Browsing by Author "Коваль, І. А."

Now showing 1 - 4 of 4

Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action
(2022) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Koval, I.; Stepanenko, L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Boiaryn, L.; Zavatskyi, V.; Попович, І. С.; Плохіх, В. В.; Коваль, І. А.; Степаненко, Л. В.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Боярин, Л. В.; Завацький, В. Ю.
The aim of the study is to determine the composition and functional significance of anticipatory resources in the process of temporal regulation of sensorimotor action. Materials and methods. The subjects were male (35 people) and female (31 people) students. The tasks of a simple sensory response, a choice reaction (three alternatives), and a “double choice” were implemented in a computer version of the experiment. In the “double choice” task, the stimulation variation was first provided (possible stimuli: one or three), and then a stimulus for a fast motor response was presented after some time, the orientation time (independent variable). Results. The participants’ initial reaction to the option with three alternative stimuli in the “double choice” task was negative. The time of the motor response falls linearly as the orientation time increases in both the male and female groups for the variant with one possible stimulus and the frequency of anticipatory effects and premature actions increases in a quadratic pattern. It must be noted that with enough orientation time, determining the expected duration of the sensorimotor action is quite straightforward. It was demonstrated that, in the presence of a margin of orientation time, perational estimates and revisions of the time required to accomplish an action dramatically improve the likelihood of anticipatory effects. Conclusions. Actualization of the anticipatory resource (which includes temporary memory standards, the ability to accurately determine and correlate the durations of processes and time intervals, time estimation skills, and individual characteristics that influence decision making) ensures the determination of the total duration of a sensorimotor action, prompt correction of its implementation, and a significant reduction in the time it takes to respond to a motor stimulus. Мета дослідження полягає у визначенні складу та функціонального значення антиципаційних ресурсів у процесі тимчасової регуляції сенсомоторної дії. Матеріали і методи. Випробуваними були студенти чоловічої (35 осіб) та жіночої (31 людина) статі. У експерименті в комп’ютерному варіанті було реалізовано завдання простого сенсомоторного реагування, реакції вибору (три альтернативи) та “подвійного вибору”. У задачі “подвійного вибору” спочатку вказувався варіант стимуляції (можливих стимулів: один або три), після чого через деякий час – час орієнтування (незалежна змінна), пред’являвся стимул для швидкої рухової відповіді. Результати. У задачі “подвійного вибору” вихідним настановленням піддослідних був варіант з трьома можливими стимулами. Зі збільшенням часу орієнтування і в чоловічій, і в жіночій групах для варіанта з одним можливим стимулом час рухової відповіді зменшується лінійно, а ймовірність антиципаційних ефектів та ймовірність передчасних дій збільшується згідно із квадратичною закономірністю. Зазначається, що за достатнього часу орієнтування оцінка очікуваної тривалості сенсомоторного дії цілком визначена. Показано, що за наявності запасу часу орієнтування, оперативні оцінки та корекція часу виконання дії, різко підвищують ймовірність антиципаційних ефектів. Висновки. Актуалізація антиципаційного ресурсу (поєднує: тимчасові зразки пам’яті; здібності точного визначення та співвідношення тривалості процесів та тимчасових інтервалів; навички оцінки часу; індивідуальні особливості, що впливають на прийняття рішення) забезпечує визначення загальної тривалості сенсомоторної дії, оперативну корекцію виконання, суттєве зменшення часу рухової відповіді.
INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.
SERVICEMEN’S DOMINANT MENTAL STATES: PARAMETERS, STRUCTURE, AND FACTOR INTERDEPENDENCE
(2022) Popovych, I.; Stepanenko, L.; Savchuk, O.; Zavatska, N.; Koval, I.; Попович, І. С.; Степаненко, Л. В.; Савчук, О. А.; Завацька, Н. Є.; Коваль, І. А.
El objetivo del artículo es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los estados mentales dominantes de los militares que sirven en el ejército, algunos de los cuales participaron en operaciones militares; determinar los parámetros, estudiar la estructura y la interdependencia de los factores. Se utilizó las herramientas de psicodiagnóstico que reflejaron de manera relevante el sujeto y el objeto de la investigación. Se interpretó cualitativamente los estados mentales dominantes de los encuestados, se aclaró el número óptimo de factores de la investigación y se describió las características semánticas psicológicas del fenómeno estudiado. El análisis factorial ANOVA permitió determinar la estructura de los estados mentales dominantes de los encuestados, que combina siete estados actuales (F1-F7), lo que constituye el 71.651% de la dispersión. El más importante de la estructura factorial es F4 “La Dominación pragmática”, que tiene más interrelaciones (n = 4) y la conexión más estable con F1 (rs=.333; p≤.01). Se argumentó que los parámetros psicológicos, la estructura y la interdependencia de factores son componentes clave para resolver las tareas de actividad táctica, de servicio, de fuego y de combate. Es conveniente poner en práctica los resultados del estudio durante la formación profesional y el entrenamiento táctico de los militares. The aim of the article was to theoretically substantiate and empirically investigate the dominant mental states of servicemen, some of whom participated in hostilities; and also to set parameters, to study the structure and interdependence of factors. Psychodiagnostic methods that were relevant to the subject and object of research were used. The respondents’ dominant mental states were qualitatively interpreted, the optimal number of research factors was determined, and the psychological content features of the studied phenomenon were described. The ANOVA factor analysis determined the structure of the respondents’ dominant mental states, which combined seven current states (F1 – F7), accounting for 71.651 % of the dispersion. It is established that F4 “pragmatic dominance” is the most important in the factor structure, with the most associations (n = 4); it is emphasized that the correlation between F4 and F1 is the most stable (rs=.333; p≤.01). It has been substantiated that psychological parameters, structure, and the interdependence of factors are key components in the resolution of service, tactical, fire, and combat activities. The results of the study should be operationalized in the professional education and tactical training of servicemen. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні і емпіричному дослідженні домінуючих психічних станів військовослужбовців, які несуть строкову службу, деякі з них брали участь у бойових діях; встановленні параметрів, дослідженні структури і взаємозалежності чинників. Застосовано психодіагностичні інструменти, які релевантно відобразили предмет і об’єкт дослідження. Якісно інтерпретовано домінуючі психічні стани респондентів, з’ясовано оптимальну кількість чинників дослідження, окреслено психологічні змістові особливості досліджуваного феномену. Факторним аналізом ANOVA визначено структуру домінуючих психічних станів респондентів, яка об’єднала сім актуальних станів (F1–F7), що склали 71.651% дисперсії. Встановлено, що найважливішим у факторній структурі є F4 “прагматичне домінування”, яке має найбільше взаємозв’язків (n=4); акцентовано, що зв’язок F4 та F1 є найстійкішим (rs=.333; p≤.01). Обґрунтовано, що психологічні параметри, структура і взаємозалежність чинників є ключовими складовими у розв’язанні завдань службової, тактичної, вогневої та бойової діяльності. Результати дослідження доцільно операціоналізувати у навчально-професійну і тактичну підготовку військовослужбовців.
Strengthening of student youth’s mental health using play sports
(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.
The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.