Browsing by Author "Заболотська, О. О."

Now showing 1 - 20 of 75

THE CONCEPT OF MYSTIC IN MODERN AMERICAN FILMS OF HORROW
(2019) Zabolotska, О. О.; Заболотська, О. О.
The paper concerns the theme of concept MYSTIC in filmdiscourse. There were presented ideas of different scientists (such as S. Vorkachov, A. Prykhodko, C. Jung, A.Schopenhauer and some others) concerning the problem of notion “concept” and classification of concepts. Author defines the place of concept MYSTIC in the classification of concepts, its nature, content. Using A.Prykhodko classification, the concept of MYSTIC is defined as theosophical, universal, non-regulative, non-parametric mental construction with abstract semantics. The paper depicts conceptual metaphorical schemes occurring in studied films and lexemes which verbalize the concept MYSTIC for each of analyzed films. Named units are depicted in a form of functional-semantic field with the nucleus “mystic. It is studied on the material of horror films “Ghost Rider: Spirit of Vengeance”, “Sea- son of the Witch”, “Underworld”, “Constantine”, “Abraham Lincoln: Vampire Hunter”, “Supernatural”. Сo-nuclear area includes nominative units which are semantically close to the adjective mystic as possess the same core element in their semantics, and also help to single out this concept in the analyzed film. Peripheral area of the investigated functional-semantic field contains lexemes, which means mostly ghosts, angels, demons. Taking into account Lakoff’s scientific conception, in the context of our research we define the other concepts, which help to comprehend the concept of MYSTIC in the analyzed American horror films and reconstruct corre- sponding conceptual metaphors. By means of quantitative analysis we stated the dominance of the serial “Supernatural” – where 45 concep- tual metaphorical schemes were reconstructed. Accordingly 29 conceptual metaphorical schemes were singled out in the film “Underworld”. The same quantity of conceptual metaphors is actualized in the films Ghost Rider: Spirit of Vengeance” and “Season of the Witch” – 27. The film “Constantine” has 22, and the film “Abraham Lincoln: Vampire Hunter” – only 7 conceptual metaphors. Comparative analysis of the reconstructed conceptual metaphors in the analyzed films proved that common to all films are conceptual metaphors MYSTIC IS EVIL, MYSTIC IS SIN. Other conceptual metaphors vary depending on the context of each particular filmtext. Аналіз концепту МІСТИЧНЕ потребує комплексного дослідження й залучення фонових знань з історії, філософії, культурології та літератури, оскільки МІСТИЧНЕ позначає універсальне поняття, що, маючи першоджерелом первісну магію, виникло ще в архаїчному суспільстві, набуло глибокого філософського змісту після навернення давніх етносів у християнство й продовжує існувати в усіх індоєвропейських культурах дотепер. Послуговуючись класифікацією концептів А.М. Приходька, концепт МІСТИЧНЕ відносимо до теософських концептів, що є універсальним, нерегулятивним та непараметричним ментальним утворенням з абстрактною семантикою і трактуємо як такий, що відрізняється своєю загальністю та наднаціональним характером, профілюється на рівні відчуттів, уявлень і асоціацій. Інтерпретаційно-текстовий аналіз дозволив виявити лексичні одиниці, що вербалізують концепт МІСТИЧНЕ у кінострічках “Constantine”, “Ghost Rider: Spirit of Vengeance”, “Abraham Lincoln: Vampire Hunter”, “Supernatural”,“Underworld”, “Season of the Witch”, “Van Helsing” і об’єднати їх у функціонально-семантичні поля. У зону ядра – розміщено прикметник mystic, який за семантичними критеріями відповідає сутності концепту МІСТИЧНЕ. Ближня периферія функціонально-семантичних полів містить семантично близькі до прикметника mystic номінативні одиниці, котрі допомагають виокремити концепт МІСТИЧНЕ у кінотекстах. Дальня периферія функціонально-семантичних полів наповнена тими лексичними одиницями, котрі набувають значення містичне: «духи; демони; ангели; вампіри; перевертні» у контексті аналізованих нами фільмів. Екстраполюючи погляди вченого Д. Лакоффа, виокремлено концептуальні метафори, які допомагають осмислити концепт МІСТИЧНЕ в контексті американських фільмів жахів. Засобами кількісного аналізу виявлено домінантні концептуальні метафори у телесеріалі “Supernatural” (45 позицій), 29 – у фільмі“Underworld”, однакову кількість досліджуваного утворення спостерігаємо у фільмах Ghost Rider: Spirit of Vengeance” та “Season of the Witch” – 27. “Constantine” має 22, a “Abraham Lincoln: Vampire Hunter” – лише 7 концептуальних метафор. Найбільш уживаними є концептуальні метафори МІСТИЧНЕ – це ЗЛО, МІСТИЧНЕ – це ГРІХ.
