Browsing by Author "Коржов, Є. І."

Now showing 1 - 19 of 19

ВПЛИВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ НПП «НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ» НА ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗООПЛАНКТОНУ У ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД
(2018) Коржов, Є. І.; Орлова, К. С.
ВПЛИВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ НПП «НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ» НА ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗООПЛАНКТОНУ У ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД
(2018) Коржов, Є. І.; Орлова, К. С.
ГІДРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОГО ЛИМАНУ В МЕЖАХ НПП «НИЖНЬОДНІПРОВСЬКОГО»
(2018) Коржов, Є. І.; Бородін, А. В.
У статті розглянуто особливості гідрографічної мережі Дніпровсько-Бузького лиману в сучасний період. Наведено опис ділянок, що належать до території НПП «Нижньодніпровського». В статье рассмотрены особенности гидрографической сети Днепровско-Бугского лимана в современный период. Приведено описание участков, относящихся к территории НПП «Нижнеднепровского». In the article the hydrographic network features of the Dnieper-Bug estuary in the modern period are considered. The description of the sites belonging to the territory of the Nizhnedneprovsky NPP is given.
ДО ПИТАННЯ ЗМІНИ КИСНЕВОГО РЕЖИМУ ВОДНИХ МАС РУСЛОВОЇ МЕРЕЖІ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА ПІД ЧАС ЗГІННО-НАГІННИХ ЯВИЩ
(2018) Коржов, Є. І.; Жежеря, В. А.; Дубняк, С. С.
В статті висвітлено вплив згінно-нагінних явищ в пониззі Дніпра на проникненню солоних вод з Дніпровсько-Бузького лиману до руслової мережі, які здатні спричиняти короткостроковий перерозподіл ряду гідрохімічних та гідрофізичних показників водних мас регіону досліджень. В статье освещено влияние сгонно-нагонных явлений в низовьях Днепра на проникновение соленых вод с Днепровско-Бугского лимана в русловую сеть, которое способно вызывать кратковременное перераспределение ряда гидрохимических и гидрофизических показателей водных масс региона исследований. The article highlights the influence of surge-removal phenomena in the lower reaches of the Dnieper on the penetration of salty waters from the Dnipro-Bug estuary to the channel network, which can cause short-term redistribution of a number of water masses hydrochemical and hydrophysical indices in the region of research.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ КАРДАШИНСЬКИЙ ЛИМАН
(2015) Овечко, С. В.; Алексенко, Т. Л.; Коржов, Є. І.; Мінаєва, Г. М.; Шевченко, І. В.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.; Самойленко, Л. М.
Наведено результати комплексних гідроекологічних досліджень Кардашинського лиману, що розташований на лівобережній заплаві дельти Дніпра. На берегах водойми розташовані дачні забудови, до акваторії періодично надходять стоки з риборозплідних ставів через що Кардашинський лиман зазнає суттєвого антропогенного тиску. В роботі розкриваються закономірності формування у водоймі взаємообумовлених природних і антропогенних процесів, надається оцінка екологічного стану та якості вод Кардашинського лиману в сучасний період. Робота є складовою серії публікацій, присвячених дослідженню антропогенно змінених заплавних водойм Дніпра, що активно використовуються в господарських та рекреаційних цілях. Для екологів, гідрологів, гідробіологів, фахівців водного та житлово-комунального господарства.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ ОЗЕРО СОЛЯНЕ
(2013) Алексенко, Т. Л.; Овечко, С. В.; Роман, Є. Г.; Коржов, Є. І.; Самойленко, Л. М.; Мінаєва, Г. М.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ СТЕБЛІЇВСЬКИЙ ЛИМАН
(2011) Алексенко, Т. Л.; Овечко, С. В.; Коржов, Є. І.; Самойленко, Л. М.; Мінаєва, Г. М.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.; Дімова, Ж. О.
Озеро Стебліївський лиман належить до придаткової водної мережі дельти Дніпра. Водойма знаходиться в межах м. Херсона, тому зазнає значного антропогенного тиску. Найсильніше цей тиск відчуває східна частина лиману, на берегах якої розташовані житловий масив, дачні забудови, гаражі, підприємства, причали маломірного флоту, нафтосховища та інші об’єкти господарського призначення. Метою дослідження, результати якого наводяться в даній роботі, є визначення закономірностей функціонування екосистеми Стебліївського лиману в умовах антропогенного навантаження. Останні комплексні гідроекологічні дослідження лиману було проведено наприкінці 80-х років минулого століття Інститутом гідробіології НАН України. З тих пір лиман постійно зазнає інтенсивного господарського втручання і, як наслідок, вийшов з числа рибопромислових об’єктів. Генеральним планом розвитку м. Херсона передбачається подальше освоєння озера та його прибережної території. Починаючи з 2003 року, Херсонською гідробіологічною станцією проводились окремі гідроекологічні спостереження водойми. Планомірні комплексні дослідження було проведено на протязі 2009–2010 рр. Вони включали визначення інтенсивності зовнішнього водообміну озера, динаміки його водних мас, гідрофізичних властивостей води і донних ґрунтів, гідрохімічних та гідробіологічних показників (бактеріо-, фіто- і зоопланктону, вищої водяної рослинності, макрозообентосу). Результати досліджень дозволили оцінити сучасний екологічний стан Стебліївського лиману та розробити рекомендації щодо підтримання сприятливих умов функціонування його екосистеми.
