Browsing by Author "Ковальчук, З. Я."

Now showing 1 - 3 of 3

DYNAMICS OF SUCCESSFUL FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE PSYCHOLOGISTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS
(2022) Zaverukha, O.; Popovych, I.; Karpenko, Y.; Kozmenko, O.; Stelmakh, O.; Borysenko, O.; Hulias, I.; Kovalchuk, Z.; Заверуха, О. Я.; Попович, І. С.; Карпенко, Є. В.; Козьменко, О. І.; Стельмах, О. В.; Борисенко, О. М.; Ковальчук, З. Я.
The article is devoted to the theoretical substantiation and empirical research of dynamic features of successful professional identity’s formation of students-psychologists in institutions of higher education. The importance of this issue is substantiated and an empirical research is held. The psychological semantic features of the formation’s stages of professionalism, professional crises during the profession of psychologist at the university are studied. The influence of educational and professional activity on professional identity is outlined. The definition of professional identity as a psychological category is concretized, which is the awareness of a specialist of his belonging to a certain profession and a certain professional community. Valid psychodiagnostic tools were used and comparative and correlation analyses of data were performed. The structure of professional identity, which combines cognitive, emotional and behavioural components, is revealed. The results of empirical research confirmed that the dynamics of successful development of professional identity of future psychologists in the learning process is the gradual formation of its structural components. Crisis tendencies in the identity of third-year students have been established. They are caused by frustration in professional and life choices, inconsistency of expectations and ideas about the profession and the realities of its acquisition. The presence of identity crisis of the third-year students was established. It is proved that professional identity is determined by the conscious choice of respondents by profession. It is verified and substantiated that students, who are characterized by the formed mature professional identity, quite consciously choose the educational trajectory and carefully complete it with selective educational components. Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню динамічних особливостей успішного становлення професійної ідентичності студентів-психологів в закладах вищої освіти. Обґрунтовано важливість даної проблематики та проведено емпіричне дослідження. Досліджено психологічні змістові особливості етапів становлення профідентичності, професійних криз під час здобуття фаху психолога в університеті. Окреслено вплив навчально-професійної діяльності на професійну ідентичність. Конкретизовано визначення професійної ідентичності як психологічної категорії, що є усвідомленням фахівцем своєї належності до певної професії та певної професійної спільноти. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій та проведено порівняльний та кореляційний аналізи даних. Розкрито структуру професійної ідентичності, яка поєднала когнітивну, емоційну та поведінкову складові. Встановлено наявність кризи ідентичності у студентів третього року навчання. Доведено, що професійна ідентичність визначається усвідомленим вибором респондентами професії. Перевірено і обґрунтовано, що студенти, які характеризуються сформованою зрілою професійною ідентичністю, досить усвідомлено обирають освітню траєкторію і зважено комплектують її вибірковими освітніми компонентами.
EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY
(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.
The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК
(2019) Ковальчук, З. Я.; Kovalchuk, Z. Ya.
Мета. З’ясувати психологічні аспекти порушення харчової поведінки та емпірично дослідити ці особливості у жінок з харчовими адикціями. У статті описано особливості харчової поведінки у жінок та її порушень, які пов’язані із ціннісним ставленням до їжі та її вживання, стереотипом харчування у звичних умовах та у ситуаціях стресу, орієнтація на образ власного тіла та іяльність щодо її формування. Основними її порушеннями вважають нервову (невротичну, психогенну) анорексію та нервову (невротичну, психогенну) булімію. Обидва розлади характеризуються спільними ознаками: домінування проблеми власної ваги; спотворення образу власного тіла; зміна цінності харчування в ієрархії цінностей. Методи. В частині емпіричного дослідження статті автором були використані наступні методики: індивідуально-типологічний опитувальник Л.М. Собчика (ІТО); опитувальник cамоставлення В.В. Століна; методика «Хто я?» М. Куна та Т. Макпартленда; опитувальник «Чи є у мене залежність від їжі?». Результати. Психологічними особливостями осіб з порушенням харчової поведінки є занижена самооцінка, домінування депресивного настрою, істеричні прояви, схильність до самотності, підвищена вимогливість до себе та інших у поєднанні з егоїзмом, відстороненість від колективу, фіксація на необхідності приховувати підвищений потяг до їжі від навколишніх, тенденція до накопичення, перфекціонізм, компенсація нестачі в одній сфері досягненнями в іншій тощо. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що «Я-концепція» харчового адикта є дифузною, недостатньо диференційованою. Залежна особа нездатна спокійно та з гідністю визнати факт своєї недосконалості, прийняти те, що її реальне «Я» відрізняється від ідеального. Жінки з порушенням харчової поведінки недостатньо добре розуміють власну систему цінностей, робота зі співставленням цінностей у них порушена, на перші місця виходять псевдоцінності та якості головної псевдоцінності – агентзалежності. Для узалежненого від їжі агентом залежності є їжа. Висновки. Внаслідок здійсненого кореляційного аналізу дослідження виявлено низку значимих кореляцій: позитивні зв’язки лабільності з самоінтересом, самовпевненістю; самозвинувачення зі шкалою залежність; тривожність із залежністю. Виявлено обернено пропорційні зв’язки віку респондента із самозвинуваченням; залежністю із аутосимпатією, уявленням про ставлення інших до себе, самовпевненістю, саморозумінням, самокеруванням; шкали самоприйняттям із залежністю, самокеруванням; шкали спонтанність із залежністю; шкали агравація із моінтересом. Низький рівень диференційованості ідентичностей досліджуваних може вказувати на кризу ідентичності, замкнутість, тривожність, невпевненість, труднощі у контролі. Щодо фізичного Я (фізичні дані та зовнішність), то в самоописах залежних вони «неприємні», «непривабливі». Більшість занять, інтересів, захоплень, діяльності пов’язані з їжею, її прийомом та пасивним відпочинком. The purpose of the article is to fnd out the psychological aspects of eating disorders and to empirically investigate these features in women with food addiction. The article describes the peculiarities of women’s eating behavior and its disorders, which are related to the value attitude to food and its consumption, the stereotype of eating in habitual and stressful situations, orientation to the image of one's body and activities for its formation. Its main violations are nervous (neurotic, psychogenic) anorexia and nervous (neurotic, psychogenic) bulimia. Both disorders are characterized by common signs: dominance of the problem of own weight; distortion of the image of one’s body; change in nutrition value in the value hierarchy. Methods. In the part of the empirical study of the article the author used the following techniques: individual typological questionnaire L. M. Sobchik (ITQ); self-questioning questionnaire Stolin; “Who am I?” methodology by M. Kuhn and T. MacPartland; questionnaire “Do I have a food addiction?” Results. Psychological features of persons with eating disorders are low self-esteem, dominance of depressed mood, hysterical manifestations, a tendency to loneliness, increased demand for self and others in combination with selfshness, detachment from the collective,fxation on the need to hide their tendencies to accumulation, perfectionism, compensation for lack in one area of achievement in another, and so on. According to the results of empirical research, the “self-concept” of food addiction is diffuse, insuffciently differentiated. The dependent person is unable to calmly and with dignity acknowledge the fact of his imperfection, to accept that his real “self” is different from the ideal. Individuals with eating disorders do not have a good understanding of their own value system, work with the mapping of values is impaired, and pseudo-values and qualities of the main pseudo-value - agent of dependence. For a food addict, the addictive agent is food. Conclusions. Correlation analysis of the study revealed a number of signifcant correlations: positive links of lability with self-interest, self-confdence; self-blame with an addiction scale; anxiety with addiction. Negative associations of the respondent’s age with self-blame were identifed; dependence on autosympathy, self-esteem, self-confdence, self-understanding, self-management; self-acceptance scales with addiction, self-management; the scale of spontaneity with addiction; self-interest agitation scales. The low level of differentiation of identities of the subjects may indicate a crisis of identity, seclusion, anxiety, uncertainty, diffculties in control. As for the physical self (physical data and appearance), in the self-descriptions of the addicts they are “unpleasant”, “unattractive”. Most activities, interests, hobbies, activities are related to food, its intake and a rest (“well-cooked”, “television lover”).