Browsing by Author "Завацький, В."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    A Research of Post-Traumatic Stress and Adaptation Disorders of Servicemen after Being in a Combat Situation at the Hospitalization Stage
    (2020) Shevchenko, R.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Stynska, V.; Babiak, O.; Zavatskyi, V.; Шевченко, Р.; Грись, А.; Павлюк, М.; Стинська, В.; Бабяк, О.; Завацький, В.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
    The purpose of the article is to study the characteristics of the psychophysiological state of servicemen with post-traumatic stress disorders (PTSD) and adaptation disorders (AD) after being in combat conditions. The research was implemented at the hospitalization stage, a comparative characteristic of the level of reactive and personal anxiety of the studied, according to the autonomic, sensorimotor, affective and ideator registers, was carried out. Methods used: observation, conversation, the questionnaire “Scale of self-assessment of reactive (situational) and personal anxiety (“SSRPA”) (Spielberger, 1983; adapted by Hanin, 1983). According to the received results, in the group of servicemen with PTSD: in the affective register – complaints of a feeling of sadness, experiencing a state of melancholy, obsessive memories of experienced events; in the ideator register – a state of confusion. In the group of military personnel with AD: in the affective register – unmotivated anxiety, periods of intolerance towards oneself, irritability, difficulties in self-control. A study of the level of reactive and personal anxiety of the studied confirmed the presence of a more pronounced pathogenic picture of servicemen with adaptation disorders. El objetivo del artículo es estudiar las características del estado psicofisiológico del personal militar con trastornos postraumáticos de estrés (TPE) y trastornos de adaptación (TA) después de haber estado en las condiciones de combate. El estudio fue realizado en la etapa de hospitalización, se hizo la comparación del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados según los registros siguientes: vegetativo, sensoriomotora, afectivo e ideador. Los métodos utilizados son la observación, la conversación con los investigados, la metodología "Escala de autoevaluación de ansiedad reactiva (situacional) y personal" ("EAARP") (Spielberger, 1983; adaptación Hanin, 1983). Según los resultados obtenidos, en el registro afectivo el grupo de militares con TPE se quejaba del sentimiento de tristeza, sentía melancolía y tenía recuerdos obsesivos de los acontecimientos pasados; en el registro ideador se trataba del estado de confusión. El grupo de personal militar con TA en el registro afectivo se caracterizaba por la ansiedad sin motivo, períodos de intolerancia hacia sí mismo, irritabilidad, dificultades con autocontrol. El estudio del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados confirmó que el personal militar con trastornos de adaptación tiene un cuadro patógeno más manifiesto. Мета статті полягає у вивченні особливостей психофізіологічного стану військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР) та порушеннями адаптації (РА) після перебування в бойових умовах. Дослідження проведено на етапі госпіталізації, здійснено порівняльну характеристику рівня реактивної та особистісної тривожності досліджених, відповідно до вегетативного, сенсомоторного, афективного та ідеаторного регістрів. Використані методи: спостереження, бесіда з досліджуваними, методика “Шкала самооцінки реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності” (“ШСРЛТ”) (Spielberger, 1983; адаптація Ханін, 1983). Відповідно до отриманих результатів, у групах військовослужбовців з ПТРС: в дійовому реєстрі – жалоби на відчуття туги, переживання стану журби, нав’язливі спогади пережитих подій; в ідеаторному реєстрі – стан розгубленості. У групах військовослужбовців з РА: в діючому реєстрі – немотивована тривожність, періоди нетерплячості до себе, роздратування, труднощі в самоконтролі. Вивчення рівня реактивної та особистісної тривоги досліджуваних, підтверджує наявність більш вираженої патогенної картини у військовослужбовців з розладами адаптації.
  • No Thumbnail Available
    Item
    OPERATIONALIZATION OF TEMPORALITY OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF SOCIONOMICS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
    (2023) Завацька, Н.; Петренко, М.; Завацький, В.; Жигаренко, І.; Zavatskа, N.; Petrenko, M.; Zavatskyi, V.; Zhyharenko, I.
    Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах. The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities.