Browsing by Author "Каленчук, В. О."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 19 of 19
  • Thumbnail Image
    Item
    RELATIONSHIP BETWEEN CORPORATE CULTURE AND PSYCHOLOGICAL SAFETY OF TRAINING AND EDUCATIONAL SPACE FOR YOUNG FEMALE ATHLETES
    (2023) Kalenchuk, V. O.; Fedchuk, O. V.; Mykhaylyuk, V. P.; Каленчук, В. О.; Федчук, О. В.; Михайлюк, В. П.
    The purpose is to establish correlations between the ideas of young female athletes about corporate culture and psychological safety of training and educational space. The empirical research involved young female athletes (aged 15-17 years; M=16.12; SD=3.11), who trained and studied at a higher school of physical culture (Group I) (n=28; 60.87%) and representatives of this school who continued their sporting and educational-professional career at a higher educational institution (aged 18-21 years; M=19.56; SD=4.05), at the faculties of physical culture and sport and the faculty of psychology, history and sociology (Group II) (n=18; 39.13%). The sample consisted of young athletes who went in for such sports as: handball, volleyball and field and track. Methods: we applied valid methods tested in the sporting area of methodology which allowed determining three types of corporate culture and psychological content parameters of safety of training and educational space. The empirical data are presented through descriptive frequency characteristics. Statistical reliability coefficients – α-Cronbach, Spearman’s correlation (rs), Students’s t-test were used. Results. Different structures of the types of corporate culture of sports educational institutions were created and significant differences of a closed type (CT) (t=-2.42; р<.05) and an open type (OT) (t=2.48; р<.05) were found. It was established that an open type of corporate culture dominates in the respondents’ ideas: Group I (t=2.48; р<.05), Group II (t=2.17; р<.05). Correlations of ОТ with the content parameters of psychological safety were established. It was found out that such correlations are significant for young female athletes: a possibility to demonstrate initiative and activeness (rs=.283; p<.01), maintaining personal dignity (rs=.273; p<.01), a possibility to express their opinions (rs=.173; p<.05), respectful attitude (rs=.163; p<.05), emotional comfort (rs=.143; p<.05), relationships with trainers and teachers (rs=.133; p<.05), assistance in making their decisions (rs=-.113; p<.05), taking into consideration their personal problems and difficulties (rs=-.093; p<.05). The study substantiates that ОТ of corporate culture is desirable for young athletes since they can demonstrate initiative and activeness, maintain personal dignity, satisfy their demand for safe training and educational space, develop thoroughly and fulfill themselves as individuals in its dimensions. Conclusions. The obtained scientific facts should be operationalized into training and educational space of sports educational institutions. Метою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ ПРО КОРПОРАТИВНУ КУЛЬТУРУ УНІВЕРСИТЕТУ ТА ПСИХОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    (2020) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.
    Статтю присвячено аналізу феномену корпоративної культури університету з погляду студентів. Метою є встановлення взаємозв’язку між психологічною безпекою освітнього середовища та уявленнями студентів про корпоративну культуру університету. Методи. У дослідженні для діагностики уявлень студентів про корпоративну культуру університету застосовано типологію К. Камерона та Р. Куїнна OCAI, яку побудовано за двома вимірами: гнучкість, динамізм – стабільність, контроль; внутрішня інтеграція, єдність – зовнішня орієнтація, суперництво. Ці виміри утворюють чотири типи корпоративної культури: бюрократична, кланова, ринкова та адхократична. Для діагностики психологічної безпеки освітнього середовища застосовано опитувальник І. О. Баєвої, що вимірює значущі характеристики освітнього середовища та індекс задоволеності ними з боку суб’єктів освітнього процесу. Результати. Визначено, що загалом по групі досліджуваних студентів переважає ієрархічний тип корпоративної культури, це свідчить про низький рівень комунікації у студентській спільноті, поверхневі стосунки між студентами, сувору ієрархію та дисципліну. Показники кланової культури збільшуються у бажаному стані корпоративної культури університету порівняно із оцінками реального її стану, тобто студенти уявляють собі студентську спільноту у майбутньому як унікальну за своїми особливостями, підкреслюють, що стиль менеджменту має характеризуватися заохоченням командної роботи, узгодженості у прийнятті колективних рішень; підтримують взаємну довіру та відкритість. Висновки. Показано, що ступінь задоволеності характеристиками освітнього середовища університету у досліджуваній вибірці студентів є вище за середній, значущими