Browsing by Author "Костючков, С. К."

Now showing 1 - 20 of 104

Cоціально-культурний аспект людської природи в контексті філософської антропології
(2015) Костючков, С. К.
У статті розглядаються підходи до соціокультурного розуміння людської природи у контексті філософської антропології; аналізується сутність протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими; автор акцентує увагу на розгляді поняття «особистість» в контексті філософської антропології та характеристиці статусу людського життя; висувається аргументоване твердження, що світогляд, як рівень філософського осмислення світу, поєднує в собі як біологічні так і соціальні компоненти людської природи. Підкреслюється, що універсальним, трансісторичним принципом суспільного ставлення до людського життя є визнання його безумовної цінності у різних вимірах – релігійному, філософському, науковому. Автор зауважує, що релігійне, зокрема, біблійне вчення наголошує на тому, що цінність людського життя витікає із відчуття власної гідності людини, створеної по Божому образу, розумної істоти, котра приходить на Землю, як, у певному сенсі, представник Бога. У статті наголошується на актуальності нової філософської парадигми, як важливого світоглядного орієнтира, що вимагає сприймати і розуміти біологічну основу людини не як неодмінне, але нейтральне підгрунтя соціального життя, проте як основу, на якій і завдяки якій людина трансформується у культурну й цивілізовану істоту.
FACTORS OF EMERGENCE AND DEVELOPMENT OF TERROR PHOBIA AMONG SOUTHERN UKRAINE’S URBAN RESIDENTS
(2021) Kostyuchkov, S. K.; Pronin, Dr. E.; Volkovych, E.; Cherkashyna, T.; Martynenko, S.; Костючков, С. К.; Пронін, Е.; Волкович, О. Ю.; Черкашина, Т. О.; Мартиненко, С.
The purpose of the paper is to consider the main factors of the emergence and development of the fear of a terrorist attack, terror phobia, among Southern Ukraine’s urban residents. The authors emphasize that terrorist attacks have a destabilizing effect on individuals and societies as a whole, because they generate a space of fear, despair, and panic. Modern terrorism is seen as a phenomenon that creates a catastrophic threat not only to universal civilizational values –freedom, democracy, and security, but also to a sustainable lifestyle in a particular locality. Terrorism has become an integral attribute of modern planetary existence, a punishment for modern humanity, a kind of tribute to the altar of the new world order, a tragic fragment of the socio-political picture of the world, in which it is increasingly difficult to see the outlines of a new order or new chaos. The city of Kherson was chosen to be the research area as it is the centre of the region that borders the Russian-annexed Crimea and is geographically close to the combat zone in Eastern Ukraine. The location like that makes it topical to study the city’s population’s level of terror phobia, associated with the threat of being affected by a terrorist attack, perceived as a potential danger. The provisions put forward in the article are specified on the data of socio-empirical analysis of the individual components of Southern Ukraine’s terror sphere under the current circumstances.
АДАПТИВНІСТЬ ІНДИВІДА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ: БІОФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
(2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.
