Browsing by Author "Дідух, Я. П."

Now showing 1 - 15 of 15

MЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОШИРЕННЯ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ НА ОСНОВІ ФІТОІНДИКАЦІЇ
(2019) Буджак, В. В.; Дідух, Я. П.; Чорний, І. І.; Токарюк, А. І.; BUDZHAK, V. V.; DIDUKH, YA. P.; CHORNEY, I. I.; TOKARIUK, A. I.
Проникнення інвазійних видів у природні угруповання буде успішним у тому випадку, якщо зона оптимуму більшості факторів для інвазійного виду буде накладатися (перекривати) на стресову зону цих самих факторів для угруповання, тобто потрапляти у діапазон значень так званої зони «зниженої ценотичної конкуренції». Дана гіпотеза перевірена на основі аналізу 2736 геоботанічних описів трав’яних угруповань, які належать до 26 союзів з території верхніх басейнів Прута та Сірету, у складі флори яких виявлено 106 чужорідних видів, у тому числі 5 видів-трансформерів. Проаналізовано ступінь перекриття діапазонів зон толерантності модельних видів (Erigeron annuus (L.) Desf. (вид трансформер), Cichorium intybus L. (інвазійний вид), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (інвазійний вид) та угруповань у відсотках за відношенням до 12 провідних екофакторів (водний режим ґрунту (Hd), змінність зволоження (fH), аерованість (Ae), кислотний режим (Rc), сольовий режим (Tr (Sl)), вміст карбонатів у грунті (Ca), вміст засвоюваних форм азоту (Nt), термоклімат (терморежим) (Tm), вологість клімату (омброрежим) (Om), континентальність клімату (контрасторежим) (Kn), суворість зим (кріорежим) (Cr), освітлення (Lc)). Встановлено наявність модельних видів у складі угруповань тих союзів, де спостерігається сумарне перекриття зон толерантності екофакторів на 80-100%. Сформовано тривимірні моделі, що ілюструють залежність між часткою перекриття зони оптимуму виду, стресової зони та зони оптимуму угруповання, які можна використати для оцінки можливості проникнення інвазійних видів у природні рослинні угруповання та виявити потенційні угруповання для їх закріплення. The penetration of the invasive species into the natural habitats will be successful if ecological optimum of most factors for invading species coincides with the stress zone of these factors for the habitat, that means entering the value range of, so called, «reduced coenotic competition». The hypothesis was verified following analysis of 2,736 geobotanical descriptions of plant communities from the territory of Prut and Siret high basins. This flora includes 106 adventive species and 5 species-transformers among them. There was analyzed the coinciding degree of the ranges of model species’ tolerance zones (Erigeron annuus (L.) Desf. (species-transformer), Cichorium intybus L. (invasive species), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (invasive species) and communities towards 12 leading ecological factors such as soil hydrological regimen (Hd), humidification variability (fH), aeration (Ae), acidity (Rc), salification (Tr (Sl)), soil carbonate content (Ca), content of assimilable nitrogen (Nt), thermal regimen (Tm), climate humidity (Om), climate continentality (Kn), climate hardness (Cr), light regimen (Lc)). It was found that the model species are present only in the plant communities, where total overlap of tolerance zones of leading ecological factors reach 80–100%. The authors have formed 3D-models that illustrate correlation between the overlap level of species ecological optimum, stress zone and plant communities ecological optimum, which can be used for estimation of alien species invasive possibilities and detecting potential plant communities for their adoption. Проникновение инвазионных видов в естественные сообщества будет успешным в том случае, если зона оптимума большинства факторов для инвазионного вида будет накладываться (перекрывать) на стрессовую зону этих же факторов для сообщества, то есть попадать в диапазон значений так называемой зоны «сниженной ценотической конкуренции». Данная гипотеза проверена на основе анализа 2736 геоботанических описаний травяных сообществ, принадлежащих к 26 союзам с территории верхних частей бассейнов Прута и Серета, в составе флоры которых обнаружены 106 чужеродных видов, в том числе 5 видов-трансформеров. Проанализирована степень перекрытия диапазонов зон толерантности модельных видов (Erigeron annuus (L.) Desf. (вид трансформер), Cichorium intybus L. (инвазивный вид), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (инвазивный вид) и сообществ в процентах по отношению к 12 ведущим экофакторам (водный режим почвы (Hd), изменчивость увлажнения (fH), аэрированость (Ae), кислотный режим (Rc), солевой режим (Tr (Sl)), содержание карбонатов в почве (Ca), содержание усваиваемых форм азота (Nt), термоклимат (терморежим) (Tm), влажность климата (омброрежим) (Om), континентальность климата (контрасторежим) (Kn), суровость зим (криорежим) (Cr), освещение (Lc)). Установлено наличие модельных видов в составе сообществ тех союзов, где наблюдается суммарное перекрытия зон толерантности экофакторов на 80–100%. Сформированы трехмерные модели, иллюстрирующие зависимость между долей перекрытия зоны оптимума вида, стрессовой зоны и зоны оптимума сообщества, которые можно использовать для оценки возможности проникновения инвазионных видов в природные растительные сообщества и определить потенциальные сообщества для их закрепления.