DEMOTIVATORS AS A SPECIAL TYPE OF THE INTERNET DISCOURSE COMMUNICATION
(2020) Zabolotska, O. O.; Zabolotska, O. V.; Заболотська, О. О.; Заболотська, О. В.
In the situation of computerization of modern society, the influence of the media on the way of life, the worldview and the consciousness of most people is evident. An attempt to overcome the language barrier of representatives of various linguistic cultures is playing a dominant role of non- verbal information in today’s global communication and the emergence of new visual and verbal forms of the Internet communication. The purpose is to distinguish functional and pragmatic potential of demotivators in the Internet discourse. Methods. In the course of the study, the following methods were used: a descriptive method, the method of semantic analysis, of stylistic analysis, of interpretive and textual analysis. Demotivational posters are a special way of transmitting information, as prepositions are important for the fullest possible understanding of its meaning: the demotivator can contain such semantic components that do not find direct expression, and the reader decodes these meanings on the basis of their own experience, knowledge of typical situations, historical and cultural background and knowledge. The main function of demotivational posters is considered to be a cognitive one, as the information presented in demotivators can form the thinking of youth audience, its evaluative and normative system. Demotivators also realize volutative, axiological, aesthetic, emotional and expressive functions and the function of forming reality. Results. The analysis of demo poster showed that the type of demotivators can determine their pragmatic potential: original, philosophical, social and advertising demotivators promote the main values and realize the volitional intention of the speaker, i.e. suggestive impact on the recipient that helps to create a spiritual guidance and a new type of thinking among young people; humorous and esoteric demotivators depict famous facts from youth’s life in an ironical and sarcastic manner, disclose social reality, have entertaining character, carrying out both emotional, expressive functions and a function of forming virtual reality. Conclusions. Demotivational poster is a special way of transmitting information in the Internet discourse, which defines its moral and value orientations, the attitude towards the surrounding world. Сучасний світ можна назвати цивілізацією гіпертексту, сучасну людину – віртуальною, мережевою людиною, а сучасне суспіль- ство – інформаційним. Стає очевидним, що вербальна комунікація припиняє існувати ізольовано, вона має тенденцію до залучення інших знакових систем, серед яких провідне місце посідає візуальна комунікація, яка унаочнює інформацію, що передається. Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів. Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет. Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернет- дискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демо- тиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації). Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином. Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікав- леність у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотива- тори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації. Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів. Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світо- вого суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу. Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербаль- ного до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.
DIGITAL COMPETENCIES OF TEACHERS IN THE TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT
(2021) Zabolotska, O.; Zhyliak, N.; Hevchuk, N.; Petrenko, N.; Alieko, O.; Заболотська, О. О.