У статті досліджено особливості адаптивності індивіда в умовах глобалізованого світу в контексті біофілософського знання. Показано роль адаптивності як універсального якісного індикатора живих організмів, механізм реалізації якого являє собою унікальну видоспецифічну характеристику. Розглянуто еволюцію поняття «адаптація», що виникло і розвивалося в пізнавальному просторі біології для описування пристосувальної поведінки живих організмів, відповідно, протягом тривалого часу це поняття мало суто біологічну конотацію. Виявлені риси адаптації як процесу, спрямованого на самозбереження організму, що фіксується в певних результатах і виявляється як тенденція до встановлення певної міри гармонії між організмом (у даному контексті – індивідом) та середовищем – природним і соціальним. Наголошено на тому, що в сучасному світі проблематика адаптації актуалізується в педагогіці, медицині, психології, соціології, екології, біоніці, політології, кібернетиці, космонавтиці, робототехніці тощо. Виокремлено ключові позиції процесів адаптації, які вони почали займати з перших етапів еволюції соціуму; показано, що саме процес пристосування став тим чинником зростання рівня динаміки суспільства, сприяючи більш комплексному, конструктивному та цілісному формуванню соцієтальної системи. Виокремлено та диференційовано поняття «адаптація», «адаптивність», «адаптант», «адаптованість». Підкреслено: оскільки і людина, котра адаптується і середовище, до якого вона пристосовується, постійно змінюються, то адаптація стає фундаментальною основою буття. Досліджуючи процес формування людини з високим рівнем пристосованості до мінливих умов середовища, необхідним бачиться врахування біофілософських засад цього процесу. Вказано на потужний пізнавальний ресурс біофілософії, яка дозволяє зрозуміти сутність життя як планетарного феномена, визначити причини надзвичайно широкого спектру його форм, обґрунтувати ціннісне наповнення життя як такого, усвідомити його місце і роль у природі та соціумі. Зроблено висновок про те, що теоретичне осмислення біофілософського знання в межах дослідження адаптивності індивіда в глобалізованому світі спрямоване передусім на з’ясування причин протиріч, що виникають у суспільстві на всіх рівнях. The article examines the peculiarities of the individual's adaptability in the conditions of the globalized world in the context of biophilosophical knowledge. The role of adaptability as a universal quality indicator of living organisms is shown, the implementation mechanism of which is a unique species-specific characteristic. The evolution of the concept of "adaptation", which arose and developed in the cognitive space of biology to describe the adaptive behavior of living organisms, was considered, accordingly, for a long time this concept had a purely biological connotation. The features of adaptation as a process aimed at the self-preservation of the organism are revealed, which is fixed in certain results and is manifested as a tendency to establish a certain degree of harmony between the organism (in this context - the individual) and the environment - natural and social. It is emphasized that in the modern world the issue of adaptation is actualized in pedagogy, medicine, psychology, sociology, ecology, bionics, political science, cybernetics, cosmonautics, robotics, etc. The key positions of adaptation processes, which they began to occupy from the first stages of the evolution of society, are singled out; it is shown that the process of adaptation has become the factor of increasing the level of dynamics of society, contributing to a more complex, constructive and integral formation of the social system. The concepts of "adaptation", "adaptability", "adaptant" are distinguished and differentiated. It is emphasized: since both the person who adapts and the environment to which he adapts are constantly changing, then adaptation becomes the fundamental basis of existence. When studying the process of forming a person with a high level of adaptability to changing environmental conditions, it is necessary to take into account the biophilosophical principles of this process. The powerful cognitive resource of biophilosophy is indicated, which allows us to understand the essence of life as a planetary phenomenon, to determine the causes of an extremely wide range of its forms, to justify the value content of life as such, to understand its place and role in nature and society. It is concluded that the theoretical understanding of biophilosophical knowledge within the framework of the study of individual adaptability in the globalized world is primarily aimed at clarifying the causes of contradictions that arise in society at all levels.
Біологічне й соціальне розуміння природи людини: біополітичний аспект
(2014) Костючков, С. К.
БІОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ І ЦІННОСТЕЙ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються окремі аспекти сучасних біологічних знань, показано їхній зв'язок з природничими та соціальними науками; розкрито положення щодо специфічності місця й ролі людини у планетарному різноманітті усього живого, визначено роль біологічних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, що слугують їх підґрунтям. Проаналізовано сутність політичних ідей як активуючих суспільну свідомість умоглядних моделей облаштування світу; показано, що науковий прогрес біологічних наук має у перспективі політичні наслідки. Автор акцентує увагу на необхідності створення умов для формування реального громадянського суспільства на принципах справедливості, "ноосферної гармонії" й розумного самообмеження людини у своїх потребах.
Біополітичне підґрунтя філософсько-освітньої концепції в умовах громадянського суспільства: Монографія
(2015) Костючков, С. К.
БІОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІМПЛІКАЦІЇ БІОЛОГІЧНОГО І СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються проблеми визначення та сфери інтересів біополітики як інтегрованої сукупності антропо-біологічного та гуманітарно-соціологічного підходів до розуміння природи людини. Наголошується на взаємопроникненні біологічного та соціально-філософського знання у контексті біополітичного вчення. Автор акцентує увагу на необхідності гуманізації усіх сфер громадського життя, презумпції самоцінності людини та актуальності політичних заходів стосовно модернізації глибини й змісту матеріальних й духовних потреб у процесі людського буття.