АТЛАС ТРАВ'ЯНИХ БІОТОПІВ УКРАЇНИ
(2022) Куземко, А. А.; Буджак, В. В.; Вашеняк, Ю. А.; Винокуров, Д. С.; Дідух, Я. П.; Дзюба, Т. П.; Ємельянова, С. М.; Кучер, О. О.; Мойсієнко, І. І.; Токарюк, А. І.; Ходосовцев, О. Є.; Чорней, І. І.; Чусова, О. О.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.; Балашов, І. О.; Брусенцова, Н. О.; Василюк, О. В.; Вітер, С. Г.; Гаврилюк, М. Н.; Геряк, Ю. М.; Корнєєв, В. О.; Марущак, О. Ю.; Некрасова, О. Д.; Русін, М. Ю.; Куземко, І. В.
Наведено інформацію про трав'яні біотопи України. Для кожного типу подано детальну характеристику, представлено загальне фото й фото характерних видів рослин і тварин, рідкісних та інвазійних видів рослин, результати фітоіндикаційної оцінки, ступеню впливу загроз, созологічної значимості та ризиків втрат.
Біотопи степової зони України
(2020) Дідух, Я. П.; Борсукевич, Л. М.; Давидова, А. О.; Дзюба, Т. П.; Дубина, Д. В.; Ємельянова, С. М.; Коломійчук В.П.; Куземко, А. А.; Кучер, О. О.; Мойсієнко, І. І.; Пашкевич, Н. А.; Фіцайло, Т. В.; Ходосовцев, О. Є.; Царенко, П. М.; Чусова, О. О.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.
Монографія є продовженням відповідної серії і присвячена характеристиці біотопів степової зони України. У ній висвітлено теоретичні питання щодо значення біотопічного підходу, наведено короткий нарис природних умов степової зони, ієрархічну класифікацію та власне характеристику 186 біотопів. Остання включає відомості про відповідні аналоги описаних біотопів у інших класифікаціях, синтаксономію, характерні та діагностичні види, структуру, екологічні умови існування, поширення, значення та охорону, а також основні літературні джерела, присвячені їхньому дослідженню. Нариси ілюстровані кольоровими світлинами. За геоботанічними описами основних біотопів проведена синфітоіндикаційна оцінка та відображено характер залежностей між показниками екофакторів. Згідно з бальними шкалами розраховано показники впливу загроз, созологічної значимості, ризику втрат біотопів, наведено їхню категоризацію, що має велике значення для розроблення заходів із їх збереження. Книга адресована екологам, біологам, фахівцям у галузі охорони природи, викладачам та студентам відповідних спеціальностей.
ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ ТА ОКУПАЦІЇ НА ПРИБЕРЕЖНІ БІОТОПИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА В НПП "КАМ'ЯНСЬКА СІЧ"
(2024) Мойсієнко, І.; Дідух, Я. П.; Куземко, А. А.; Полянська, К.; Скобель, Н.; Кравченко, О.; Ходосовцева, Ю.; Скорик, С.; Ходосовцев, О. Є.
ЕКСПЕДИЦІЯ З ВИВЧЕННЯ БІОТОПІВ ПІВДЕННИХ СТЕПІВ УКРАЇНИ
(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Дідух, Я. П.; Бойко, М. Ф.
