Browsing by Author "Кокоріна, Ю. Є."

Now showing 1 - 2 of 2

EATING BEHAVIOR AS A FORM OF SELF-ATTITUDE
(2021) Kokorina, Yu. Ye.; Кокоріна, Ю. Є.
The article focuses on the study of personality self-attitudes and the type of eating behavior. The correlation, comparison and qualitative analysis are an attempt to understand the relationship between the type of eating behavior and attitude of the individual to himself. The obtained results help a better understanding and differentiation of a person's formation, expressed through self-attitudes and its derivatives, which form the self-concept of personality, which, in turn, makes it possible to further introduce this experience into psychocorrectional assistance to a person, in particular: to draw up a program for correcting a person’s self-attitude, which, in turn, will help balance his eating behavior. The purpose is to study the type of eating behavior and its relationship correlation, comparative and qualitative analysis, tests with standardized questionnaires. Results: With the help of comparative and qualitative analysis, three types of eating behavior were analyzed and compared with the characteristics of self-esteem, and it was found that the key scales by which groups are differentiated are: integral scale S “self-relation” (p≤.029) and scale “self-acceptance” (р≤.039). In a comparative analysis of the data obtained from the experimental and control groups, it was found that the eating behavior for the respondents of the experimental group (with eating disorders) is characterized by high tension in two types: emotional and external types of eating behavior. Conclusions. The study of the "self-relation" factor, which is a structural component of the “Self”, also reveals differences between the two groups. It is concluded that eating disorders are closely related to the balance of structural components of the self, such as: self-esteem, self-acceptance, self-interest, which, in turn, affect the psycho-emotional state of a person. Стаття фокусується на вивченні самоставлення особистості та типу харчової поведінки. За допомогою кореляційного, порівняльного та якісного аналізу здійснюється спроба зрозуміти тип харчової поведінки з формою ставлення особистості до себе. Отримані результати допомагають кращому розумінню і диференціації становлення людини, що виражається через самоставлення і його деривати, які формують Я-концепцію особистості. Дозволяє у подальшому впровадити цей досвід у психокорекційну допомогу людині, зокрема: скласти програму корекції самоставлення особистості, що, у свою чергу, допоможе збалансувати її харчову поведінку. Метою є вивчення типу харчової поведінки та співвідношення його зі ставленням людини до себе. У ході дослідження були застосовані анкетами. За допомогою порівняльного та якісного аналізу було проаналізовано три типи харчової поведінки та порівняно з особливостями самоставлення особистості. Встановлено, що ключовими шкалами, за якими диференціюються групи, є: шкала S “глобальне самоставлення” (р≤.029) та шкала “самоприйняття” (р≤.039). При порівняльному аналізі отриманих даних експериментальної та контрольної груп було встановлено, що харчова поведінка для респондентів експериментальної групи (із порушенням харчової поведінки) відрізняється більшою напругою по двох типах: емоційному та екстернальному типам харчової поведінки. Дослідження фактору “самоставлення”, який є структурним компонентом “Я”,також виявляє відмінності між двома групами. Зроблено висновок, що порушення харчової поведінки тісно пов’язано зі збалансованістю структурних компонентів Я, таких як: самоставлення, самоприйняття, самоінтерес, які, в свою чергу, впливають на психоемоційний стан людини. Отримані результати дослідження доцільно операціоналізувати в психокорекційних і психопрофілактичних програмах в рамках роботи з порушенням харчової поведінки особистості.
RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC
(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.
The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.