БІОФІЛОСОФСЬКА ДОМІНАНТА ОСВІТНЬОЇ КОНЦЕПЦІЇ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
(2018) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У роботі на основі комплексного підходу до проблем сучасного освітнього процесу здійснено теоретичне обґрунтування біфілософської домінанти освітньої концепції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні. Розроблено біофілософську освітню концепцію, що має прагматичну спрямованість у контексті становлення вітчизняного громадянського суспільства й полягає в розумінні сучасної освіти не тільки як процесу здобуття, накопичення та засвоєння знань, формування вмінь і навичок, а й як інструменту удосконалення адаптаційного механізму людини до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Розроблено теоретичну модель біосоціальної компетентності особистості в вітчизняному освітньому просторі, що охоплює певний комплекс базових параметрів, кожен із яких зумовлює формування конкретної компетенції, і розглядається як міра природовідповідності й адекватності людини сучасному рівню суспільного розвитку, стану матеріальної та духовної культури. В работе на основе комплексного подхода к проблемам современного образовательного процесса осуществлено теоретическое обоснование биофилософской доминанты образовательной концепции в условиях становления гражданского общества в Украине. Разработана биофилософская образовательная концепция, имеющая прагматическую направленность в контексте становления отечественного гражданского общества и заключающаяся в понимании современного образования не только как процесса приобретения, накопления и усвоения знаний, но и как инструмента усовершенствования адаптационного механизма человека к постоянно меняющимся условиям окружающей среды. Разработана модель биосоциальной компетентности личности в отечественном образовательном пространстве, охватывающая определенный комплекс базовых параметров, каждый из которых обуславливает формирование конкретной компетенции, и рассматривается как мера природосоответствия и адекватности человека современному уровню общественного развития, состояния материальной и духовной культуры. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, specialty 09.00.10 – Philosophy of Education. – National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, 2018. In the thesis the substantiation of the bio-philosophical dominant idea of the educational concept in the conditions of formation of civil society, with the identification of social and regulatory features of education in this process, was made. The starting point of the thesis research is the hypothesis about the need in the conditions of formation of civil society to adjust through educational institutions, taking into account the complex biological and social nature of a man, biophilosophical, in particular, biopolitical aspects of social life, namely the birth rate, state of health, duration and quality of life In general, by raising the level of personal biosocial competence, as well as adapting the individual to a constantly changing world. It has been established that in the conditions of the third millennium the nature, under the influence of human activity, gradually becomes a counterproductive, relative to human, force that can substantially modify or even destroy the basis of the human life as a biological species; at the same time, the nature itself under the influence of economic activity is shifting towards irreversible degradation, forcing humanity to reflect on how to prevent or at least reduce the negative effects of these changes. Such a state of affairs actualizes the need for a scientific substantiation of the optimistic-generating and cultural-creative mode of a human in a modern globalized world that will allow the society to consolidate the efforts of conscious individuals to solve existential problems. In the thesis research the biophilosophical educational concept of a new civil society, which has a pragmatic orientation in the context of the formation of a domestic civil society, and lies in the understanding of modern education, not only as a process of obtaining, accumulation and learning of knowledge, the formation of skills and abilities, but also as an instrument for improving the adaptation mechanism to constantly changing environmental conditions, increasing the level of biosocial competence both as an individual and the human population in general, is developed. Taking into account the biopolitical aspect, the modes of socialization of a modern person, with a rather high level of autonomy of the individual in choosing political positions and the variability of internal preferences and beliefs have been determined through the functioning of educational institutions in the context of strategic tasks and global challenges of our time. It has been established that the anthropocultural dimension of philosophical and educational paradigms in the conditions of formation of civil society covers not only various aspects of personal and social life, but also concerns the provisions of the philosophy of education, the state of its resources – ideological, methodological – in the conditions of a globalized and informative world. Anthropocultural context of the formation of philosophical and educational paradigms in the conditions of formation of civil society led to consideration of the human nature, taking into account its dual nature essence – biological and social. On the basis of the analysis