Browsing by Author "Ковбасюк, Л. А."

Now showing 1 - 18 of 18

AD-HOC-ABKÜRZUNGEN IN DEN NEUEN MEDIEN
(2012) Ковбасюк, Л. А.
У статті проаналізовано скорочення, що використовуються в новітніх засобах комунікації сучасної Німеччини, встановлено їхні типи, окреслено лексичне значення та особливості використання цих одиниць. The article focuses on the linguistic characteristics of the ad-hoc-building in the New Media in Modern Germany. It deals with blending, acronym and abbreviation in sms. The types, lexical meaning and the sphere of usage are analysed.
AKTUELLE FORSCHUNGSBEREICHE IN DER MODERNEN PHRASEOLOGIE
(2017) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
У статті розглядаються актуальні аспекти досліджень у сфері сучасної фразеології з огляду на аналіз новітніх здобутків німецьких та українських германістів кінця ХХ – початку ХХІ століття. У роботі здійснено спробу визначити теоретичні засади та методологію контрастивних, когнітивних, фразеодидактичних, корпусних та ареальних наукових пошуків у німецькій фразеології. Висвітлюються найбільш вагомі дослідження сучасних германістів у межах зазначених наукових напрямів. Окреслюється практична значущість результатів дослідження. The article deals with the actual approaches to the Modern Phraseology according to the researches of German and Ukrainian linguists at the end of XX and the beginning of XXI centuries. This article attempts to overview the theory and methodology of contrastive, cognitive and phraseodidactical investigations in German Phraseology. The researches in the field of Areal Phraseology and Corpus-based Phraseology are described too. The most important studies are analyzed. The article highlights the practical significance of research results.
DEUTSCHE KORPORA DER INTERNETBASIERTEN UND MOBILEN KOMMUNIKATION
(2017) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
Стаття присвячена німецьким корпусам Інтернет-комунікації та мобільної комунікації. Визначено поняття «Інтернет-комунікації», «мобільна комунікація», «корпус». Розглянуто теоретичні засади корпусної лінгвістики. Висвітлено найвідоміші корпуси німецької мови Інтернет-комунікації та мобільної комунікації, окреслено їхні характерні ознаки. Статья посвящена немецким корпусам Интернет-коммуникации и мобильной коммуникации. Определены понятия «Интернет-коммуникация», «мобильная коммуникация», «корпус». Показаны теоретические основы корпусной лингвистики. Представлены известные немецкие корпусы Интернет-коммуникации и мобильной коммуникации. Очерчены их характерные особенности. The article deals with German corpora of Computer-Mediated Communication and of Mobile Communication. The terms «Computer-Mediated Communication», «Mobile Communication», «Сorpus» are defined. The theoretical background of the corpus linguistics is determined. The most important corpora of Computer-Mediated Communication and Mobile Communication are described and their features are analyzed.
Deutsche Korpora der internetbasierten und mobilen Kommunikation
(2017) Kovbasyk, L. A.; Ковбасюк, Л. А.
Статья посвящена немецким корпусам интернет-коммуникации и мобильной коммуникации. Определены понятия "интернет-коммуникация", "мобильная коммуникация", "корпус". Показаны теоретические основы корпусной лингвистики. Представлены мзвестные немецкие корпусы интернет-коммуникации и мобильной коммуникации. Очеречены их характерные особенности.
DEUTSCHE PHRASEOLOGISCHE NEOLOGISMEN (AM BEISPIEL DER NULL- UND DER ZEHNERJAHRE)
(2018) Kovbasyuk, L. A.; Ковбасюк, Л. А.
ENTWICKLUNGEN IM DEUTSCHEN LEXIKON: ENTFREUNDEN, HYGGE, SELFIESTICK UND PIXELIG
(2018) Kovbasyuk, L. А.; Ковбасюк, Л. А.