The purpose of this study is to determine the main directions of development of digital competencies of teachers to ensure a quality educational process in the transformation of the educational environment. The relevance of this study is due to the need to determine the main directions of development of the education system for adaptation in the context of digitalization of society. It is established thatthe transformation of the educational environment requires an increase in digital literacy and digital improvement competencies of teachers in terms of digitalization of the educational process. The effectiveness of the educational process with the use of digital technologies is based on digital competencies, which are now universal and provide participants in the educational process with adaptive mechanisms to the digitalization of society. The product of this study is the optimization of the model of digital competencies of the teacher, which establishes a single structure of digital and professional competencies based on the general theory of activity: "values - purpose (subject) - actions". The novelty of the study is determined by the fact that the paper uses the approach of identifying elements of digital competencies in the integrated application of pedagogical technologies. This approach allows us to identify levels of assessment of the conditions necessary for the construction of a digital educational process of vocational education and training. The authors show thatdigital technologies play a key role in the organization of the educational process, if you use them as a tool for collaboration, inclusion and involvement in the process of all participants, the personification of learning. Research has shown that the role of digital literacy for all participants in the learning process is growing significantly. Digital literacy, as a set of competencies, becomes the basis for the full participation in the knowledge society of the teacher personally and the involvement of their students, revealing their talents. The study was conducted on the example of Ukrainian educational institutions based on the results of the organization of the educational process during the quarantine period 2020. The assessment of the organization of the distance form of the educational process using digital tools and technologies in higher education institutions. The authors show thatlevel of skills and ability to use digital technologies in the organization of the educational process among research and teaching staff is quite mediocre, as less than half of respondents used such tools on a regular / regular basis. At the same time, a fairly high level of digital literacy of both teachers and students was revealed. According to the results, it is established that the problems of digitalization of the educational environment in Ukraine are systemic. Therefore, it is necessary to continue reforms of the education system, to implement specific measures to form a digital culture and philosophy of digitalization of the educational environment. Accordingly, the basis of such transformations is digital literacy and digital competencies of all participants.
METHODICAL POTENTIAL OF E-COURSES IN DISTANCE EDUCATION
(2022) Zabolotska, O. О.; Bakhov, I.; Заболотська, О. О.
The article deals with the effectiveness of distance education for students which depends on: the real time of education, the level of cognitive interests, the level of motivation for education, the establishment of the education system effective to each student and elaboration of e-courses. Special e-course “New tendencies in linguistics” elaborated on LMS MOODLE of Kherson State University «KSU Online» for first-year students obtaining master’s degree, aims at expanding their knowledge in Cognitive Linguistics, Semiotics and Pragmatics, presents learning material in a methodically unified form and creates conditions of its content usage in any place and at any time apart from the form of students’ education. According to the results of the investigation, the level of students’ autonomy while doing given tasks is increasing significantly as well as the amount of educational web-pages visits on open platforms.
MODEL OF DEVELOPMENT OF THE ROLE POSITION OF FUTURE TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS
(2020) Zabolotsk, O.; Zhyliak, N.; Hevchuk, N.; Petrenko, N.; Заболотська, О. О.
The article considers the main aspects of the development of role positions of future teachers in higher education institutions. It was found that the problem of developing the role positions of future teachers in higher education institutions is not given due attention. The high significance of the formation of the level of development of the role position of the future teacher for further personal realization in the profession is substantiated. The article presents a structural and functional model of the development of the role position of future teachers in higher education institutions. The mechanism of realization of such model is offered by the integrative program which provides integration of formal and informal education and formation on such basis of new competences and development of components of a role position of the future teacher. Approbation of the proposed mechanism showed its effectiveness and efficiency.
THE MODEL OF FORMATION OF FUTURE FOREING LANGUAGE TEACHER’S POLYCULTURE
(2020) Zabolotska, O.; Заболотська, О. О.
This article deals with the problem of formation of future language teachers’ polyculture in the condition of polylingual educational environment. Structural and functional model of the formation of future language teachers’ polyculture was elaborated for proving the effectiveness of the research’s hypothesis. This model includes target, processual, content, control components and monitoring of results that gives an opportunity to demonstrate the main approaches, principles, methods and means of its implementation in educational process. The dominant approaches for our research are: competitive, communicative and cognitive, integrative, individual and activity, cultural. Among general didactic principles there were defined the following: students’ activity while studying, systemacy, consistency in acquiring knowledge and development of skills, individualization, individual work of students while studying through the content of professionally oriented disciplines; and methodical principles: situations of studying process, intercultural domination of studying interactivity, priority of tasks and polyfunctionality of tasks, dialogue of cultures, co-studying of foreign language with foreign culture.
АКМЕОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
(2009) Заболотська, О. О.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
(2011) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotskaya, O. A.
Стаття присвячена аналізу певних тенденцій сучасної методики, таких як: І) впровадження міжкультурного підходу та вивчення інтернаціональної англійської мови в їх сполучанні Ї комунікативним підходом, 2) найновіші модифікації комунікативного підходу, 3) навчання мови через зміст спеціальності та 4) змішане навчання мови з опорою на Інтернет. Обговорюється вплив цих тенденцій на викладання англійської мови для спеціальних цілей у немовному ВНЗ. Статья посвящена анализу некоторых тенденций современной методики, таких как: I) внедрение межкультурного подхода и изучение интернационального английского языка в их сочетании с коммуникативным подходом, 2) новейшие модификации коммуникативною подхода, 3) обучение языку через содержание специальности и 4) смешанное обучение языку с опорой на Интернет. The article is devoted to the analysis of some of the latest trends in foreign language teaching, such as 1) the introduction of the intercultural approach and learning International English in their combination with the communicative approach: 2) the newest modifications of the communicative approach; 3) content—based language instruction and 4) blended Internet—assisted learning.
АКТУАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У НОВЕЛІ ДЖ.ГОЛСУОРСІ «ЦВІТ ЯБЛУНІ»
(2018) Заболотська, О. О.; Zabolotska, О.
У статті розглядається концепт як вербальне і ментальне утворення, його типологія за класифікацією А.М.Приходька, визначається з різних наукових підходів сутність концепту, подається його розуміння за О.С.Кубряковою як оперативно-змістової одиниці пам`яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці; розкривається сутність концепту СМЕРТЬ, імплікованого в метафоричних концептуальних схемах лексичними одиницями. У новелі Дж.Голсуорсі «Цвіт яблуні» метафоричні концептуальні схеми СМЕРТЬ – ЦЕ НЕЩАСНЕ КОХАННЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ РОЗПЛАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ПРИНЕСЕННЯ СЕБЕ В ЖЕРТВУ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ГОРЕ, СМЕРТЬ – ЦЕ КАЯТТЯ розкривають імпліцитний смисл концептy СМЕРТЬ. В статье рассматривается концепт как вербальний и ментальний конструкт, его типология согласно клаcсификации А.Н.Приходько, определяется с разных научных подходов сущность концепта, дается его определение за О.С.Кубряковой; расскрывается смысл логико-теософского концепта СМЕРТЬ, импликованого в метафорических концептуальных схемах лексическими единицами разного уровня: СМЕРТЬ – ЦЕ НЕЩАСНЕ КОХАННЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ РОЗПЛАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ПРИНЕСЕННЯ СЕБЕ В ЖЕРТВУ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ГОРЕ, СМЕРТЬ – ЦЕ КАЯТТЯ. This article deals with concept as verbal and mental construct, its typology according to A. N. Prikhodko classification, the essence of the notion concept from different scientific approaches is defined in this article, according to E.S.Kubrayakova point of view, the essence of logico-philosofical concept of DEATH which is actualized in conceptual metaphoric schemas by nominative units of different levels. Interpretative and contextual analysis of the novel John Galsworthy “The Apple Tree” give possibility to understand literary concept of DEATH in conceptual metaphoric schemas DEATH IS GRIEVE, DEATH IS WORSHIP, DEATH IS RELIASE, DEATH IS EMPTINESS, DEATH IS REMORSE.
АКТУАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У НОВЕЛІ ДЖ.ГОЛСУОРСІ «ЦВІТ ЯБЛУНІ»
(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotska, O. O.
