Browsing by Author "Жигаренко, І."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    OPERATIONALIZATION OF TEMPORALITY OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF SOCIONOMICS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
    (2023) Завацька, Н.; Петренко, М.; Завацький, В.; Жигаренко, І.; Zavatskа, N.; Petrenko, M.; Zavatskyi, V.; Zhyharenko, I.
    Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах. The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH OF ACHIEVEMENT MOTIVATION’S IMPACT ON THE CAREER ORIENTATIONS OF FUTURE MANAGERS OF ORGANIZATION
    (2020) Popovych, I. S.; Zhigarenko, I.; Losiyevska, O.; Dovbenko, S.; Kashyrina, Ye.; Shevchenko, R.; Piletska, L.; Попович, І. С.; Жигаренко, І.; Лосієвська, О.; Довбенко, С.; Каширіна, Є.; Шевченко, Р.; Пілецька, Л.
    The purpose of the empirical study is to provide a theoretical justification and empirical study of achievement motivation’s impact on the career orientations of future managers of organizations. It is justified that achievement motivation is one of the types of motivation of the individual, based on the need to succeed. The achievement motive empowers one to realize oneself through career orientation, justifying / disproving his or her social expectations. Research methods: questionnaires, test methods with standardized questionnaires, correlation analysis. It is found that 54.69% (n = 35) of the future managers are career-oriented with “entrepreneurship” and 39.06% (n = 25) of the respondents are career-oriented with “management”. Women’s motivation to avoid failure is higher than men’s at p<.05, which may be due to gender division in society and social expectations. It is established that “motivation to succeed” and “motivation to avoid failure” are two phenomena that can exist simultaneously in the mind of one person. It is expedient to operationalize the received knowledge in the educational process of future managers of organizations. El objetivo del estudio empírico es argumentar teóricamente y realizar un estudio empírico del impacto de la motivación de logro a las orientaciones profesionales de futuros gerentes de organizaciones. Se comprobó que la motivación de logro es uno de los tipos de motivación del individuo, basada en la necesidad de obtener éxito. El motivo de logro le permite al individuo realizarse a través de las orientaciones profesionales, justificando / refutando sus expectativas sociales. Los métodos del estudio: encuestas, tests con cuestionarios estandarizados, análisis de correlación. Se determinó que el 54.69% (n = 35) de los futuros gerentes están orientados a la carrera de “emprendimiento” y el 39.06% (n = 25) de los encuestados a la de “gerencia”. La motivación para evitar los fracasos de las mujeres es mayor que la de los hombres en p <.05, lo que puede explicarse por la división de género en la sociedad y las expectativas sociales. Se estableció que la “motivación para lograr el éxito” y la “motivación para evitar los fracasos” son dos fenómenos que pueden existir simultáneamente en la mente de una persona. Es conveniente poner en práctica los conocimientos adquiridos en el proceso educativo de futuros gerentes. Метою емпіричного дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження впливу мотивації досягнення на кар’єрні орієнтації майбутніх менеджерів організацій. Обґрунтовано, що мотивація досягнення є одним з видів мотивації індивіда, в основі якої лежить потреба досягати успіху. Мотив досягнення наділяє людину здатністю реалізуватися через кар’єрні орієнтації, виправдовуючи / спростовуючи її соціальні очікування. Методи дослідження: анкетування, тестові методики зі стандартизованими анкетами, кореляційний аналіз. Встановлено, що у 54,69% (n=35) майбутніх менеджерів провідними є кар’єрні орієнтації “підприємництво” та у 39,06% (n=25) респондентів є “менеджмент”. Мотивація до уникнення невдач у жінок є вищою, ніж у чоловіків при р<.05, що може бути зумовлено гендерним поділом у суспільстві та соціальними очікуваннями. Встановлено, що “мотивація досягнення успіху” і “мотивація до уникнення невдач” – два феномена, які можуть одночасно існувати у свідомості однієї людини. Здобуті знання доцільно операціоналізувати у освітній процес майбутніх менеджерів організацій.