Browsing by Author "Кленіна, К. В."

Now showing 1 - 15 of 15

ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES
(2020) Popovych, I. S.; Shevchenko, А.; Moraga Gálvez, L.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.
El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.
ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES
(2021) Popovych, I. S.; Shevchenko, A.; Gálvez Lorena Moraga; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.
El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.
INVESTIGACIÓN DE LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS PARTICIPANTES DEL BULLYING EN EL ESPACIO EDUCATIVO
(2022) Popovych, I.; Zavatska, N.; Bozoyan, M.; Vorobel, M.; Blyskun, O.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Бозоян, М. А.; Воробель, М. М.; Блискун, О. О.; Кленіна, К. В.
El objetivo del presente artículo es argumentar teóricamente e investigar empíricamente las orientaciones valorativas de los participantes del bullying en el espacio educativo. Se argumentaron teóricamente las características psicológicas del fenómeno del bullying tras las orientaciones valorativas de sus participantes. Como método, se describieron las bases metodológicas de la investigación empírica utilizando herramientas válidas de psicodiagnóstico. Se confirmó que todos los participantes del bullying, excepto sus observadores pasivos, tienen una orientación valorativa de “pasar bien el tiempo, descansar”, lo que evidencia la interrelación entre la “situación estresante” del bullying y el “agotamiento físico, moral” (p≤ .05). Para las víctimas y testigos que los ayudaban, la orientación valorativa predominante es la “ayuda y misericordia hacia los demás”, y para el acosador, “alto estatuto social” y “gobernar a la gente” (p≤.05). En conclusión, los resultados empíricos obtenidos y la argumentación teórica contribuyen a la operacionalización de la solución de tareas educativas en la escuela; la implementación de los resultados obtenidos en el trabajo preventivo, correccional de desarrollo reducirá la prevalencia y el nivel de efectos perjudiciales del bullying sobre los sujetos del espacio educativo influyendo en sus orientaciones valorativas. The aim of this paper is to present theoretical substantiation and empirical research on value orientations of bullying participants in educational space. The study theoretically substantiates psychological characteristics of the phenomenon of bullying in the dimension of value orientations of its participants. As methodology, this paper outlines methodological foundations of the empirical research using valid psycho-diagnostic instruments. It was determined that the value orientation “pleasant pastime, rest” prevails in all the bullying participants, except the passive witnesses, that proves the correlation of “stressful situation” of bullying with “physical and moral fatigue” (p ≤ .05). The dominating value orientation of the victims and witnesses who helped them is “help and mercy to other people”, and the orientations “high social status” and “people management” are characteristic of the bullers (p ≤ .05). In conclusion, the study generalizes that the obtained empirical results and theoretical substantiation will contribute to operationalization of solving educational problems at schools; implementation of the obtained results into prophylactic and correction-development work will reduce the spread and the level of a negative effect of bullying on the entities of educational space through the impact on their value orientations. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в освітньому просторі. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості явища булінгу у вимірах ціннісних орієнтацій його учасників. Надано авторське визначення поняття “шкільний простір”. Матеріали і методи: Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що у всіх учасників булінгу, крім пасивних спостерігачів, провідною є ціннісна орієнтація “гарне проведення часу, відпочинок”, що є свідченням взаємозв’язку “стресовості ситуації” булінгу з “фізичним і моральним виснаженням” (p≤.05). Для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є “допомога та милосердя до інших”, для булера – “високий соціальний статус” та “управління людьми” (p≤.05). Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичне обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань у школі; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу знижуватиме поширення та рівень згубного впливу булінгу на суб’єкти освітнього простору через спрямованість на їх ціннісні орієнтації.
Конструювання майбутнього студентською молоддю в умовах пандемії COVID-19
(2022) Попович, І. С.; Кленіна, К. В.
Медіапростір як чинник булінгу в шкільному просторі
(2021) Кленіна, К. В.
МЕДІАПРОСТІР ЯК ЧИННИК БУЛІНГУ В ШКІЛЬНОМУ ПРОСТОРІ
(2021) Кленіна, К. В.
ПЕРФЕКЦІОНІЗМ ЯК НАСЛІДОК ЗАВИЩЕНИХ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2020) Кленіна, К. В.
Психологічні змістові особливості взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку
(2020) Кленіна, К. В.