характеристиками є взаємостосунки із викладачами та іншими студентами, поважне ставлення до студентів, збереження особистої гідності, можливість звернутися за допомогою. Встановлено взаємозв’язок між задоволеністю психологічною безпекою освітнього середовища та оцінками корпоративної культури університету з боку студентів, а саме, оцінка корпоративної культури як ієрархічної з жорсткими вимогами знижує почуття психологічної безпеки студентів; оцінки корпоративної культури як відкритої, демократичної, творчої підвищують показники психологічної безпеки. The article deals with the analysis of the phenomenon of the corporate culture of the university from the students' point of view. The aim is to establish the interconnection between the psychological safeness of the educational environment and the students' perceptions of the corporate culture of the university. Methods. In the study, to diagnose students' perceptions about the corporate culture of the university, the typology of K. Cameron and R. Quinn OCAI has been applied, which is built on two dimensions: flexibility, dynamism - stability, control; internal integration, unity - external orientation, competition. These dimensions form four types of corporate culture: bureaucratic, clan, market and adhocratic. To diagnose the psychological safeness of the educational environment, the questionnaire by I. O. Bayeva has been applied, which measures the significant characteristics of the educational environment and the index of satisfaction with them on the part of the educational process subjects. Results. It was determined that, in general, the hierarchical type of corporate culture prevails in the group of test students, this testifies a low level of communication among the student community, superficial relationships between students, strict hierarchy and discipline. The indicators of clan culture increase in the desired state of the university’s corporate culture compared to the assessments of its real state, that is, the students imagine the student community in the future as unique by its characteristics, emphasize that the style of management should be characterized by the encouragement of teamwork, coherence in collective decision making; maintain mutual trust and frankness. Conclusions. It has been shown that the degree of satisfaction with the characteristics of the university's educational environment in the test sample of students is above average, the significant characteristics are relationships with teachers and other students, respectful attitude towards students, preserving personal dignity, the possibility to ask for help. It has been established the interconnection between the satisfaction of the psychological safeness of the educational environment and assessments of the corporate culture of the university on the part of students, namely, the assessment of corporate culture as hierarchical with severe demands reduces the students' sense of psychological safeness; the assessments of corporate culture as open, democratic, creative increase the indicators of psychological safeness.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    (2018) Блинова, О. Є.; Каленчук, В. О.; Блинова, Е. Е.; Каленчук, В. А.; Blynova, O. Ye.; Kalenchuk, V.
    Статтю присвячено визначенню особистісних чинників психологічної студентів закладів вищої освіти. Представлено суб’єктний підхід до розгляду та аналізу феномену психологічної безпеки, в межах якого психологічна безпека розуміється як захищеність особистості, породжувана суб’єктивним сприйняттям себе в світі, суб’єктивною оцінкою своєї життєдіяльності з точки зору її підконтрольності. Наведено результати емпіричного дослідження, які свідчать про те, що основними детермінантами психологічної безпеки є осмисленість життя, особистісна зрілість, цінності, активність, самостійність, життєстійкість. В статье отражены результаты исследования личнoстных фактoрoв психoлoгической безoпасности студентов высших учебных заведений. Представлен субъектный пoдхoд к анализу феномена психoлoгическoй безoпасности, в сooтветствии с кoтoрым психoлoгическая безoпасность пoнимается как защищенность личности, oбуслoвленная субъективнoй oценкой свoей жизни с тoчки зрения вoзмoжнoсти ее кoнтрoлировать. Приведены результаты эмпирическoгo исследoвания, где показано, что oсновними детерминантами психoлoгической безoпасности являються oсмысленнoсть жизни, личнoстная зрелoсть, ценнoсти, активнoсть, самoстoятельность, жизнестoйкoсть.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри
    (2021) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Каленчук, В. О.; Кікінежді, О. М.; Кізь, О.; Круглов, К.; Мельникова, С.; Моргун, В.; Заика, В.; Сергет, І. В.; Тавровецька, Н. І.; Урсуленко, О. Б.; Kovalova, O.; Varina, H.; Попович, І. С.; Шебанова, В. І.; Шевченко, С.; Варіна, Г. Б.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Крупник, Г. А.
