Browsing by Author "Колкунова, В. В."

Now showing 1 - 9 of 9

ВЕБ-КВЕСТ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
(2019) Колкунова, В. В.; Kolkunova, V. V.;
У статті зроблено спробу у контексті сучасних вимог і стандартів володіння іноземною мовою спеціального вжитку довести необхідність пошуку, розробки й апробації ефективних технологій формування іншомовної комунікативної компетентості студентів юридичних спеціальностей, які вивчають англійську мову за професійним спрямуванням. Крім того, обґрунтовано доцільність використання технології веб-квест як засобу розвитку і вдосконалення вміння професійно спрямованого діалогічного мовлення студентів юридичних спеціальностей як показника сформованості їхньої іншомовної комунікативної компетентності. Дослідження виконано у контексті комунікативного та конструктивістського (проектного) підходів до формування професійних компетенцій. Стаття має науково-методичний характер. The paper focuses on the issue of developing Ukrainian law students’ professional language competences, which enable them to function effectively and competitively in diverse professional environments. This problem is highly topical in the context of radical changes in Ukrainian higher education triggered by the process of the country’s integration into the European Higher Education Area. The author makes an attempt to justify the necessity of inventing, developing and testing effective learning technologies which can be applied to increase law students’ English language proficiency and communicative competence. The paper also gives reasons for the expediency of using web-quest learning technology as a means of developing and improving law students’ skills of job-related spoken interaction. Learning technology is defined as a combination of the most rational ways of classroom activities management, which is supposed to ensure the achievement of the teacher’s and the student’s goals in the shortest time and with the least efforts. Web quest is considered to be one of the most promising learning technologies since it provides students with educational problem-solving tasks during which they collect and organize information, carry out their own independent research, develop their English language skills and communicative competences. The author supplies a description of the web-quest «Parliamentary Business» designed for Ukrainian law students who do a course in English for specific purposes. The aim of this web-quest is to develop law students’ job-related spoken interaction. The research is carried out in the context of communicative and project work approaches to the development of students’ professional communicative competencies. These teaching approaches encourage law students’ motivation while doing a course of English for specific purposes. They also enable them to bridge the gap between language study and language use. The paper deals with scientific and methodological aspects of the problem under consideration.
ВПЛИВ ЛІНГВАЛЬНИХ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ФАХІВЦЯ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СУЧАСНОМУ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
(2022) Кіщенко, Ю. В.; Просяннікова, Я. М.; Воробйова, А. В.; Колкунова, В. В.; Шелдагаєва, Г. О.
Для якісної підготовки фахівця з іноземних мов у сучасному мультикультурному просторі є необхідним знання того, яким чином внутрішньомовні та зовнішні (соціальні, історичні, культурні, політичні тощо) чинники впливають на професійну підготовку філологів-фахівців з іноземних мов у контексті лінгвістичної глобалізації. Наразі увага вчених зосереджена на питаннях упливу глобалізації на розвиток світових мов, позитивних результатах і негативних наслідках глобалізаційних процесів. Поява нових глобалізаційних явищ зумовила низку нерозв’язаних питань: глобалізація і мовна політика, глобалізація і національна ідентичність, глобалізація і національна культура, глобалізація і екологія мови, глобалізація і мовна освіта, глобалізація і мова тощо. Проблема професійної підготовки філологів у контексті лінгвістичної та освітньої глобалізації не поставала предметом самостійного наукового пошуку. Тому зазначена тема має наукову новизну і є актуальною. У зв’язку з тим, що Херсонщину офіційно визнано одним з основних регіонів України, де туризм є пріоритетним напрямком розвитку, існує необхідність забезпечення цієї галузі висококваліфікованими кадрами – знавцями іноземних мов, що спеціалізуються на краєзнавстві та країнознавстві. Практична значущість цього дослідження полягає в тому, що в результаті аналізу ролі лінгвальних та екстралінгвальних чинників на формування фахівця з іноземних мов у сучасному мультикультурному просторі обґрунтовані нові концептуальні підходи до професійної підготовки філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, активізації економічної, освітньої, наукової та культурної інтеграції України до загальноєвропейської і світової спільноти. Проаналізовані та апробовані актуальні питання країнознавства та краєзнавства відображають культурні реалії англомовного суспільства, інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії, описані іноземною мовою, при цьому студенти-філологи мали можливість отримати навички перетворення (трансформації) лексичних, граматичних та стилістичних характеристик вихідних одиниць. У результаті аналізу та узагальнення сучасних проблем країнознавства та краєзнавства виконавці науково-дослідного завдання набули практичних умінь використання найбільш ефективних прийомів інтерпретації культурних реалій. Мета науково-дослідної роботи: Виявити роль