Browsing by Author "Казібекова, В. Ф."

Now showing 1 - 20 of 29

DEVELOPMENT OF STUDENTS’ SELF-CONSCIOUSNESS BY THE MEANS OF UKRAINIAN LITERATURE
(2019) Kazibekova, V. F.; Samkova, O. M.; Казібекова, В. Ф.; Cамкова, О. М.; Казибекова, В. Ф.; Самкова, О. Н.
«Development of Student' Self-Consciousness by the means of Ukrainian Literature». The article describes the educational formative experiment, aimed at development of students’ national selfconsciousness by the means of active acquirement by them of material and mental national culture, and analyses its results. The performed educational experiment and the following statistical analysis of its results have presented a strong case that highly developed national self-consciousness of the group of students – Ukrainian philologists, and the increase of self-consciousness level in the experimental groups are conditioned by the influence of the interactive, problem searching, audible educational and reconstructive, deeply psychological, and cathartic learning in the Ukrainian literature and other subjects within the academic course of Ukrainian studies. The increased in volume and deepened learning of Ukrainian literature, language and other subjects within the academic course of Ukrainian studies, the strengthening of the national orientation of the academic courses in pedagogy, psychology, cultural studies, special educational courses and educational work influence greatly on an individual’s emotional and sensitive sphere, and through it on their intellectual and morally-valuable spheres, which effectively contributes to the development of students’ national self-consciousness and civic consciousness, even those students, who are the representatives of other ethnic societies. Сьогодні для України розвиток духовності є особливо актуальним. Система цінностей може слугувати успішному вихованню особистості громадянина за умови, коли виховний процес здійснюватиметься в національному руслі. Передусім це передбачає формування у молодого покоління духовності в контексті національної свідомості і самосвідомості. Серед складових національної школи найчастіше зазначають мову, історію, вірування, фольклор, мистецтво, традиції і звичаї, символіку, прикмети. Найбільшою мірою усі ці складові відображаються в літературі, яку можна вважати універсальним просторовочасовим видом мистецтва. Така універсальність створюється за допомогою мови – мова здатна передати тимчасові, просторові, кольорові, рельєфні і всілякі інші особливості предметів і явищ. Саме література здатна наймогутніше впливати на розвиток духовності і національної самосвідомості людини. Формувальний експеримент здійснювався з метою експериментальної перевірки ефективності художньо-естетичного, ідейноемоційного впливу творів української літератури і дисциплін українознавчого циклу на національні почуття, думки, цінності, ідеали і тим самим на розвиток національної самосвідомості студентів. Проведений формувальний експеримент і подальша математико-статистична обробка отриманих результатів переконливо довели, що збільшення об'єму і глибини вивчення української літератури, мови і інших дисциплін українознавчого циклу, посилення національної орієнтації курсів педагогіки, психології, культурології, учбових спецкурсів і виховної роботи впливають на емоційночуттєву, а через них на розумову і моральноціннісну сфери особистості, що ефективно сприяє розвитку національної самосвідомості у студентів. Сегодня для Украины развитие духовности является особенно актуальным. Система ценностей может служить успешному воспитанию личности гражданина при условии, когда воспитательный процесс будет осуществляться в национальном русле. Прежде всего это предусматривает формирование у молодого поколения духовности в контексте национального сознания и самосознания. Среди составляющих национальной школы чаще всего называют язык, историю, верования, фольклор, искусство, традиции и обычаи, символику, приметы. В наибольшей степени все эти составляющие отображаются в литературе, которую можно считать универсальным пространственно-временным видом искусства. Такая универсальность создается посредством языка – язык способен передать временные, пространственные, цветные, рельефные и всевозможные другие особенности предметов и явлений. Именно литература способна наиболее мощно влиять на развитие ховности и национального самосознания человека. Формирующий эксперимент осуществлялся с целью экспериментальной проверки эффективности художественно-эстетического, идейно-эмоционального влияния произведений украинской литературы и дисциплин украиноведческого цикла на национальные чувства, мысли, ценности, идеалы и тем самым на развитие национального самосознания студентов. Проведенный формирующий эксперимент и последующая математикостатистическая обработка полученных результатов убедительно доказали, что увеличение объема и глубина изучения украинской литературы, языка и других дисциплин украиноведческого цикла, усиление национальной ориентации курсов педагогики, психологии, культурологии, учебных спецкурсов и воспитательной работы влияют на эмоциональночувственную, а через них на умственную и нравственно-ценностную сферы личности, чем эффективно содействуют развитию национального самосознания у студентов.