The article deals with the lexical and phraseological developments in Modern German of XXI century. It also examines the terms «neologism» and the classification of neologisms in Modern German Linguists. The most important german and ukrainian researches of entirely new lexical items are analyzed. The typical lexical and grammatical features, word building and ways of forming of new lexical and phraseological units in German are explained. The cognitive linguistic view at neologisms is used for their classification. The article has a close look at the most important modern german dictionaries of neologisms and offers the perspectives to the new linguistic investigation in German Linguistics. Стаття присвячена лексичним та фразеологічним новоутворенням у німецькій мові XXI століття. У статті висвітлено поняття «неологізм», наведено чинні класифікації новоутворень у сучасній германістиці. Окреслено найбільш вагомі наукові дослідження німецьких та вітчизняних германістів. Проаналізовано основні шляхи утворення неологізмів, встановлено їхні характерні ознаки з позиції семантики, словотвору та граматики. Запропоновано розподіл нових лексичних одиниць з урахуванням здобутків когнітивної лінгвістики. Висвітлено найбільш впливові зібрання німецьких неологізмів, окреслено перспективи майбутніх досліджень нових лексичних одиниць у германістиці. Статья посвящена новым лексическим и фразеологическим единицам в немецком языке XXI века. В статье рассмотрены понятие “неологизм” и существующие классификации новых слов в современной германистике. Очерчены самые важные научные исследования немецких и отечественных германистов. Проанализированы основные пути образования неологизмов, установлены их характерные особенности с точки зрения семантики, словообразования и грамматики. Предложена классификация новообразований в ракурсе когнитивной лингвистики. Представлены самые важные собрания немецких неологизмов, очерчены перспективы исследования неологизмов в германистике.
INSTANT MESSAGING VOM SMARTPHONE AUS LINGUISTISCHER SICHT
(2017) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. А.
Стаття присвячена дослідженню систе́ми о́бміну миттє́вими повідо́мленнями (Instant Messaging) як різновиду мобільної комунікації у сучасній германістиці. У статті висвітлено поняття “комунікація”, “мобільна комунікація”, “систе́ма о́бміну миттє́вими повідо́мленнями”, проведено аналіз її найпоширеніших різновидів: WhatsApp ma Telegram. Аналізуються характерні ознаки миттєвих повідомлень з позиції лінгвістики на лексичному, граматичному та синтаксичному рівнях, окреслюються напрями їхнього вивчення у площині досліджень німецької германістики. Висвітлюються останні здобутки мовознавців Німеччини, окреслюються перспективи майбутніх досліджень в українській германістиці щодо аналізу системи обміну миттєвими повідомленнями. Статья посвящена исследованию систе́мы мгновенного обмена сообщениями (Instant Messaging) как особого типа мобильной комуникации в современной германистике. В статье рассматриваются понятия “коммуникация”, “мобильная коммуникация”, “систе́ма мгновенного обмена сообщениями”, проводится анализ самых распространнёных разновидов такой комуникации: WhatsApp и Telegram. Анализируются характерные признаки мгновенных сообщений з позиции лингвистики на лексическом, грамматическом и синтаксическом уровнях; определяются векторы их изучения в сфере исследований немецкой германистики. Освещаются последние достижения лингвистов Германии, устанавливаются перспективы будущих исследований систе́мы мгновенного обмена сообщениями в украинской германистике. The article deals with the notion of Instant Messaging as a specific kind of mobile communication in Modern German. It also examines the terms “communication”, “mobile communication”, “Instant Messaging”. The most important kinds of mobile communication WhatsApp Messenger and Telegram Messenger are analyzed. The typical lexical, grammatical and syntactic features of mobile Instant Messaging and the ways of the research in the Modern German are explained. The article has a close look at the latest researches on Instant Messaging of German linguists and offers the perspectives to the new linguistic investigation of mobile Instant Messaging in the Ukraine.
INTERNETBASIERTE KOMMUNIKATION AUS LINGUISTISCHER SICHT: WEBLOGS
(2014) Kovbasyuk, L. A.; Ковбасюк, Л. А.