внутрішньомовних та зовнішніх (соціальних, історичних, культурних, політичних тощо) чинників, спрямованих на професійну підготовку філологів-фахівців з іноземних мов у контексті лінгвістичної глобалізації. Завдання, на вирішення яких спрямовано науково-дослідну роботу: - проаналізувати актуальні питання країнознавства та краєзнавства, які відображають культурні реалії англомовного суспільства, інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії, описані іноземною мовою; - удосконалити практичні вміння використовувати найбільш ефективні прийоми інтерпретації культурних реалій іноземною та рідною мовами; - обґрунтувати нові концептуальні підходи до професійної підготовки філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, активізації економічної, освітньої, наукової та культурної інтеграції України до загальноєвропейської і світової спільноти.
ДО ПИТАННЯ ПРО ФОРМУВАННЯ ПЛЮРИЛІНГВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Колкунова, В. В.; Kolkunova, V. V.
Стаття є спробою проаналізувати специфіку плюрилінгвізму як однієї з провідних тенденцій розвитку мовної освіти в країнах Євросоюзу на підставі аналізу документів і досліджень Ради Європи з питань мовної політики й освіти. Робиться висновок про те, що поняття плюрилінгвізму відмежовується від поняття мультилінгвізму. Мультилінгвізм розуміється як знання кількох мов або співіснування різних мов в одному суспільстві, тоді як плюрилінгвізм визначається як процес і результат збагачення плюрилінгвального репертуару людини, який складається з мов і мовних варіантів, незалежно від рівня володіння ними. У статті підкреслено, що в контексті плюрилінгвальної мовної освіти формування плюрилінгвальної компетенції особистості стає головною метою. Плюрилінгвальна компетенція є здатністю особистості користуватися кількома мовами з комунікативними цілями і брати участь у міжкультурному спілкуванні. Особистість зі сформованою плюрилінгвальною компетенцією володіє кількома мовами на рівні, який уможливлює спілкування й навчання протягом життя; знаннями з лінгвістики, необхідними для розуміння мовних систем, їх аналізу й порівняння; володіє вміннями міжособистісного й міжкультурного спілкування. Формування плюрилінгвальної компетенції на певному життєвому етапі здійснюється вчителем, який має володіти кількома мовами, лінгвістичними та методичними знаннями специфіки навчання другої та наступних мов з опорою на рідну мову й інші мови, що вивчаються. Статья является попыткой проанализировать специфику плюрилингвизма как одной из ведущих тенденций развития языкового образования в странах Евросоюза на основании анализа документов и исследований Совета Европы по вопросам языковой политики и образования. Делается вывод о том, что понятия «плюрилингвизм» и «мультилингвизм» не тождественны. Мультилингвизм понимается как знание нескольких языков или сосуществование различных языков в одном обществе, тогда как плюрилингвизм определяется как процесс и результат обогащения плюрилингвального репертуара человека, который состоит из языков и языковых вариантов, независимо от уровня владения ними. В статье подчеркивается, что в контексте плюрилингвального языкового образования формирования плюрилингвальной компетенции личности становится главной целью. Плюрилингвальная компетенция является способностью личности пользоваться несколькими языками с коммуникативными целями и участвовать в межкультурном общении. Личность со сформированной плюрилингвальной компетенцией владеет несколькими языками на уровне, обеспечивающем эффективную коммуникацию и обучение, и лингвистическими знаниями, необходимыми для понимания языковых систем, их анализа и сравнения; обладает умениями межличностного и межкультурного общения. Формирование плюрилингвальной компетенции на определенном жизненном этапе осуществляется учителем, который должен владеть несколькими языками, лингвистическими и методическими знаниями специфики обучения второму и последующему языку с опорой на родной или другие языки обучения. The article represents an attempt to analyze the specifics of plurilingualism as one of the leading trends in the development of language education in the countries of the European Union on the basis of an analysis of the documents of the Council of Europe on language policy and language education. The author comes to a conclusion that the concepts of plurilingualism and multilingualism are not identical. Multilingualism is understood as the knowledge of several languages or the coexistence of different languages in one society, whereas plurilingualism is defined as the process and result of enrichment of a person’s plurilingual repertoire, which consists of languages and language variants, regardless of the speaker’s proficiency. The article emphasizes that, in the context of plurilingual language education, the formation of the plurilingual competence of the individual becomes the main goal. Plurilingual competence is the ability of an individual to use several languages for communicative purposes and to participate in intercultural communication. Plurilingual competence promotes the person’s effective communication and education, enables them to understand, analyze and compare language systems and provides them with the skills of interpersonal and intercultural communication. The development of plurilingual competence at a certain age is carried out by the teacher, who is supposed to know several languages, to have linguistic and methodological knowledge of the specifics of teaching the second and the following languages taking advantage of the knowledge of the native language or other ones.