Актуальність дослідження. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві, який провокує масове формування і поширення таких психологічних феноменів, як перфекціонізм і самотність. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури) та емпіричні методи (стандартизовані валідні методики). Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять «перфекціонізм» і «почуття самотності», встановлення психологічних змістових параметрів взаємозв’язку цих феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг розвитку конструктивного перфекціонізму, практичне значення якої полягає у можливості використання у процесі навчально-професійної підготовки студентів-психологів. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<0,01). Яскраво виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у 15,0% досліджуваних (n=18). Акцентовано увагу на тому, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в трьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).
Психологічні змістові параметри взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності в осіб юнацького віку
(2020) Кленіна, К. В.; Попович, І. С.
ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ
(2022) Кленіна, К. В.
Метою магістерського проєкту є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних механізмів конструювання майбутнього студентською молоддю; розроблення програми тренінгових занять щодо оптимізації конструювання майбутнього. Теоретично проаналізовано основні психологічні механізми конструювання майбутнього особистості, особливості конструювання майбутнього у представників студентської молоді. Емпірично встановлено провідні психологічні механізми конструювання майбутнього, які притаманні студентській молоді. З’ясовано, що психологічні механізми конструювання майбутнього є універсальними для представників обох статей студентської молоді. Констатовано наявність низько розвиненого прагнення автономії у студентів, у той час як працевлаштовані молоді люди надають цьому механізму домінувальну роль у власному житті. Зафіксовано, що представники студентської молоді при конструюванні майбутнього більшою мірою залучають механізми, які пов’язані із екзистенційністю, орієнтацією на сенсожиттєві утворення, рефлексією, мотивацією успішного майбутнього. / Abstract. The purpose of the master's project is theoretical substantiation and empirical research of psychological mechanisms of future construction by student youth; development of a program of training sessions on optimizing the design of the future. The main psychological mechanisms of the construction of the future of the individual, the peculiarities of the construction of the future among representatives of student youth are theoretically analyzed. The leading psychological mechanisms of constructing the future, which are characteristic of student youth, have been empirically established. It was found that the psychological mechanisms of constructing the future are universal for representatives of both sexes of student youth. The presence of a poorly developed desire for autonomy among students was found, while employed young people give this mechanism a dominant role in their own lives. It has been recorded that the representatives of student youth, when constructing the future, to a greater extent involve mechanisms related to existentialism, orientation to meaningful life formations, reflection, and motivation for a successful future.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ АНАЛІЗУВАННЯ ЗМІСТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ ОСОБИСТОСТІ
(2019) Кленіна, К. В.; Klenina, K. V.
Зазначено, що всесвітня глобалізація, соціальні трансформації, ускладнення сфер відносин, постійне підвищення вимог до ефективного функціонування особистості в суспільстві неминуче провокують масове формування і поширення такого психологічного явища, як перфекціонізм. Акцентовано, що дана тенденція призвела до того, що у наш час в осіб юнацького віку простежується більша схильність до перфекціонізму, аніж у їхніх однолітків в 90-х роках минулого сторіччя. Мета: проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття «перфекціонізм»; визначити ключові завдання дослідження перфекціонізму особистості; виокремити основні характеристики його прояву. Методи: теоретичне аналізування, синтезування, систематизації та узагальнення наукових першоджерел. Результати: проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття «перфекціонізм»; виділено основні характеристики його прояву; запропоновано логіку теоретико-методологічного пошуку, яка привела до окреслення алгоритму дослідження психології перфекціонізму особистості. З’ясовано, що перші феноменологічні описи перфекціонізму психологічного характеру були пов’язані з тенденцією особистості встановлювати надзвичайно високі стандарти, через що вона не могла відчути задоволення від результатів. Встановлено, що методологічно важливим аспектом у дослідженні запропонованого феномену є акцент на пошуку шляхів, засобів і прийомів ефективного впровадження прогресивних технологій, інновацій при переході від «небажана / бажана риса» в контексті дослідження індивідуальноособистісних особливостей, властивостей суб’єкта активності. Розглянуто погляди британської та канадської групи вчених, котрі створили свої багатомірні моделі. Висновки: окреслено розуміння глибини і складності