Browsing by Author "Давидов, О. В."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 20 of 113
  • No Thumbnail Available
    Item
    BREACHES IN COASTAL BARRIERS OF NON-TIDAL SEAS: PALEOGEOGRAPHIC ASPECT
    (2022) Davydov, A.; Давидов, О. В.
  • No Thumbnail Available
    Item
    CROSS-SECTIONAL MORPHOMETRY AND GEORADAR SIGNATURE OF SMALL NON-TIDAL INLET (PRORVA) CHANNELS, BLACK SEA, UKRAINE
    (2023) Buynevich, I. V.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
    This study is the first comparison of a buried channel structure imaged with georadar and an active inlet (prorva) along the non-tidal Black Sea coast of Ukraine. A paleo-channel along the liman coast exhibits easterly dipping bounding surfaces (clinoforms) interpreted as a spit platform and culminates in a cut-and-fill structure (width ~5 m; depth ~1 m). An active channel with similar cross-sectional morphometry and dimensions is represented by Lazurnenska prorva along Kinburn peninsula. This comparative effort has implications to finding other buried channels along the barrier coasts and demonstrates the potential geological legacy of modern channels.
  • Thumbnail Image
    Item
    GENETIC DIVERSITY OF INLET SYSTEMS ALONG NON-TIDAL COASTS: EXAMPLES FROM THE BLACK SEA AND SEA OF AZOV (UKRAINE)
    (2022) Davydov, O. V.; Karaliūnas, V.; Давидов, О. В.
    In the coastal zone of the oceans, coastal barriers are quite widespread. Within their limits, inlets periodically arise and exist for a certain time, which is of great geological, hydrological, ecological, and navigational significance. Along the coasts where tidal fluctuations predominate, tidal inlets stand out, which are quite well studied in terms of genesis, morpho-, hydro- and litho-dynamics. Inland, semi-isolated marine basins, where tidal fluctuations do not reach a significant amplitude, are called non-tidal seas. Within the coastal barriers of non-tidal seas, channels periodically arise and develop, which are called breaches or prorvas. Breaches are quite often mentioned in the specialized literature along the coasts of non-tidal seas, but they have not been purposefully studied. In this article, we tried to analyze the conditions for the formation of prorvas within non-tidal seas based on many years of research. We have identified four hydrodynamic situations in which breaches are formed. The presented variety of situations allows us to identify and describe four genetic types of prorvas: storm-generated, storm-surge-generated, wind-stress-generated, and river-stress (fluvially induced). The presented article is the first attempt to analyze the genetic characteristics of the breaches.
  • Thumbnail Image
    Item
    GENETIC FEATURES OF THE “WINGED FORELAND” COASTAL SYSTEM
    (2019) Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
  • Thumbnail Image
    Item
    GEOGRAPHICAL ALLOCATION OF "WINGED FORELAND" ABRASION-ACCUMULATIVE SYSTEMS
    (2019) Davydov, О. V.; Kotovsky, I.; Давидов, О. В.
  • No Thumbnail Available
    Item
    LONGSHORE SUBSURFACE ANOMALIES CONSISTENT WITH MID-HOLOCENE CHANNELIZED STORM EROSION: TIHU STRANDPLAIN, HIIUMAA ISLAND, ESTONIA
    (2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Suuroja, S.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
  • Thumbnail Image
    Item
    MORPHOSTRUCTURAL ANALYSIS OF COASTAL ZONE OF KHERSON REGION, UKRAINE
    (2019) Davydov, О. V.; Pylypenko, І.; Zinchenko, М.; Simchenko, S.; Давидов, О. В.; Сімченко, С. В.
    The connection between tectonic conditions of development and geomorphological features of the coast of Kherson region was analyzed in the relevant article. Geomorphological features of coastal zone were considered from the position of block structure of Karkinit-Sivash system of troughs. For the first time the attention was referred to the tectonic dependence of morphological and morphostructural features of coastal zone of research region. It was established that the mosaic of natural environment is typical feature for coasts of the Black Sea and the Azov Sea, which is caused by a variety of land structures and features of physiographical development. Analysis of tectonic conditions and geomorphological features of coastal zone of the region of our study allowed us to determine that the system of Karkinitsky-Syvash deflections is divided by the faults into separate block structures that develop in different speed mode of tectonic movements. That’s why the character of morphosculptural systems, which are widely spread within the relevant morphostructures are directly related to the tectonic conditions.