ЕКСПЕДИЦІЯ З ВИВЧЕННЯ БІОТОПІВ ПІВДЕННИХ СТЕПІВ УКРАЇНИ
(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Дідух, Я. П.; Бойко, М. Ф.
ЕКСПЕДИЦІЯ З ВИВЧЕННЯ БІОТОПІВ ПІВДЕННИХ СТЕПІВ УКРАЇНИ
(2017) Дармостук, В. В.; Ходосовцев, О. Є.; Дідух, Я. П.; Бойко, М. Ф.
ЕКСПЕДИЦІЯ З ВИВЧЕННЯ БІОТОПІВ ПІВДЕННИХ СТЕПІВ УКРАЇНИ
(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Дідух, Я. П.; Бойко, М. Ф.
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЛІНІЙНОГО АНАЛІЗУ НЕЛІНІЙНОЇ СТРУКТУРИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
(2023) Дідух, Я. П.; Вашеняк, Ю. А.; Розенбліт, Ю. В.; Чусова, О. О.; Куземко, А. А.; Didukh, Ya. P.; Vasheniak, Yu. A.; Rosenblit, Yu. V.; Chusova, O. O.; Kuzemko, A. A.
Одним із ефективних підходів до оцінки нелінійної структури, поведінки, моделювання, прогнозування розвитку фітоценозів на основі сучасних математичних підходів і методів є лінеаризація, коли складні нелінійні відношення спрощуються до лінійних форм певного типу. У методичному відношенні лінійність можна трактувати як проекцію нелінійної структури із багатомірного простору на площини, на яких лінії мають певну форму, довжину та спрямованість, тобто векторизованість. При цьому виникають проблеми щодо адекватності відображення результатів і не спотворення суті, що вимагає перевірки результатів різним способом розрахунків та різної репрезентативності даних, а також пошуку лімітуючих меж. У роботі наводяться приклади лінеаризації з різних областей фітоценології. Оцінка репрезентатив-ності вибірки геоботанічних описів союзів для фітоіндикаційної оцінки різними способами розрахунків показала, що при кількості 30 із різних асоціацій дає надійні результати, а 50 − надійність є високою. Поетапна маніпуляція із середніми значеннями, при порівняльному аналізі синтаксономічного складу на ландшафтному чи регіональному рівні, тобто оцінці β, γ-ценорізноманітності підвищує рівень достовір-ності апроксимації та полегшує візуалізацію отриманих результатів. На прикладах аналізу складного характеру кореляційних зв’язків між показниками екофакторів показано, що в окремих випадках поза критичними межами, точками біфуркації відбуваються якісні зміни, що свідчить про необхідність врахування лімітуючих значень при розробці прогностичних моделей. Зроблено висновок, що достовірність результатів. отриманих лише одним способом, не є достатньо надійною, а потребує перевірки іншим методом розрахунків або оцінки іншої вибірки даних. Наведені приклади свідчать про перспективність лінеаризаційного підходу в геоботанічних дослідженнях. Linearization is a method of simplifying complex nonlinear relationships to linear forms of a certain type. This is one of the effective approaches to assessing the nonlinear structure, behavior, modeling, and forecasting the development of phytocenoses based on modern mathe-matical approaches and methods. From a methodological point of view, linearity could be interpreted as a projection of a non-linear structure from a multidimensional space onto planes on which lines have a certain shape, length and direction, that is, vectorization. At the same time, there are problems regarding the adequacy of displaying the results and not distorting the essence, which requires checking the results by different methods of calculations and different representativeness of the data, as well as finding limits. The paper gives examples of linearization from various areas of phytocenology. When evaluating the representativeness of the sample of relevés of alliances for phytoindication by different calculation methods, we found that the use of 30 relevés from different associations gives reliable results, and the reliability is high when using 50 relevés. Step-by-step manipulation of average values, in the compara-tive analysis of the syntaxonomic composition at the landscape or regional level, that is, the assessment of β, γ-diversity increases the level of reliability of approximation and visualization. Analysis examples of the complex character of the correlations between the ecological indicators shows that in some cases qualitative changes occur outside the critical limits, at the bifurcation points, which indicates the need to take into account the limiting values when developing prognostic models. Conclusions: We concluded that the reliability of the results obtained by only one method is not reliable enough, but needs to be checked by another calculation method or evaluation of another sample of data. The given examples testify to the perspective of the linearization approach in geobotanical research.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТОПОЛОГІЧНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ (НА ПРИКЛАДІ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ)
(2023) Розенбліт, Ю. В.; Дідух, Я. П.; Rozenblit, Yu. V.; Didukh, Ya. P.