    В період змін, трансформацій, мінливості, нестабільності та криз, в яких перебуває сучасна людина, особливо загострюються питання конструювання майбутнього. У такі періоди особистості складно вибудовувати перспективу власного життя, оскільки необхідно володіти новим репертуаром стратегій і ресурсів. Тому не викликає сумніву актуальність колективної монографії «Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри», оскільки сьогодні як ніколи гостро постає питання розвитку і пошуку нових психологічних ресурсів особистості, які дозволяють їй ефективно долати життєві і суспільні кризи. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я в та соціального захисту населення, а також усім, хто небайдужий до сучасних проблем людини і суспільства. Наукове видання: українською, англійською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за грамотність, правильність фактів і посилань, що подається в колективній монографії, несуть автори.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ
    (2019) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.
    Анотація. Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури. Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано Методи. «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації. Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії. Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності, проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність. Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним. The transition to the new educational paradigm requires higher flexibility and variability from higher education. Transformations should also occur in the field of interpersonal communication, covering all participants in the educational process. Therefore, we consider it appropriate to appeal to the analysis of the phenomenon of the organizational culture. The purpose of the research is to clarify the attitude of student youth to the organizational culture of the university depending on the social status of the student in group interaction. The following methods have been applied for the research: “The scale of organizational paradigms” (L. Konstantin); J. Moreno’s method of sociometric measurements, carried out according to the parametric criteria, that is, with a limited number of choices. Sociometry has been applied to identify the status of students in group communication. Results. Based on the analysis of ideas about the real and desirable images of the organizational culture of the higher education institutions, it has been found that the organizational culture of the university corresponds to a hierarchical, bureaucratic model; the desirable image of the organizational culture corresponds to a democratic, general model, where the educational process is characterized by a high level of coherence of interaction. The differences between students with high and low status in the level of satisfaction with the real situation of the organizational culture of the university have been determined, the students with a higher status get certain pleasure from their official activities, however, they are less interested in maintaining emotional relations with students in the group, in obtaining approval from them. The students with a higher formal status, are capable of active behavior, of taking the initiative, are characterized by critical thinking, the tendency to analyze the situation that develops, the desire for leadership, the desire to take responsibility, therefore, for many parameters of the organizational culture their assessments are lower. Conclusions. It has been proved that there are differences of the real and desirable student youth's assessment of the organizational culture, the real culture is perceived as more closed, the desirable culture is more open and democratic.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ
    (2019) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.
    Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури. Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано методи: «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації. Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії. Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності, проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність. Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним. The transition to the new educational paradigm requires higher flexibility and variability from higher education. Transformations should also occur in the field of interpersonal communication, covering all participants in the educational process. Therefore, we consider it appropriate to appeal to the analysis of the phenomenon of the organizational culture. The aim of the study is to clarify the attitude of student youth to the organizational culture of the university depending on the social status of the student in a group. For doing the research, the following methods have been applied: "The scale of organizational paradigms" (L. Konstantin); J. Moreno's method of sociometric measurements, carried out according to the parametric criteria, that is, with a limited number of choices. Sociometry has been applied to identify the status of students in group communication. Results. Based on the analysis of ideas about the real and desired images of the organizational culture of higher education institutions, it was found that the organizational culture of the university corresponds to a hierarchical, bureaucratic model; the desired image of the organizational culture corresponds to a democratic, general model, where the educational process is characterized by a high level of coherence of interaction. The differences between students with high and low status in the level of satisfaction with the real situation of the organizational culture of the university have been determined, the students with a higher status get certain pleasure from their official activities, however, they are less interested in maintaining emotional relations with students in the group, in obtaining approval from them. The students with a higher formal status, are capable of active behavior, of taking the initiative, are characterized by critical thinking, the tendency to analyze the situation that develops, the desire for leadership, the desire to take responsibility, therefore, for many parameters of the organizational culture their assessments are lower. Conclusions. It has been proved that there are differences of the real and desired student youth's assessment of the organizational culture, the real culture is perceived as more closed, the desired culture is more open and democratic.
  • Thumbnail Image
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ УЯВЛЕНЬ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНУ КУЛЬТУРУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    (2023) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.
