Browsing by Author "Круглов, К."

Now showing 1 - 2 of 2

STUDENT LEADERSHIP IN TIMES OF SOCIAL TRANSFORMATION
(2024) Bokhonkova, Y.; Kruglov, K.; Buhaiova, N.; Kryzhanovskyi, О.; Бохонкова, Ю.; Круглов, К.; Бугайова, Н.; Крижановський, О.
The aim was a theoretical-empirical study of the phenomenon of student leadership in the context of educational and professional activities during times of social transformation. The respondents were student leaders from the first to the fourth years of study at higher education institutions in Ukraine, with a total of n = 43 individuals. The age range of the sample population was between 18 and 25 years. The sample characteristics: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Methods. A relevant psychodiagnostic toolkit was selected in accordance with the developed methodology and research strategy. The following instruments were used: “Sociometry” (Moreno, 1951); “Life Orientation Test” (LOT) (Carver & Gaines, 1987); “Self-Efficacy Scale” (SES) (Sherer et al., 1982); and “Tolerance for Uncertainty Scale” (TUS) (Mclain, 1993). Results and discussion. The relationship between the self-efficacy parameters of the respondents and their life orientations and tolerance for uncertainty was identified (p < .050; p < .010). It is noted that student leaders who had high self-efficacy in subject activities enjoyed high credibility, but were silent and restrained in communicating with peers. Student leaders who had high self-efficacy in interpersonal communication had average achievements in their educational and professional activities, were respected and had no less influence on their peers. A comparison of the studied groups with low and high levels of self-efficacy showed that Group 2 (a high level of self-efficacy in subject activities) had superiority in attitude to complex tasks (ACT) and tolerance for uncertainty (TU). It is explained that the willingness to demonstrate a clear position in the changing realities of today was a prerogative of strong personalities. The superiority of the group with high self-efficacy in interpersonal communication (Group 4) was noted in terms of positive expectations, while the group with low self-efficacy in interpersonal communication (Group 3) showed the only significant superiority in negative expectations. Conclusions. It is summarized that the developed empirical research strategy for the phenomenon of student leadership allowed for the identification of relevant dimensions of leadership intentions among the most active segment of society, which are congruent in contemporary realities within the context of self-efficacy in educational and professional activities during times of social transformation. The obtained results have scientific novelty and can be implemented in the organization of the educational process of universities with the aim of preparing future leaders. Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену студентського лідерства в контексті навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Респондентами були студентські лідери першого – четвертого років навчання закладів вищої освіти України, загальною кількістю n = 43 особи. Віковий діапазон вибіркової сукупності знаходився в межах від 18 до 25 років. Характеристики вибірки: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Методи. Підібрано релевантний психодіагностичний інструментарій, згідно з розробленою методологією і стратегією дослідження. Використано: “Соціометрію” (Moreno, 1951); “Тест життєвих орієнтацій” (ТЖО) (Carver, Gaines, 1987), “Шкалу самоефективності” (ШСЕ) (Sherer et al., 1982), “Шкалу толерантності до невизначеності” (ШТН) (Mclain, 1993). Результати і дискусія. З’ясовано зв’язок параметрів самоефективності респондентів від життєвих орієнтацій і толерантності до невизначеності (р < .050; р < .010). Зазначено, що студентські лідери, які володіють високою самоефективністю у предметній діяльності, користуються високим авторитетом, але є мовчазними і стримано комунікують з однолітками. Студентські лідери, які володіють високою самоефективністю міжособистісного спілкування, у навчально- професійній діяльності мають середні здобутки, користуються повагою і мають не менший вплив на однолітків. Зіставлення досліджуваних груп за низьким і високим рівнями вираженості самоефективності продемонструвало перевагу групи 2 (високий рівень самоефективності предметної діяльності) за ставленням до складних завдань (ССЗ) і толерантністю до невизначеності (ТН). Пояснено, що готовність демонструвати чітку позицію в мінливих реаліях сьогодення – прерогатива сильних особистостей. Перевага групи з високим рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 4) зафіксована за позитивними очікуваннями, а в групі з низьким рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 3) зафіксовано єдину достовірну перевагу за негативними очікуваннями. Висновки. Узагальнено, що розроблена емпірична стратегія дослідження феномену студентського лідерства дозволила з’ясувати релевантні виміри лідерських інтенцій найбільш активної частини суспільства, які є конгруентними в сучасних реаліях у контексті самоефективності навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Отримані результати мають наукову новизну і можуть бути імплементовані в організацію освітнього процесу університетів із метою підготовки лідерів майбутнього.
Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри
(2021) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Каленчук, В. О.; Кікінежді, О. М.; Кізь, О.; Круглов, К.; Мельникова, С.; Моргун, В.; Заика, В.; Сергет, І. В.; Тавровецька, Н. І.; Урсуленко, О. Б.; Kovalova, O.; Varina, H.; Попович, І. С.; Шебанова, В. І.; Шевченко, С.; Варіна, Г. Б.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Крупник, Г. А.
В період змін, трансформацій, мінливості, нестабільності та криз, в яких перебуває сучасна людина, особливо загострюються питання конструювання майбутнього. У такі періоди особистості складно вибудовувати перспективу власного життя, оскільки необхідно володіти новим репертуаром стратегій і ресурсів. Тому не викликає сумніву актуальність колективної монографії «Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри», оскільки сьогодні як ніколи гостро постає питання розвитку і пошуку нових психологічних ресурсів особистості, які дозволяють їй ефективно долати життєві і суспільні кризи. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я в та соціального захисту населення, а також усім, хто небайдужий до сучасних проблем людини і суспільства. Наукове видання: українською, англійською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за грамотність, правильність фактів і посилань, що подається в колективній монографії, несуть автори.