Викладено методологію (підходи, методику) щодо оцінки еколого-топологічної диференціації рослинно-сті (біотопів) та проілюстровано її використання на прикладі Дністровського каньйону. Проведено кри-тичний аналіз відповідних термінів та запропоновано схематичну структуру їх співвідношень. Базовим поняттям топологічної структури є екомера, що на висотно-регіональному рівні представлена макроком-бінаціями біотопів, катенно-ландшафтному – мезокомбінаціями, фаціально-локальному – мікрокомбіна-ціями. Дністровський каньйон розглядається як модель еколого-топологічної диференціації катени доли-ни річки, що включає мезокомбінації схилів та заплави. Основною одиницею мезокомбінації є ланки, які характеризуються відповідними фітоценозами (біотопами). За впливом зовнішніх факторів виділяються ряди, а за ознаками зміни ценотичної структури – геосерії. На основі порівняльного аналізу еколого-ценотичних профілів різних рядів та геосерій виділено 16 екосигмет, номінація яких дається на основі характерного синтаксону. Для прикладу проілюстровано специфічні петрофітно-трав’яний (Poetosigmetum versicoloris) та чагарниково-лісовий (Corno-Quercosigmetum) екомери. На основі синфіто-індикаційної оцінки та сучасних математичних методів (головних компонент РСА-ординації та побудови «теплових» матриць кореляційної залежності) встановлено характер взаємозалежностей між зміною по-казників екофакторів та їх вплив на диференціацію рослинних угруповань (біотопів). Отримані результати оцінки топологічної диференціації та їх кількісні (бальні) показники важливі для подальшого моніторингу, порівняльного аналізу та прогнозування можливих змін рослинного покриву. We outlined methodology (approaches, methods) for the ecological and topological differentiation of vegetation (habitates) evaluation and illustrated its use on the example of the Dniester canyon. We conducted critical analysis of the relevant terms and proposed a schematic structure of their relationships. The basic concept of the topo-logical structure is the ecomere, which is represented by macrocombina-tions of habitats at the altitudinal-regional level, by mesocombinations at the catena-landscape level, and by microcombinations at the facies-local level. The Dniester Canyon is considered as a model of ecological and topological differentiation of the river valley catena which includes mesocombinations of slopes and floodplains. The main unit of the meso-combination is the links characterized by the proper phytocenoses (habitates). According to the influence of external factors series are distinguished, and geoseries are distinguished according to the changes in cenotic structure. Based on comparative analysis of ecological and coenotic profiles of various series and geoseries we identified 16 sigma syntaxa. Their nomination is given by the typical syntaxon. For example, specific petrophyte-grass (Poetosigmetum versicoloris) and shrub-forest (Corno-Quercosigmetum) ecomers are illustrated. Conclusions: Based on synphytoindicative assessment and modern mathematical methods (the main components of PCA-ordination and the "thermal" matrices of correlation dependence construction) we established the nature of interdependencies between changes in ecologi-cal indicator values and their influence on the plant communities (habitats) differentiation. The obtained results of the topological differen-tiation assessment and the quantitative (score) indicators are important for further monitoring, comparative analysis and forecasting of possible changes in the vegetation cover.
МОНІТОРИНГ ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ НА ЗЕМЛЯХ ОСУШЕНОГО КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
(2024) Ходосовцев, О. Є.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І.; Кравченко, О.; Полянська, К.; Чусова, О. О.; Борсукевич, Л.; Скобель, Н.; Скорик, С.; Дідух, Я. П.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КАТАЛОГ БІОТОПІВ УКРАЇНИ
(2018) Борсукевич, Л. М.; Дідух, Я. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Онищенко, В. А.; Садогурська, С. С.; Чорней, І. І.; Кіш, Р. Я.; Пашкевич, Н. А.; Ходосовцев, О. Є.; Якушенко, Д. М.; Винокуров, Д. С.; Дзюба, Т. П.; Ємельянова, С. М.; Фіцайло, Т. В.; Башта, А.-Т. В.; Буджак, В. В.; Вашеняк, Ю. А.; Захарова, М. Я.; Ковтонюк, А. І.; Коломійчук, В. П.; Садова, О. Ф.; Рало, В. М.; Токарюк, А. І.; Царенко, П. М.; Шаповал, В. В.