У статті висвітлено поняття “комунікація”, “Інтернет-комунікація”, “блог”, проведено аналіз блогів як різновиду Інтернет-комунікації, встановлено їх типи. Аналізуються характерні ознаки блогів з позиції лінгвістики, окреслю- ються напрями їхнього вивчення у площині досліджень німецької германіс- тики. Висвітлюються останні дослідження мовознавців Німеччини та інтернаціональні проекти, окреслюються перспективи майбутніх досліджень в українській германістиці. В статье рассматриваются понятия “коммуникация”, “Інтернет-комму- никация”, “блог”, проводится анализ блогов как одного из способов совре- менной Интернeт-коммуникации, приводятся типы блогов. Определяются характерные особенности блогов с позиции лингвистики, а также направ- ления их изучения в современной немецкой германистике. Анализируются последние исследования немецких лингвистов и международные проекты, предлагаются перспективы будущих исследований в украинской германистике. The article deals with the notion of communication, communication on the Internet, weblog. It also examines the weblog as a most important way of digital communication in the modern life. Blogs can surely be used for various themes and their types are differentiated concerning their function. The typical linguistic features of weblogs and the ways of the research in the Modern Germanistik are analyzed. The article has a close look at the latest researches and international projects on weblogs of German linguists and offers the perspectives to the new linguistic investigation of weblogs in Ukraine.
Vornamen als primäre und sekundäre Nominationen im Gegenwartsdeutschen
(2014) Kovbasyuk, L. А.; Ковбасюк, Л. А.
Статтю присвячено вивченню імен як одиниць вторинної та первинної номінації в сучасній німецькій мові. Дослідження семантики та структури імен проводиться з урахуванням когнітивного аспекту в площині ономасіології.
КОРОНАВІРУС СOVID-19 ТА НОМІНАТИВНИЙ СКЛАД СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
(2020) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
Стаття присвячена дослідженню номінативних одиниць сучасної німецької мови, що вживаються під час пандемії коронавірусу COVID-19 у ФРН та вербалізують явища, реалії та події суспільно-політичного й повсякденного життя під час карантину / самоізоляції. У статті вивчено шляхи утворення мовних одиниць сучасної німецької мови (іменників та дієслів), що використовуються під час пандемії COVID-19, проаналізовано їхню структуру, семантику та походження. Матеріалом аналізу стали номінативні одиниці, відібрані із словника неологізмів Інституту німецької мови в м. Маннгейм та сучасних німецькомовних електронних видань WELT і ZEIT. Результати дослідження свідчать, що 20% одиниць корпусу є неологізмами та оказіональними утвореннями, 80% одиниць корпусу є узуальними одиницями словникового складу німецької мови. Зібрані нами одиниці дослідження поділяються на наступні тематичні групи: 1) хвороба та її розповсюдження, 2) хворі люди, 3) здорові люди, 4) захист, лікування, 5) суспільно-політичне життя, 6) побут, 7) навчання, 8) медіа, новітні засоби комунікації, 9) розваги, 10) фінанси, 11) спортивні ігри. Мовні одиниці, що широко використовуються під час пандемії коронавірусу в ФРН, утворюються двома шляхами: 1) шляхом запозичення та 2) шляхом словотвірної номінації. Запозичені номінативні одиниці становлять 25% корпусу та поділяються на: 1) прості слова, 2) композити та 3) словосполучення. За допомогою словотвірної номінації утворено 75% одиниць. Під час дослідження встановлено, що одиниці аналізу утворюються шляхом наступних способів словотвору: 1) експліцитна деривація, 2) конверсія, 3) словоскладання та 4) словоскорочення. Особлива увага в роботі приділяється оказіональним одиницям, утвореним за допомогою запозичених напівсуфіксів та шляхом контамінації. Перспективою майбутніх досліджень може бути вивчення семантичних трансформації одиниць корпусу, словотворчих моделей оказіональних новоутворень з компонентом “Corona”, а також контрастивний аналіз номінативних одиниць, пов’язаних із пандемією коронавірусу, в німецькій та українській мовах. The article is devoted to the study of the nominative units of Modern German used during the coronavirus COVID-19 pandemic in Germany. The vocabulary of the Modern German language has been supplemented by linguistic units that verbalize the phenomena, realities and events of social, political and everyday life during quarantine / isolation in modern Germany. The ways of formation of nominative units (nouns and verbs) are investigated in this paper. The structure, semantics and origin of nominative units are examined. The units selected from Dictionary of neologisms of Institute for German Language in Mannheim and from modern German electronic newspapers WELT and ZEIT are the material of the analysis. According to our research, 20% of corpus units are neologisms and occasional nominative units, 80% of corpus units are usual units of German vocabulary, well known to native speakers for more than one year. There are two ways to create units of analysis used during the COVID-19 coronavirus pandemic in Germany: 1) lexical borrowing and 2) word formation. 25% of the nominative units of our research are borrowed. They are divided in this paper into: 1) simple words, 2) compound words and 3) phrases. 75% of the analyzed nominative units are results of word formation. According to the research, the following mechanisms of word formation of the analyzed word units are determined: 1) explicit derivation, 2) conversion, 3) compounding and 4) abbreviations. In this paper the attention is paid to occasional words formed with help of borrowed semi-suffixes and to occasional contaminated words. The paper offers the perspectives on the new linguistic investigation in Modern German. The research of semantic transformation of the analyzed units is very important. The study of wordforming models of occasional neologism with component «Corona» may be interested for modern linguists, too. Also important is the issue of contrastive analysis of the nominative units used during the coronavirus COVID-19 pandemic in German and in Ukrainian.
НЕОФІЦІЙНІ ОЙКОНІМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
(2019) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
Метою статті є висвітлення структурно-семантичних ознак неофіційних ойконімів сучасної німецької мови, що використовуються у міжкультурній комунікації, та способів і прийомів їхнього перекладу. Методами та прийомами аналізу є: метод суцільної вибірки та текстологічний аналіз для відбору одиниць, описовий метод для інвентаризації та систематизації одиниць аналізу, порівняльно-історичний метод для виявлення спільних та відмінних рис ойконімів, прийоми структурного та семантичного аналізу для встановлення структурного типу та семантичного значення одиниць дослідження, а також елементи кількісних підрахунків. Результати. Неофіційні географічні назви німецьких міст, містечок та селищ є вагомою частиною топоніміки сучасної ФРН. Вони вживаються у повсякденні, на сторінках газет, журналів, у туристичних путівниках, на знаках при в’їзді до міста тощо. Неофіційні ойконіми поділяються на: 1) композити з прямим значенням; 2) композити з метафоричним значенням; 3) перифрази з різною структурою. Особливий інтерес викликають контамінації та ойконіми з кольороназвою. Неофіційні ойконіми є етноспецифічними елементами топоніміки ФРН, використання яких відображає не лише географічну назву, а і її конотації, тобто національне, культурне та історичне забарвлення, що готує труднощі як для утримувача інформації, так і для перекладача. Основними перекладацькими прийомами передачі ойконімів є: 1) калькування (поєднане з транскрипцією / транслітерацією та переставленням компонентів) й 2) дескриптивна перифраза. Висновки. Проведене дослідження німецьких неофіційних ойконімів показало, що ці одиниці є невіддільною частиною топонімічного простору німецької мови. Вони мають різну структуру, утворюються шляхом словотвору (словоскладання, контамінація), вторинної номінації (перифраз), використовуючись у повсякденному житті, у туристичних путівниках тощо з метою привернення уваги до певної події, краєзнавчої чи історичної пам’ятки тощо. Правильна передача ойконімів сприяє розумінню усієї конотативної інформації, що сприяє успішній міжкультурній комунікації. The aim of this article is to analyze the structural and semantic features of the unofficial oikonyms of modern German, used in intercultural communication. The methods of their translation are investigated too. Methods of analysis are: a