ESTUDIO EMPÍRICO DE LA TIPOLOGÍA DE EXPECTATIVAS SOCIALES DEL INDIVIDUO
(2021) Popovych, I. S.; Chervinskyi, A.; Kazibekova, V.; Chervinska, I.; Machynska, N.; Попович, І. С.; Червінський, А. І.; Казібекова, В. Ф.; Червінська, І. Б.; Мачинська, Н. І.
El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo. The purpose of a research is to determine the psychological content parameters and properties of social expectations of the personality; research of types of social expectations by the method of cluster analysis; outlining the socio-psychological content of the studied phenomenon. The levels of social expectations of the personality are determined. The prevailing properties of expectations in the current situation of educational and professional activity are established. The clustering of the researched data set is methodologically substantiated and implemented. Research methods: content analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis, cluster analysis by k-means. The structure of types of the person’s social expectations is given. The key in this structure is the actively meaningful type (n=34; 43.55%) of social expectations. The received results are important socio-psychological knowledge that makes a scientific contribution to the researched phenomenon. We believe that the implementation of the received knowledge in practice will contribute to the effective organization of work in various spheres of human activity. The received knowledge is of scientific value for all who research the psychological patterns of social expectations of the personality. Метою дослідження є визначення психологічних змістових параметрів і властивостей соціальних очікувань особистості; дослідження типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу; окреслення соціально-психологічного змісту досліджуваного феномену. Визначено рівні соціальних очікувань особистості. Встановлено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань особистості. Ключовими у цій структурі є активноосмислений тип (n=34; 43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати є важливими соціально-психологічними знаннями, які вносять науковий вклад в досліджуваний феномен. Вважаємо, що застосування отриманих знань на практиці сприятиме ефективній організації роботи у різних сферах діяльності людини. Отримані знання представляють наукову цінність для всіх, хто досліджує психологічні закономірності соціальних очікувань особистості.
FEATURES OF USING COPING STRATEGIES IN STUDENTS WITH DIFFERENT LEVELS OF PROCRASTINATION
(2021) Ruzhentseva, A. V.; Kazibekova, V. F.; Казібекова, В. Ф.
INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL IDENTITY CRISIS OF LABOR MIGRANTS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Chervinska, I.; Kazibekova, V.; Bokshan, H.; Yakovleva, S.; Zaverukha, O.; Блинова, О. Є.; Червінська, І. Б.; Казібекова, В. Ф.; Бокшань, Г. І.; Яковлева, С. Д.; Заверуха, О. Я.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to examine social and psychological manifestations of professional identity crisis of labor emigrants. The methodological foundations are scientific approaches to determining an individual’s social and personal identity; the statement about labor migration as a manifestation of an individual’s social mobility; the social and psychological concept of labor migration, determined by identity crisis of individuals in the major areas of their self-realization – personal, professional and family relationships. The study establishes that changes in professional identity of emigrants occur during the period of being in different social and cultural conditions; transition from identity crisis towards mature identity or mainly towards diffuse identity is less common. The research discovers that if a respondent’s (labor migrant’s) profession mastered in an educational institution in Ukraine corresponds to the character of work and the area of activity in the country of employment, it causes the development of mature professional identity. We maintain that professional identity is simultaneously a condition and consequence of successful professional self-realization of a labor emigrant in a different social environment. Метою дослідження є вивчення соціально-психологічних проявів кризи професійної ідентичності трудових емігрантів. Методологію дослідження склали наукові підходи до визначення соціальної та особистісної ідентичності людини; положення про трудову міграцію як прояв соціальної мобільності особистості; соціально-психологічна концепція трудової міграції, яка детермінується кризою ідентичності людини в основних сферах її самоздійснення – особистісній, професійній, сімейній. Встановлено, що в емігрантів у період перебування в інших соціальних та культурних умовах відбуваються зміни у професійній ідентичності; спостерігається меншою мірою перехід від кризи ідентичності у напрямку досягнутої зрілої ідентичності або переважно у напрямку дифузної ідентичності. З’ясовано, якщо професія респондента (трудового емігранта), яку він отримав у закладі освіти в Україні, відповідає змісту праці та галузі діяльності у країні працевлаштування, це є детермінантою становлення зрілої професійної ідентичності. Констатовано, що професійна ідентичність є водночас умовою та наслідком успішної професійної самореалізації трудового емігранта в іншому соціальному просторі.