Національний каталог включає інформацію про усю різноманітність біотопів (природних оселищ) України. Для кожного типу біотопів наводяться українська і англійська назви, фотографія, співвідношення з біотопами EUNIS, одиницями, занесеними до переліків Резолюції 4 Бернської конвенції та Додатку І Оселищної Директиви, Зеленої книги України, синтаксономічними одиницями еколого-флористичної класифікації, перелік характерних видів (переважно рослин, в окремих випадках також тварин), домінанти, екологічна характеристика, поширення в Європі та Україні, репрезентативність та ступінь збереженості, інформація щодо присутності видів, занесених до Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції і додатків ІІ і IV Оселищної Директиви, загрози та менеджмент. Каталог може стати основою для картування біотопів територій природно-заповідного фонду України і територій Смарагдової мережі України з метою розроблення їхніх менеджмент-планів. The National Catalog includes information on all diversity of habitats (biotopes) in Ukraine. For each habitat type are given Ukrainian and English names, photograph, relations with EUNIS classification, habitat types listed in the Resolution 4 of the Berne Convention and Annex I of the Habitat Directive, the Green Book of Ukraine, syntaxonomic units, the list of characteristic species (mainly plants, in some cases also animals and microorganisms), dominantі, ecological characteristics, distribution in Europe and Ukraine, representativeness and conservation degree, information on the presence of species listed in the Red Data Book of Ukraine, Resolution 6 of the Bern Convention and Annexes II and IV of Habitat Directive, main threats and management. The Catalog can become the basis for mapping the habitats in protected areas of Ukraine and the sites of the Emerald Network of Ukraine in order to develop their management plans.
Перша знахідка у континентальній частині України рідкісного лишайника Agrestiahispida у континентальній частині України
(2017) Мельник, Р. П.; Дармостук, В. В.; Наумович, Г. О.; Дідух, Я. П.; Ходосовцев, О. Є.; Дидух, Я. П.; Ходосовцев, О. Е.; MELNYK, R. P; Darmostuk, V. V.; Naumovych G. О.; Didukh Ya. P.; Khodosovtsev О. Ye
Лишайник Agrestia hispida уперше знайдено для рівнин ної частини України у долині р. Інгулець між селами Бобровий Кут (Херсонська обл.) та Євгенівка (Микола ївська обл.). Вид включений до "Червоної книги Украї ни" зі статусом "вразливий". Зростає між вапняковими камінцями на схилі південнозахідної експозиції разом з Scytinium schraderi, Cetraria aculeata s. l. та Xanthoparme- lia camtschadales (усі внесені до "Червоної книги Украї ни"), Enchylium tenax, X. pokornyi, Placidium squamulosum, Toninia sedifolia, Cladonia furcata, C. convoluta, C. rangifor- mis. Степова рослинність відноситься до союзу Poten- tillo arenariae-Linion czernjaevii (клас FestucoBrometea) та ідентифікується як біотоп 6190 – Трав'янопетрофітні паннонські угруповання Stipo pulcherimaeFestuceta- lia pallentis, які ми пропонуємо іменувати понтично паннонськими, що потребують охорони. Наводяться всі відомі місцезнаходження та карта поширення Agrestia hispida в Україні. Лишайник Agrestia hispida впервые отмечен для рав нинной части Украины из долины р. Ингулец между селами Бобровый Кут (Херсонская обл.) и Евгеньевка (Николаевская обл.). Вид включён в Красную книгу Украины со статусом "уязвимый". Произрастает между известняковыми камешками на склоне югозападной экспозиции вместе с Scytinium schraderi, Cetraria acu- leata s. l. и Xanthoparmelia camtschadales (все занесены в Красную книгу Украины), Enchylium tenax, X. pokornyi, Placidium squamulosum, Toninia sedifolia, Cladonia furca- ta, C. convoluta, C. rangiformis. Степная растительность относится к союзу Potentillo arenariae-Linion czernjaevii (класс FestucoBrometea) и идентифицируется как биотоп 6190 – Травянопетрофитные паннонские сообщества Stipo pulcherimaeFestucetalia pallentis, который мы предлагаем