of the productivity of modern education in the context of person’s adaptation to life, new civilization conditions and the accumulation of socially significant personal knowledge, it has been proved that in today's conditions the role of education as a tool for improving the human adaptation mechanism to changeable environmental conditions is progressing; therefore – the progress of the educational system is almost impossible without taking into account the biopolitical context, since the biopolitics provides the opportunity to examine the individual simultaneously in the natural-biological and social spheres of its existence. The acceleration of civilization processes, the exacerbation of environmental problems, the exponential growth of information volume, the progressive movement towards integration and the creation of a unified world system, the large-scale introduction of knowledge-intensive and information technologies definitely affect the state and development of the educational system. In the thesis the specific laws that establish the necessary, general, essential links between the structural elements on which the social construction is constructed, have been formulated, the nature and vector of their synergy have been studied taking into account that social institutions, including educational ones, function for the sake of comprehensive human development with due regard to its complex biosocial nature. A philosophical rethinking of the phenomenon of biopolitics as a component of biophilosophical knowledge has been made, the validity of its ascendant principles and concepts in the biological and social sense regarding the role of the educational system and educational technologies has been determined. The theoretical model of biococial competence of a person for the domestic educational environment, covering a certain complex of basic parameters, each of which determines the formation of specific competence and is considered as a measure of natural correspondence and adequacy of the individual to the modern level of social development, the state of material and spiritual culture has been developed. The model of biosocial competence of a person proposed for the domestic educational environment is an organic component of the biophilosophical educational concept of a new civil society, which indicates the need to take into account biofilosophical dominant idea in the development of new philosophical and educational concepts in view of the anthropological and anthropogenic crises of the globalized world. The educational model is proposed to be considered as an adequate to a certain social space, attributed by certain ideas, norms and standards model of the mechanism for the transfer of knowledge, skills and abilities that increase the level of biosocial adaptability of the individual to the conditions of a dynamically changing ecosystem and society. In the thesis research the complex philosophical contemplation of the state of the modern educational system, as well as the role of the philosophy of education in the process of constructive and productive understanding of the directions and content of its development, taking into account not only the factors of political, economic, cultural or social content, but also the needs of the philosophy itself has been made. The problems and trends illustrated in the thesis give grounds to conclude that the system of interacting subjects - participants in the educational process is a complex, the constituent elements of which are the person, society, state and system of educational institutions. The conclusions obtained in the thesis have the nature of theoretical and methodological foundations of specific research in the field of bio-philosophy, philosophy of education, pedagogy, practical educational activity in the context of the formation of civil society in Ukraine. This vector can be the prospect of further research in the field of philosophy of education.
Біофілософські засади формування філософсько-освітньої концепції освіти в сучасних цивілізаційних умовах
(2015) Костючков, С. К.
У статті окреслено коло проблем, які постають перед системою освіти в умовах нового тисячоліття. Підкреслюється, що освіта змінюється одночасно з суспільством, разом з тим на освіті ґрунтується розвиток самого суспільства, його соціальні, політичні й економічні тренди. Проаналізовано процеси реструктуризації системи освіти, зокрема в країнах пострадянського простору. Наголошується на тому, що неефективність існуючих моделей організації освіти, зокрема, вищої, в умовах глобалізованого та інтернаціоналізованого простору стала очевидністю в умовах зростання кількості невирішених проблем в системі освіти. Автор зауважує, що ситуація, яка є характерною для сучасної науки і практики, потребує від наукового загалу більшої уваги до міждисциплінарних досліджень, сутність яких − у становленні та розвитку нових, нетрадиційних галузей наукового знання. Також у дослідженні розглянуто положення про те, що біофілософія зумовлює аксіологічну компоненту розуміння життя, роль цього розуміння у світогляді людини. Зроблено висновок про необхідність більшої уваги науковців до біофілософії, зокрема, в контексті її впливу на формування сучасної філософсько-освітньої концепції.
БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ВИБІРКОВА ОСВІТНЯ КОМПОНЕНТА В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ
(2021) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S.