МОНОЛОГ ДЖ. КАРЛІНА “СУЧАСНА ЛЮДИНА” ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ПОСТМОДЕРНОЇ МОВНОЇ ГРИ
(2011) Колкунова, В. В.
Статтю присвячено аналізу явища мовної гри як відображення постмодерної естетики та її реалізації на матеріалі монологу Дж. Карліна “Сучасна людина”
МОНОЛОГ ДЖ. КАРЛІНА “СУЧАСНА ЛЮДИНА” ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ПОСТМОДЕРНОЇ МОВНОЇ ГРИ.
(2011) Колкунова, В. В.
Статтю присвячено аналізу явища мовної гри як відображення постмодерної естетики та її реалізації на матеріалі монологу Дж. Карліна “Сучасна людина”. The article deals with the research into the phenomenon of the language game as a reflection of postmodern esthetics and the language game use in the monologue “А Modern Man” by G. Carlin.
ОБРАЗ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ
(2022) Зуброва, О. А.; Колкунова, В. В.; Zubrova, O. A.; Kolkunova, V. V.
Стаття є спробою авторів описати й систематизувати основні лінгвістичні засоби, що використовуються англійськомовними інтернет-ЗМІ для творення медіаобразу тимчасово окупованого Херсона. З цією метою здійснено обґрунтування поняття «медіаобраз» та визначено й проаналізовано комплекс лінгвістичних засобів творення образу міста з урахуванням критерію «цінності новин», який є провідним стилеутворювальним фактором текстів сучасних ЗМІ. Актуальність обраного напряму дослідження зумовлюється необхідністю здійснювати на лінгвістичному рівні критичний аналіз інформації, що її подають у ЗМІ, для протистояння маніпуляціям з метою впливу на читача й створення необхідного емоційного відгуку. Обрані для дослідження статті інтернет-видань «New York Times», «The Washington Post» та «The Economist», матеріали яких є проявом професійної неупередженої журналістики, дали змогу дослідити й проаналізувати мовні засоби творення образу й емоційного враження від окупованого міста. У результаті виконаного дослідження з’ясовано, що медіаобраз тимчасово окупованого Херсона, створений після 24 лютого 2022 року в публікаціях зазначених вище інтернет-видань, є комплексним утворенням, що складається з таких компонентів: міські об’єкти, місто як військова стратегічна ціль, окупаційні війська в місті, мешканці міста (їхні потреби, протест проти окупації, психологічний стан). На рівні мови всі вказані складники медіаобразу вербалізуються як прямими номінаціями із залученням денотативного й конотативного значень лексем, так і метафоричними номінаціями. Прямі номінації містять власні назви (топоніми й урбаноніми) і загальні нейтральні й емоційно забарвлені назви. Емоційно забарвлені назви й характеристики застосовуються частіше за нейтральні через свою здатність до впливу на читача. Метафоричні номінації як складник медіаобразу тимчасово окупованого Херсона реалізовані засобами порівнянь, гіпербол та антитез. Метафоричний складник в медіаобразі тимчасово окупованого Херсона є відносно незначним, що пояснюється вимогами до стилю новинних інтернет-статей. The paper represents the authors’ attempt to describe and organize the basic linguistic tools used by the Anglophone media to create the image of temporarily occupied Kherson. To that end, the authors define the concept of “media image” and analyze the entirety of the linguistic means used to create the image of the city. In this context they take into account the criterion of “news value”, which is a leading style forming factor in the modern media texts. The topicality of the chosen study direction is determined by the need to carry out a critical linguistic analysis of the information provided in the media and to oppose manipulations that influence the reader and create their predetermined emotional response. Case study of the internet publications of The New York Times, The Washington Post and The Economist dated after February 24, 2022, enabled the authors to explore and analyze the linguistic means of creating the image of the occupied city and the emotional impression of it. As the outcome of the study, the paper represents the media image of temporarily occupied Kherson as a