Browsing by Author "Дубина, Д. В."

Now showing 1 - 8 of 8

Біотопи степової зони України
(2020) Дідух, Я. П.; Борсукевич, Л. М.; Давидова, А. О.; Дзюба, Т. П.; Дубина, Д. В.; Ємельянова, С. М.; Коломійчук В.П.; Куземко, А. А.; Кучер, О. О.; Мойсієнко, І. І.; Пашкевич, Н. А.; Фіцайло, Т. В.; Ходосовцев, О. Є.; Царенко, П. М.; Чусова, О. О.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.
Монографія є продовженням відповідної серії і присвячена характеристиці біотопів степової зони України. У ній висвітлено теоретичні питання щодо значення біотопічного підходу, наведено короткий нарис природних умов степової зони, ієрархічну класифікацію та власне характеристику 186 біотопів. Остання включає відомості про відповідні аналоги описаних біотопів у інших класифікаціях, синтаксономію, характерні та діагностичні види, структуру, екологічні умови існування, поширення, значення та охорону, а також основні літературні джерела, присвячені їхньому дослідженню. Нариси ілюстровані кольоровими світлинами. За геоботанічними описами основних біотопів проведена синфітоіндикаційна оцінка та відображено характер залежностей між показниками екофакторів. Згідно з бальними шкалами розраховано показники впливу загроз, созологічної значимості, ризику втрат біотопів, наведено їхню категоризацію, що має велике значення для розроблення заходів із їх збереження. Книга адресована екологам, біологам, фахівцям у галузі охорони природи, викладачам та студентам відповідних спеціальностей.
ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ ТКАЧЕНКО – КЛАСИК УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОЗНАВСТВА
(2023) Дубина, Д. В.; Фіцайло, Т. В.; Dubyna, D. V.; Fitzailo, T. V.
Започаткованій ще на початку минулого сторіччя українській школі степознавства належить ціла низка наукових відкриттів, які пов’язані з іменами видатних вчених – Й.К. Пачоського, Г.І. Танфільєва, Г.М. Висоцького, Є.М. Лавренка, Н.О. Десятової-Шостенко, Ф.Я Левіної, О.І Соколовського, М.С. Шалита, Ю.Д. Клєопова, Г.І Білика, В.В. Осичнюка та багатьох інших, що визначили нові шляхи та горизонти її розвитку. Серед її очільників видне місце займає академічна постать Василя Семеновича Ткаченка якому 3 вересня цього року виповнилося 85 років з дня народження і 60 – наукової діяльності. Підсумки вивчення наукових здобутків та суспільно-екологічної діяльності Василя Семеновича дають підстави вважати його одним з найвизначніших фігур новітнього степознавства. Ґрунтовна освіта, широта й гнуч-кість поглядів на глобальні та локальні екологічні проблеми, логіка й дисципліна мислення, інтелектуа-льна самодостатність, тверді етичні принципи, поєднувані з певним ступенем нонконформізму, змістов-ність персонального досвіду та валеологічна витривалість дозволили максимально повно формулювати і втілювати стратегічні дороговкази в області розвитку вітчизняного степознавства. У роботі висвітлені основні наукові здобутки ученого у аспекті розвитку фітоценології степів та вітчизняного степознавства. В.С. Ткаченко – видатний український вчений, роботи якого стали вагомим внеском у фітоценологію степів, степознавство та фітосозологію. Ним закладені основи фітоценотичного і картографічного моні-торингу заповідних степів, на основі якого була визначена специфіка і функціональна сутність резерва-тного структурогенезу трав’яних екосистем, його стадійність та гомеостатична спрямованість. Доповнені у 90-х роках методом комп’ютерної екофітоіндикації, ці дані були значно поглиблені інформацією про супровідні екотопічні (едафічні та кліматичні) зміни довкілля, які об’єктивно і безпосередньо характери-зують адаптивні трансформації степів у зв’язку з глобальними змінами клімату. Вивчаючи такі структу-рні та екотопічні зміни, В.С. Ткаченко з’ясував сукцесійні механізми автогенезу степових екосистем і переносу їх на інші рівні функціонування та структурування ефективніше організованих фітосистем з повним рівнем участі лігнозних біоморф (дерев, чагарників – лігнозної квоти степів). Досить відомими є його дослідження в межах степової смуги України, зокрема про причини обміління малих річок Донбасу та про заходи по оптимізації довкілля його району, по розробці класифікації та докладного геоботанічно-го районування, по екологічному обгрунтуванню проєктованого водогосподарського комплексу Дунай-Дніпро, про репрезентативність мережі природоохоронних територій в степовій смузі, її оптимізацію тощо. Помітним є внесок В.С. Ткаченка в природоохоронну справу. За його участю була організована охоронна рада заповідних територій, заказників, було описано ряд степових видів у виданнях «Червоної книги України» та раритетних фітоценозів у «Зеленій книзі України». На основі досліджень постійно розроблялися і коригувалися охоронні режими в степових заповідниках України. В.