Browsing by Author "Кисельов, Ю. О."

Now showing 1 - 15 of 15

ВИТОКИ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОСОФІЧНОЇ ДУМКИ
(2016) Кисельов, Ю. О.; Киселёв, Ю. О.; Kyselov, Iu. О.
Розглянуто витоки української геософічної думки за старокиївської та козацької доби. Наго- лошено, що першими творами давньоукраїнської літератури, що містили географічну інформацію та мали геософічний зміст, були «Літопис Аскольда» та «Повість минулих літ». Відзначено, що в подальшому українська геософічна думка розвивалася на початку Нового часу у працях Петра Могили та Феофана Прокоповича. Акцентовано на великому значенні антропогеографічних і геополітичних праць академіка Степана Рудницького для розвитку української геософії. Зазна- чено його погляди на сакрально-географічну роль окремих ландшафтів. З геософічної перспек- тиви схарактеризовано зміст балто-чорноморської геополітичної доктрини. Окреслено погляди акад. С. Рудницького на проблему природних («готових») і штучних («неготових») міждержав- них кордонів. Охарактеризовано його погляд на структуру українського національного геопро- стору, що складається із серцевинних, межових (заселених спільно із сусідніми етносами) і коло- ніальних (компактно замешканих діаспорою) територій. Описано та схарактеризовано зміст чорноморської геополітичної доктрини Юрія Липи. Наголошено на значенні степу в просторо- вому розвиткові України, окресленому з геософічної точки зору В’ячеславом Липинським, Євге- ном Маланюком і Юліяном Вассияном. Розглянуто внесок професора Володимира Кубійовича в генезу української геософічної думки. Наголошено на розвитку ним наукових ідей Степана Руд- ницького. Також зазначено, що погляди на межі української національної території С. Рудниць- кого та В. Кубійовича відображені на мапах «Атласу українських і сумежних країв». Окреслено еволюцію ідей В. Кубійовича щодо організації українського національного геопростору, зумов- лену геополітичними змінами в Європи й цілому світі. Згадані його погляди на Україну як «кра- їну меж». Наголошено на впливі транспортно-географічного чинника на геософічну долю Укра- їни. Зазначено щодо співвідношення Іваном Лисяком-Рудницьким західних і східних впливів на державно-політичну самоорганізацію України. Схарактеризовано роль праць професора Олега Шаблія в розвиткові української геософічної думки та вивченні її витоків. Рассмотрены истоки украинской геософической мысли в старокиевскую и козацкую эпохи. Акцентировано на том, что первыми произведениями украинской древнеукраинской литера- туры, вмещавшими географическую информацию и имевшими геософическое содержание, были «Летопись Аскольда» и «Повесть временных лет». Отмечено, что в дальнейшем украинская геософическая мысль развивалась в начале Нового времени в работах Петра Могилы и Феофана Прокоповича. Акцентировано на большом значении антропогеографических и геополитических работ академика Степана Рудницкого для развития украинской геософии. Отмечены его взгляды на сакрально-географическую роль отдельных ландшафтов. Из геософической перспективы охарактеризовано содержание балто-черноморской геополитической доктрины. Отображены взгляды акад. С. Рудницкого на проблему естественных («готовых») и искусственных («него- товых») межгосударственных границ. Охарактеризован его взгляд на структуру украинского национального геопространства, состоящего из сердцевинных, пограничных (заселённых вместе с соседними этносами) и колониальных (компактно заселённых диаспорой) территорий. Опи- сано и охарактеризовано содержание черноморской геополитической доктрины Юрия Лыпы. Акцентировано на значении степи в пространственном развитии Украины, очерченном с геосо- фической точки зрения Вячеславом Липинским, Евгеном Маланюком и Юлияном Вассыяном. Рассмотрен вклад профессора Владимира Кубиёвича в генезис украинской геософической мысли. Акцентировано на развитии им научных идей Степана Рудницкого. Также указано, что взгляды на границы украинской национальной территории С. Рудницкого и В. Кубиёвича отражены на картах «Атласа украинских и сопредельных стран». Отображена эволюция идей В. Кубиёвича касательно организации украинского национального геопространства, обусловленная геопо- литическими изменениями в Европе и в мире в целом. Упомянуты его взгляды на Украину как «страну границ». Подчёркнуто влияние транспортно-географического фактора на геософичес- кую судьбу Украины. Приведено соотношение Иваном Лысяком-Рудницким факоров влияния Запада и Востока на государственно-политическую самоорганизацию Украины. Охарактеризо- вана роль работ профессора Олега Шаблия в