по одному судье Национальной и первой категории. Результаты: В процессе исследования было выявлено, что гандбольный арбитр у которого преобладает экстраверсия, является уверенным и решительным, и на оборот, интроверты более «закрытые» и менее решительны. Негативное влияние эмоций на эффективность деятельности наблюдался у судей начальной категории. В то же время судьи Европейского категории независимы от эмоциональной возбудимости, интенсивности и продолжительности эмоций. Такие показатели были получены благодаря более основательной работы над своими ошибками и опыта. У судей Европейского категории (Руслан В. и Виктория Ж.) был обнаружен повышенный уровень прямой вербальной и физической агресии, что говорит о стремительной эмоциональной возбудимости. Но, в то же время, им присуща крепкая сдержанность в сложных ситуациях соревновательной деятельности. Субъективным контролем обладают в полной мере арбитры Руслан Л. (судья Европейского категории), Павел Г. и Валерия В. (судьи национальной категории). Им присуща ответственность и объективный самоанализ своих решений во время матча. Выводы: результаты психологического исследования доказывают, что гандбольные судьи способны четко, квалифицированно и объективно оценивать поступки и игровые действия спортсменов. Но только глубокое знание теоретических аспектов в сочетании с постоянной практической работой, является залогом в проведении судьями соревнований на высоком уровне, то есть без серьезных ошибок. Purpose: it consists in certain characteristic characteristics of the personality of handball referees. Material and methods: the following methods of the research were used: psychopedagogical questionnaire and testing of psychological structure of temperament (B. Smirnov), emotionality (E. Ilyin), aggressive behavior (E. Ilyin, P. Kovaliov), motivation (A. Rean), characteristic accentuations of personality (K. Leongard), subjective control (J. Rotter), selfcontrol in communication (M. Snyder); methods of mathematical processing of the obtained results. 4 referees of the European category, 3 referees of the second category and referees of the National and First categories participated in the research. Results: The research revealed that the handball arbitrator, whose extroversion prevails, is confident and determined, and on turnover, introverts are more "closed" and less determined. The negative impact of emotions on efficiency of activity was observed in referees of the initial category. At the same time, referees of the European category are independent of emotional excitability, intensity and duration of emotions. Such indicators were derived from more extensive work on their mistakes and experience. European category referees (Ruslan V. and Victoriya Zh.) were found to have elevated levels of direct verbal and physical aggression, suggesting rapid emotional excitability. But, at the same time, they have strong restraint in difficult situations of competitive activity. Subjective control is fully exercised by arbitrators Ruslan L. (referee of the European category), Pavel G. and Valeria V. (referees of the national category). They have responsibility and objective self-analysis of their decisions during the match. Conclusions: The results of psychological research prove that handball referees are able to clearly, qualitatively and objectively assess actions and game actions of sportsmen. But only deep knowledge of theoretical aspects combined with constant practical work, is a guarantee in carrying out competitions by referees at a high level that is without serious mistakes.