С. Ткаченко сформу-вав траєкторії кліматичних зміщень степових заповідників у ХХ та на початку ХХІ століть. Були розроб-лені підходи до відновлення втрат степової рослинності в Україні внаслідок російської військової агресії. Запропонована програма, спрямована на компенсацію втрат українських степів. The Ukrainian school of steppe studies, which was started at the beginning of the last century, has a number of scientific discoveries associated with the names of outstanding scientists - Y.K. Pachosky, G.I. Tanfilieva, H.M. Vysotskyi, E.M. Lavrenka, N.O. Desyatova-Shostenko, F.Ya Levinoi, O.I Sokolovskyi, M.S. Shalita, Yu.D. Kleopova, G.I Bilyka, V.V. Osychnyuk and many others who defined new paths and horizons of its development. Among its leaders, the academic figure Vasyl Semenovych Tkachenko occupies a prominent place, who on September 3 of this year turns 85 from the day of his birth and 60 years of scientific activity. The results of the study of Vasyl Semenovych's scientific achievements and socio-ecological activities give reasons to consider him one of the most prominent figures of modern steppe studies. Basic education, breadth and flexibility of views on global and local environmental problems, logic and discipline of thinking, intellectual self-sufficiency, firm ethical principles combined with a certain degree of non-conformism, content of personal experience and valeological endurance made it possible to formulate and implement strategic guidelines in the field of development of the national steppe studies. He laid the foundations of phytocenotic and cartographic monitoring of protected steppes, on the basis of which the specificity and functional essence of the reserve structurogenesis of grass ecosystems, its phasing and homeostatic orientation were determined. His research within the steppe belt of Ukraine is quite well-known, in particular, on the reasons for the shallowing of small rivers in the Donbass and on measures to optimize the environment of its area, on the development of classification and detailed geobotanical zoning, on the ecological justification of the projected Danube-Dnipro water management complex, on the representativeness of the network of nature conservation areas in the steppe zone, its optimization, etc. The contribution of V.S. Tkachenko was involved in nature conservation, and with his participation, the protection council of protected areas and nature reserves was organized, a number of steppe species were described in the editions of the "Red Book of Ukraine" and rare phytocenoses in the "Green Book of Ukraine".
ВЕДЕННЯ «ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ»: ПРОБЛЕМИ І РІШЕННЯ
(2019) Устименко, П. М.; Дубина, Д. В.; USTYMENKO, P. M.; DUBYNA, D. V.; ДУБЫНА, Д. В.
В статье акцентируется внимание на актуальном фитосозологическом задании – усовершенствованию научных принципов и разрабатыванию новых форм сохранения растительного мира с целью обеспечения спонтанного развития фитобиоты. Подчеркивается, что одним из механизмов обеспечения охраны раритетного фитоценофонда есть ведение «Зеленой книги Украины». В связи с подготовкой ее второго, как государственного документа, издания становится очевидной необходимость критического пересмотра перечней раритетных синтаксонов, их созологического статуса, установление по результатам новейших фитоценологических исследований раритетного фитоценоразнообразия, которое нуждается в охране, определения уровня естественной и антропической трансформации растительных раритетных фитоценозов. Выяснено, что в результате проведенного критического анализа синтаксономического состава раритетного фитоценоразнообразия Украины и геоботанических описаний их фитоценозов выявлен ряд ассоциаций, которые нуждаются в уточнении. Перечень раритетного фитоценофонда включены синтаксоны, сообщества которых, как показали полевые исследования, вероятно исчезли из их местопроизрастаний в результате действия естественных или антропогенных факторов. Установлено, что раритетных ассоциации, занесенных в «Зеленую книгу Украины» и которые нуждаются в уточнении насчитывается 133: 90 – лесных, 2 – кустарниковых, 29 – степных, 5 – обнажений и песков, 2 – луговых, 4 – болотных, 1 – водных. Со времени первого издания «Зеленой книги Украины» в современной геоботанической литературе приводится ряд раритетных ассоциаций, которые являются новыми для перечня ее синтаксонов, в частности 221 ассоциация лесной растительности, 1 – кустарниковой, 138 – степной, 10 – обнажений; 1 – луговой; 23 – болотной; 3 – галофитной, 17 – высшей водной. Авторы предлагают для включения в новое издание «Зеленой книги Украины» 36 новых ассоциаций и обосновывают их созологическую ценность.