continuous sampling method and a textual analysis for the selection of units, a descriptive method for inventorying and systematizing units of analysis, comparative-historical methods for identifying common and distinctive features of oikonyms, techniques of structural and semantic analysis for establishing a structural type and semantic meaning of units. The elements of quantitative calculations are used too. Results. Unofficial names of German cities, towns and villages are a very important part of the toponymy of Germany. They are used in everyday life, on the pages of newspapers, magazines, tourist booklets, guidebooks, signs at the entrance to the city, etc. Unofficial oikonyms are divided into: 1) compounds with direct meaning, 2) compounds with metaphorical meaning; 3) periphrasis with different structures. Blendings and oikonyms with color names are of a particular interest. Unofficial oikonyms are ethnospecific and culture elements of the toponymy. Unofficial oikonyms are characterized by reflection not only of geographical reality, but of its national, cultural and historical connotations, what prepares difficulties both for the holder of information and for the interpreter. The main translation methods of oikonyms are: 1) loan translation (combined with transcription / transliteration and repositioning of components) and 2) descriptive periphrasis. Conclusions. The study of German unofficial oikonyms has shown that these units are an integral part of the toponymic space of German. They have a different structure, they are formed by word-formation (composition, blending) and secondary nomination (periphrasis). They are used in everyday life, in tourist guides in order to attract attention to a particular event, ethnographic or historical monument, etc. The correct transmission of oikonyms promotes understanding of all connotative information, and it is very important for successful intercultural communication.
НОВІТНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОНОМАСТИЧНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
(2015) Ковбасюк, Л. А.
НОВІТНІ ЛЕКСЕМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ СЛОВНИКА НЕОЛОГІЗМІВ ІНСТИТУТУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (IDS))
(2019) Ковбасюк, Л. А.
Статтю присвячено вивченню новітніх лексичних одиниць у сучасній німецькій мові починаючи з 2011 року. Дослідження проводиться з урахуванням здобутків сучасної неології на матеріалі словника неологізмів Інституту німецької мови в м. Мангайм (IDS). У статті окреслюються проблемні питання неології та висвітлюються чинники появи неологізмів, пропонується класифікація новітніх слів з урахуванням їхньої семантики та структури, визначається час утворення неологізмів, приділяється особлива увага шляхам утворення неологізмів, розглядаються псевдоангліцизми та аналізується функціональний аспект одиниць дослідження у німецькій публіцистиці. Статья посвящена изучению новейших лексических единиц в современном немецком языке начиная с 2011 года. Анализ проводится с учетом исследований современной неологии на материале словаря неологизмов Института немецкого языка в г. Мангейм (IDS). В статье определяются проблемные вопросы неологии и факторы возникновения неологизмов, предлагается классификация единиц исследования с учётом их семантики и структуры, определяется время образования неологизмов, уделяется особое внимание способам создания неологизмов, изучаются псевдоанглицизмы и анализируется функциональный аспект неологизмов в немецкой публицистике. The article deals with new lexical units in Modern German. The article has a close look at the neologisms since 2011. The study is based on the corpus of a dictionary of neologisms at the Institute for the German Language in Mannheim (IDS). The main problems of studying of neology and the factors of their creation are determined. Neologisms are classified according to their semantic and structure. The period the new idioms were coined in is investigated. The ways of building neologisms are analyzed. The article deals with pseudo-anglicisms. The functional features of new lexemes in German publicistic style are described.
НОВІТНІ СТУДІЇ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ
(2023) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. А.
