Browsing by Author "Карсканова С.-Karskanova S."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    РЕЗІЛЬЄНТНІСТЬ І ПРФЕСІЙНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПРИФРОНТОВОГО ХЕРСОНА -RESSILIENCE AND OCCUPATIONAL FUNCTIONING OF POLICE IN FRONTLINE KHERSON
    (2026) Карсканова С.-Karskanova S.; Ларченко І.-Larchenko І.; Гришин Д.-Hryshyn D.
    Мета – емпірично встановити характер взаємозв’язків резильєнтності зі сприйнятим стресом, професійним вигоранням та індивідуальною робочою ефективністю поліцейських, які безпосередньо здійснюють службову діяльність у прифронтовому Херсоні. Методи. Емпіричне дослідження проведено у 2026 році. Вибірку склав 51 чинний працівник Національної поліції України віком 26–45 років, серед яких було 48 чоловіків і 3 жінки. 94.1% учасників мали стаж служби щонайменше вісім років; 94.1% оцінювали службове навантаження як підвищене, високе або дуже високе, а 88.3% повідомили про часте, дуже часте або постійне перебування у ситуаціях небезпеки чи невизначеності. Застосовано Brief Resilience Scale (Smith et al., 2008), Perceived Stress Scale-10 (Cohen et al., 1983), Copenhagen Burnout Inventory (Kristensen et al., 2005), Individual Work Performance Questionnaire (Koopmans et al., 2014) та соціально-професійну анкету. Використано описову статистику, коефіцієнт α Кронбаха та кореляційний аналіз Спірмена. Результати. Середній показник резилієнтності становив M = 4.02, SD = .61; сприйнятого стресу – M = 10.82, SD = 6.06; інтегрального вигорання – M = 28.31, SD = 16.82; інтегральної робочої ефективності – M = 2.89, SD = .76. У 58.8% учасників зафіксовано низький, у 41.2% – помірний рівень сприйнятого стресу; 88.2% мали низький або невиражений інтегральний рівень вигорання. Внутрішня узгодженість використаних шкал була прийнятною або високою (α = .800–.954). Резильєнтність мала негативний зв’язок зі сприйнятим стресом (rₛ = -.560; p < .001), вигоранням у взаємодії з людьми (rₛ = -.448; p < .001) та інтегральним вигоранням (rₛ = -.310; p = .027), а також позитивні зв’язки з виконанням завдань (rₛ = .482; p < .001), контекстною ефективністю (rₛ = .423; p = .002) та інтегральною робочою ефективністю (rₛ = .465; p < .001). Висновки. У поліцейських прифронтового Херсона вища здатність до психологічного відновлення пов’язана з нижчим суб’єктивним стресом, меншою вираженістю окремих проявів вигорання та більш сприятливими поведінковими характеристиками професійної діяльності. Кореляційний дизайн не дає підстав для причинно-наслідкової інтерпретації встановлених зв’язків. Purpose. This study examined the associations of resilience with perceived stress, occupational burnout, and individual work performance among police officers serving in frontline Kherson. Methods. The empirical study was conducted in 2026 and included 51 serving officers of the National Police of Ukraine aged 26–45 years (48 men and 3 women). Overall, 94.1% had at least eight years of service; 94.1% rated their workload as elevated, high, or very high, and 88.3% reported frequent, very frequent, or constant exposure to danger or uncertainty. The Brief Resilience Scale (Smith et al., 2008), Perceived Stress Scale-10 (Cohen et al., 1983), Copenhagen Burnout Inventory (Kristensen et al., 2005), Individual Work Performance Questionnaire (Koopmans et al., 2014), and a socio-professional questionnaire were administered. Descriptive statistics, Cronbach’s alpha, and Spearman’s rank correlations were used. Results. Mean resilience was M = 4.02, SD = .61; perceived stress, M = 10.82, SD = 6.06; overall burnout, M = 28.31, SD = 16.82; and overall work performance, M = 2.89, SD = .76. Low perceived stress was observed in 58.8% of participants and moderate stress in 41.2%; 88.2% showed low or non-pronounced overall burnout. Internal consistency ranged from acceptable to excellent (α = .800–.954). Resilience was negatively associated with perceived stress (rₛ = -.560; p < .001), burnout related to interactions with people (rₛ = -.448; p < .001), and overall burnout (rₛ = -.310; p = .027), and positively associated with task performance (rₛ = .482; p < .001), contextual performance (rₛ = .423; p = .002), and overall work performance (rₛ = .465; p < .001). Conclusions. Among police officers serving in frontline Kherson, a greater capacity to recover from stress was associated with lower subjective stress, less pronounced manifestations of burnout, and more favorable behavioral indicators of occupational functioning. The correlational design precludes causal inference.