    Соціально-психологічні чинники розвитку уявлень викладачів та студентів про організаційну культуру закладу вищої освіти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 Психологія (05 Соціальні та поведінкові науки). – Херсонський державний університет МОН України, Херсон, 2023. Дисертацію присвячено дослідженню соціально-психологічних чинників розвитку уявлень викладачів та студентів про організаційну культуру закладу вищої освіти. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи і сформульовано мету і завдання дослідження. Визначено, що об’єктом дослідження є організаційна культура університету як соціально-психологічний феномен. Предметом дослідження є соціально-психологічні чинники розвитку уявлень викладачів і студентів про організаційну культуру закладу вищої освіти. Подано інформацію про наукову новизну і практичну цінність виконаних досліджень, зазначено особистий внесок здобувача, відомості про апробацію результатів дисертаційної роботи і публікації. У дослідженні визначено основні наукові підходи до вивчення організаційної культури – прагматичний та феноменологічний, відповідно до яких організаційну культуру розглянуто, як чинник продуктивності роботи організації через засвоєння спільних норм та цінностей, а також, констатовано можливість її цілеспрямованого формування. Розглянуто типології організаційної культури у різних наукових парадигмах. Організаційну культуру розглядаємо, як багатоаспектне та багаторівневе явище, під впливом якого у співпрацівників формується організаційна ідентичність у відповідності до цілей, цінностей, місії організації, що сприяє засвоєнню норм, традицій, правил поведінки та взаємовідносин. Визначено, що організаційна культура університету містить у собі організаційні культури наукової, професійної, студентської, викладацької спільнот, причому для ефективної злагодженої роботи університету відповідно до цілей, стратегії та місії, важливою є узгодженість організаційних цінностей різних спільнот. Студентська спільнота є найбільш динамічною та змінною частиною університету як організації, проте саме вона ретранслює засвоєні цінності та норми організаційної культури університету у зовнішній світ. Розроблено та операціоналізовано структурно-функціональну модель розвитку уявлень викладачів та студентів про організаційну культуру закладу вищої освіти, соціально-психологічні чинники розвитку уявлень про організаційну культуру відображають два рівні її прояву – зовнішній та внутрішній, та представлено складовими: іміджева, ціннісно-нормативна та соціально-особистісна. Емпірично досліджено і обґрунтовано, що іміджева складова містить у собі елементи: когнітивний (рівень поінформованості про історію, культуру, сучасний стан, місію, тощо); емоційно-оцінний елемент (ставлення до університету, його основних атрибутів, почуття захищеності, безпечності в освітньому середовищі); поведінковий елемент (готовність діяти та реальні дії, що спрямовані на розвиток університету). До складу ціннісно-нормативної складової увійшли: організаційна ідентичність; узгодженість особистісних і організаційних цінностей; наявність та усвідомлення смислу діяльності у закладі вищої освіти; бачення перспектив професійного зростання у закладі вищої освіти. Соціально-особистісну складову визначають: оцінка якості та рівня взаємовідносин всередині організації; соціальний статус в організації та задоволеність можливостями кар’єрного просування; можливість реалізації потреби у саморозвитку. На основі емпіричного дослідження з’ясовано, що на думку студентів та викладачів, тип організаційної культури є переважно закритим з високим рівнем формалізації взаємовідносин між всіма суб’єктами освітнього процесу, водночас за оцінками бажаного стану організаційної культури зафіксовано прагнення студентів і викладачів навчатися та працювати в університетському середовищі з відкритою організаційною культурою. Констатовано, усвідомлення з боку студентів і викладачів необхідності структурування, координування, регламентації, нормування спільної роботи закладу вищої освіти. З’ясовано, що соціально-психологічними чинниками, які зумовлюють уявлення викладачів і студентів про «закриту модель організаційної культури» є такі: сприйняття системи управління університетом, як чіткої ієрархічно побудованої вертикалі, яка має однозначну систему підпорядкування, регламентацію діяльності та відносин між всіма суб’єктами освітнього процесу, наявність розроблених, вимірюваних та прийнятих критеріїв оцінювання продуктивності роботи співробітників та студентів, конкурентне університетське середовище. Сприйняття організаційної культури університету за «синхронною моделлю» детерміновано розумінням та прийняттям спільних цілей і цінностей, єдністю поглядів та усвідомлення стратегії розвитку університету, прагненням до професійної та особистісної самореалізації; прагненням до партнерських взаємовідносин між всіма учасниками освітнього процесу. «Випадкова модель організаційної культури» взаємопов’язана із такими характеристиками: творчість, прагнення до самовираження, можливість професійного та особистісного саморозвитку, схильність до інновацій, сприйняття університетського середовища як відкритого та творчого. Виокремлено у викладацькій вибірці «Підприємницьку модель організаційної культури», уявлення про таку модель узгоджується зі сприйняттям ректора університету як підприємця, відповідно, його стратегія спрямовується на підвищення конкурентоздатності університету, комерціоналізацію діяльності, розширення можливостей для надання платних освітніх послуг, що сприяє підвищенню стабільності та розвитку університету. З’ясовано, що для студентської вибірки характерною є «Сімейна