БУЛІНГ ЯК ЗАГРОЗА ПСИХОЛОГІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ОСОБИСТОСТІ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(2020) Грищенко, Ю. І.; Казібекова, В. Ф.
ВПЛИВ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В СІМ’Ї НА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
(2017) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНИХ І ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ВПРОДОВЖ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2021) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
Метою статті є аналіз даних емпіричного дослідження динаміки професійних і життєвих цінностей студентів впродовж навчання у закладі вищої освіти (ЗВО). Основні завдання пов’язані з пошуком детермінант, що зумовлюють динаміку і відмінності у професійних і життєвих цінностях сучасного студентства від першого до четвертого курсу. Методи дослідження: загальнонаукові методи дослідження: аналіз наукової періодичної і монографічної літератури, систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних; психодіагностичні методики. Результати. З’ясовано, що у визначенні поняття «цінність» немає єдиної думки; це поняття охоплює культурну, суспільну, та особистісну значущість явищ і фактів навколишньої дійсності. Комплекс цінностей детермінує змістову складову спрямованості особистості і виступає основою її ставлення до реального світу, до навколишніх, до самої себе. Результати емпіричного дослідження виявили відмінності у професійно-життєвих ціннісних орієнтаціях та мотиваційній сфері студентів-психологів та студентів-математиків, які полягають у наступному: як значущі у цінностях та доступності студентів-психологів першого курсу переважають: кохання (духовна і фізична близькість з коханою людиною), впевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч, різних сумнівів), свобода як автономність у вчинках і діях, добробут, щасливе сімейне життя. Що стосується студентів-психологів четвертого курсу, то у них домінує: активне, діяльне життя, пізнання (перспектива розширення діапазону освіти, кругозору, загальної культури, та інтелектуальний розвиток), а також впевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч) та свобода як незалежність у вчинках і діях. Значущими цінностями та доступними для студентів-математиків першого курсу виявилися: цікава робота, краса природи та мистецтва, кохання, матеріально-забезпечене життя та свобода як незалежність в діях. У студентів-математиків четвертого курсу домінують активне, діяльне життя, впевненість та свобода як незалежність у вчинках і діях. Висновки. З’ясовано, що у професійних та життєвих цінностях студентів-психологів та студентів-математиків існують відмінності. Визначено їх зумовленість різними рівнями і змістом професійних знань і умінь, якими оволодівають студенти під час навчання у закладі вищої освіти, віковими особливостями, рівнем професійної підготовки та специфікою професійної спрямованості. The article’s objective is to analyze the data of an empirical study of the dynamics of students’ professional and life values during their tuition at a higher education institution (HEI). The main tasks are related to the search for determinants that determine the dynamics and differences in professional and life values of modern students from the first to the fourth year. Methods: general scientific research methods: analysis of scientific periodicals and monographs, systematization of scientific sources, comparison and generalization of data, as well as psychodiagnostic methods. Results. There is no consensus in the definition of "value". This concept covers the cultural, social and personal significance of the phenomena and facts of the surrounding reality. The set of values determines the semantic component of the orientation of the individual and is the basis of his attitude to the real world, to others, to himself. The results of the empirical study revealed differences in professional and life value orientations and motivational sphere of students-psychologists and students-mathematicians, which are as follows: - as significant in the values and accessibility of first-year psychology students prevails: love (spiritual and physical intimacy with a loved one), self-confidence (absence of internal contradictions, various doubts), freedom as autonomy in actions and deeds, well-being, happy family life. As for fourth-year psychology students, they are dominated by: active life, cognition (the prospect of expanding the range education, outlook, general culture, and intellectual development), as well as self-confidence (absence of internal contradictions) and freedom as independence in actions and deeds; - significant values and accessibility for first-year mathematics students were: interesting work, the beauty of nature and art, love, materially secure life and freedom as independence in actions. Fourth-year mathematics students are dominated by active life, confidence and freedom as independence in deeds and actions. Conclusions. There are differences in the professional and life values of psychology students and mathematics students. We believe that they are stipulated to the different levels and content of professional knowledge and skills that students acquire while studying in a higher education institution, age characteristics, level of professional training and specifics of professional orientation.