ДИНАМІКА РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ (ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ) 2. АНТРОПІЧНІ СУКЦЕСІЇ РОСЛИННОСТІ
(2019) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Вакаренко, Л. П.; Дзюба, Т. П.; Кірюшкина, Г. М.; DUBYNA, D. V.; ENNAN, A. A.; VAKARENKO, L. P.; DZYUBA, T. P.; KIRIUSHKINA, H. M.; SHYKHALYEYEVA, H. M.; ДУБЫНА, Д. В.; ЭННАН, А. А.; ВАКАРЕНКО, Л. П.; ДЗЮБА, Т. П.; КИРЮШКИНА, А. Н.; ШИХАЛЕЕВА, Г. М.
Антропічні зміни рослинності відбуваються під впливом потужних зовнішніх, по відношенню до рослинних угруповань, чинників, пов’язаних з діяльністю людини. У долині Куяльницького лиману за своїми масштабами та рівнем впливу вони перевершують природні. Основними чинниками таких змін є пасквальний, пірогенний, гідрогенний, фенісіціальний, рекреаційний та низка техногенних. На галофітну та засолено-лучну рослинність узбережних територій лиману та пониззя р. Великий Куяльник найбільший вплив має пасквальний чинник, на степову та чагарникову – пірогенний та лісомеліорація. Вплив фенісіціального та рекреаційного чинників проявляються у більш вузьких масштабах. Дія антропічних чинників у багатьох випадках підсилюється впливом глобальних або локальних природних факторів. Комплексна дія локального пасквального і глобального кліматичного чинників на засолено-лучні та степові угруповання призводить до їх уніфікації, втрати автохтонних елементів та зумовлює формування малопродуктивних, флористично збіднених угруповань асоціацій Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Сучасна степова рослинність схилів долини сформувалася під дією пірогенного чинника, що посилює процеси спустелювання, які відбуваються під впливом геоморфогенних та кліматичних факторів. У подальшому часті пожежі призведуть до заміщення зональних степових угруповань пустельно-степовими з домінуванням Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia та Ephedra distachia. Лісомеліорація, яка здійснювалася шляхом терасуванням схилів, суттєво нівелює процеси їх історичного розвитку, істотно змінює умови довкілля та порушує природний розвиток флори і рослинності. Встановлено, що експансивну активність виявляють Elaeagnus angustifolia, E. commutata та Cotinus coggygria. Перші два сформували смуги деревної рослинності навколо лиману, витісняючи природні засолено-лучні угруповання, а останній – утворює густі зарості на багатьох ділянках правобережних схилів. Відновлення корінної степової рослинності на ділянках, на яких внаслідок пожежі, деревно-чагарникові насадження загинули, відбувається досить повільно. The anthropic changes in vegetation occur under the influence of powerful external factors associated with human activity. In the valley of the Kuyalnitskyi estuary, the anthropic changes exceed natural in terms of its scale and degree of influence. The main factors of such changes are pasture, pyrogenic, phenicial, recreational and a number of man-made. The halophytic and halophytic meadow vegetation of the coastal areas of the lower reaches of the Velykyi Kuyalnik and the estuary are most affected by the pasture. The steppe and shrub vegetation of the slopes of the valley are influenced a pyrogenic factor and forest logging. The influence of the phenicial and recreational factors are manifested on a narrower scale. The action of local anthropic factors are enhanced by the action of global or local natural factors. The complex effect of local grazing and global climatic factors on halophytic-meadow and steppe communities are lead to their unification, loss of the autochthonous elements and formation unproductive associations Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985 