психологічного феномену перфекціонізму особистості. У генезі вивчення цього поняття відстежено тенденцію амбівалентності поглядів на проблему. Встановлено, що більшість вчених все ж схиляється до деструктивного впливу даного феномену. The paper indicates that universal globalization, social transformations, complication of relationship areas, continuous growth of requirements to efficient functioning of an individual in society inevitably provoke increasing formation and spreading of such a psychological phenomenon as perfectionism. It highlights that this tendency has caused a stronger inclination to perfectionism of young people nowadays than that of their coevals in the ’90s of the past century. Purpose: to analyze basic theoretical and methodological approaches to the understanding of the concept “perfectionism”; to determine the key tasks of the research on an individual’s perfectionism; to distinguish its basic characteristics. Methods: theoretical analyzing, synthesizing, systematization and generalization of scientific primary sources. Results: the study analyzes basic theoretical and methodological approaches to the understanding of the concept “perfectionism”; it distinguishes its basic characteristics; it suggests the logic of theoretical and methodological search, which made it possible to outline the algorithm of the research on psychology of an individual’s perfectionism. The paper finds out that the first phenomenological descriptions of perfectionism of psychological nature were related to the tendency of an individual to set extremely high standards, preventing him or her from being pleased with their results. It determines that the emphasis on searching for the ways, means and techniques of efficient implementation of progressive technologies and innovations while changing from “undesirable / desirable trait” in the context of the research on personal characteristics and qualities of a subject of activeness is a methodologically important aspect in the research on the suggested phenomenon. The study looks at the views of the British and Canadian groups of scientists who created their multidimensional models.
ТЕОРЕТИЧНЕ АНАЛІЗУВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ І ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2019) Кленіна, К. В.
ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БУЛІНГУ В ШКІЛЬНОМУ ПРОСТОРІ
(2021) Кленіна, К. В.
У проєкті розкрито особливості ціннісних орієнтацій різних учасників залучених до явища булінгу у шкільному просторі. Виокремлено характерні маркери булінгу, котрі відрізняють його від поняття «насилля». Надано новий погляд на булінг з точки зору злиття шкільного та медіа простору. Визначено, що превалюючими ціннісними орієнтаціями усіх учасників булінгу, крім пасивних свідків, є гедоністична та споживацька. Проте жодна з груп учасників не обрала домінуючими орієнтацію на «спілкування», в той час як особи, котрі не перебували в ситуації булінгу, віднесли її до головних. The project reveals the peculiarities of value orientations of various participants involved on the bullying in school space. The characteristic markers of bullying, distinguish him from the concept of “violence” are distinguished. Provided a new look at bullying in terms of mergers of school and media space. It is determined that prevailing valuable orientations of all bullying participants, except for passive witnesses, is hedonistic and consumer. However, none of the participants’ groups have chosen the dominant orientation to “communication”, while persons who were not in a situation in the bullying situation took it to the main ones.
Ціннісні орієнтації учасників булінгу в шкільному просторі
(2021) Кленіна, К. В.
Актуальність. У наш час проблема цькування у шкільному просторі загострюється і набирає все більших обертів. Розвиток та реалізація індивідуального потенціалу дитини в школі можливі тільки в умовах захищеності, поваги та психологічного комфорту. Ціннісні орієнтації відіграють важливу роль в регуляції поведінки. Діагностика і вплив на ціннісні орієнтири дадуть змогу коректувати поведінку учасників булінгу. Визначено мету наукової роботи, як емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в шкільному просторі; розробка програми психологічного тренінгу для профілактики булінгу серед суб’єктів шкільного простору. Для досягнення поставленої мети використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури з теми) та емпіричні методи дослідження. Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукова новизна полягає у визначенні важливої передумови булінгу – злиття двох просторів: шкільного та медіа. Встановлено, що для активних учасників булінгу (булери, жертви, спостерігачі, які намагалися допомагати жертві) провідною є гедоністична та споживацька орієнтація, яка виявляється у прагненні до задоволення, гарного проведення часу, відпочинку. Розроблено і апробовано психологічний тренінг профілактики булінгу серед суб’єктів шкільного простору. Визначено, що для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є допомога та милосердя до інших, для булера – високий соціальний статус та управління людьми. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в чотирьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).
Ціннісні орієнтації учасників булінгу в шкільному просторі
(2020) Кленіна, К. В.