У статті розглядається концепт як вербальне і ментальне утворення, його типологія за класифікацією А.М.Приходька, визначається з різних наукових підходів сутність концепту, подається його розуміння за О.С.Кубряковою як оперативно-змістової одиниці пам`яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці; розкривається сутність концепту СМЕРТЬ, імплікованого в метафоричних концептуальних схемах лексичними одиницями. У новелі Дж.Голсуорсі «Цвіт яблуні» метафоричні концептуальні схеми СМЕРТЬ – ЦЕ НЕЩАСНЕ КОХАННЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ РОЗПЛАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ПРИНЕСЕННЯ СЕБЕ В ЖЕРТВУ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ГОРЕ, СМЕРТЬ – ЦЕ КАЯТТЯ розкривають імпліцитний смисл концептy СМЕРТЬ. В статье рассматривается концепт как вербальний и ментальний конструкт, его типология согласно клаcсификации А.Н.Приходько, определяется с разных научных подходов сущность концепта, дается его определение за О.С.Кубряковой; расскрывается смысл логико-теософского концепта СМЕРТЬ, импликованого в метафорических концептуальных схемах лексическими единицами разного уровня: СМЕРТЬ – ЦЕ НЕЩАСНЕ КОХАННЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ РОЗПЛАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ПРИНЕСЕННЯ СЕБЕ В ЖЕРТВУ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТА, СМЕРТЬ – ЦЕ ГОРЕ, СМЕРТЬ – ЦЕ КАЯТТЯ. This article deals with concept as verbal and mental construct, its typology according to A. N. Prikhodko classification, the essence of the notion concept from different scientific approaches is defined in this article, according to E.S.Kubrayakova point of view, the essence of logico-philosofical concept of DEATH which is actualized in conceptual metaphoric schemas by nominative units of different levels. Interpretative and contextual analysis of the novel John Galsworthy “The Apple Tree” give possibility to understand literary concept of DEATH in conceptual metaphoric schemas DEATH IS GRIEVE, DEATH IS WORSHIP, DEATH IS RELIASE, DEATH IS EMPTINESS, DEATH IS REMORSE.
АЛЮЗІЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(2011) Заболотська, О. О.
Стаття розглядає актуальну і мало досліджену проблему сучасної лінгвістики – функціонування алюзії у художньому тексті з позицій когнітивної лінгвістики.This article observes an actual problem of modern linguistics – allusions’ functions in artistic texts from the point of view of cognitive linguistics.
АЛЮЗІЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКИХ ІНТЕНЦІЙ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
(2013) Заболотська, О. О.
Стаття присвячена дослідженню авторських інтенцій у художньому тексті з позицій комунікативно-прагматичного підходу і засобів їх відображення, зокрема алюзії, концептуальної метафори. This article deels with author’s intensions in a literary text from the positon of communicative and pragmatic approach and means of their realization, among which there are allusion and conceptual metaphor.
ВЕРБАЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ РИС НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
(2021) Заболотська, О. О.
У статті висвітлюється актуальна проблема збереження культурної самобутності окремих етнічних спільнот, їхньої національної ідентичності, що формується, змінюється та актуалізується завдяки мові, яка є універсальним засобом самоусвідомлення та ідентифікації людей. На матеріалі роману Дж. Харріс «П’ять половинок апельсина» доведено, що реалії за своєю природою пов’язані з фоновою інформацією, яка охоплює різні елементи духовної та матеріальної культури народу і наповнює концептуальним змістом певні мовні реалії, зумовлюючи її соціально- культурне значення та значимість. Послуговуючись доробками сучасних науковців, визначено, що реалії можуть бути об’єднані за денотативною ознакою (тобто визначенням предмету чи факту), за лінгвістичною природою (слово, словосполучення, фразео- логізм), за приналежністю до лексико-семантичної групи, за часовою ознакою (сучасні, історичні), за локальною ознакою (національні, локальні, мікролокальні, регіональні, інтернаціональні), за