ДИНАМІКА ЦІННОСТІ МАТЕРИНСТВА У ЖІНОК
(2016) Казібекова, В. Ф.; Казибекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
У статті викладені результати дослідження динаміки цінності материнства у студенток, вагітних жінок, які очікують на первістка, та жінок-матерів. Визначено, що зростає усвідомлення змісту ролі і функцій матері, а також цінності материнства для жінки від першої (студентки) до третьої (жінки-мами) групи. З’ясовано, що спостерігається зміщення акценту значущості з професійної реалізації (у студенток) на індивідуально-особистісну реалізацію (у жінок-матерів). Доведено, що всі цінності, установки і реакції, які стосуються виховання дитини, забезпечення надійних і сприятливих для її розвитку умов, сприймаються як більш важливі і оцінюються вище жінками-матерями. В статье изложены результаты исследования динамики ценности материнства у студенток, беременных женщин, ожидающих первенца, и женщин-матерей. Определено, что возрастает осознание содержания роли и функций матери, а также ценности материнства для женщины от первой(студентки) к третьей (женщины-мамы) группе. Выяснено, что наблюдается смещение акцента значимости с профессиональной реализации (у студенток) на индивидуально-личностную реализацию (у женщин-матерей). Доказано, что все ценности, установки и реакции, касающиеся воспитания ребёнка, обеспечения надёжных и благоприятных для его развития условий, воспринимаются как более важные и оцениваются выше женщинами-матерями. Results of research of the dynamics of the value of motherhood at students, pregnant women awaiting first child, and women-mothers described in the article. It was determined that the awareness of the role of the content and functions of the mother, as well as the value of motherhood for a woman from the first (student) to the third (women-mothers) group is increases. It was found that there is focus bias in emphasis from the importance of professional development (at students) to the implementation of the individual personality realization (at women-mothers). It is proved that women perceive all the values, attitudes and reactions associated with raising a child with providing reliable and favorable conditions for its development as a more important and more valuable.
ДУХОВНЫЕ ФЕНОМЕНЫ НАЦИИ: НАЦИОНАЛЬНЫЙ ХАРАКТЕР
(2021) Казибекова, В. Ф.; Блинова, Е. Е.; Казібекова, В. Ф.; Блинова, О. Є.
В статье рассматривается становление понятия «национальный характер» в различных этнопсихологических и политико-психологических концепциях от античных времен до наших дней, а также его философско-психологическое содержание в современной психологии. Специальное внимание уделяется анализу черт национального характера украинского народа в научных работах представителей украинского зарубежья.
ЗАСВОЄННЯ ЗНАЧЕНЬ ШЛЯХОМ СКЛАДАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
(2021) Казібекова, В. Ф.
ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Олейник, Н. О.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.
Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.
ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Мойсеєнко, В. В.; Олейник, Н. О.; Попович, І. С.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.
Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.
КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ У ОСІБ СХИЛЬНИХ ДО ПРОКРАСТИНАЦІЇ
(2021) Руженцева, А. В.; Казібекова, В. Ф.
ОМАНА ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КАТЕГОРІЯ
(2014) Казібекова, В. Ф.