on the coast. Modern steppe vegetation of the valley slopes was formed under the influence of a pyrogenic factor. It intensifies desertification processes, which occur under the influence of geomorphogenic and climatic factors. Subsequently, frequent fires will result in substitution of desert-steppe zone steppe groups with domination of Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia and Ephedra distachia. Forest melioration was carried out by means of terracing the slopes. These violates the processes of historical development of the steppe and significantly changes the environment, which violates the natural development of flora and vegetation. Elaeagnus angustifolia, E. commutata and Cotinus coggygria have a strong expansive activity. The first two species formed a strip of woody vegetation around the estuary, displacing the natural halophyte-meadow groups. The last species forms very dense thickets on many parts of the right-bank slopes. The regeneration of indigenous steppe vegetation occurs quite slowly in areas were tree-shrub plantations perished. Антропические изменения растительности происходят под влиянием мощных внешних , по отношению к растительным сообществам, факторов , связанных с деятельностью человека. В долине Куяльницкого лимана по своим масштабам и уровнем влияния антропические смены превышают природные. Основными факторами этих смен являються пастбищный, пирогенный, гидрогенный фенисициальный, рекреационный и техногенные. На галофитную и засоленно-луговую растительность прибрежных территорий низовья реки Большой Куяльник и лимана наибольшее вплияние имеет пасквальный, а на степную и кустарниковую – пастбищный фактор и лесомелиорация. Влияние фенисициального и рекреационного факторов проявляется в более узких масштабах. Действие антропических факторов во многих случаях усиливается влиянием глобальных или локальных природных воздействий. Комплексное действие локального пастбищного и глобального климатического факторов на засоленно-луговые и степные сообщества приводит к их унификации, потери автохтонных элементов и обуславливает формирование на побережье малопродуктивных, флористически обедненных сообществ ассоциаций Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Современная степная растительность склонов долины сформировалась под действием пирогенного фактора, усиливающего процессы опустынивания, которые происходят под влиянием геоморфогенних и климатических факторов. В дальнейшем частые пожары приведут к замещению зональных степных сообществ пустынно-степными с доминированием Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia и Ephedra distachia. Лесомелиорация, которая осуществляется путем террасирования склонов, существенно нарушает процессы их исторического развития и изменяет условия природной среды. Это нарушает природное развитие флоры и растительности. Установлено, что экспансивную активность выявляют Elaeagnus angustifolia, E. commutata и Cotinus coggygria. Первые два вида сформировали полосы древесной растительности вокруг лимана, вытесняя природные засоленно-луговые сообщества, а последний – образует очень густые заросли на многих участках правобережных склонов. Возобновление коренной степной растительности на участках, где вследствие пожара древесно-кустарниковые насаждения погибли, происходит очень медленно.
Особливості територіальної та еколого – ценотичної диференціації рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська область)
(2017) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Вакаренко, Л. П.; Дзюба, Т. П.; Шихалеева, Г. М.; DUBYNA D.V.; ENNAN, A. A.; VAKARENKO, L. P.; DZYUBA, T. P.; SHYKHALEEVA, H. M.; ШИХАЛЄЄВА, Г. М.
Природна рослинність долини Куяльницького лиману відзначається високим рівнем фіто- і ценорізноманіття та задовільним станом. Їі сучасна територіальна диференціація залежить від геоморфологічних умов і впливу антропогенних факторів. Внаслідок катастрофічного зменшення акваторії лиману осушені значні його площі, на яких сформувалися смуги галофітної рослинності. Найнижчі, періодично затоплювані ділянки, займають угруповання піонерної галофітної рослинності класу Therosalicornietea. Вище в рельєфі, в сухіших умовах навколо лиману розташовані смуги засолено-лучної та засолено-степової рослинності класу Festuco-Puccinellietea. В місцях виклинювання прісних вод сформовані щільні зарості Phragmites australis за участю Tripolium pannonicum. Схилові території зайняті степовими угрупованнями класу Festuco-Brometea та чагарниковими – Rhamno-Prunetea, а також деревно-чагарниковими насадженнями Salicetea purpureae. Степова рослинність переважає на лівобережних схилах, а чагарникова та деревно-чагарникова – на правобережних. Угруповання засолених степів союзу Tanaceto millefolii-Galatellion villosae поширені лише в південній частині долини і займають більші площі на правобережжі. Найрідкіснішими угрупованнями в долині лиману є угруповання асоціацій Phragmito-Juncetum maritimi (клас Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), ценози Stipa pulcherrima comm. та Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea). Природная растительность долины Куяльницкого лимана отличается высоким уровнем фито- и ценоразнообразия и удовлетворительным состоянием. Ее современная территориальная дифференциация зависит от геоморфологических условий территории и влияния антропогенных факторов. Вследствие катастрофического уменьшения акватории лимана были осушены значительные площади его дна, на которых сформировались пояса галофитной растительности. Самые низкие, периодически затапливаемые участки занимают сообщества пионерной галофитной растительности класса Therosalicornietea. Выше в рельефе, в более сухих условиях, вокруг лимана размещается пояс галофитно-луговой и галофитно-степной растительности класса Festuco-Puccinellietea. В местах выклинивания пресных вод сформировались густые заросли Phragmites australis с участием Tripolium pannonicum. Склоновые территории заняты степными сообществами класса Festuco-Brometea и кустарниковыми – класса Rhamno-Prunetea, а также древесно-кустарниковыми насаждениями класса Salicetea purpureae. Степная растительность преобладает на левобережных склонах, а кустарниковая и древесно-кустарниковая – на правобережных. Наиболее редкими сообществами в долине лимана являются сообщества ассоциаций Phragmito-Juncetum maritimi (класс Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), ценозы Stipa pulcherrima comm. и Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea). The natural vegetation of the Kuyalnytskyi estuary valley characterized by the high level of phyto- and coenodiversity and satisfactory condition. Its current territorial differentiation are depends from geomorphological conditions and anthropogenic factors influence. Large areas were drained and covered by halophylic vegetation after catastrophic reduction of the estuary. The pioneer Therosalicornietea halophytic vegetation are occupied lowest periodically flooded areas The saline grassland strips and saline steppe vegetation of Festuco-Puccinellietea were formed in drier conditions around the estuary. The dense stands of Phragmites australis with Tripolium pannonicum were in wedging fresh water places. The dry slops are occupied by steppe Festuco-Brometea communities and shrub Rhamno-Prunetea communities, and also by artificial trees and shrubbery Salicetea purpureae plantings. The steppe vegetation were dominated on the left slops, shrub and tree-shrub vegetation were prevailed on the right slops. Tanaceto millefolii-Galatellion villosae communities of the saline steppe were distributed in the southern part of the valley only and occupied large areas on the right estuary bank. Phragmito-Juncetum maritimi (class Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), Stipa pulcherrima comm. and Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea) were rarest communities in the valley estuary.
ПАВЛО МИТРОФАНОВИЧ УСТИМЕНКО – БОТАНІК І ЛІСОЗНАВЕЦЬ (ШТРИХИ ТВОРЧОГО ПОРТРЕТУ УЧЕНОГО ДО 40 РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ)
(2023) Дубина, Д. В.; Вакаренко, Л. П.; Давидов, Д. А.; Давидова, А. О.; Дацюк, В. В.; Дзюба, Т. П.; Ємельянова, С. М.; Тимошенко, П. А.; Dubyna, D. V.; Vakarenko, L. P.; Davydov, D. A.; Davydova, A. O.; Datsyuk, V. V.; Dzuba, T. P.; Yemelyanova, S. M.; Tymoshenko, P. A.