модель організаційної культури», яка пов’язана в уявленні студентів із прийняттям спільних єдиних цілей та цінностей всієї університетської спільноти, що створює можливості для професійного та особистісного розвитку кожного учасника освітнього процесу. Окреслено наукову новизну: теоретично та емпірично обґрунтовано продуктивність застосування культурологічного підходу у сфері освіти, зокрема, у закладах вищої освіти, для аналізування відносин основних суб’єктів освітнього процесу (викладачів та студентів); розроблено та операціоналізовано структурно-функціональну модель розвитку уявлень викладачів та студентів про організаційну культуру закладу вищої освіти, соціально-психологічні чинники розвитку уявлень про організаційну культуру представлено складовими: іміджева (когнітивний, емоційно-оцінний, та поведінковий елементи), ціннісно-нормативна (організаційна ідентичність; узгодженість особистісних і організаційних цінностей; усвідомлення смислу діяльності у закладі вищої освіти; бачення перспектив професійного зростання у закладі вищої освіти), соціально-особистісна (оцінка якості та рівня взаємовідносин всередині організації; соціальний статус в організації та задоволеність можливостями кар’єрного просування; можливість реалізації потреби у саморозвитку). Подано практичне значення результатів дослідження, яке полягає у тому, що його основні положення і висновки можуть стати основою для розробки конкретних рекомендацій, які будуть застосовані у практичній психології освіти для оптимізації міжособистісних відносин основних суб’єктів освітнього процесу; для формування оптимальної моделі організаційної культури; для розробки програм розвитку організації; для покращення процесів університетського менеджменту, а також у діагностичних, корекційних, розвивальних цілях. Отримали подальший розвиток уявлення про організаційну культуру університету основних суб’єктів освітнього процесу (викладачів та студентів). Теоретичне значення результатів дослідження полягає у застосуванні методології системного підходу до вивчення становлення організаційної культури університету; визначенні розвитку уявлень різних суб’єктів освітнього процесу про організаційну культуру університету. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці прикладних програм для викладачів та студентів щодо формування позитивної конструктивної організаційної культури закладу вищої освіти. Socio-psychological factors in the development of conceptions of teachers’ and students’ conceptions of the organizational culture of a higher institution education – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy with specialty 053 Psychology (05 Social and behavioral sciences).– Kherson State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2023. The dissertation is studying the social and psychologicalfactors in the development of teachers' and students' conceptions about organizational culture of higher institution education. In the introduction of the dissertation is substantiated the theme and formulated the goal and task of the research. It was determined that the object of the study is the organizational culture of the university as a sociala psychological phenomenon. The subject of research is social and psychological factors of development of teachers' and students' conceptions about organizational culture of higher education institution . Information about scientific novelty and practical value is provided completed studies, allocation of personal contributions of the acquirer, information about approval of the results of the dissertation work and publication. The main scientific approaches of organizational culture - pragmatic and phenomenological are considered as a factor of organization work productivity through the assimilation of common norms and values, as well as the possibility of its purposeful formation has been ascertained, are defined in the study. Considered typologies of organizational culture in different scientific paradigms. We consider organizational culture as multifaceted and a multi-level phenomenon, under the influence of which the collaborators are formed organizational identity in accordance with goals, values, mission organization that promotes the assimilation of norms, traditions, rules of conduct andrelationship. It was determined that the organizational culture of the university contains organizational cultures of scientific, professional, student, teaching communities, and for the efficient and coordinated work of the university according to the goals, strategy and mission, alignment is important organizational values of different communities.The student community is the most a dynamic and changing part of the university as an organization, however it relays the learned values and norms of the organizational culture university to the outside world. A structural-functional model of conceptions of teachers and students about the organizational culture of the institution higher education was developed and operationalized, socio-psychological factors of the development of ideas about organizational culture is reflected by two levels of its manifestation - external and internal, and are represented by components: image, value-normative and socialy-personal. It has been empirically investigated and substantiated that the image component contains itself elements: cognitive (level of awareness of history, culture, current state, mission, etc.); emotional and evaluative element (attitude towards university, its main attributes, a sense of security, safety in educational environment); behavioral element (willingness to act and real actions aimed at the development