Філософія розглядає омани в межах теорії пізнання, психологія у контексті мислення. Стаття присвячена аналізу поняття омани як міждисциплінарної наукової категорії. Окреслене коло понять, які пов’язані з оманою. У сфері пізнання омани перегукуються з ілюзіями, помилками (у процесах сприйняття, мислення, уяви), брехнею, вірою тощо. Також омани можна розглядати як хибне розуміння й інтерпретацію інформації, як спотворене відображення дійсності. Philosophy considers deceptions within the confines of epistemology, psychology in the context of thinking. Deception as an interdisciplinary science category is analyzed in the article. Deceptions common with illusions in the sphere of knowledge, errors (in the process of perception, in thinking, imagination), lies, faith and more. Deceptions can be seen as a erroneous understanding and interpretation of information, as a distorted reflection of reality also.
ОМАНИ ОСОБИСТОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ
(2014) Казібекова, В. Ф.
Стаття присвячена аналізу філософсько-психологічного змісту поняття оман особистості. This article analyzes the philosophical and psychological content of the concept of the individual errors.
ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.
Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
(2017) Казібекова, В. Ф.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В РІЗНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ГРУПАХ
(2019) Казібекова, В. Ф.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
(2019) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
Мета: емпірично дослідити психологічні особливості сформованості комунікативної компетентності в різних професійних групах. Методи дослідження: теоретичні методи: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «комунікативної компетентності», емпіричні методи: «Опитувальник комунікативної компетентності» Е. Ф. Зеєра, Е. Е. Симанюк, «Комунікативні уміння» Л. Михельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха; методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Здійснено теоретичний аналіз підходів до проблеми формування комунікативної компетентності, успішності професійної діяльності, розглянуті складові комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність означає інтегральне, відносно стійке, цілісне утворення, яке виявляється через індивідуально-психологічні особливості поведінки, взаємодії та спілкування, зокрема сукупність знань, досвід, особистісні якості і здібності. Все це забезпечує ефективне виконання людиною комунікативних функцій. У дослідженні взяли участь курсанти четвертого курсу Одеського державного університету внутрішніх справ (30 осіб) та студенти-психологи четвертого курсу Херсонського державного університету (30 осіб). Середній вік досліджуваних – 22 роки. Склад вибірки за статтю ми не враховували. Висновки. Майбутні фахівці-психологи мають значуще більш розвинуту комунікативну компетентність, яка передбачає такі складові: соціально-комунікативну адаптивність (вони більш гнучкі в спілкуванні, уміють взаємодіяти з самими різними людьми, пристосовуватися до мінливих соціальних обставин), толерантність (більш терпимі до чужої думки, поглядів, звичок), фрустраційну толерантність (протистояння життєвим труднощам, саморегуляція емоційних станів), ніж майбутні фахівці поліції. Також випускники психологи є статистично значуще більш компетентними і менш агресивними в професійній взаємодії, ніж випускники курсанти. Purpose: The article’s objective is to investigate empirically the psychological peculiarities of the formation of communicative competence in different professional groups. Methods: theoretical methods: (analysis, synthesis, comparison, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of “communicative competence”, empirical methods: “Questionnaire of Communicative Competence” by E.F. Zeer, E.E. Simanyuk, "Communicative Skills" by L. Michelson in the adaptation of Y.Z. Hilbuh; methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. A theoretical analysis of approaches to the problem of communicative competence, success of professional activity has been made. Components of communicative competence have been considered. Communicative competence can be considered as an integral, relatively stable, holistic formation, manifested in the individual-psychological features of behavior and communication and includes a set of knowledge, experience, qualities, abilities of the individual, which allow to perform effectively communicative functions. The research has been attended by fourth-year cadets of the Odessa State University of Internal Affairs (30 people) and students psychologists of the fourth year of Kherson State University (30 people).The average age of the subjects was 22 years. We did not take into account sample composition by gender. Conclusions. Future psychologists have significantly more communicative competence than future police specialists. It includes the following components: social and communicative adaptability (they are more flexible in communication, able to interact with a variety of people, adapt to changing social circumstances), tolerance (more tolerant of others' thoughts, attitudes, habits), frustration tolerance (resistance to life difficulties, self-regulation of emotional states). Also, graduate psychologists are statistically significantly more competent and less aggressive in professional interaction than graduate cadets.