Актуальність дослідження зумовлено важливістю використання методологічного апарату біофілософії як складової професійної підготовки майбутніх медиків, а структуру біофілософського знання – як специфічний інструментарій навчального процесу з орієнтацією на формування світоглядних установок особистості, що вимагає розуміння багатовекторності розвитку компетентного фахівця та визначення міждисциплінарного статусу біофілософії на взаємоперетині біології та філософії. Суспільство стає дедалі більше людиноцентристським: індивідуальний розвиток особистості в умовах сьогодення є, з одного боку, вирішальним показником цивілізаційного прогресу, а з іншого – головною передумовою подальшого прогресивного розвитку суспільства. Концептуально-методологічні підходи до формування світогляду майбутнього фахівця у вищій школі вимагають актуалізації методологічних, ціннісно-формуючих і світоглядних функцій філософії, зокрема – біофілософії, у контексті постмодерної соціокультурної реальності з огляду на гуманізацію та гуманітаризацію вітчизняної вищої освіти. Сьогоднішній здобувач – у найближчому майбутньому фахівець у будь-якій галузі суспільного виробництва, має можливість ставати філософом власної освіти, оскільки світоглядні проблеми сучасної освіти вирішуються реальною освітньою практикою, зокрема – можливістю обирати значний корпус навчальних дисциплін на власний розсуд. Статус гуманітарного, зокрема – філософського знання в сучасному вітчизняному закладі вищої освіти (ЗВО) невисокий, що пояснюється передусім тенденцією укрупнення ЗВО і спрямуванням на вузьку спеціалізацію, у зв’язку з чим значно скорочується гуманітарна складова вищої освіти. Відповідно, загострюються проблеми гуманізації та гуманітаризації вітчизняної вищої освіти, конкретно – в процесі підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Ключова ідея статті полягає в тому, що біофілософія як освітня компонента, що пропонується для викладання у вищих медичних закладах країни, повинна сьогодні та в перспективі прагматично враховувати потребу фаху з метою формування гуманістичного світогляду та гуманітарної обізнаності. The study is relevant due to the importance of using the methodological apparatus of biophilosophy as a component of training of future medical students, and the structure of biophilosophical knowledge - as a specific toolkit of the educational process with the focus on forming worldviews of the individual. This requires understanding the multi-vector development of a competent specialist and determining the interdisciplinary status of biophilosophy at the intersection of biology and philosophy. Society is becoming increasingly human-centric: individual development of the individual in today's conditions is, on the one hand, a decisive indicator of civilizational progress, and on the other - the main prerequisite for further progressive development of society. Conceptual and methodological approaches to the formation of the worldview of the future specialist in higher education require actualization of methodological, value-forming and worldview functions of philosophy, in particular - biophilosophy, in the context of postmodern sociocultural reality taking into account the humanization and humanitarianization of domestic higher education. Today's applicant - soon a specialist in any field of social production, has the opportunity to become a philosopher of their education, as the worldview problems of modern education are solved by real educational practice, in particular - the ability to choose a large number of optional subjects. The status of humanities, in particular - philosophical knowledge in the modern domestic institution of higher education (IHE) is low, which is explained primarily by the tendency to enlarge universities and focus on narrow specialization, which significantly reduces the humanities component of education. Accordingly, the problems of humanization and humanitarianization of domestic higher education are exacerbated specifically - in the process of training future medical professionals. The key idea of the article is that biophilosophy as a subject offered for teaching in higher medical institutions of the country should today and in the future pragmatically take into account the need for the profession to form a humanistic worldview and humanitarian awareness.
БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ
(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.
ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ : ПАРТНЕРСТВО В ІМ’Я ДЕМОКРАТІЇ
(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Розглянуто проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави в їх інституціональному розумінні, котрі аналізуються як дві нерозривні складові сучасного соціуму, що функціонують і розвиваються синхронно. Автор акцентує увагу на комплексі чинників, які продукують конструктивне функціонування бівалентної системи вільного громадянського суспільства і демократичної правової держави.
ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО: ОРИЕНТАЦИЯ НА ОБЩЕЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ И НАЦИОНАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТИ В КОНТЕКСТЕ ГАРМОНИЗАЦИИ СОЦИАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ
(2010) Костючков, С. К.
В статье рассматриваются проблемы формирования системы ценностей и приоритетов в процессе развития общества с учётом исторических и этносоциальных особенностей. Показана роль гражданского общества, как системы солидарных объединений, представляющих интересы граждан перед обществом и государством и обеспечивающих реализацию гуманистических тенденций в духовной, социальной и политической сферах общественной жизни. Автор также анализирует роль неправительственных организаций, как мощного консолидирующего фактора жизни социума, показаны возможные пути реализации устойчивого и гармоничного развития общества в странах, ориентированных на демократический транзит.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК СКЛАДНОСТРУКТУРОВАНА ПЛЮРАЛІСТИЧНА СИСТЕМА: ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються проблеми становлення й розвитку громадянського суспільства як складноструктурованої системи взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави. Автор зосереджує увагу на дефініціях громадянського суспільства, відзначаючи при цьому, що у науковому дискурсі немає однозначності в його визначенні. Наголошується, що з філософських позицій дослідження громадянського суспільства доречно починати з поняття відкритого суспільства, яке постає одним із базових понять в соціальній філософії, та по ряду позицій перетинається із поняттям «громадянське суспільство». Зроблено висновок, відповідно до якого громадянське суспільство, як і будь-який соціальний організм, має певний набір системних якостей, але для громадянського суспільства особливого значення набувають їх повнота, стійкість і відтворюваність.
Громадянське суспільство і держава : взаємодія в сфері гуманізації освітнього процесу
(2013) Костючков, С. К.
В статті розглядаються процеси взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення держави і громадянського суспільства в сфері гуманізації освітнього процесу. Автором проаналізовані певні аспекти співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства, досліджено характер і вектор їхньої сінергетики в процесі реформування освітнього простору України.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ
(2010) Костючков, С. К.
У статті розглядаються політико-правові та соціальні аспекти взаємодії громадянського суспільства і держави. Предметом аналізу є суб’єкти, форми і механізми даної взаємодії, виходячи із специфіки політичних, соціальних та економічних реалій сучасної України.
ДЕМОКРАТИЧНІ ТРАДИЦІЇ LOCAL SELF- GOVERNMENT В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ХАРТІЇ ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
(2013) Костючков, С. К.
У статті розглядаються проблеми розвитку інституту місцевого самоврядування в країнах Європи, які здійснюють демократичний транзит, а також в європейських державах, де накопичено віковий досвід народовладдя. Автор акцентує увагу на принципових положеннях Європейської Хартії про місцеве самоврядування, основна роль якої полягає в компенсації відсутності спільних європейських стандартів для захисту та подальшого розвитку прав і основних свобод місцевих органів влади; аналізується роль Хартії, як надзвичайно важливої міжнародної конвенції, котра визначає і захищає принципи місцевого самоврядування в Європі. В статье рассматриваются проблемы развития института местного самоуправления в странах Европы, осуществляющих демократический транзит, а также в европейских государствах, где накоплен вековой опыт народовластия. Автор акцентирует внимание на принципиальных положениях Европейской Хартии о местном самоуправлении, основная роль которой состоит в компенсации отсутствия общих европейских стандартов для защиты и дальнейшего развития прав и основных свобод местных органов власти; анализируется роль Хартии, как чрезвычайно важной международной конвенции, которая определяет и защищает принципы местного самоуправления в Европе. The problems of development of the institution of local government in Europe, engaged in democratic transition, as well as in European countries, which have accumulated a century of democracy. The author focuses on the fundamental provisions of the European Charter of Local Self-Government, the main role of which is to compensate for the lack of common European standards for the protection and further development of human rights and fundamental freedoms of local authorities; examines the role of the Charter as an extremely important international convention that defines and defends the principles of local Government in Europe.
Забезпечення права людини на екологічно безпечне середовище: міжнародно-правовий аспект
(2019) Костючков, С. К.
ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО СОЦІУМУ
(2013) Костючков, С. К.
ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИКИ «ДЕСТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ЗМІЇ» В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.