complex formation consisting of the components as follows: the urban objects, the city as a military strategic target, the occupation troops in the city, the city residents (their needs, protest against occupation, psychological condition). At the language level, all these components of Kherson media image are verbalized by direct naming units including denotative and connotative ones, and metaphorical naming units. The denotative naming units contain proper names (toponyms and urbanonyms), as well as general neutral and emotionally colored units. The emotionally colored naming units are used more often than the neutral ones because of their ability to influence the reader. The metaphorical naming units as a component of the media image of temporarily occupied Kherson are implemented by means of comparison, hyperbole and antithesis. The metaphorical component in the media image of temporarily occupied Kherson is relatively insignificant, which is explained by the requirements for the style of the internet news reports.
ФОРМУВАННЯ КОЛОКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ЯК ПОДОЛАННЯ ЛЕКСИКО- СЕМАНТИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО- АНГЛІЙСЬКОГО МОВНОГО КОНТАКТУ
(2017) Колкунова, В. В.
У статті обгрунтовано доцільність виокремлення колокаційної компетенції у складі іншомовної комунікативної компетентності студентів- філологів; уточнено зміст понять «інтерференція» і «колокація» в лінгводидактичному контексті; надано характеристику лексико-семантичної інтерференції у процесі навчання колокацій у контексті українсько- англійського мовного контакту. В статье обосновывается целесообразность выделения коллокационной компетенции в составе иноязычной коммуникативной компетентности студентов-филологов; уточняется содержание понятий «интерференция» и «коллокация» в лингводидактическом контексте; характеризуется лексико- семантическая интерференция в процессе обучения коллокациям в контексте украинско-английского языкового контакта. The article proves the practicability of singling out collocational competence as a component of the foreign language communicative competency of philology students; specifies the concepts of “interference” and “collocation” in the context of Linguodidactcs; characterizes lexical-semantic interference in learning collocations in the context of Ukrainian-English language contact.
ФОРМУВАННЯ КОЛОКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ЯК ПОДОЛАННЯ ЛЕКСИКО- СЕМАНТИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО- АНГЛІЙСЬКОГО МОВНОГО КОНТАКТУ
(2017) Колкунова, В. В.
У статті обгрунтовано доцільність виокремлення колокаційної компетенції у складі іншомовної комунікативної компетентності студентів-філологів; уточнено зміст понять «інтерференція» і «колокація» в лінгводидактичному контексті; надано характеристику лексико-семантичної інтерференції у процесі навчання колокацій у контексті українсько-англійського мовного контакту. В статье обосновывается целесообразность выделения коллокационной компетенции в составе иноязычной коммуникативной компетентности студентов-филологов; уточняется содержание понятий «интерференция» и «коллокация» в лингводидактическом контексте; характеризуется лексико-семантическая интерференция в процессе обучения коллокациям в контексте украинско-английского языкового контакта. The article proves the practicability of singling out collocational competence as a component of the foreign language communicative competency of philology students; specifies the concepts of “interference” and “collocation” in the context of Linguodidactcs; characterizes lexical-semantic interference in learning collocations in the context of Ukrainian-English language contact.
ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНИХ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ У КОНТЕКСТІ КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
(2016) Колкунова, В. В.
У статті обгрунтовано методичні засади використання лінгвістичного корпусу для формування іншомовних лексичних навичок студентів-філологів.