Наукову розвідку присвячено огляду новітніх студій концепту ВІЙНА в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Матеріалом нашого дослідження послугували наукові доробки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів за останні десять років. У статті головну увагу сфокусовано на виконанні таких завдань: 1) визначення терміну «лінгвокультурний концепт», 2) відбір вагомих студій, присвячених війні та її відображенню у мові, 3) аналіз новітніх наукових робіт українських та зарубіжних дослідників у різних галузях мовознавства за останні десять років та 4) встановлення перспективних напрямів майбутніх наукових пошуків. У статті висвітлено лінгвокультурологічне визначення концепту та розкрито особливості його структури. Визначено, що лінгвокультурний концепт ВІЙНА пропонується аналізувати у сучасній лінгвістиці ґрунтуючись на комплексній методиці, що поєднує аналіз словникових дефініцій, етимологічний аналіз ключового слова-імені концепту, побудову лексико-фразеологічного поля ключового слова, аналіз синонімічних одиниць ключового слова, метод контекстуального аналізу, метафоричного аналізу, асоціативний експеримент тощо. Виділено основні напрями дослідження концепту ВІЙНА у сучас- ному вітчизняному мовознавстві та висвітлено наукові доробки, проведені у межах цих напрямів. Встановлено, що наукові розвідки щодо концепту ВІЙНА відбуваються у площині когнітивної лінгвістики, дискурсивної лінгвістики, еколінгвістики та медіалінгвістики. У статті здійснено аналіз робіт зарубіжних науковців. Визначено, що закордонні мовознавці займаються здебільшого загальнотеоретичними дослідженнями концепту ВІЙНА у межах лінгво-філософського напряму, а також контрастивним аналізом різнопланових дискурсів на матеріалі різних мов. Виявлено, що з початком повномасштабної війни у закордонних університетах розпочато наукові проєкти щодо вивчення воєнного дискурсу, метою яких є укладання глосаріїв. До найбільш перспективних напрямів наукового пошуку можна віднести вивчення концепту ВІЙНА у площині еколінгвістики та медіалінгвістики. The paper aims to review the latest studies on the concept of WAR in modern domestic and foreign linguistics. The materials for our research were scientific works by domestic and foreign linguists from the past ten years. The article focuses on the following main tasks: 1) defining the term "linguo-cultural concept", 2) selecting significant studies devoted to war and its reflection in language, 3) analyzing the latest scientific works by Ukrainian and foreign researchers in various fields of linguistics over the past ten years, and 4) identifying perspective directions for future scientific research. The article highlights the linguistic and cultural definition of the concept and reveals the peculiarities of its structure. It has been determined that the linguistic and cultural concept of WAR should be analyzed in modern linguistics using a complex methodology that combines the analysis of dictionary definitions, etymological analysis of the keyword representing the concept, construction of the lexical-phraseological field of the keyword, analysis of synonymous units, contextual analysis, metaphorical analysis, associative experiments, etc. The main research areas of the concept of WAR in modern domestic linguistics are highlighted, and the scientific developments within these areas are emphasized. It has been established that scientific research on the concept of WAR is conducted in the fields of cognitive linguistics, discursive linguistics, ecolinguistics, and media linguistics. The article analyzes the works of foreign scientists. It has been determined that foreign linguists are primarily engaged in general theoretical studies of the concept of WAR within the linguistic and philosophical domain, as well as contrastive analysis of various discourses based on materials from different languages. It has been revealed that full-scale wars have prompted scientific projects on the study of military discourse in foreign universities, with the goal of compiling glossaries. The perspectives of scientific research include the study of the concept of WAR in the field of ecolinguistics and media linguistics.
ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ ЯК ДЖЕРЕЛО УТВОРЕННЯ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТІВ
(2020) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
Мета нашого дослідження полягає в багатоаспектному вивченні утворення іменників-композитів німецької мови під час пандемії COVID-19, в аналізі їхньої структури, семантики та семантичних трансформацій. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання: 1) скласти корпус композит, 2) вивчити їхні структурно-семантичні ознаки, 3) визначити наявні семантичні трансформації одиниць дослідження. Методи. Методологічною основою нашого дослідження є: 1) метод суцільної вибірки для складання корпусу композитів, 2) метод історичного дослідження для встановлення типу та структури композиту, 3) метод семантичного аналізу для висвітлення семантики композита, 4) концептуальний аналіз для визначення семантичних трансформацій. Результати. Словоскладання є одним із найпродуктивніших способів словотворення німецької мови. У сучасній німецькій мові є такі різновиди написання композит: разом згідно з класичною граматикою, через дефіс (и), кожний компонент із великої літери або окремо та з великих літер як в англійській мові. Аналіз відібраних композит дав змогу визначити тенденції у площині словоскладання під час пандемії COVID-19: 1) словоскладання є продуктивним для утворення німецьких іменників, найпродуктивнішою моделлю композита є двокомпонентна структура N. + N; 2) складовими компонентами німецьких композит є запозичення з англійської, грецької, італійської (латинської) та французької мов; 3) важливу роль у процесах утворення нових композитів відіграють префіксоіди та префікси; 4) словоскорочення є складовим компонентом багатьох композит у часи пандемії коронавірусу. У роботі виявлено такі типи композит: 1) детермінативні композити, 2) бахувріхі, 3) контамінації, 4) зрощення. Детермінативні композити утворюють найбільшу групу в корпусі нашого дослідження. Більша частина новітніх композитів є неологізмами. У проаналізованому корпусі представлені як композити з прямим значенням, так і композити, які є концептуальними метафорами або метоніміями, оказіональними утвореннями. Висновки. Проведене дослідження дало змогу встановити основні тенденції словоскладання в німецькій мові під час пандемії коронавірусу. Композити проаналізовано з урахуванням їхньої структури та семантики. Перспектива майбутніх досліджень полягає у всебічному контрастивному аналізі композит у сучасній німецькій та сучасній українській мовах, аналізі використання композит у процесі навчання іноземної мови. Purpose. This article deals with German compounding as one of the most productive forms of word formation of nouns in the time of the coronavirus pandemic. This article aims to take into account the types of compounding, to determine the structural-semantic characteristics of compounds, and to describe existing semantic transformations. It is necessary to solve the following tasks: 1) to compose a corpus of composite, 2) to study their structural and semantic features and 3) to determine the existing semantic transformations of research units. Methods. The methodological framework of our empirically supported study includes text analysis for the preparation of the list of compounds, the methods of historical word formation research to research the type of compounding and the structure of the compound words, the semantic analysis for determining the meaning of the selected compounds and the conceptual analysis to determine their semantic transformations. Results. Word formation is one of the most productive ways of word building in German language. In modern German compound words are written: together according to classical grammar, through a hyphen (s), each component with a capital letter or separately and with capital letters as in English.The analysis of the compound words made it possible to determine some tendencies of compounding in a coronavirus pandemic: 1) compounding is particularly productive in the noun area, the most productive is the two-part structure N. + N.; 2) the compounds contain borrowings from English, Greek, Italian (Latin) and French as constituents; 3) prefixoids and prefixes become an important part of the formation of new compounds; 4) many compounds of the coronavirus pandemic have different types of short words as a constituent. We distinguish between the following types of compounds: 1) determinative compounds, 2) possessive compounds, 3) contamination, and 4) phrasal compounds. Determinative compounds form the largest group. Most compounds are neologisms. In our corpus, there are both compounds with a direct meaning as well as compounds that are conceptual metaphors or metonymies, occasional words.Conclusions. The study has shown at a glance which tendencies are present in German compounding during a coronavirus pandemic period. The compound words have been analyzed from their structure and their semantics. The perspective of future research lies in the versatile contrastive analysis of the compounds in contemporary German and contemporary Ukrainian; in the sensible use of compound words in foreign language teaching.
СУБСТАНТИВНІ МЕТАФОРИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В СМС-КОМУНІКАЦІЇ
(2013) Ковбасюк, Л. А.
У статті проаналізовано поняття “смс-комунікація”, проведено аналіз субстантивних метафор німецької мови з позиції когнітивної лінгвістики, окреслено проблеми їхнього функціонування. The article deals with the German Mobile Communication. It also examines the substantival metaphers integrating the insights of conceptual metaphor theory and the problems of their functional aspect in Mobile Communication.
СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ТЕОРІЇ: ЛЕКЦІЙНІ, ПРАКТИЧНІ, САМОСТІЙНІ МОДУЛІ ТА ТЕСТИ
(2024) Ковбасюк, Л. А. ; Романова, Н. В.
ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВИГУКІВ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ СМС- ТА WHATSAPP-ПОВІДОМЛЕННЯХ
(2020) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. А.
Стаття присвячена дослідженню функціонування англійських вигуків у сучасній німецькій мові, які вживаються в смс- та WhatsApp-повідомленнях. Вигуки будь-якої сучасної мови є частиною розмовної лексики і здебільшого яскравою ознакою повсякденної усної комунікації, емоційної та експресивно забарвленої. Згідно з позицією німецької традиційної граматики, вигуки визначаються як самостійні інтерактивні функціональні одиниці в певному дискурсі. Вони є мінімальними комунікативними одиницями, які вживаються в мовленні автономно, завжди на початку, оскільки головна мета їхнього використання – привернення та утримання уваги адресата. В лінгвістиці існує значна кількість класифікацій вигуків, які ґрунтуються на семантиці, функціях тощо. Англійські вигуки широко вживаються німецькомовними мовцями під час комунікації, опосередкованої мобільними телефонами та смартфонами. Аналіз корпусу смс- та WhatsApp-повідомлень німецької мови показав, що в проаналізованих повідомленнях використовуються лише вторинні, похідні вигуки англійської мови. Одиниці аналізу автор поділяє на три великі групи: 1) однослівні похідні вигуки, 2) двослівні похідні вигуки, 3) трислівні похідні вигуки. Широко вживаними в німецькомовних смс- та WhatsApp-повідомленнях є англійські вигуки, які належать до обсценних одиниць мовлення. Автор зазначає, що проаналізованим одиницям властиве різноманітне орфографічне написання (великі літери, маленькі літери, повторення голосних чи приголосних звуків, абревіатури), що є характерним для такого типу повідомлень. Дослідження свідчить, що, ґрунтуючись на семантиці та прагматичних функціях англійських вигуків в смс- та WhatsApp-повідомленнях, можна виокремити: 1) емотивні вигуки (73%) та 2) волетивні вигуки (27%). Когнітивні вигуки англійського походження не вживаються німецькомовними користувачами гаджетів. Перспективу подальших досліджень автор вбачає у контрастивному вивченні вигуків української, німецької та англійської мов в різних типах віртуальної комунікації. Важливим є також питання вивчення вигуків за допомогою невербальних засобів комунікації – емотиконів. The article deals with the study of the functions of English interjections in modern German used in SMS and WhatsApp messages. The interjections of any modern language are a part of spoken vocabulary and a striking sign of everyday verbal communication that is emotionally and expressively colored. According to the position of German traditional grammar, interjections are defined as independent interactive functional units in a particular discourse. They are communicative units used in autonomous speech. They are commonly used at the beginning of the sentence, because their primary purpose is to attract and retain the addressee’s attention. In linguistics, there are many classifications of interjections based on semantics, functions ect. English interjections are widely used by German speakers in communication mediated by mobile phones and smartphones. The corpus of SMS text messages and WhatsApp text messages is analyzed. Primary, non-derivative interjections are investigated. The analyzed derivative interjections can be subdivided into: 1) one word interjections, 2) two words interjections and 3) three word interjections. A lot of German SMS and WhatsApp messages contain English interjections pertaining to obscene language units. The analyzed units are characterized by a variety of spelling (capital letters, lowercase letters, repetition of vowels or consonants, abbreviations, etc.), what is the characteristic of this type of messages. Considering the semantic meaning and pragmatic functions interjections can be subdivided into: 1) emotive (73%) and 2) volitional (27%). Cognitive English interjections are not used by German users of smartphones and mobile phones. The article offers the perspectives on the new linguistic investigation. The contrastive analysis of interjections in Ukrainian, German and English in different types of virtual communication may be interested for linguists. Also important is the issue of studying verbalization of exclamations through the use of emoticons.