Browsing by Author "Данилюк, І."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    PSYCHOMETRIC PROPERTIES OF THE SCALE “5C PSYCHOLOGICAL ANTECEDENTS OF VACCINATION”: UKRAINIAN SAMPLE
    (2023) Данилюк, І.; Курапов, А.; Малишева, К.; Литвин, С.; Danyliuk, I.; Kurapov, A.; Malysheva, K.; Lytvyn, S.
    Незважаючи на критичну ситуацію в Україні, яка спричинена російським воєнним вторгненням, питання вакцинації залишається пріоритетним як під час, так і після завершення війни. Відповідно, ставлення до вакцинації від COVID-19 є ключовим аспектом для розуміння проблеми вакцинації загалом. Метою є здійснення адаптації та валідизації україномовної версії шкали “5С Психологічні передумови вакцинації”, інструменту, призначеного для вимірювання психологічних передумов вакцинації, та дослідження її психометричних властивостей на українській вибірці. Методи. Валідизацію здійснено на вибірці з 392 респондентів. Психометричні властивості шкали оцінено за допомогою альфа-критерію Кронбаха (для визначення міри внутрішньої узгодженості), експлораторного факторного аналізу (EFA), конфір- маторного факторного аналізу (CFA), кореляційного аналізу зі “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC). Результати. Значення альфа-критерію Кронбаха для п’яти субшкал коливалися від .65 до .84, що свідчить про задовільну та добру внутрішню узгодженість. У результаті проведення експлораторного факторного аналізу (EFA) отримано чотирифакторне рішення. За допомогою конфірматорного факторного аналізу (CFA) підтверджено п’ятифакторну модель (згідно з показниками індексу порівняльної придатності (CFI>.95), індексом Такера-Льюїса (TLI>.95), середньоквадратичною похибкою апроксимації (RMSEA>.05/RMSEA<.08), стандартизованим середньоквадратичним залишком (SRMR<.08)), яка відповідає оригінальній шкалі “5С Психологічні передумови вакцинації” і охоплює субшкали “Впевненість”, “Самозаспокоєння”, “Обмеження”, “Розрахунок”, “Колективна відповідальність”. Кореляційний аналіз виявив значні кореляційні зв’язки між шкалою “5С Психологічні передумови вакцинації” та “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC), що підтверджує їхню конвергентну та дискримінантну валідність. Дискусія і висновки. Українська версія шкали “5С Пси- хологічні передумови вакцинації” продемонструвала задовільні психометричні властивості, а саме: внутрішню узгодженість, факторну структуру, конвергентну та дискримінантну валідність. Україномовна версія шкали “5С Психологічні передумови вакцинації” може бути використана для проведення досліджень на україномовній вибірці. Despite the critical situation in Ukraine caused by the russian military invasion, the issue of vaccination remains a priority both during and after the war. Accordingly, attitudes toward COVID-19 vaccination are a key aspect for understanding the vaccination issue in general. The purpose of this study is to adapt and validate the Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale, an instrument designed to measure psychological prerequisites for vaccination, and to investigate its psychometric properties in a Ukrainian sample. Methods. Validation was performed on a sample of 392 respondents. The psychometric properties of the scale were assessed using Cronbach's alpha (to determine the measure of internal consistency), exploratory factor analysis (EFA), confirmatory factor analysis (CFA), and correlation analysis with the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales. Results. Cronbach’s alpha values for the five subscales ranged from .65 to .84, indicating satisfactory to good internal consistency. Exploratory factor analysis (EFA) resulted in a four-factor solution. Using confirmatory factor analysis (CFA), the five-factor model was confirmed (according to the comparative fit index (CFI>.95), Tucker-Lewis index (TLI>.95), root mean square error of approximation (RMSEA>.05/RMSEA<. 08), standardized root mean square residual (SRMR<.08)), which corresponds to the original scale “5C Psychological Antecedents of Vaccination” and includes the subscales “Confidence”, “Complacency”, “Constraint”, “Calculation”, “Collective Responsibility”. The correlation analysis revealed significant correlations between the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale and the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales, which confirms their convergent and discriminant validity. Discussion and conclusions. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale demonstrated satisfactory psychometric properties, namely internal consistency, factor structure, convergent and discriminant validity. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale can be used to conduct research on a Ukrainian sample.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВИКЛИКИ ПІДЛІТКІВ НА ВІЙНІ: РЕПОРТАЖ З ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
    (2025) Речка, К.; Шевчикова, А.; Льошенко, О.; Данилюк, І.; Recka, К.; Sevcikova, А.; Loshenko, О.; Danyliuk, І.