семантикою (смисловий зміст культуронімів). У творі міститься достатньо посилань на реальні містечка та географічні об’єкти, назви країн. Екстрополюючи семантичні класифікації реалій В. Виноградова, А. Ермагамбетової, С. Влахова та С. Флоріна на площину досліджуваного твору, виокремлено денотативні реалії, які позначають предмети побуту, звичаї, тра- диції, явища мистецтва та суспільного життя і сприяють залученню читача до специфічних французьких звичаїв, ритуалів та традицій. Тематично виявлені реалії поділені на такі групи: «їжа», «одяг», «гроші». У тканині твору проаналізовані реалії сприяють формуванню мовної картини світу за національною ідентифікацією героїні твору, зануренню у колорит французької культури тих часів. Національно марковані одиниці у творі виступають індикаторами культурних особливостей конкретної націо- нальної спільноти, що допомагає відобразити їх культурну своєрідність. Аналіз мовного матеріалу вказує на наяв- ність у творі денотативних ономастичних реалій. До групи ономастичних реалій належать антропоніми та топоніми. Представниками таких реалій у тексті є діячі культури та мистецтв, літературні герої, спортсмени. This article deals with the actual problem of preserving national identity of some ethnic groups, which is formed, changed and actualized by means of a language as a universal means of self-awareness and people identification. The analysis of Harrison’s novel “Five quarters of the orange” has proved, that realities in their nature are connected with background information, which combines different elements of spiritual and material culture of people and give conceptual content to any language reality, determining its socio-cultural value and significance. Following scientific researchers of modern scholars we has defined that realities can be combined according to denota- tive features (those defining object or fact), to lingual features (word, word-combinations, phraseological units), according to their belonging to different lexico-semantic groups, to the temporal criterion (modern, historical), to location (national, local, micro-local, regional, international), to semantics (semantic content of cultural names). The novel contains a lot of references to real places, locations, geographical objects, country names. Taking into account the semantic classifications of realities proposed by V.Vinogradov, A.Ermagambetova, S. Vlakhov and S. Florin, in the analyzed novel denotative realities have been singled out, which present everyday objects, customs, traditions, phenomena of art and social life and help to attract readers to French rituals and traditions. Thematically realities are subdivided into such groups: “Food”, “Clothes”, “Money”. In the content plane of the novel given realities help to form lan- guage picture of the world considering main heroine’s national identity, immersing into French culture specificity of that times. Nationally marked nominations serve in the novel as indicators of cultural peculiarities of a particular national com- munity, which help to express their cultural identity. In the process of text analysis denotative onomastic realities have been singled out. They are represented by anthroponyms and toponyms. In the text they are marked with: personas of art and culture, literature heroes and sportsmen.
ВЕРБАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У ТВОРАХ АНГЛОМОВНИХ ПИСЬМЕННИКІВ
(2018) Заболотська, О. О.
У статті розглядається концепт як вербальне і ментальне утворення, його типологія за класифікацією А. М. Приходька, визначається з різних наукових підходів (онтологічного, логічного, етнокультурологічного, психолінгвістичного, семантико-когнітивного) сутність концепту, подається його розуміння за О.С.Кубряковою як оперативно-змістової одиниці пам`яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці; розкривається сутність концепту СМЕРТЬ, імплікованого в метафоричних концептуальних схемах лексичними одиницями. У романі С.