У публікації висвітлено основні результати наукової діяльності відомого в Україні і за її межами геоботаніка і лісознавця Павла Митрофановича Устименка з нагоди його 70-річного ювілею. Перші наукові праці ювіляра були пов’язані з вивченням рослинного покриву запроектованого національного природного парку «Мезинський» (Чернігівська область). Надзвичайно вагомим є внесок дослідника у розвиток вітчизняної фітосозології. П.М. Устименком було встановлено та проаналізовано фітоценотаксономічну різноманітність рослинності природних регіонів України з позицій їхньої фітосозологічної цінності. Солідним є внесок ювіляра у підготовку «Зеленої книги України» (2009), яка стала не лише фундаментальною науковою монографією, а й отримала статус офіційного державного документу в Україні. Попри різнобічні наукові інтереси головну увагу П.М. Устименко приділяє дослідженню лісів. Учений узагальнив синтаксономічну будову лісової рослинності України, склав продромус її асоціацій та брав участь у розробленні наукових основ виділення і охорони особливо цінних природних лісових комплексів України. П.М. Устименко виступив провідним експертом під час вивчення фіторізноманітності Національного природного парку «Синевир» з метою виявлення ділянок букових пралісів та включення їх до об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Загалом творчий доробок ученого налічує понад 200 наукових праць, у тому числі 27 монографій і наукових видань. П.М. Устименко, крім наукової діяльності, упродовж багатьох років читав курси лекцій з геоботаніки та фітосозології на кафедрі ботаніки Національного університету біоресурсів та природокористування України, підготувавши у співавторстві тлумачний словник та два підручники з геоботаніки. П.М. Устименко є одним із виконавців багатьох державних документів, що стосуються охорони довкілля і сталого розвитку України, бере активну участь в роботі багатьох комісій і робочих груп з питань формування і реалізації природоохоронної політики в Україні. The publication highlights the main results of the scientific activity of Pavlo Mitrofanovich Ustymenko – Ukrainian geobotanist and forest scientist, well known in the Eastern Europe, on the occasion of his 70th anniversary and 40th anniversary of his scientific activity. P.M. Ustymenko was born in 8 February 1953 in Khodzheyli (Xojeli) city (Republic of Karakalpakstan, Uzbekistan), studied in 1961–1968 at Oblapy school of Kovel district and in 1968–1970 at Lesya Ukrainka school № 3 in Kovel town of Volyn region of Ukraine. In 1975 he was graduated from the Faculty of Forest science of Ukrainian Agricultural Academy. In 1975–1977 P.M. Ustymenko worked as deputy director at Saky district of Yevpatoriya Forest-Meliorative station (Authonomic Republic of Crimea), in 1978–1979 – as a master of green economy of Minskyi district of Kyiv city. Since 1979 Pavlo Mitrofanovych works at M.G. Kholodny Institute of Botany of National Academy of Sciences of Ukraine (1979–1985 – engineer, 1985–1986 – senior engineer, 1986–1989 – junior research fellow, 1989–1995 – research fellow, 1995–2006 – senior research fellow, 2006–nowadays – leading researcher). His first scientific publications were devoted to the studying of the plant cover of the project-ed National Nature Park «Mezynskyi» in Chernihiv region of Ukraine. The contribution of P.M. Ustymenko to the development of Ukrainian researching of rare species and plant communities is extremely important. P.M. Ustymenko determined and analyzed the phytocoenotaxonomic diversity of the vegetation of natural regions of Ukraine from the point of view of their phytosozological value. The contribution of the scientist to the preparation of the «Green Data Book of Ukraine» (2009), which became not only a fundamental scientific monograph, but also received the status of an official state document in Ukraine, is solid. Despite his versatile scientific interests P.M. Ustymenko mainly focused on the studying of the forest vegetation. The scientist summarized the syntaxo-nomic structure of the forest vegetation of Ukraine, compiled a prodromus of its associations and participated in the development of scientific bases for the selection and the protection of their particularly valuable natural forest complexes. P.M. Ustymenko acted as a leading expert during the study of the plant diversity of the Synevyr National Nature Park with the aim of identifying areas of virgin beech forests and including them in the UNESCO World Heritage Sites.
СИНТАКСОНОМІЯ РУДЕРАЛЬНОЇ РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ
(2018) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Дзюба, Т. П.; Вакаренко, Л. П.; Кірюшкина, Г. М.; Шихалєєва, Г. М.; DUBYNA, D.V.; ENNAN, A. A.; DZIUBA, T. P.; VAKARENKO, L. P.; KIRIUSHKYNA, H. M.; SHYKHALEEVA, H. M.