развитии украинской геософической мысли и изу- чении её истоков. The origins of the Ukrainian geosophical thought during the Old-Kyiv and Cossack times are characterized in the proposed article. It is stressed that the first works in the Old-Ukrainian literature that contained geographical information and had geosophical contents were the “Askold’s Chronicle» and the “The Tale of the Past Years». It is marked that the Ukrainian geosophical thought was further developed in the works by Petro Mohyla and Feofan Prokopovych at the beginning of the New times. It is stressed on the great significance for the development of the Ukrainian geosophy that anthropogeographical and geopolitical works created by the Academician Stepan Rudnytsky had. His point of view on the sacral and geographical role of some landscapes is noted. The contents of the Baltic and Black-Sea geopolitical doctrine are characterized from the geosophical perspective. The Academician S. Rudnytsky’s point of view on the issue of the natural (“ready») and artificial (“non-ready») international boundaries is lined. His view on the structure of the Ukrainian national land space, which consists of core, boundary (settled with the neighbour ethnicities together) and colonized (which are settled compactly by the Diaspora) territories, is characterized. The contents of the Black-Sea geopolitical doctrine created by Yuri Lypa is described and characterized. From the geosophical point of view presented by Vyacheslav Lypynsky, Yevhen Malanyuk and Yuliyan Vassyyan it is stressed on the significance steppe in Ukraine’s development. The gift for the genesis the Ukrainian geosophical thought made by Professor Volodymyr Kubiyovych is viewed. It is stressed on his development of Stepan Rudnytsky’s scientific ideas. It is also marked that the points of view on the boundaries of the Ukrainian national territory presented by S.Rudnytsky and V.Kybiyovych are reflected on the maps published in the “Atlas of the Ukrainian and Neighboring Lands». The evolution of the V.Kubiyovych’s ideas on the organization of the Ukrainian national land space conditioned by geopolitical changes in Europe and whole world is lined. His view to Ukraine as a boundary country for the whole Europe is marked. It is stressed on the influence of the transport and geographical factor to the geosophical destiny of Ukraine. It is marked about the correspondence of the West and East influences in making state and political self-organization of Ukraine made by Ivan Lysiak-Rudnytsky. The role of the works by Professor Oleh Shabliy in the development of Ukrainian geosophical thought and studying its genesis is characterized.
ДЕЯКІ ГЕОСОФІЧНІ ПАРАЛЕЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США
(2017) Кисельов, Ю. О.; Kyselov, Yu. O.
У контексті теорії пасіонарності Л. Гумільова та нашої схеми геософічної диференціації Зем- лесвіту аналізуються відносини компліментарності між людськими спільнотами, що населяють суміжні землепростори (геософічні регіони другого порядку). Наголошується, що ландшафт України більш подібний до центральних територій Північної Америки, ніж Західної Європи. У світлі нашої концепції ландшафтно-етнічної взаємодії робиться висновок про те, що в геополі- тичному аспекті Україна має підстави для тісніших взаємин із США, ніж із західноєвропейськими державами. В контексте теории пассионарности Л. Гумилёва и нашей схемы геософической дифференциации Землемира анализируются отношения комплиментарности между человеческими общностями, населяющими смежные землепространства (геософические регионы второго порядка). Обращается внимание на то, что ландшафт Украины более похожий на центральные территории Северной Америки, чем Западной Европы. В свете нашей концепции ландшафтно-этнического взаимодействия делается вывод о том, что в геополитическом аспекте Украина имеет основания для более тесных отношений с США, чем с западноевропейскими государствами. The relations of complimentarity between human communities which settle neighbouring Earth spaces (geosophical regions of the second range) are analyzed in the context of the Lev Gumilyov’s theory of pationarity and our scheme of the geosophical differentiation of Zemlesvit. It is stressed that the landscape of Ukraine is more similar to the central territories of Northern America than Western Europe. In the light of the conception of the landscape and ethnical cooperation the conclusion about a larger ground for future relations of Ukraine with USA than West-European states in the geopolitical aspect is made.