Моема «Розмальована вуаль» концепт СМЕРТЬ вербалізовано номінативними одиницями, які лежать в основі метафоричних схем: СМЕРТЬ – ЦЕ ХВОРОБА, СМЕРТЬ – ЦЕ ЖЕРТОВНІСТЬ, СМЕРТЬ – ЦЕ ГОРЕ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВИКОНАННЯ ОБОВЯЗКУ, СМЕРТЬ – ЦЕ СПУСТОШЕННЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ ВІЧНЕ ЖИТТЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ ПОШТОВХ ДО ЗМІН. Інтерпретаційно-текстовий аналіз роману В. Вульф «Місіс Делоуей» дає можливість осмислити художній концепт СМЕРТЬ в концептуальних метафоричних схемах СМЕРТЬ – ЦЕ ВІЙНА, СМЕРТЬ – ЦЕ НАСИЛЬСТВО, СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТИ, СМЕРТЬ – ЦЕ ШЛЯХ ДО БОЖЕВІЛЛЯ, СМЕРТЬ – ЦЕ НЕПРИМИРЕННЯ ЗЛУ І НАСИЛЬСТВУ. В статье рассматривается концепт как вербальний и ментальний конструкт, его типология согласно клаcсификации А.Н.Приходько, определяется с разных научных подходов (онтологического, логического, етнокультурологичного, психолингвистического, семантико-когнитивного) сущность концепта, дается его определение за Е.С.Кубряковой; расскрывается смысл логико-теософского концепта СМЕРТЬ, импликованого в метафорических концептуальных схемах лексическими единицами разного уровня. В романе С.Моема «Узорный покров» концепт СМЕРТЬ вербализуется номинативными единицами, которые лежат в основе метафорических схем: СМЕРТЬ – БОЛЕЗНЬ, СМЕРТЬ – ЖЕРТВЕННОСТЬ, СМЕРТЬ – ГОРЕ, СМЕРТЬ – ВЫПОЛНЕНИЕ ДОЛГА, СМЕРТЬ – ОПУСТОШЕНИЕ, СМЕРТЬ – ВЕЧНАЯ ЖИЗНЬ, СМЕРТЬ – НАЧАЛО ПЕРЕМЕН. Интерпретационно-текстовый анализ романа В. Вульф «Мисис Делоуэй» дает возможность осмыслить художественный концепт СМЕРТЬ в концептуальных метафорических схемах СМЕРТЬ – ВОЙНА, СМЕРТЬ – НАСИЛЕЕ, СМЕРТЬ – ПОТЕРИ, СМЕРТЬ – ПУТЬ К БЕЗУМИЮ, СМЕРТЬ – НЕПРИМИРЕНИЕ ЗЛУ И НАСИЛЬСТВУ. This article deals with concept as verbal and mental construct, its typology according to A. N. Prikhodko classification, the essence of the notion concept from different scientific approaches (ontological, logical, ethno cultural, psycholinguistic, semantic and cognitive) is defined in this article, according to E. S. Kubrayakova point of view, the essence of logico-philosofical concept of DEATH which is actualized in conceptual metaphoric schemas by nominative units of different levels. In the novel “The painted veil” by S. Maugham the concept of death is verbalized by nominative units (died, grieve, death in my heart and fear, release, determined to save, infected, experimenting on himself, bacteriologist, he's moved by compassion for all these dying Chinamen, death, end of all things, life everlasting), which help to construct metaphoric conceptual schemas: DEATH IS GRIEVE, DEATH IS WORSHIP, DEATH IS DESEASE, DEATH IS RELIASE, DEATH IS DUTY, DEATH IS EMPTINESS, DEATH IS LIFE EVERLASTING, DEATH IS CHANGES. Interpretative and contextual analysis of the novel W. Woolf “Mrs. Delloway” give possibility to understand literary concept of DEATH in conceptual metaphoric schemas DEATH IS WAR, DEATH IS LOSSES, DEATH IS WAY TO BE MAD, DEATH IS ATTEMPT TO COMMUNICATE, which are verbalized by nominative unites: war, death, horror, flame, block the way, defiance, an attempt to communicate; closeness drew apart; rapture faded, one was alone, an embrace in death.
Власні назви
(2018) Заболотська, О. О.
ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОРСЬКИХ ІНТЕНЦІЙ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ
(2018) Заболотська, О. О.
ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ
(2008) Заболотська, О. О.
ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ IМПЛIЦИТНОСТI У ХУДОЖНЬОМУ ПРОЗОВОМУ ТА ВIРШОВАНОМУ ТЕКСТI: КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ
(2015) Заболотська, О. О.
У статті висвітлюється тотожність і розбіжність у засобах реалізації імпліцитності в прозових та поетичних художніх текстах на різних рівнях, зокрема: графічність, займенники, питальні речення, імперативні конструкції, слова-символи як специфічні маркери вираження імпліцитності у віршованих текстах та концепти, архесимволи, символи, заголовок як актуалізатори цього феномена у художніх текстах різних жанрів
ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПСИХОНАРАТИВУ У РОМАНІ ДЕНІЕЛА КІЗА “THE MINDS OF BILLY MILLIGAN”
(2020) Заболотська, О. О.; Заболотська, О. В.; Zabolotska, О. О.; Zabolotska, O. V.