З’ясований сучасний стан рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману та встановлена її фітоценотична різноманітність. Найбільшим синтаксономічним багатством характеризується клас Stellarietea mediae (13 асоціацій, 7 союзів та 3 порядки), меншим – ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris (10 асоціацій, 4 союзи і 2 порядки), найменшим – Polygono-Poetea annuae (1 асоціація, 1 союз і 1 порядок). Виділена нова асоціація – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Найпоширенішими на дослідженій території є ценози асоціацій Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Більшість виявлених асоціацій досить характерні для всієї Західної та Східної Європи, в тому числі України, однак вагомою є частка термофільних угруповань, зокрема Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris та Cynodontetum dactyli. Внаслідок катастрофічного зменшення в останні роки водної поверхні лиману спостерігається збільшення площ і кількість рудеральних угруповань, складених термофільними однорічниками. Встановлено, що формування рудеральної рослинності відбувалося за рахунок синантропних фітоценозів регіону та попередніх формацій природної рослинності. Наявність у складі ценофлори часом значної частки аборигенних видів (до 55 %) вказує на можливість ренатуралізації природної рослинності за умови зниження антропогенного тиску та запровадження відповідних заходів. Широке поширення та різноманіття рудеральної рослинності, а також високий ступінь її адвентизації свідчать про загрозливу екологічну ситуацію в регіоні та значний рівень антропогенної трансформації природних угруповань. Є вкрай необхідними заходи оптимізації, відновлення та реставрації напівприродних та антропогенних екосистем лиману. Вирішення цього завдання можливе лише шляхом створення Національного природного парку «Куяльницький». The present state of ruderal vegetation in the valley of the Kuyalnyk Liman is clarified, and its phytocenotic diversity is established. The largest syntaxonomic riches has the class Stellarietea mediae (13 associations, 7 alliances and 3 orders). ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris has 10 associations, 4 alliances and 2 orders and Polygono-Poetea annuae – 1 association, 1 alliance and 1 order only. The new association Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris are described. Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri are most widespread associations on the investigated area. These associations are quite characteristic for the whole of Western and Eastern Europe, including Ukraine, but thermophile communities Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris and Cynodontetum dactyli are present here. It is observed the increase in area and the number of ruderal communities of thermophilic annuals, due to the catastrophic reduction in recent years a water surface. Ruderal vegetation of the region is formed by synanthropic phytocoenoses and genetically previous formations of natural vegetation. There is a significant proportion of aboriginal species (up to 55 %) in floristic composition of ruderal communities. It indicates the possibility of renaturalization of natural vegetation, while reducing anthropic pressure. The wide distribution and diversity of ruderal vegetation, and its high degree adventization, testify to the threatening ecological situation in the region and a significant level of anthropic transformation of natural communities. Optimization and restoration of semi-natural and anthropic ecosystems of the Liman are necessary. The creation of the Kuyalnytskyi National Natural Park is the only solution of this problem. Выяснено современное состояние рудеральной растительности долины Куяльницкого лимана и установлено ее фитоценотическое разнообразие. Наибольшим синтаксономическим богатством характеризуется класс Stellarietea mediae (13 ассоциаций, 7 союзов и 3 порядка), меньшим – Artemisietea vulgaris (10 ассоциаций, 4 союза и 2 порядка), наименьшим – Polygono-Poetea annuae (1 ассоциация, 1 союз и 1 порядок). Выделена новая ассоциация – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Наиболее распространенными на исследуемой территории являются ценозы ассоциаций Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Большинство выявленных ассоциаций достаточно характерны для всей Западной и Восточной Европы, в том числе Украины, однако весомой является доля термофильных сообществ, в частности Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris и Cynodontetum dactyli. Вследствие катастрофического уменьшения в последние годы водной поверхности лимана наблюдается увеличение площадей и количество рудеральных сообществ, образованных термофильными однолетниками. Установлено, что формирование рудеральной растительности происходило за счет синантропных фитоценозов региона и предыдущих формаций природной растительности. Наличие в составе ценофлоры временами значительной части аборигенных видов (до 55 %) указывает на возможность ренатурализации природной растительности при условии снижения антропогенной нагрузки и внедрения соответствующих мероприятий. Широкое распространение и разнообразие рудеральной растительности, а также высокая степень ее адвентизации свидетельствуют об угрожающей экологической ситуации в регионе и значительном уровне антропогенной трансформации природных сообществ. Являются крайне необходимыми меры оптимизации, восстановления и реставрации полуестественных и антропогенных экосистем лимана. Решение этой задачи возможно лишь путем создания Национального природного парка «Куяльницкий».
ЮРІЙ РОМАНОВИЧ ШЕЛЯГ-СОСОНКО – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НАУКОВОЇ ЕЛІТИ, ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОБОТАНІЧНОЇ НАУКИ (10.01.1933 – 13.12.2019)
(2020) Дубина, Д. В.; Бойко, М. Ф.; Дідух, Я. П.; Блюм, О. Б.; Дзюба, Т. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Устименко, П. М.; Ходосовцев, О. Є.