  • No Thumbnail Available
    Item
    NEW HOLOCENE ICHTHYO-FOSSIL ASSEMBLAGE FROM EXTRUDED LAGOONAL OUTCROPS, CURONIAN SPIT, LITHUANIA
    (2023) Buynevich, I. V.; Pupienis, D.; Bitinas, A.; Davydov, O. V.; Damušytė, A.; Dambrauskienė, K.; Давидов, О. В.
    Fish remains (ichthyo-fossil assemblages) offer important information about past ecosystems and serve as taphonomic indicators of sedimentation and burial history. In recent years, several sets of fish remains have been collected from lagoonal mark outcrops exposed along the shores of the Curonian Lagoon, Lithuania. Unfortunately, due to ongoing erosion, most of the fossiliferous deposits have disappeared in recent years. Here we present new finds of three separate fish bone accumulations from a previously unsampled outcrop. Based on previous data, these (bream-like) fish are likely mid-Holocene in age and have been buried in a thanatocoenosis, as reflected by the grouping and delicate nature of the fossils, especially the scales.
  • No Thumbnail Available
    Item
    PECULIARITIES OF THE KINBURN SPIT DEVELOPMENT AFTER THE KAKHOVKA RESERVOIR DAM BREACH
    (2024) Davydov, O.; Piatkova, A.; Cherniavskyi, A.; Давидов, О. В.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    RECENT MORPHODYNAMICS AND CLOSURE IMPLICATIONS OF A NON-TIDAL INLET: LAZURNENSKA PRORVA, BLACK SEA COAST, UKRAINE
    (2023) Davydov, O. V.; Buynevich, I. V.; Давидов, О. В.; Буйневич, І. В.
    Ephemeral inlets are important and specific components of the coastal barriers of the World Ocean. Within tidal coasts, the corresponding channels are called tidal inlets, and within non-tidal coasts – breaches (prorvas, promoiny, prorany). Ephemeral inlets are important for the development of coastal barrier systems. First of all, they perform the function of hydrological control, determining the features and scale of water exchange between the water bodies adjacent to the barrier. The function of ephemeral inlets aimed at determining the volume and direction of coastal and marine sediment movement is called geological control. The peculiarities of the movement of different species of plants and animals through ephemeral inlets are called ecological control. In this context, the parameters of the studied inlets, the duration of their functioning, and the frequency of closure and opening determine the specific conditions of the adjacent water bodies. Within the coastal barriers of the non-tidal seas, ephemeral inlets most often occur and function for a long period of time within the accumulative forms of the Tendra-Dzharylgach system. The corresponding barrier is characterized by a certain variety of prorvas associated with the hydrodynamic conditions of the adjacent water bodies. Among all the prorvas of the above coastal system, the Lazurnenska prorva is the most famous. It should be noted that this name should be understood as all ephemeral inlets that periodically appeared and functioned in the root part of the Dzharylgach Spit. Interest in the Lazurnenska prorva increased after news of its artificial closure spread through a significant number of Ukrainian information resources. Information about the peculiarities of the emergence and functioning of the Lazurnenska prorva is based on certain field materials from almost sixty years ago (Pravotorov I., Shuisky Y., Kotovsky I., Vykhovanetz G., and Davydov O.). The available historical and cartographic material, which covers approximately two hundred and thirty years, allows us to determine the frequency and duration of the functioning of the breaches. The available satellite images make it possible to determine the patterns of evolution of the studied breach over a forty-year period. The Lazurnenska prorva has certain dynamic trends throughout the year. In the cold season, when waves and wind currents from the east and northeast dominate, the breach widens and deepens. In the warm season, when waves and wind currents from the west and southwest become more active, the breach channel narrows. In June 2022, it was determined that the studied prorvas was closed (based on satellite images analysis). The analysis indicates that there is a natural tendency for the prorvas closure, but we do not have reliable information on the main reason for the closure. At the beginning of June 2023, the breach has been closed for a year. Under the conditions of long-term closure or artificial maintenance of this condition, very unfavorable consequences will occur within Dzharylgach Bay. Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.