    Дослідження присвячене вивченню пси- хосоціальних викликів, з якими стикаються діти, які проживають на прифронтових тери- торіях України в умовах триваючого військо- вого конфлікту. Мета. Метою дослідження є оцінка емоційного, соціального та фізичного благополуччя цих дітей, виявлення ключових факторів ризику та механізмів подолання, що впливають на їхню психологічну стійкість. Також дослідження спрямоване на висвіт- лення розбіжностей між уявленнями батьків і дітей про рівень добробуту та безпеки. Ме- тоди. Проведено кількісне опитування серед 259 батьків і 79 дітей із Харківської, Сумської та Донецької областей. Дані проаналізовано для оцінки емоційної регуляції, соціальної підтримки, відчуття безпеки, режиму сну, хар- чових звичок і фізичного здоров’я. У дослі- дженні застосовано описовий статистичний аналіз для виявлення відмінностей у добро- буті дітей і порівняння поглядів батьків та дітей. Результати. Виявлено високий рівень емоційного напруження: діти демонструють підвищену дратівливість, тривожність і труд- нощі з емоційною регуляцією. Зокрема, 39% батьків повідомили про зниження здатності їхніх дітей контролювати емоції від початку війни. Попри наявність соціальної підтримки в більшості дітей, 30% відзначили зменшен- ня доступних соціальних зв’язків через пере- міщення й деструкцію, спричинену війною. Дослідження також виявило розбіжності у сприйнятті безпеки між батьками та дітьми: батьки часто недооцінюють рівень тривож- ності дітей. Також спостерігалися порушення сну, зміни апетиту й соматичні скарги, що свід- чить про фізіологічні наслідки психологічного стресу. Незважаючи на труднощі, діти демон- стрували адаптивні механізми подолання – прагнення до соціальної взаємодії, залучення до заспокійливих занять і розробка власних стратегій управління стресом. Дискусія і ви- сновки. Дослідження підкреслює нагальну потребу в цільових психологічних інтервен- ціях, орієнтованих на дітей, які постраждали від війни. Комплексні стратегії підтримки ма- ють зосереджуватися на зміцненні емоційної регуляції, розширенні доступу до соціальних контактів, підвищенні відчуття безпеки та ви- рішенні проблем фізичного здоров’я. Громад- ські ініціативи, освітні програми для батьків та структуровані програми з охорони психіч- ного здоров’я можуть відігравати ключову роль у зменшенні довгострокових психологіч- них наслідків воєнного стресу. Усунення цих викликів є необхідною умовою формування стійкості та забезпечення психологічного бла- гополуччя дітей. Розуміння ширших наслідків травм, спричинених війною, може слугувати основою для формування доказової політики й інтервенцій, що підтримують як термінову допомогу, так і довгострокові стратегії віднов- лення в постконфліктних умовах. The study explores the psychosocial challenges faced by children living in frontline territories in Ukraine amid ongoing military conflict. Purpose. The research aims to assess the emotional, social, and physical well-being of these children, identifying key risk factors and coping mechanisms that influence their psychological resilience. The study also seeks to highlight the disparities between parental and child perceptions of well-being and safety. Methods. The quantitative survey was conducted among 259 parents and 79 children from the Kharkiv, Sumy, and Donetsk regions. The data were analyzed to evaluate emotion regulation, social support, perceived safety, sleep patterns, eating habits, and physical health indicators. The study employed descriptive statistical analysis to assess variations in children’s well-being and compare perspectives between parents and children. Results. The study revealed high prevalence of emotional distress, with children exhibiting increased irritability, anxiety, and difficulties in emotional regulation. Notably, 39% of parents reported a decline in their children’s ability to regulate emotions since the conflict began. While social support was available for most children, 30% experienced a reduction in accessible support networks due to displacement and war-related disruptions. The study also identified discrepancies between parental and child perceptions of safety, with parents frequently underestimating children’s feelings of security. Sleep disturbances, appetite changes, and somatic complaints were prevalent, indicating the physiological toll of psychological stress. Despite these adversities, children demonstrated adaptive coping mechanisms, including seeking social interactions, engaging in calming activities, and developing individual strategies for managing stress. Discussion and Conclusions. The study underscores the urgent need for targeted mental health interventions tailored to children in war- affected areas. Holistic support strategies should focus on strengthening emotion regulation, enhancing access to social networks, improving perceived safety, and addressing physical health concerns. Community-based initiatives, parental education, and structured mental health programs can play a pivotal role in mitigating the long-term psychological effects of war- related stress. Addressing these challenges is essential for fostering resilience and ensuring psychological well-being among affected children. Understanding the broader implications of war- related trauma can inform evidence-based policies and interventions, supporting both immediate relief efforts and long-term recovery strategies in post-conflict settings.