of the university).It includes valuable normative components: organizational identity; consistency personal and organizational values; presence and awareness of activity meaning in a higher education institution; vision of professional prospects growth in a higher education institution. Social and personal component are determined by: assessment of the quality and level of relationships within the organization; social status in the organization and satisfaction with career opportunities promotion; the possibility of realizing the need for self-development. Based on the empirical research, it was found out that according to the students and teachers, the type of organizational culture is mostly closed with high the level of formalization of relations between all educational subjects process, at the same time according to the evaluation of the desired state of the organizational culture the aspirations of students and teachers to study and work in university environment with an open organizational culture.It has been established that students and teachers are aware of the need structuring, coordination, regulation, standardization of joint work institution of higher education. It was found out that socio-psychological factors that cause perceptions of teachers and students about the "closed organizational model culture" are as follows: perception of the university's management system as clear hierarchically constructed vertical, which has an unambiguous system subordination, regulation of activities and relations between all subjects of the educational process, the presence of developed, measured and accepted criteria for evaluating the performance of employees and students, competitive university environment. Perception of organizational culture of the university according to "synchronous model" is determined by the understanding and acceptance of common goals and values, unity of views and awareness of the university's development strategy, striving for professional and personal self-realization; striving for partnership relations between all participants of the educational process. The "Random Model of Organizational Culture" is interconnected with these characteristics: creativity, desire for self-expression, opportunity professional and personal self-development, inclination to innovation, perception of the university environment as open and creative. Highlighted in the teaching sample "Entrepreneurial model of organizational culture", the idea of such a model is consistent with perception of the rector of the university as an entrepreneur, accordingly, his strategy aimed at increasing the competitiveness of the university, commercialization of activities, expansion of opportunities for providing paid services educational services, which contributes to increasing stability and development university. It was found that the "Family model" is characteristic of the student sample organizational culture", which is connected in the students' perception with acceptance shared common goals and values of the entire university community, which creates opportunities for professional and personal development of everyone a participant in the educational process. Scientific novelty is outlined: theoretically and empirically substantiated the productivity of the application of the cultural approach in the field of education, in particular, in institutions of higher education, to analyze the main relationships subjects of the educational process (teachers and students); developed and the structural-functional model of the development of concents is operationalized teachers and students about the organizational culture of a higher education institution, socio-psychological factors in the development of ideas about organizational culture is represented by components: image (cognitive, emotional evaluative and behavioral elements), value-normative (organizational identity; consistency of personal and organizational values;awareness of the meaning of activities in a higher education institution; vision of prospects professional growth in a higher education institution), social and personal (assessment of the quality and level of relationships within the organization; social status in the organization and satisfaction with career advancement opportunities; the possibility of realizing the need for self-development). The practical significance of the research results was submitted which consists in because its main provisions and conclusions can become the basis for development of specific recommendations that will be applied in practice psychology of education to optimize interpersonal relations of the main subjects of the educational process; to form an optimal model organizational culture; for the development of organization development programs; for improvement of university management processes, as well as in for diagnostic, corrective, developmental purposes. Received further development of the idea of organizational culture of the university of the main subjects of the educational process (teachers and students). The theoretical significance of the research results lies in the application methodology of a systemic approach to the study of organizational development university culture; determining the development of ideas of various subjects of the educational process about the organizational culture of the university. We see prospects for further research in the development of applied ones programs for teachers and students on the formation of a positive constructive organizational culture of a higher education institution.
  • No Thumbnail Available
    Item