ДЕЯКІ РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ
(2015) Кисельов, Ю. О.; Kyselov, Yu.
Розглянуто деякі історичні аспекти впливу ландшафтних особливостей меж української етнічної території на формування геополітичного положення України. Окреслено ментальні наслідки багатовікового розчленування українських земель між сусідніми державами. Наголошено на причинах сепаратистських тенденцій в окремих регіонах України. Визначено ймовірні наслідки втрати територіальної цілісності України для її європейської інтеграції. Рассмотрены некоторые исторические аспекты влияния ландшафтных особенностей границ украинской этнической территории на формирование геополитического положения Украины. Подчёркнуты ментальные последствия многовекового расчленения украинских земель между соседними государствами. Обращено внимание на причины сепаратистских тенденций в отдельных регионах Украины. Отмечены возможные последствия потери территориальной целостности Украины для её европейской интеграции. Some historical aspects of the influence of landscape peculiarities of the Ukrainian ethnical territory boarders on shaping a geopolitical location of Ukraine are viewed. The mentality impact caused by the many-century distribution of Ukrainian lands between neighboring states are lined. It is stressed on the causes of separatism trends in some regions of Ukraine. Some negative outcome for Ukraine`s efforts to integrate in European continuum are foreseen as possible outcomes.
ДО ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ ГЕОСОФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(2009) Кисельов, Ю. О.
ДО ПРОБЛЕМИ ОСНОВНОГО ПОНЯТТЯ ГЕОГРАФІЇ
(2017) Кисельов, Ю. О.; Kyselov, Yu. O.
Висвітлено питання основного поняття в науці. Наголошено на труднощах, що виникали з визначенням основного поняття в історії географії. Обґрунтовано значення поняття «ландшафт» як основного в географії. Зауважено, що категорія ландшафту є однаково властивою природничій і суспільній географії. Освещён вопрос основного понятия в науке. Обращено внимание на трудности, возникавшие с определением основного понятия в истории географии. Обосновано значение понятия «ландшафт» как основного в географии. Замечено, что категория ландшафта в одинаковой мере свойственна естественной и общественной географии. The issue of the major concept in the science is discovered. It is accented on difficulties that were arising with the definition of the major concept in the history of geography. The significance of the concept “landscape” as the major concept in geography is grounded. It is marked that the category of landscape is immanent to the same degree for natural and social geography.
ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВАЗІЙНОЇ ФЛОРИ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМОК НА БІОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОМУ ПОГРАНИЧЧІ
(2022) Кисельов, Ю. О.; Поліщук, В. В.; Kyselyov, Yu. O.; Polishchuk, V. V.
