Browsing by Author "Гузь, А. М."

Now showing 1 - 2 of 2

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ НА ЯКІСТЬ СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В МОРСЬКІЙ ОСВІТІ
(2024) Гузь, А. М.; Guz, A. M.
Професія моряка вимагає років, щоб навчитися, і все життя, щоб оволодіти нею. З розвитком технологій і передового досвіду моряки всіх рангів і з усіх відділів судна повинні працювати над підтримкою своїх знань на належному рівні та вдосконалювати свої навички. Протягом своєї кар’єри кожен професійний моряк отримує безліч сертифікатів і цілий ряд кваліфікацій. Більшість із цих сертифікатів потрібно фізично мати при собі на борту судна, де працює моряк, підтримувати їх в актуальному стані й оновлювати протягом усієї кар’єри. Морські сертифікати підтверджують практичну підготовку моряка, рівень його професійної кваліфікації, а також знання щодо збереження життя та здоров’я на судні. Вони є обов’язковими для зарахування до команди та роботи на судні. Водночас з безперервною сертифікаційною підготовкою моряків сучасний стан морської освіти все ще оговтується від постковідної кризи, яка дала вагомий поштовх для пошуку та розвитку найсучасніших і найефективніших засобів як у підготовці та навчанні майбутніх морських фахівців, так і в підготовці та дипломуванні діючих моряків. Метою статті є обґрунтування позитивного впливу технологій віртуальної реальності на якість сертифікаційної підготовки в морській освіті на прикладі програмного забезпечення з віртуальної реальності, розробником якої є вітчизняна приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю Optimum Maritime Solutions. Для досягнення мети використано такі методи: аналіз наукових джерел; теоретичне осмислення й узагальнення наукових засад досліджуваної проблеми. Результати дослідження. Якість проходження навчальних тренінгів із сертифікаційної підготовки суттєво зростає за умови попереднього проходження етапу навчання із залученням VR-технологій. У статті на основі аналізу документів, публікацій учених, періодичних друкованих матеріалів і власного досвіду обґрунтовуються особливості програмного забезпечення з використанням віртуальної реальності, специфіка занурення здобувача вищої морської освіти або діючого моряка у віртуальну реальність під час виконання вправ в обсязі сертифікаційної підготовки для підтвердження необхідного рівня знань та можливості обіймати певну посаду на судні. Крім вищезазначеного, аналізуються реальні перспективи широкого використання технологій віртуальної реальності в морській вищій освіті відповідно до реалій воєнного часу та дистанційної форми отримання професійної освіти. Висновки. VR-технології мають потужний потенціал для значного поліпшення процесу навчання морських фахівців, як майбутніх, так і досвідчених , які прагнуть вдосконалити свої професійні навички, або готуються до сертифікаційних тренінгів.
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КЕЙС-МЕТОДУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ Й УПРАВЛІННЯ МОРСЬКИМИ СУДНАМИ
(2023) Гузь, А. М.; Guz, A. M.
Інтеграція системи освіти України в європейський освітній простір визначає новітні вимоги до ефективних форм та методів навчання здобувачів вищої освіти. Це актуалізує проблему пошуку нових підходів до підготовки майбутніх фахівців, зокрема фахівців з навігації й управління морськими суднами. Невичерпну базу для створення кейсів для багатьох дисциплін навчального плану становлять морські журнали та циркуляри. Курсанти набувають різноманітну інформацію про реальні аварійні ситуації на суднах з детальним описом обставин, які мають пропедевтичну функцію для запобігання подібних випадків у майбутньому. Метою статті є обґрунтування особливостей застосування кейс-методу в практиці підготовки майбутніх фахівців навігації й управління морськими суднами. У статті обґрунтовуються особливості самореалізації здобувачів у процесі учіння, їх самоорганізація під час діяльності, активізація пізнавальної активності в роботі з кейсами. Розкриваються нюанси реалізації кейс-методу в умовах дистанційного навчання. Організація занять має практичний характер, робота над кейсом формує досвід моделювання реальної ситуації зі сфери професійної діяльності моряків під час їхньої роботи на судні. Цікавим для нашого дослідження є планування й організація кейсів, які вимагають вирішення спеціально створеної проблемної ситуації, а пошук виходу з неї завжди ускладнюється цілим комплексом обставин, особливостей, факторів ризику тощо. В результаті пошуку рішення таких ситуацій здобувачі вищої освіти, окрім практичної примірки на себе моделі поведінки фахівця морського флоту під час певної роботи на судні, навчаються критично та логічно мислити та отримують конкретний алгоритм дій у подібних обставинах своєї майбутньої праці. Слід зазначити, що використання кейс-методу є доречним тільки на старших курсах навчання у вищому навчальному закладі, коли у здобувачів уже є системні знання комплексу спеціальних дисциплін залежно від спеціалізації, при цьому застосування кейсів носить міжпредметний характер і використовується під час занять з таких основоположних дисциплін, як морська англійська мова за професійним спрямуванням, безпека життєдіяльності, основи охорони праці та охоронні заходи на судні тощо. The integration of education system of Ukraine into the European educational space sets new requirements for effective forms and methods of teaching higher education students. This raises the issue of finding new approaches to training future specialists, in particular, specialists in ship navigation. Maritime journals and circulars provide an inexhaustible source of case studies for many curriculum disciplines. Cadets acquire various information about real-life shipboard emergencies with a detailed description of the circumstances, which has a propaedeutic function to prevent similar cases in the future. The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of applying the case method in the practice of training future ship navigation specialists. The article substantiates the peculiarities of self-realisation of students in the learning process, their selforganisation during the activity, and intensification of cognitive activity in working with cases. The nuances of implementing the case method in the context of distance learning are revealed. The organisation of classes is practical, and the work on the case forms the experience of modelling a real situation from the sphere of seafarers’ professional activity during their work on board. Of interest for our study is the planning and organisation of cases that require solving a specially created problem situation, and the search for a way out of it is always complicated by a whole range of circumstances, features, risk factors, etc. As a result of finding a solution to such situations, higher education students, in addition to practically trying on the behavioural model of a maritime specialist during certain work on a ship, learn to think critically and logically and receive a specific algorithm for action in similar circumstances for their future work. It should be noted that the use of the case method is appropriate only in the senior years of study at a higher education institution, when students already have systematic knowledge of a range of specialised disciplines depending on their specialisation, while the use of cases is interdisciplinary and is used in classes in such fundamental disciplines as maritime English for professional purposes, occupational safety, the basics of occupational health and safety on board a ship, etc.