У статті розглянуто поняття психонаративу як наративної техніки, що спрямовується на зображення внутрішнього світу персонажа тексту, його психологічного стану у певних психологізованих контекстах за допомогою емоційно маркованих лексичних одиниць; доведено, що для характеристики художніх персонажів роману “The Minds of Billy Milligan” Д. Кіз застосовує засоби прямої лексико-семантичної номінації психологічного стану художнього персонажу, а саме лексичні засоби, що називають емоції і лексичні засоби, що виражають емоції худож- нього персонажу. Охарактеризовано персонажі за критерієм бажаності, та згідно з кількісним аналізом найчас- тотнішим для характеристики «бажаних» особистостей є застосування ад’єктивних вербалізаторів, що ста- новлять 41% від загальної кількості. У разі з «небажаними» персонажами превалюючим є використання дієслівних вербалізаторів (51%), менш чисельним є застосування дієслівних (25%) і адвербіальних (22%) вербалізаторів для «бажаних» персонажів та ад’єктивних (25%) і субстантивних вербалізаторів (19%) для «небажаних» особисто- стей, найменшу ж частку від загальної суми відсотків становлять субстантивні (12%), адвербіальні (5%) верба- лізатори психологічного стану художнього персонажу. Виокремлено авторську, персонажну і комплексну пряму лексико-семантичну номінацію психологічного стану художнього персонажу, де превалює використання автор- ської прямої номінації, де психологічний стaн художнього персонaжу позначено мовою сaмого aвторa (письмен- никa), який описує емоції художніх персонaжів aбо коментує їх: загалом «бажані» особистості характеризуються станом наляканості та депресивності (хоча іноді вони й відчувають почуття радості), «небажані» персонажі відрізняються неприхованою агресією та психічною неврівноваженістю. Визначено лексико-семантичні, синтаксичні і графічні засоби виразності і стилістичні прийоми для здійснення непрямої стилістичної номінації психологічного стану художніх персонажів, серед яких – вульгаризми, метафори, епітети, порівняння, гіперболи, окличні речення, замовчування, повтори, емфатичні конструкції, парцеляція, графон і капіталізація, які дуже часто засто- совуються у комплексі, що посилює вплив висловлювань на читача. Доведено, що за допомогою подібних засобів виразності та стилістичних прийомів автор не лише інтенсифікує психологічний стан художнього персонажу, але й допомагає відтворити живу розмову (як у разі з використанням графону, замовчування та парцеляції). In this article, the psychonarative is defined as a narrative technic, that can directly depict the image of inner characters in a literary text, their psychological state in the psychologically contexts due to emotionaly-marked lexical units; it is proved that for the characteristics of personages in the novel “The Minds of Billy Milligan” D. Kiz uses the means of direct lexical-semantic nomination of the psychological state of the artistic characters, namely, lexical means, which refer to emotions and lexical means expressing the emotions of an artistic character. The personages are characterized according to the desirability criterion, the quantitative analysis defined, the most frequent means used for the characterization of “desirable” individuals: adjective verbalizers that make up 41% of the total quantity, in the case of “undesirable” characters the use of verbal verbalizers (51%) predominates, the use of verbal (25%) and adverbial (22%) verbalizers for desirable characters, and adjective (25%) and substantive verbalizers are less numerous (19%) for “undesirable” individuals, the smallest part of the total percentage are substantive (12%), adverbial (5%) verbalizers of the psychological state of the characters; the author’s, character and complex direct lexical-semantic nomination are singled out for the psychological state of the artistic character, where the use of the author’s direct nomination is prevalent, where the psychological aspects of artistic personalities are denoted by the language of one’s author (writer) who describes the emotions of artistic personalities or commented on them: in general, “desirable” individuals are characterized by a state of frightenedness and depression (although sometimes they feel joy), “undesirable” characters are distinguished by undisguised aggression and mental imbalance; lexical-semantic, syntactic and graphic means of expressiveness and stylistic techniques for the implementation of an indirect stylistic nomination of the psychological state of artistic characters are used.
ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОРСЬКИХ ІНТЕНЦІЙ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ
(2018) Заболотська, О. О.