ЗМІНИ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОГО ЛИМАНУ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД
(2017) Коржов, Є. І.
В статті проведено аналіз змін у складі донних відкладів Дніпровсько-Бузького лиману в порівнянні з 60-ми роками минулого століття. Найбільший перерозподіл донних відкладів відмічається у складі дрібних фракцій. Площа яку займає глинистий мул за останні 50 років зменшилась у напрямку від західної частини лиману до східної. Встановлено, що через збільшення внеску морських вод у водному балансі лиману, найбільші зміни відбулись у складі донних відкладів його західної частини. В статье проведен анализ изменений в составе донных отложений Днепровско-Бугского лимана по сравнению с 60-ми годами прошлого столетия. Наибольшее перераспределение донных отложений отмечается в составе мелких фракций. Площадь занимаемая глинистым илом за последние 50 лет уменьшилась в направлении от западной части лимана к восточной. Установлено, что из-за увеличения вклада морских вод в водном балансе лимана, наибольшие изменения произошли в составе донных отложений его западной части. The article analyzes the changes in the sediments of Dnieper-Bug estuary compared with 60-th years of the last century. The largest observed redistribution of sediments consisting of fines. The area occupied by clay silt the past 50 years decreased towards the western part of the estuary to the east. Found that by increasing the contribution of sea water in the water balance, major changes have occurred in the composition of bottom sediments of the western part of the estuary.
Науково-практичні рекомендації щодо покращення екологічного стану слабопроточних водойм пониззя Дніпра.
(2015) Коржов, Є. І.; Овечко, С. В.; Гільман, В. Л.
Науково-практичні рекомендації щодо покращення стану водних екосистем гирлової ділянки Дніпра шляхом регулювання їх зовнішнього водообміну
(2018) Коржов, Є. І.
Науково-практичні рекомендації включають в себе основні методи покращення екологічного стану заплавних водойм шляхом регулювання інтенсивності їх зовнішнього водообміну. Наведені у праці матеріали висвітлюють основні проблеми водної екосистеми гирлової ділянки Дніпра природного та антропогенного характеру на сучасному етапі існування. Запропоновано шляхи їх вирішення. Practical scientific recommendations include the basic methods of improvement of the ecological state of floodplain waters by adjusting of them external water exchange intensity. The materials resulted in recommendations are lighted up by the basic problems of lower reaches of the Dnepr water ecosystem of natural and anthropogenic character on the modern existence stage. The ways of their decision are offered.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЛИЧИНОК CHIRONOMIDAE В ЗВ’ЯЗКУ З ІНТЕНСИВНІСТЮ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ
(2017) Шевченко, І. В.; Коржов, Є. І.
Особливості гідрологічного режиму річки Каланчак
(2016) Коржов, Є. І.
В статті розглянуті основні особливості гідрологічного режиму малої річки Півдня України на прикладі р. Каланчак. Проведений аналіз досволив виділити найбільш антропогенно уражені ділянки водного об’єкту, що потребують впровадження методів поліпшення їх екологічного стану. В статье рассмотрены основные особенности гидрологического режима малой реки юга Украины на примере р. Каланчак. Проведенный анализ позволил выделить наиболее антропогенно пораженные участки водного объекта, требующих внедрения методов улучшения их экологического состояния. The article describes the main features of the hydrological regime of a small river south of Ukraine on the example Kalanchak river. The analysis allowed to identify the most anthropogenically affected areas of the water body, requiring the introduction of methods to improve their ecological condition.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ ВОДОЙМ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА З РІЗНОЮ ІНТЕНСИВНІСТЮ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ
(2014) Коржов, Є. І.
Наведені особливості формування донних відкладів у водоймах пониззя Дніпра. Процеси мулонакопичення у водних об’єктах даної ділянки ріки впродовж останніх 30 років відбуваються переважно в результаті акумуляції органічних сполук, що продукуються біотичною складовою екосистеми самого пониззя Дніпра. Приведены особенности формирования донных отложений в водоемах низовья Днепра. Процессы илонакопления в водных объектах данного участка реки на протяжении последних 30 лет происходят в основном в результате аккумуляции органических веществ, которые продуцируются биотической составляющей экосистемы самого низовья Днепра. Features of formation of sediment in the lower reaches of the Dnieper reservoirs were given. Silt deposition in water bodies of this part of the river for the past 30 years is mainly due to the accumulation of organic substances which are produced by the biotic component of the lower reaches of the Dnieper ecosystem.
СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ І БІОПРОДУКТИВНІСТЬ МАКРОЗООБЕНТОСУ КАРДАШИНСЬКОГО ЛИМАНУ
(2018) Алексенко, Т. Л.; Коржов, Є. І.; Шевченко, І. В.; Alexenko, T. L.; Korzhov, Ye. I.; Shevchenko, I. V.
В статті виявлено та описано угруповання макрозообентосних організмів Кардашинського лиману на різних за типом біотопах. Найбільшим за площею поширення є олігохетно-хірономідний ценоз Potamothrix hammoniensis + Fleuria lacustris. Він включає 25 видів і таксонів більш високого рангу донних безхребетних, з яких 72% складають личинки комарів-дзвінців. Він формується на мулових донних відкладах, що в нинішній час займають 58% площі дна озера. Визначено продукцію та продукційно-біологічні коефіцієнти ценозів. Встановлено, що у формуванні продукції водойми молюски відіграють важливу роль, складаючи більше 80% загального бентосу. В той же час вони не приймають активну участь в переносі потоку енергії. Найбільший потік енергії проходить через комах (Ephemeroptera, Trichoptera, Neuroptera) і ракоподібних (Mysidaе, Gammaridae). Звернуто увагу на роль бентосних організмів різного трофічного рівня в трансформації речовини та енергії. Розраховано складові енергетичного балансу макробезхребетних. In the article, macrozoobenthos organisms communities of the Kardashinsky liman lake are identified and described in different types of biotopes. The largest in terms of distribution area is the oligochaeta-chironomids cenosis of Potamothrix hammoniensis + Fleuria lacustris. It includes 25 species and taxes of a higher rank of benthic invertebrates, of which 72% are chironomids larvae. It is formed on silt bottom sediments, which currently occupy 58% of the lake bottom area. The products and production-biological coefficients of cenosis were determined. It has been established that mollusks play an important role in the formation of the water’s production, accounting for more than 80% of the total benthos. However, they don’t take an active part in the transfer of the energy flow. The largest energy flow passes through insects (Ephemeroptera, Trichoptera, Neuroptera) and crustaceans (Mysidae, Gammaridae). Attention is drawn to the role of benthic organisms of different trophic levels in the transformation of matter and energy. The components of the energy balance of macrozoobenthos are calculated.
ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗООПЛАНКТОНУ У ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМАХ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА З РІЗНОЮ ІНТЕНСИВНЫСТЮ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ
(2018) Орлова, К. С.; Коржов, Є. І.; Orlova, K. S.; Korzhov, Ye. І.
В статті розглянуто формування кількісних показників угруповань зоопланктону заплавних водойм пониззя Дніпра у весняний період в залежності від інтенсивності зовнішнього водообміну. Серед кількісних характеристик зоопланктону для аналізу було обрано біомасу та чисельність видів. Характеристикою інтенсивності зміни водних мас у водоймі слугували розраховані значення періоду зовнішнього водообміну. Встановлено достовірний прямий кореляційний зв’язок між періодом зовнішнього водообміну та кількісними показниками зоопланктонних угруповань, зокрема їх чисельністю та біомасою. Коефіцієнти кореляції становлять 0,58 та 0,83 відповідно. Розглянуто розподіл таксономічних груп зоопланктону у весняний період 2016–2018 рр. у заплавних водоймах досліджуваного регіону з різним періодом зовнішнього водообміну. Виявлено, що інтенсивність зміни водних мас у водоймах пониззя Дніпра також впливає на розподіл таксономічних груп зоопланктону. Найбільш чутливими до цього параметру водної екосистеми виявились представники груп Rotatoria та Сladocera. The article deals with the formation of quantitative indices of zooplankton in the floodplain water bodies of the lower reaches of the Dnieper in the spring, depending on the intensity of external water exchange. Among the quantitative characteristics of zooplankton for analysis were selected biomass and strength of species. The calculated values of the external water exchange period served as characteristics of the intensity of the change in water masses in the reservoir. A reliable direct correlation between the period of external water exchange and quantitative indicators of zooplankton organisms, in particular their strength and biomass, has been established. The correlation coefficients are 0.58 and 0.83, respectively. Distribution of zooplankton taxonomic groups in the spring period 20162018 years in the studied region floodplain waters with different periods of external water exchange, has been considered. It is revealed that the intensity of the water masses in the water bodies of the lower reaches of the Dnieper change also influences the distribution of taxonomic groups of zooplankton. The most sensitive to this parameter of the water ecosystem were the representatives of the Rotatoria and Сladocera groups.
ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗООПЛАНКТОНУ У ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМАХ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА З РІЗНОЮ ІНТЕНСИВНЫСТЮ ЗОВНІШНЬОГО ВОДООБМІНУ
(2018) Орлова, К. С.; Коржов, Є. І.; Orlova, K. S.; Korzhov Ye.І.
В статті розглянуто формування кількісних показників угруповань зоопланктону заплавних водойм пониззя Дніпра у весняний період в залежності від інтенсивності зовнішнього водообміну. Серед кількісних характеристик зоопланктону для аналізу було обрано біомасу та чисельність видів. Характеристикою інтенсивності зміни водних мас у водоймі слугували розраховані значення періоду зовнішнього водообміну. Встановлено достовірний прямий кореляційний зв’язок між періодом зовнішнього водообміну та кількісними показниками зоопланктонних угруповань, зокрема їх чисельністю та біомасою. Коефіцієнти кореляції становлять 0,58 та 0,83 відповідно. Розглянуто розподіл таксономічних груп зоопланктону у весняний період 2016–2018 рр. у заплавних водоймах досліджуваного регіону з різним періодом зовнішнього водообміну. Виявлено, що інтенсивність зміни водних мас у водоймах пониззя Дніпра також впливає на розподіл таксономічних груп зоопланктону. Найбільш чутливими до цього параметру водної екосистеми виявились представники груп Rotatoria та Сladocera. The article deals with the formation of quantitative indices of zooplankton in the floodplain water bodies of the lower reaches of the Dnieper in the spring, depending on the intensity of external water exchange. Among the quantitative characteristics of zooplankton for analysis were selected biomass and strength of species. The calculated values of the external water exchange period served as characteristics of the intensity of the change in water masses in the reservoir. A reliable direct correlation between the period of external water exchange and quantitative indicators of zooplankton organisms, in particular their strength and biomass, has been established. The correlation coefficients are 0.58 and 0.83, respectively. Distribution of zooplankton taxonomic groups in the spring period 2016-2018 years in the studied region floodplain waters with different periods of external water exchange, has been considered. It is revealed that the intensity of the water masses in the water bodies of the lower reaches of the Dnieper change also influences the distribution of taxonomic groups of zooplankton. The most sensitive to this parameter of the water ecosystem were the representatives of the Rotatoria and Сladocera groups.
ЧАСОВА МІНЛИВІСТЬ ОКРЕМИХ КЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД
(2018) Гагуліна, А. М.; Коржов, Є. І.
В статті проведено оцінку основних метеорологічних параметрів, які впливають на самоочисну здатність атмосферного повітря над територією Херсонської області за період 2012–2016 рр. Проведено часовий аналіз основних змін у вірогідності їх прояву на дослідженій території. В статье проведена оценка основных метеорологических параметров, влияющих на самоочистительную способность атмосферного воздуха над территорией Херсонской области за период 2012-2016 гг. Проведено временной анализ основных изменений вероятности их проявления на исследованной территории. The article assesses the main meteorological parameters affecting the self -cleaning ability of atmospheric air over the territory of the Kherson region for the period 2012-2016. The time analysis of the main changes in the probability of their manifestation in the studied territory was carried out.
ШЛЯХИ ВІДТВОРЕННЯ АБОРИГЕННИХ ВИДІВ РИБ ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОЇ ГИРЛОВОЇ ОБЛАСТІ В ПРИРОДНИХ УМОВАХ
(2018) Білик, Г. В.; Коржов, Є. І.
Шляхи покращення екологічного стану водойм гирлової ділянки Дніпра зі слабкою проточністю
(2020) Коржов, Є. І.
У кваліфікаційній роботі на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» розглянуто основні найбільш ефективні та реальні методи покращення екологічного стану водних екосистем гирлової ділянки Дніпра. В основу запропонованих методик закладені способи збільшення зовнішнього та інтенсифікації внутрішнього водообміну у водоймі. Серед найбільш реальних засобів обрано меліорацію проток та видалення з ложа водойм надлишків вищих водних рослин та донних відкладів. На прикладі типових водойм зі слабкою проточністю та різним ступенем антропогенного навантаження було складено практичні рекомендації з покращення їх екологічного стану. Проведено розрахунки та оцінено об’єми робіт необхідних для впровадження запропонованих меліоративних заходів. In the qualification work for the degree of "master" the main most effective and realistic methods of improving the ecological condition of aquatic ecosystems of the Dnieper mouth area are considered. The proposed methods are based on ways to increase external and intensify internal water exchange in the reservoir. Among the most realistic means is the reclamation of channels and removal of excess higher aquatic plants and bottom sediments from the bed of reservoirs. On the example of typical reservoirs with low flow and different degrees of anthropogenic load, practical recommendations were made to improve their ecological condition. Calculations were made and the scope of work required for the implementation of the proposed reclamation measures was estimated.