именовать понтичнопаннонскими, нужда ющиеся в охране. Приведены все известные местона хождения и карта распространения Agrestia hispida в Украине. Agrestia hispida was found for the first time in the plain part of Ukraine in the valley of the Ingulets River (Kherson Region). The lichen is listed in the Red Data Book of Ukraine with the status Vulnerable. It grows between limestone pebbles on southwestern slope exposition together with other terricolous lichens, such as Scytinium schraderi, Cetraria aculeata s. l. and Xanthoparmelia camtschadales (all species listed in the Red Data Book of Ukraine), Enchylium tenax, Xanthoparmelia pokornyi, Placidium squamulosum, Toninia sedifolia, Cladonia furcata, C. convoluta, C. rangiformis. Steppe vegetation belongs to the Potentillo arenariae-Linion czernjaevii alliance (FestucoBrometea class) and is identified as habitat 6190 – Rupicolous pannonic grasslands (Stipo pulcherimaeFestucetalia pallentis), which we propose to call PonticPannonian and which is in need of conservation. A list of all known localities and distribution map of Agrestia hispida in Ukraine are provided.
ТОПОЛОГІЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ РОСЛИННОСТІ ПІВДЕННОКОДРИНСЬКО-ПРИДНІСТРОВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
(2022) Дідух, Я. П.; Коломійчук, В. П.; Didukh, YA. P.; Kolomiychuk, V. P.
Південнокодринсько-Придністровський геоботанічний округ пухнасто-, скельно- та звичайно дубових лісів і різнотравно-злакових степів, що розташований на межі Лісостепової та Степової зон, віднесено до Придунайсько-Мезійської лісостепової провінції. Площа округу біля 625 тис. га. Цей округ ділиться на два геоботанічні райони: Південнокодринський та Придністровсько-Кучурганський, межу між якими проводимо по річці Дністер. Природна рослинність округу значно трансформована і разом із посадками лісів займає біля 30% площі, а агроценози та населені пункти понад 70%. Для оцінки топологічної диференціації рослинності, що відображає β –ценорізноманіття, було складено «збірний» еколого-ценотичний профіль, на якому відображено розподіл типових для регіону угруповань, і зокрема таких, що мають діагностичне значення. Виділено чотири мезокомбінації, специфіка яких відображає γ-ценорізноманіття даного регіону і є основою еколого-геоботанічного районування. Специфічними для округу є ліси з Quercus robur, Q. petraea, Q. pubescens (Carpinion betuli, Aceri tatarici-Quercion pubescentis), які в топологічному відношенні змінюються від підніжжя схилів і виходять на плакори, а степова рослинність представлена різнотравно-злаковими угрупованнями з домінуванням чи участю Stipa рennata, S. tirsa, S. pulcherrima, S. capillata, Festuca valesiaca, Botriochloa ischaemum (Fragario-viridis-Trifolion montani, Festucion valesiacae). У межах району зафіксовані фрагменти угруповань з Саrex humulis, які у степовій зоні правобережжя України не трапляються, натомість відсутні угруповання Chrysopogon gryllus, наявні на правобережжі Дністра. У заплаві поширені деградовані угруповання Puccinellio distantis-Juncion gerardii. Проведено оцінку зміни показників 12 провідних екофакторів, що відображено на профілі у вигляді графіків, розраховані екстремальні та середні «фонові» значення, які слугують показниками для подальшого порівняння: Hd – 10.50 (мезофітні), Fh – 6.31 (гемігідроконтрастофітні), Rc – 8.58 (нейтрофітні), Sl – 8.18 (евтрофні), Ca – 7.42 (акарбонатофітні), Nt – 5.95 (гемінітрофітно-нітрофітні), Ae – 6.34 (геміаерофобні), Tm – 9.10 (субмезотермні), Om – 11.26 (субаридофітні), Kn – 8.62 (геміконтинентальні), Cr – 8.52 (гемікріофітні), Lc – 6.90 (субгеліофітні), які найближче знаходяться до показників Acero tatarici-Quercion pubescentis та Medicago-Festucetum. Встановлено характер кореляції між екофакторами, серед яких в умовах наближеного до аридного клімату важливе значення має омброрежим та континентальність клімату. Основним типом загроз є висока розораність, а також