  • No Thumbnail Available
    Item
    SPATIAL AND TEMPORAL VARIATIONS IN MAGNETIC SUSCEPTIBILITY OF COASTAL SANDS RESULTING FROM RECENT STORM ACTIVITY, SAAREMAA ISLAND, ESTONIA
    (2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Palginõmm, V.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Pupienis, D.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
    Coastal strandplains on Saaremaa Island, Estonia, contain a rich archive of past events, which are recorded as geomorphic and lithological indicators of reworking (erosional) and depositional (accretionary) phases. This study presents a new dataset of low-field bulk magnetic susceptibility (MS) values from coastal sands as a rapid means of characterizing the ferrimagnetic and paramagnetic fraction in morphosedimentary units related to cyclone Gudrun (January 2005). Combining spatial and temporal patterns in MS (e.g., >600 SI for most peaks) with granulometric and geophysical databases provides the basis for applying similar integrated approach to reconstructing past extreme coastal events.
  • No Thumbnail Available
    Item
    STRENGTHENING OF COASTAL AEOLIAN LANDFORMS WITHIN THE FRONTAL PART OF THE KINBURN PENINSULA
    (2020) Davydov, O.; Chaus, V.; Kotovsky, I.; Zinchenko, M.; Давидов, О. В.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Акумулятивні форми Херсонської області як природний берегозахисний бар'єр
    (2008) Давидов, О. В.; Василевська, Я. В.
    Вздовж берегової лінії Херсонської області широке поширення мають різноманітні акумулятивні форми. Домінуючими акумулятивними формами, в межах даної області, виступають коси. Але також зустрічаються пересипи, стрєлки та береговий бар.Акумулятивні форми, які поширені в межах берегової зони Чорного моря, суттєво відрізняються від аналогічних утворень Азовського моря. Це пояснюється різним генезисом цих форм, різними гідрометеорологічними умовами, нерівнозначною експозицією берегів, різною крутістю підводного схилу та різним складом наносів.
  • Thumbnail Image
    Item
    АНАЛИЗ ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ СЕВЕРНОГО ПОБЕРЕЖЬЯ АЗОВСКОГО МОРЯ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ЕГО РЕКРЕАЦИОННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
    (2015) Винниченко, Г. П.; Давыдов, А. В.; Бровко, М. А.; Vinnichenko, G.; Davydov, A. V.; Brovko, M. A.; Давидов, О. В.; Бровко (Зінченко), М. О.
    В статье анализируется влияние геологического строения северного побережья Азовского моря и протекающих здесь экзогенных процессов, а также влияние гидродинамического режима в морском бассейне на рекреационные особенности данного региона. У статті аналізується вплив геологічної будови північного узбережжя Азовського моря й екзогенних процесів, які тут відбуваються, а також вплив гідродинамічного режиму в морському басейні на рекреаційні особливості цього регіону. The article analyzes the influence of the geological structure of the northern coast of the Sea of Azov and exogenous processes taking place here, as well as the influence of hydrodynamic conditions in the marine basin on the recreational features of the region.
  • Thumbnail Image
    Item
    АНАЛИЗ ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ СЕВЕРНОГО ПОБЕРЕЖЬЯ АЗОВСКОГО МОРЯ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ЕГО РЕКРЕАЦИОННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
    (2015) Винниченко, Г. П.; Давыдов, A. B.; Бровко, М. А.; Давидов, О. В.; Бровко (Зінченко), М. О.
    В статье анализируется влияние геологического строения северного побережья Азовского моря и протекающих здесь экзогенных процессов, а также влияние гидродинамического режима в морском бассейне на рекреационные особенности данного региона.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item