Browsing by Author "Жаронкін, В."

Now showing 1 - 2 of 2

DECLINE IN XENOPHOBIA TOWARDS ROMA IN UKRAINE: AN ANALYSIS OF RECENT PUBLIC OPINION TRENDS
(2025) Homanyuk, М.; Zharonkin, V.; Panchenko, J.; Danylenko, I.; Гоманюк, М.; Жаронкін, В.; Панченко, Я.; Даниленко, І.
This study examines recent trends in attitudes towards the Roma in Ukraine, measured through the social distance score on the Emory Bogardus scale. Historically, the Roma community has faced considerable xenophobia in Ukraine, consistently ranking among the lowest in social acceptance. For decades, the social distance score for Roma has remained around 6.00 on a 7-point scale. However, from 2021 to 2023, data from Ukrainian sociological institutes indicate a gradual decrease in this score to 4.75. Our sociological research corroborated this positive trend, though with an important caveat: The improvement in attitudes towards Roma may not be as substantial as it appears. Some result distortion likely arose due to changes in research methodology. During the war, Ukrainian sociologists shifted from face-to-face interviews to telephone surveys. Additionally, terminology has evolved: Rather than using the previously common ethnonym “Tsyhany”, sociologists now refer to “Roma”, a term that carries more positive connotations for respondents. Nevertheless, an improvement in attitudes towards Roma has indeed been observed. The study attributes much of this progress to Ukrainian media, which has portrayed Roma contributions to the Russian-Ukrainian war positively Це дослідження аналізує останні тенденції у ставленні до ромів в Україні, виміряні через показник соціальної дистанції за шкалою Еморі Богардуса. Історично ромська спільнота стикалася з суттєвою ксенофобією в Україні, постійно займаючи одне з найнижчих місць у рівні соціальної прийнятності. Протягом десятиліть показник соціальної дистанції для ромів залишався близько 6,00 за 7-бальною шкалою. Однак у період з 2021 до 2023 року дані українських соціологічних інститутів свідчать про поступове зниження цього показника до 4,75. Наші соціологічні дослідження підтвердили цю позитивну тенденцію, хоча й із важливим застереженням: покращення ставлення до ромів може бути не настільки значним, як здається. Ймовірно, певне викривлення результатів виникло через зміни в методології дослідження. Під час війни українські соціологи перейшли від особистих інтерв’ю до телефонних опитувань. Крім того, змінилася термінологія: замість раніше поширеного етноніма «цигани» соціологи зараз використовують «роми», термін, що має більш позитивні конотації для респондентів. Незважаючи на це, покращення ставлення до ромів дійсно спостерігається. Суттєвої кореляції між ставленням до ромів та досвідом проживання поруч з ними як сусідами, а також із соціально-демографічними характеристиками респондентів, не виявлено. Це означає, що головна причина позитивних змін у ставленні до ромів походить не з особистого досвіду респондентів та їх взаємодії з ромами. Дослідження приписує значну частину цього прогресу українським медіа, які позитивно висвітлюють внесок ромів у російсько-українську війну.
UKRAINIAN FACILITIES OF THE NATURE RESERVE FUND IN THE CONDITIONS OF WAR AND RUSSIAN OCCUPATION
(2025) Homanyuk, М.; Khodosovtsev, О.; Moysiyenko, І.; Ponomaryova, О.; Zharonkin, V.; Гоманюк, М.; Ходосовцев, О.; Мойсієнко, І.; Пономарьова, O.; Жаронкін, В.
In the article, the team of authors conducted a study of the threats to the nature conservation objects of Ukraine that have arisen due to the Russian military invasion, the consequences of the war, and proposed a number of measures for the effective preservation of protected objects in the future. A characteristic feature of the work is the use of qualitative sociological methods. In order to analyze security measures, the interaction of nature protection zone teams with the government and the public, the problem of collaborationism, damage assessment methods and other related issues, the authors conducted a series of in-depth interviews with employees of 12 Ukrainian nature reserves, national nature parks and other natural objects - a reserve fund that was directly affected by the war and occupation in 2014-2022 with an emphasis on the consequences of the full-scale Russian invasion in Ukraine. The authors proposed recommendations for nature conservation facilities on how to make the work of nature protection facility teams more efficient, safe and effective in the restoration of damaged ecosystems in protected areas. A lot of attention is paid to current and prospective methods of assessing damage caused to nature. This is especially important in the context of Ukraine’s lawsuits in international courts against the aggressor state in order to prepare a legally convincing argument for compensation for environmental damages. New principles of care for nature conservation areas are also being considered. In particular, instead of artificial ecosystems that require constant human intervention, a return to a natural landscape that reproduces itself is proposed. В науковій розвідці колектив авторів провів дослідження загроз, що виникли перед природоохоронними об’єктами через російське військове вторгнення та запропонував низку заходів задля їх ефективного захисту. Характерною рисою роботи є використання якісних соціологічних методів. Для того, щоби проаналізувати заходи безпеки, взаємодію колективів природоохоронних зон із урядом та громадськістю, проблему колабораціонізму і решту дотичних питань автори провели серію глибинних інтерв’ю з працівниками 12 українських заповідників, національних природних парків та інших об’єктів природо-заповідного фонду, що зазнали безпосереднього впливу війни та/або окупації. В статті були запропоновані рекомендації, як зробити роботу природоохоронних колективів більш ефективною, безпечною і такою, що сприятиме відновленню пошкоджених екосистем. Окрема увага була приділена тому, як оцінити шкоду, що була завдана природі через бойові дії та окупацію. Справа в тому, що затверджені постановами Кабінету міністрів так звані такси по виплатах за заподіяну шкоду вимагають оперативної та дуже прискіпливої фіксації кожного окремого випадку – буквально, кожного знищеного дерева чи тварини. В умовах війни це є майже нездійсненим. Масштаби руйнувань та неможливість безпосередньої оцінки «на місці» через бойові дії і мінування природних заповідників вимагають затвердження нових методик та способів оцінки шкоди, що була заподіяна природі. Особливо це є важливим в контексті судових позовів України до міжнародних судів проти держави-агресора з метою підготовки юридично переконливої аргументації щодо компенсації завданих екологічних збитків. Також розглядаються нові принципи роботи з природоохоронними зонами. Зокрема, замість підтримки штучних екосистем, які вимагають постійного втручання людини, пропонується повернення до природних ландшафтів, що відтворюють самі себе.