фрагментованість природних угруповань, які є чутливими до зовнішнього впливу. Спостерігається евтрофікація лісів, що проявляється високою участю нітрофільних видів у ценозах. У результаті кліматичних та антропогенних змін ліси з домінуванням Quercus pubescens у регіоні фактично зникли. The South Kodrynsky-Transnistria geobotanical county of downy, sessile and common oak forests and forb-grasses steppes is located on the border of the Forest-Steppe and Steppe zones. It belongs to the Danube-Moesian forest-steppe province. The area of the county covers about 625 thousand hectares. It is divided into two geobotanical districts: Pivdennokodrynsky and Pridnestrovsko-Kuchurgansky, the border between which lies along the Dniester River. The natural vegetation there is quite transformed; together with the forest plantations, it occupies about 30% of the entire county’s area, while agrocoenoses and settlements cover over 70% of the county’s area. To assess the topological differentiation of vegetation in the county that reflects its β-coenotic diversity, we compiled a complex ecological-coenotic profile. This profile demonstrates the distribution of communities that are typical for the region, particularly those having diagnostic value. Four meso-combinations reflecting the γ-coenotic diversity of the region and serving the basis of ecological-geobotanical zonality have been identified. The distinguishing feature of the county is the presence of forest with Quercus robur, Q. petraea, Q. pubescens (Carpinion betuli, Aceri tatarici-Quercion pubescentis), that are topologically displacing each other in a direction from the slopes foots to the flat interfluves. The steppe vegetation is represented there by forb-grasses communities with dominance or participation of Stipa рennata, S. tirsa, S. pulcherrima, S. capillata, Festuca valesiaca, Botriochloa ischaemum (Fragario-viridis-Trifolion montani, Festucion valesiacae). Within the region limits, the fragments of Сarex humulis communities, which are not occurring in the steppe zone of the right bank of Ukraine, are observed. At the same time, there are no Chrysopogon gryllus communities that appear on the right bank of the Dniester River. Degraded Puccinellio distantis-Juncion gerardii communities are distributed in the river floodplains. The changes of 12 evaluated leading ecological factors are reflected on the profile’s graphs. The extreme and average «background» values serving indicators for further comparison are calculated: Hd – 10.50 (mesophytic), Fh – 6.31 (hemihydrocontrastophytic), Rc – 8.58 (neutrophytic), Sl – 8.18 (eutrophic), Ca – 7.42 (acarbonathophytic), Nt – 5.95 (heminitrophytic-nitrophytic), Ae – 6.34 (hemiaerophobic), Tm – 9.10 (submesothermal), Om – 11.26 (subaridophytic), Kn – 8.62 (hemicontinental), Cr – 8.52 (hemicryophytic), Lc – 6.90 (subheliophytic). They are found to be closest to such indicators of Acero tatarici-Quercion pubescentis and Medicago-Festucetum communities. The correlation between ecological factors is established. Among them, in conditions close to the arid climate, the ombroregime and continentality of climate have a principal value. The main threats in the county are intensive plowing and fragmentation of natural communities that are sensitive to external influences. The eutrophication of forests, which is manifested by the considerable participation of nitrophilic species in their composition, is registered. As a result of climate changes and anthropogenic pressure, the forests with the domination of Quercus pubescens in the region have almost disappeared.
ЮРІЙ РОМАНОВИЧ ШЕЛЯГ-СОСОНКО – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НАУКОВОЇ ЕЛІТИ, ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОБОТАНІЧНОЇ НАУКИ (10.01.1933 – 13.12.2019)
(2020) Дубина, Д. В.; Бойко, М. Ф.; Дідух, Я. П.; Блюм, О. Б.; Дзюба, Т. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Устименко, П. М.; Ходосовцев, О. Є.