Розглянуто основні наукові засади досліджень адвентивної, зокрема інвазійної, флори в контексті їх положення на пограниччі природничих наук, особливо біології та географії. Вивчення зазначеної проблеми є також дотичним до екології, лісового та садово-паркового господарства, географії транспорту та деяких інших фундаментальних і прикладних наукових дисциплін. Наголошено, що методологічну основу таких досліджень становлять, передовсім, наукові положення екології рослин і антропогенного ландшафтознавства, які з різних позицій вивчають взаємини людини та довкілля. Також важливою складовою методологічної основи досліджень інвазійної флори є концепція сталого розвитку, яка знаходить застосування при вивченні питання забезпеченості біоресурсами наступних поколінь у зв’язку з пригніченістю аборигенної флори чужорідними видами. Істотну роль у формуванні методологічної бази досліджень інвазійної флори відіграє також учення про взаємини суспільства та природи. Зауважено, що фітоінвазії є одним із виразних проявів антропогенного перетворення ландшафтів на сучасному етапі взаємодії природи та людства. У свою чергу, інвазійні рослини є елементами антропогенного ландшафту. Зазначено, що при дослідженнях інвазійної флори застосовується широкий комплекс методів, зокрема філософські та загальнонаукові (в тому числі діалектика, системний підхід, логічні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо, а також спостереження, моделювання), міждисциплінарні (еколого-морфолого-географічний, історико-географічний та ін.) та спеціальні (вибіркових проб флори, картографічний, районування). Отже, при вивченні інвазійної флори, поряд із філософськими та загальнонауковими, використовуються як біологічні, так і географічні конкретнонаукові методи. На міждисциплінарний характер досліджень у зазначеній галузі вказує і їх понятійно-термінологічний апарат, що охоплює поняття й терміни як біологічного (вид, флора), так і географічного (ландшафт, антропогенний ландшафт, біогенний компонент ландшафту, природний комплекс) та екологічного (адвентивна флора, адвентизація, інвазійна флора, інвазійний вид, біотоп, біоценоз, біогеоценоз, фітоценоз, фітоінвазії, місцезростання, екологічна ніша тощо) змісту. Main scientific principles of research of adventive, in particular invasive, flora in the context of its state at the line between natural sciences, especially biology and geography, are considered. Studying of the mentioned issue is also related to ecology, forestry and landscape gardening, geography of transport and some other fundamental and applied scientific disciplines. It is emphasized that, first of all, the scientific provisions of plant ecology and anthropogenic landscape science, which study relations between man and environment from different positions, form the methodological basis of such research. The concept of sustainable development which is applied in the study of the issue of provision with biological resources for further generations in connection with suppression of the indigenous flora by alien species is also an important component of the methodological basis of invasive flora research. The doctrine of the relations between society and nature also plays an important role in formation of the methodological base of invasive flora research. It is noted that phytoinvasions are one of the most expressive displays of anthropogenic transformation of landscapes on the present-day stage of interaction between nature and mankind. In turn, invasive plants are elements of the anthropogenic landscape. It is noted that a large complex of methods that includes philosophical and general scientific (including dialectics, system approach, logical methods such as analysis, synthesis, comparing, generalization, etc., as well as observation, modeling), interdisciplinary (ecological and morphological and geographical, historical and geographical, etc.) and special (flora sampling, cartography, zoning) is used in invasive flora research. Therefore, during the invasive flora studies, along with philosophical and general scientific methods, both biological and geographical specifically scientific methods are used. The interdisciplinary nature of research in the specified field is indicated by its conceptual and terminological apparatus which includes concepts and terms of both biological (species, flora), as well as geographical (landscape, anthropogenic landscape, biogenic component of the landscape, natural complex) and ecological (alien flora, adventization, invasive flora, invasive species, biotope, biocenosis, biogeocenosis, phytocenosis, phytoinvasions, habitat, ecological niche, etc.) content.
ЕКОГЕОСОФІЯ – ГЕОСОФІЯ ОСВОЄНОГО ПРОСТОРУ
(2015) Кисельов, Ю. О.
МІЖ ЄВРОПОЮ ТА ВЕЛИКИМ СТЕПОМ : УКРАЇНА НА РОЗДОРІЖЖІ СВІТІВ
(2007) Кисельов, Ю. О.
МІЖ ЄВРОПОЮ ТА ВЕЛИКИМ СТЕПОМ: УКРАЇНА НА РОЗДОРІЖЖІ СВІТІВ
(2007) Кисельов, Ю. О.
МІСТО УМАНЬ ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ
(2013) Кисельов, Ю. О.; Кримовська, С. В.
ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
(2023) Кисельов, Ю. О.; Браславська, О. В.; Кисельова, О. О.; Сопов, Д. С.; Kyselov, Yu. O.; Braslavska, O. V.; Kyseliova, O. O.; Sopov, D. S.
Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшення вертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено на можливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвиток ідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатуру таксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовому аспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон». Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричному аспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур в античній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіони в цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структури мають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, що перебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосіб інтерпретують його. The goal of research is grounding a notional and terminological apparatus of the scheme of differentiation of the Earth space in the boundaries of the three-measured landscape cover. The proposed report studies essence and evolution of the issue of geographical zoning. The review of existing experience in the field of general geographical and component zoning is made. Particularly, a gift made into this issue by B. P. Alisov, V. V. Dokuchayev, E. D. Herbertson is highlighted. It is stressed on an existing experience of the geochorical structuration of the landscape cover. A specific characteristic of existing schemes, which are declining of vertical profundity of taxonomical structures with minimization of their range is highlighted in the study. It is stressed on possibility and rationality of realizing differentiation of not only Earth surface but Earth space taking into account its vertical measure. It is proposed to nominate such differentiation as geochorical zoning. A nomenclature of taxonomical structures is worked out, schemes of geochorical differentiation of the Earth are constructed on sublandscape, as well as on superlandscape levels. A line of analogies between taxonomical structures of traditional physical and geographical zoning and geochorical zoning is brought. Basic notions of a proposed zoning are expressed by such terms as “geochora” (on a sublandscape level) and “geochorion” (on a superlandscape level). Especially, landscape in a geochorical context is named as “pangeochora”, countryside is named as “macrogeochora”, composed tract – as “mesogeochora”, simple tract – as “microgeochora”, and faсies – as “nanogeochora”. As taxonomical structures of the geochorical zoning zonal gigageochorions are related to physical and geographical belts, azonal gigageochorions – to continents, zonal megageochorions – to physical and geographical zones, azonal megageochorions – to subcontinents, zonal macrogeochorions – to physical and geographical subzones, azonal macrogeochorions – to physical and geographical countries, mesogeochorions – to physical and geographical lands, microgeochorions – to physical and geographical regions. It is marked that only the contents of such notions as “landscape cover of the Earth” and “Pangeochorion” is fully coincided in a three-measured aspect. It is accented that not only main zonal and azonal physical and geographical regions but also transferee strips named ecotons of different taxonomical range have their geochorical identities. In the geochorical aspect these strips are named sphragides analogically to strip-like territorial structures in the Antic geography. The sphragides are separated only on a superlandscape level of organization of the Earth space. It is accented that not only physical and geographical regions in whole but also natural components in their boundaries have geochorical differentiation. It is lined that geochorical structures have a geotorial character, because they include in itself fragments of natural components that are situated in three aggregate states. It is stressed that the idea of geochorical zoning and its proposed scheme don’t change a typical physical and geographical zoning, but rather interprets it.
ПРО "ЗОВНІШНЮ" ТА "ВНУТРІШНЮ" УКРАЇНСЬКУ ГЕОПОЛІТИКУ
(2011) Кисельов, Ю. О.
ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(2017) Кисельов, Ю. О.
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРИФЕРІЙНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ
(2019) Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.
ЧОРНОМОРСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ БАЛТІЙСЬКО-СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ
(2018) Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.; Kyselov, Yu. O.; Sonko, S. P.
У контексті сучасних реалій, пов’язаних із російсько-українською війною, порушено проблему геополітичного вибору України. Наголошено, що ні російський, ні західноєвропейський інтегра- ційні вектори не є оптимальними для України. Альтернативним шляхом для української нації та держави є реалізація балтійсько-середземноморської доктрини, першим етапом якої має стати чорноморська інтеграція. В контексте современных реалий, связанных с российско-украинской войной, поднята про- блема геополитического выбора Украины. Обращено внимание, что ни российский, ни западноев- ропейский интеграционные векторы не являются оптимальными для Украины. Альтернативным путем для украинской нации и государства является реализация балтийско-средиземноморской доктрины, первым этапом которой должна стать черноморская интеграция. The issue of the geopolitical choice of Ukraine in the context of modern realities connected with the Russian-Ukrainian war is lined. It is accented that neither Russian nor West-European integrative vectors are not optimal for Ukraine. The realization of the Baltic-Mediterranean doctrine, the first stage of that must become Black Sea integration, is an alternative way for the Ukrainian nation and state.